19-20 жовтня у агітаційних наметах кандидата по округу №90 в Білій Церкві Віталія Чудновського виборцям видавали по 100 гривень.
Як повідомляє прес-служба міської організації ВО "Свобода", щонайменше троє довірених осіб кандидатів у народні депутати з цього приводу викликали міліцію.
На виклик довіреної особи кандидата від об’єднаних сил опозиції Олександра Марченка Хозєєва міліціонери, замість того, аби дістатись можливого місця злочину та викликати туди заявника, який залишив для цього свій номер мобільного телефону, приїхали до нього додому. Там правоохоронці переполошили його рідних, повідомивши дружині, що їх викликали з домашнього телефону, хоча Хозєєв робив свою заяву з мобільного.
Видача грошей здійснюється за попереднім записом. Зокрема, виборці отримують пакет агітаційних матеріалів, у тому числі буклет Чудновського, до якого, за свідченнями очевидців, вкладено 100 гривень. Для отримання бажаної "агітаційної продукції" необхідно пред’явити паспорт та віднайти себе у списках.
У суботу кількість агітнаметів Чудновського у мікрорайонах міста значно побільшала. Практично кожна багатоповерхівка Білої Церкви, приватний сектор закріплені за "домовими", яких курують "комунікатори" (виборців називають "одиницями"). Гроші видавалися в післяобідній чаc до сутінків.
За інформацію виборців, яким зателефонували від Чудновського, роздача 100 гривень в агітаційних наметах запланована й на неділю.
Раніше ВО "Свобода" заявляла про видачу 100 гривень від Чудновського в приміщеннях гуртожитків, ради ветеранів, підприємств Білої Церкви.
Чудновський – самовисуванець, нардеп від БЮТ. Позиціонує себе людиною лідера БЮТ Юлії Тимошенко. Натомість, кандидата на офіційних заходах в місті особисто представляють "регіонали" голова Київської ОДА і Білоцерківський міський голова; за нього агітує актив міської Партії регіонів.
Чудновський є нареченим сестри глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна Юлії, яка балотується в депутати по округу в Феодосії від Партії регіонів.
Совіцькі офіцери ( непаганенько виглядають дідулі в свої 90!)
А це ідейні прихильники комуністів.
Дуже "масове" збіговисько...
Це як треба ненавидіти Україну....!? Комуністи влаштували шоу з повішенням Бандери, Шухевича, Ющенка!!!
Збережу ці фото для історії! Комунякам доведеться відповідати за знищення Українців за окупацію України!...
УВАГА! УВАГА!
Кінофестиваль «Молодість» проходитиме в Києві з 20 по 28 жовтня
Молодість - це найбільша регулярна кіноподія України та Східної Європи за версією FIAPF. Щоосені фестиваль представляє понад 250 фільмів з усього світу. Конкурсна програма скадається зі студентських, перших короткометражних та повнометражних фільмів. Фестиваль транслює всі найпрогресивніші світові тенденції у молодому кіно.
Програму / Каталог 2012 можна переглянути за посиланням
Розклад показів
Директор фестивалю Андрій Халпахчі
Почесний президент «Молодості» - Віктор Ющенко
Умовний «рейтинг» DT.UA головних фільмів нинішньої «Молодості», мабуть, могла б очолити картина «П’єта» (Південна Корея). Черговий шедевр Кім Кі-Дука виграв «Золотого Лева» у Венеції. Назва — похідна від скульптурного шедевра Мікеланджело. І в перекладі з італійської означає «милосердя». Критики зазначають, що 18-та за рахунком стрічка режисера «наповнена християнським символізмом і напруженим сексуальним змістом». Кім Кі-Дук розповідає про загадкові стосунки між чоловіком-«вишибалою» і жінкою, яка вважає себе його матір’ю.
Рекомендоване для перегляду «Полювання» Томаса Віттенберга (Данія). У стрічки приз за найкращу чоловічу роль (Мадс Міккельсен) на Каннському кінофестивалі 2012-го. В основі історія про уявне (чи справжнє?) зґвалтування дівчинки таким собі добропорядним Лукасом з невеликого датського селища. Проти героя повстає світ, герой змушений рятуватися і виправдовуватися.
Молодіжну премію в Каннах-2012 здобули «Священні мотори» (Франція—Німеччина) режисера Лео Каракса. У центрі розповіді — загадковий тип. Незрозуміло, хто він: маніяк, магнат, принц чи жебрак? Чи різні маски — суть однієї гри? Досить цікаво, що в картині звучить музика Кайлі Міноуг.
Найкращі фільми «Молодості» — у кінотеатрах «Київ», «Жовтень», «Кінопанорама», «Кінопалац» (подробиці та розклад сеансів на офіційному сайті кінофестивалю «Молодість»
З виступу історика Олександра Гогуна на круглому столі «Друга світова війна. Опір та колаборація», організованого Всеукраїнською Асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» (Львів).
Українська повстанська армія та радянські партизанські формування діяли на спільній території, мали спільного ворога, але й воювали між собою. Однак УПА виникла як класичний рух спротиву, а радянські партизани були спеціально створені.
Радянські партизанські загони за своєю суттю й принципами формування представляли собою не сили опору, а своєрідний «спецназ» – спеціальні підрозділи силових та каральних органів СРСР. Це не був опір населення загарбникам, це були спеціально створені загони з конкретними завданнями з Центру. Керівництво партизанських загонів призначалося й інструктувалося партійно-державним апаратом та НКВС ще до того, як територія потрапляла під окупацію нацистів. Лише потім загони поповнювалися оточенцями та червоноармійцями, яким вдалося втекти з полону. Партизани виконували накази, які надходили від військового керівництва й самі себе називали (Сабуров, Ковпак) спеціальними частинами Червоної армії. У цьому сенсі показовою є назва органу керівництва партизанами – Центральний штаб партизанського руху.
Ідейність
УПА залучало людей і обумовлювало свої дії чіткою ідеєю про здобуття волі для України. Повстанці об’єднувалися на цій основі, воювали заради цього й відповідно до цієї ідеї влаштовували свій побут. Ідеологічна мотивація, прямо скажемо, фанатизм керівного складу ОУН-УПА були дуже високі.
Великі партизанські формування мали у своєму складі політруків, але особовий склад великою ідейністю не вирізнявся. Дії партизанів обумовлювалися оперативною доцільністю та корегувалися наказами з Центру.
Організованість і дисципліна
В УПА діяла чітка дисципліна й субординація.
Партизанські загони конфліктували й конкурували між собою, а загони УПА взаємодіяли.
У розвідувальному донесенні Абверпункту України, розташованого в Здолбунові, було написано: «УПА воює не лише проти більшовицької, а й проти німецької армій. Підрозділи УПА добре озброєні і на відміну від більшовицьких банд – добре дисципліновані».
Ставлення до місцевого населення
УПА існувала й діяла завдяки підтримці місцевого населення. Тому УПА встановила на підконтрольних територіях упорядковану систему поборів, яка дозволяла вижити і селянам, і воякам. Насилля проти українського населення каралося смертю.
Партизани ж отримували підтримку з Центру, а все інше, чого їм не вистачало, забирали у місцевого населення. Документи того часу свідчать, що економічний стан територій, на яких діяли партизани, був значно гіршим, аніж на землях, підконтрольних УПА.
«Мы тот отряд, что берет все подряд», – цитував Петро Вершигора одного з партизанських командирів і зауважував, що там, де діє УПА, «населення живе багатше, бо менше пограбоване».
Партизани проводили диверсії без огляду на те, що це викликало терор нацистів проти жителів сіл, поблизу яких ці диверсії відбувалися. Більшість партизанських командирів цікавила лише кількість підірваних мостів, убитих «нацистських загарбників» та точність розвідувальної інформації.
Червоні партизани продовжили класову боротьбу й знищували «куркулів», а інколи й цілі села. Це була помста за те, що бандерівці заважали вести підривну діяльність проти німців.
Є свідчення партизанських командирів про те, що у Кам’янець-Подільському окрузі «спалювали села бульбаків», і це відштовхувало місцеве населення від Червоної Армії й навертало їх до УПА.
Партизанська війна – це війна ще й своїм населенням, яке потрапило в окупацію й було кинуте у жертву меті перемоги над нацистами. Партизанський рух ефективно виконав своє завдання: спонукав німців до дій у відповідь, об’єктом яких ставало мирне населення. Партизани були проявом воюючого сталінізму.
Моральність
Вояків УПА виховували таким чином, щоб вони показували приклад місцевому населенню. П’янство і розпуста засуджувалося. Бандерівці самі не пили й боролися з самогоноварінням на підконтрольних територіях. За основу поведінки бралася християнська мораль. Близькі стосунки головного командира УПА Романа Шухевича зі зв’язковими були винятком із правила.
А радянські партизани мали великі проблеми зі вживанням спиртного. Багато партизанських командирів мали коханок, часом кількох одночасно. Є випадки, коли партизани чинили сексуальне насилля щодо жительок сіл, до яких приходили за харчами, тютюном та одягом.
Це було найкраще свято ПОКРОВИ із тих, які я пам’ятаю у своєму житті!
Можна подивитися відео.
В І Д Е О (ТИСНИ)
Але спочатку, ..... все з самого початку.
Близько 13 години у парку Шевченка почали збиратися Люди. Одні зустрічалися біля станцій метра інші у домовлених куточках і веселими та гомінкими кУмпаніями, немов річечки збігалися у велику і бурхливу ріку.
О 14 годині біля пам’ятникаТарасові Шевченку розпочалося народне віче. З умовної трибуни підніжжя Кобзаря до вельмишановного зібрання зверталися лідери "Свободи", громадські діячі та вояки УПА.
Люди слухали і у багатьох на очі наверталися сльози…
Це наша НАЦІЯ і вона нарешті пізнає власну історію, воскрешає своїх ГЕРОЇВ, віднаходить своє коріння і просто визначається у часі та просторі - самоідентифікується!
Вся площа перед Тарасом була вщент заповнена людьми, не було де яблуку впасти.
А у цей самий час люди з прапорами вишикувались на проїжджій частині вул. Володимирської біля головного корпусу Національного університету ім. Шевченка.
Коли колони було сформовано, а народне віче добігло кінця, люди бадьоро і гомінливо вирушили МАРШЕМ по вулиці Володимирській у напрямку Михайлівської площі. Саме там був кінцевий пункт маршу і повинен був розпочатися святковий концерт.
Коли колони порівнялися з Національною оперою України імені Тараса Шевченка у натовп хтось кинув димову шашку.
Провокаторів відразу схопили. Слід віддати належне нашим людям, нашій НАЦІЇ... нікого не били, тихо посварили, викинули з колони і продовжили рух. Настрій не було зіпсовано. Свято ані трошки не постраждало!
Найбільше вразили і запам’яталисятакі події:
1) Спалення ворожих прапорів
2) бій барабанів
3) величезні полотнища наших прапорів
4) і неймовірна масовість заходу!
Хтось каже про три тисячі??? Ці "хтось" у своїх брехливих виданнях не наважилися зменшити нас до сотен! Так от, шановні…Нас було тридцять тисяч, якщо не більше!!! Можливо, комусь треба докази. Достатньо порахувати сотню… Якщо таких сотен у колоні, яка повністю плече до плеча зайняла простір між Софією і Михайлівським собором, та всю Михайлівську площу то їх буде як мінімум 300. І це не рахуючи всіх тих, хто вільно, тими ж таки невеличкими своїми кУмпаніями розтягнувся вздовж всієї вулиці Володимирської.
А тепер рахуємо 300*100 = 30000 …..Ось така арифметика!
Україна – наша мати! А Покрова – наше свято!
Ми діти вільних козаків. Здолаєм нечисть й ворогів!!!
Слава Україні!
Я хочу зазначити, такі масові заходи столиця України бачила лише під час Помаранчевої!!!
Нація ПРОКИДАЄТЬСЯ.
Ввечері викладу детальний фотозвіт.
Слава Україні!!!
Кілька перших секунд з"йомки.
1) вАна розмовляє російською (звичною і рідною для себе мовою)
2) вАна вільно стоїть і інтенсивно рухає всіма частинами тіла
3) вАна, побачивши камеру миттю сідає в інвалідний візок і переходить на Українську
4) вАна знімає черевик на підборах близько 10-12 см. (таких тортур для власних ніг не витримують більшість здорових жінок)
5) на зауваження про порушення спокою у медичному закладі вАна відповідає: "--- Я не дам сьогодні спокою жодній Людині..."
Хочу нагадати, що всі дії відбуваються у закладі, де лікуються СОТНІ кращих за це чмо, реально хворих Людей, які мають ПРАВО на СПОКІЙ, ВІДПОЧИНОК і ОДУЖАННЯ.
А такий вигляд мав лежачий протест "незламної ревАлюціЯнерки"
Було три вовняних ковдри: на одній вАна лежала, двома іншими вкривалася, був ще теплий в'язаний светр. Також лікарі розмістили грілку під коліна, дві великі подушки - розмістивши одну під голову, іншу під ноги. На певний проміжок часу було встановлено обігрівач. І весь час на максимальному обігріві працював кондиціонер.
( аґентесса кремля --- "косата")