Сум.
- 08.10.10, 09:45
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Я народилася сумною, мабуть,-
Тепер вже не згадаю...
Та смуток щиро поважаю,
Його вважаю своїм другом.
Я народилася сумною, мабуть,-
Тепер вже не згадаю...
Та смуток щиро поважаю,
Його вважаю своїм другом.
Перейдите по ссылке : предоставлю видеоролики из мультфильмов, что развлечет Вашего ребенка.
http://video.i.ua/user/2634892/44317/
Що у світі найласкавіше?
Чи посмішка матері?..
Чи руки коханого?..
Чи літній дощ?..
Чи весняний вітер?
Чи ранкове проміння?..
Чи вечірня прохолода?..
Я вважаю, найласкавіший у світі
Спокій.
Чекаю,
Мрію,
Страждаю.
Марю,
Жадаю,
Кохаю.
Злітаю
У думці
До неба.
Падаю.
Відроджуюсь
У твоїх
Обіймах.
Вірю:
Щастя
Прямує
До мого
Порогу.
Занурююсь
у твої,
незрозумілого кольору
очі.
Шукаючи у них
ніжність,
спіткаюсь об злість...
Лечу
на крилах фантазії -
розбиваюсь
об скелі
реальності.
Навіщо стільки
тривалості
у наших незустрічах,
і така швидкоплинність
у поглядах.
Так нестерпно жити
на руїнах
мрій.
Все дороги жизни
Ведут к кладбищу.
Но, почему-то, одни - усыпаны звездами,
А другие кишат терниями.
Багрянцем вкриваються клени,
Жовтим полум"ям займаються берези,
У червоні шати увібрався дикий виноград,
Міддю відливає вбрання дубів,
Жовтогарячою строкатістю красується горобина,
У сарі місячного кольору вдяглися тендітні тополі -
Всі приготувалися до осінньго балу...
Закружляють у танку,
Захмеліють від жовтневих п’янощів,
Поскидають своє чудове вбрання
і заснуть... до весни...