ПАСIЧНИК В.В. "ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО"

Професор Львiвської полiтехнiки, доктор технiчних наук. Депутат мiськради. Член фракцiї Партiї регiонiв. "Хрещений батько" Слюсарчука. Знайомий iз шахраєм близько восьми рокiв.

Саме вiн стане автором мiфу про "суперпам'ять Доктора Пi". Саме вiн особисто органiзовуватиме "експертну комiсiю", яка має зафiксувати "рекорд України iз запам'ятовування числа пi". Саме вiн використовуватиме iмена i регалiї вiдомих людей — "членiв комiсiї", якi нiколи на встановленнi рекорду не були. Пасiчник використовуватиме своїх колег "утемну", як дiють закоренiлi "зеки".

Ми вже встановили, що цей рекорд сфальшували. Сфальшували також i протокол експертної комiсiї. Про це i заявили вiдразу два вiдомi професори, якi зрозумiли, що стали заручниками брудної гри Пасiчника. Шкода, що це трапиться лише через п'ять рокiв пiсля подiї. Шкода. Бо цей псевдорекорд, органiзований Пасiчником, стане трамплiном для псевдопрофесора у його кар'єрному ростi, вiн стане димовою завiсою, яка допоможе "петеушниковi" Слюсарчуку сягнути кульмiнацiї своєї хворобливої уяви - взяти у руки скальпель i за операцiйним столом убити трирiчного Данилка, син священика.

Пасiчник згодом скромно назве Слюсарчука "об'єктом" своїх дослiджень.

Пiд час перерви у роботи комiсiї журналiстської етики, де за заявою Слюсарчука "судитимуть" журналiста газети "2000" Романа Барашева, який поставив пiд сумнiв генiальнiсть "професора", Пасiчник розповiсть екс-народному депутатовi iсторiю про те, як Слюсарчук "врятував вiд епiлепсiї його доньку". При перевiрцi це теж виявиться абсолютною брехнею. Але ми би хотiли, щоби дiти Пасiчника нинi знали, на що здатен їх батько.

Пасiчник досi переконує журналiстiв, що Слюсарчук "працює радником першого вiце-прем'єра Клюєва". Ми документально встановили: це теж неправда.

Пасiчник лобiював створення Iнституту мозку, вочевидь, маючи на метi отримати доступ до бюджетних коштiв через свого ставленика Слюсарчука. А можливо пiд прикриттям кафедри, яка вiдiграє не останню роль для української держави i свого часу дослiджувала стратегiчнi вiйськовi теми, керувався не тiльки такими iнтересами. Але це мають дослiджувати не журналiсти, а СБУ.

Пасiчник зi Слюсарчуком презентували програму "Крок за горизонт". Її мета - ввести в оману багатих людей й залучати кошти начебто на пiдтримку фiктивних "наукових розробок".

Пасiчник забезпечив працевлаштування бездипломного "петеушника" у Львiвськiй полiтехнiцi на посаду "професора". Зробив це, користуючись тим, що свого часу взяв на роботу сина ректора Бобало.

Пасiчник поставив у вкрай незручне становище Президента Януковича. Адже саме кафедра, яку вiн очолює, готувала подання, що стало основою для нагородження держпремiєю бездипломного афериста.

Пасiчник - це цинiчна та аморальна людина. Ми готовi зустрiтися з ним у судi i довести кожне слово, написане у цьому роздiлi. 

НIКОЛЬСЬКИЙ ЮРIЙ. "КЕГЕБIСТ"

Професор, доктор технiчних наук, кандидат фiзико-математичних наук.

"Права рука" Пасiчника. У студентських колах має прiзвисько "кегебiст".

"Друг" Слюсарчука - за особистим твердженням самого шахрая.

Нiкольський органiзовував технiчну сторону афер. Забезпечував шоу. Наприклад, фокус пiд назвою "Слюсарчук перемагає шахову програму "Рибка". Там Нiкольський на сценi, як Слюсарчук №2. Нiкольський, популяризуючи шахрая та прикриваючись своїми регалiями, допомагав останньому вводити в оману людей.  Пiсля виходу iнтерв'ю з шахiстом Юрiєм Гнипом, який чiтко розповiдає про те, як Слюсарчук i Нiкольський дурили країну, що опублiкувала наша газета, вiн телефонував пановi Гнипу й обiцяв "розiбратися".

КАШПIРОВСЬКИЙ АНАТОЛIЙ. "КУМИР"

Вiдомий iз 90-х як "цiлитель-гiпнотизер", який закiнчив свої сеанси провально. Кашпiровський на цю мить - найбiльш загадкова постать схеми.

Обожнюваний Слюсарчуком iз юних рокiв. "Моїм кумиром у професiї був, звичайно, Кашпiровський. Я повторював i аналiзував усi його ходи, поведiнку, методи. Я дивився його вiдеосеанси, записи виступiв. Вдивлявся уважно у його стиль i почерк", - напише Слючарчук у серпнi 2011 року.

Кашпiровський вiдповiдав публiчною взаємнiстю. Вiн особисто лобiював створення Iнституту мозку для Слюсарчука.

Вiн напише публiчного листа, де будуть такi рядки: "У зв'язку з необхiднiстю створення Iнституту мозку ... треба забезпечити належнi умови для роботи генiальному українському вченому. Рано чи пiзно його увiнчає лавровий вiнок переможця.

Взагалi було би справедливiшим, якби йому, попри Iнститут мозку, надали ще й велику квартиру з величезною бiблiотекою, комп'ютерами, засобами зв'язку. I все це було б не для танцiв та вечiрок, а для роботи. А ще - в нього обов'язково повиннi бути закрiпленi державою персональний водiй, помiчники, охорона".

Перебувають у дуже близьких стосунках. Про це свiдчать фотографiї, де вони сидять на диванi в обiймах один одного. Є таке ж вiдео.

Можливо, що певним чином команда Кашпiровського допомагала Слюсарчуковi здобути фiктивнi документи росiйського походження.

Вiн може бути одним iз тих людей, котрi забезпечували Слюсарчуковi канал постачань медичних препаратiв зi специфiчною дiєю на мозок людини.

На третiй тиждень скандалу Кашпiровський почне знищувати на своєму сайтi в iнтернетi всi слiди зi згадками Слюсарчука.

МАЧУЛIН В. + БОНДАРЕНКО В. "ВЕЛИКI МАХIНАТОРИ".

Мачулiн В. (на фото), до серпня 2011 року - голова Вищої атестацiйної комiсiї.

Професор, доктор фiзико-математичних наук, академiк НАН.

Бондаренко Вiктор, перший заступник голови ВАКу, нинi - директор Департаменту атестацiї кадрiв Мiнiстерства освiти, рiдний брат народного депутата Володимира Бондаренка (БЮТ). 

Цi обоє - люди, якi у цинiчний спосiб забезпечили присудження "петеушниковi" Слюсарчуку наукового ступеня "доктор медичних наук" зi спецiальностi "нейрохiрургiя". Втягнули у цю аферу вiдомих та заслужених лiкарiв Мiнiстерства оборони України.

У наступному номерi ми детально розповiмо, як i хто готував цю "засекречену справу", скiльки коштувала, як здiйснювали.

Навiть сьогоднi, коли шило вилiзло з мiшка, Бондаренко, будучи посадовою особою мiнiстерства, продовжує вводити людей в оману, розповiдаючи про "справжнiсть" дипломiв псевдопрофесора.

Наш немедичний дiагноз - унiкальна i невилiковна аморальнiсть.

ТАБАЧНИК Д. "ДРУГ КЛОУНА". I ЙОГО "КОМАНДА"

Мiнiстр освiти. Член полiтради Партiї регiонiв.

Участь мiнiстра у цiй аферi за певних умов можна було би пробувати квалiфiкувати як службову недбалiсть, а його - жертвою змови власних пiдлеглих. Можна. Якщо б не факти.

По-перше, 27 травня 2011 року Табачник особисто пiдпише листа-довiдку Татарину Б., заступниковi прокурора Львiвської областi. Мiнiстр особисто пiдпишеться пiд тим, що "Слюсарчук навчався у Росiйському державному медунiверситетi з 1985 по 1991 рiк." Ми вже знаємо, що це - неправда. У цей час Слюсарчук протирав штани у двох українських ПТУ: спочатку в Козятинi, а потiм -- у Червоноградi.

По-друге, 17 червня 2010 року вiн поставить свiй пiдпис на атестатi Слюсарчука як "професора кафедри нейрохiрургiї". Вже не як мiнiстр, а як голова Атестацiйної комiсiї. А це - пряма вiдповiдальнiсть. Пiзнiше вiн буде пояснювати, що комiсiя лише "нострифiкувала" (себто пiдтвердила) росiйський диплом професора Слюсарчука. Але це - ганебна неправда. Адже у Слюсарчука немає i нiколи не було справжнього росiйського диплома професора. 

По-третє, вину Табачнника пiдтверджують непрямi докази. Якби вiн почував себе впевнено, то пiсля оприлюднення резонансних фактiв мав би негайно створити службову комiсiю, яка швидко би розставила крапки над "i" та покарала винних.

Натомiсть вiн починає дiяти цинiчно i аморально. Не як мiнiстр.

На екранах i у пресi починають з'являтися чиновники мiнiстерства, якi пробують запевнити громадськiсть, що дипломи "Слюсарчука — справжнi". А на запит правоохороних органiв iз вимогою надати документи захисту докторської мiнiстерство надасть лише "Акт про знищення документiв".

Зрозумiло, у такий спосiб мiнiстр Табачник та його пiдлеглi пробують замести слiди. Ми наступного тижня пояснимо, де вони помилилися.

А ось - члени команди мiнiстра.

Некраса Iгор, 30 рокiв, директор департаменту по роботi з персоналом та керiвними кадрами Мiнiстерства освiти. "Ми подали запит у Вищу атестацiйну комiсiю Росiйської Федерацiї, де нам пiдтвердили атестат професора, виданий Слюсарчуковi. Його диплом про вищу освiту з медунiверситету Пирогова ми не перевiряли, його перевiряла росiйська ВАК", - так вiн збрехав.

Це неправда. Наступного тижня ми розповiмо, як це було насправдi. Нагiрний Сергiй, начальник вiддiлу органiзацiйно-кадрової роботи та заохочень Мiнiстерства освiти.Вiн разом iз Бондаренком та Некрасою допомагав манiпулювати громадською думкою.

ТАТАРИН Б.+ ДУНАС Т. "СОЛОДКА ПАРОЧКА"

Пан Татарин (на фото) - прокурор, заступник прокурора Львiвської областi.

Особисто 2011 року перевiрятиме справжнiсть дипломiв шахрая.

Людина, яку i колеги "по цеху" чомусь називають "касиром прокуратури", обiймає керiвнi посади за усiх прокурорiв областi.

Татарин надасть Слюсарчуковi можливiсть отримати "документальне алiбi". 8 червня 2011 року його пiдлеглий прокурор, Дунас Т., за його особистою вказiвкою, напише аферистовi на бланку прокуратури листа, у якому лицемiрно зазначить:

"Вас звинувачено у пiдробцi документiв про вищу освiту, недiйсностi отриманих учених звань та ступенiв i у проведеннi, як наслiдок, незаконної медичної практики. Пiд час перевiрки такi факти не знайшли свого пiдтвердження".

Ось вам вiдповiдь на питання, чому прокуратура досi не погоджує мiлiцiї подання на порушення нової кримiнальної справи за статтею "незаконна лiкарська дiяльнiсть". Бо в прокуратурi Львiвської областi досi працюють люди, якi покривають убивцю - прокурор Татарин i прокурор Дунас.

А на чиїй сторонi Ви, прокуроре областi пане Ковбасюк, - на сторонi правди i жертв афериста чи на сторонi аферистiв i убивць?

ГРОМНИЦЬКА Ж.

Директор спецiнтернату в Гришкiвцях.

Громницька Жанна приховуватиме вiд правоохоронцiв та журналiстiв iнформацiю про те, Слюсарчук -- їх учень. Не надаватиме вiдповiдi на запити, чим порушить закон про доступ до публiчної iнформацiї.

Громницька завiдомо говорила неправду з кiлькох причин. По-перше, рiк i дату народження Слюсарчука у записах журналу переправили. Сторiнки з "поiменної книги" -- вирвали, записи у вiдомостях про цього учня - затерли. Кажуть, що Слюсарчук платив тут постiйно.

ПОЛIЩУК Л.

Заступник Громницької з виховної роботи спецiнтернату. Полiщук Лариса вибиватиме диктофон iз рук журналiстки "Експресу" Свiтлани Мартинець, яка на початках розслiдування намагалася з'ясувати, коли навчався Слюсарчук А.Т. у спецiнтернатi. 

Полiщук, маючи 30-рiчний стаж роботи у цьому закладi, вiдверто брехатиме журналiстам, що Слюсарчук у них не навчався.

СТЕЦЮК А.

Директор Козятинського ПТУ, голова Асоцiацiї професiйно-технiчних навчальних закладiв України залiзничного профiлю. Покривав бiографiчнi данi шахрая.

У закладi, яким керує Стецюк, знищили офiцiйнi документи, що стосуються учня їх ПТУ Слюсарчука А.Т. У двох книгах наказiв та "поiменнiй книзi" вирвали сторiнки з прiзвищем Слюсарчука.

Вiдверто брехав журналiстам, що "Слюсарчук -- не їх учень". У Козятинському ПТУ, де директором Стецюк, померла архiварiус, яка вiдповiдала за знищенi документи. Жiнку знайшли утопленою зi слiдами насильницької смертi.

ЛЮДИ, ЯКI ПОСПРИЯЛИ ТОМУ, ЩО ПСЕВДОЛIКАР УНИК ВIДПОВIДАЛЬНОСТI

СТАВНIЙЧУК МАРИНА, заступник глави Адмiнiстрацiї Президента. Брала участь як член комiсiї у декiлькох фокусах-шоу. Можливо, що саме пiд її тиском 2009 року Слюсарчуковi вдалося уникнути халепи пiсля того, як його зняли з лiтака у Борисполi iз контрабандними психотропними препаратами.

ТУРЧИНОВ ОЛЕКСАНДР. Вiн упродовж бiльш як року забезпечив Слюсарчуковi посаду "радник першого вiце-прем'єр-мiнiстра". Посаду "петеушника" оплачували з бюджетних коштiв. Цiкаво, якi послуги надавав Слюсарчук тодi першому-вiце-прем'єровi?

ПОЛIЩУК МИКОЛА. Екс-мiнiстр охорони здоров'я. Взяв на роботу на кафедру нейрохiрургiї. Сьогоднi каже, що зробив це пiд тиском "дуже високопоставленої людини". Всi цi роки публiчно мовчав. Вочевидь, усвiдомивши свою помилку, сьогоднi почав робити все, щоби люди зрозумiли: Слюсарчук - аферист.

ПРЕЗИДЕНТ ЮЩЕНКО. Особисто пiдписав Указ "Про Iнститут мозку", керiвником якого мав стати Слюсарчук. Особисто зустрiвся з ним, що дало пiдстави людям думати, наче Слюсарчук - справжнiй професор. Через тринадцять мiсяцiв пiсля цiєї зустрiчi Слюсарчук, переконавши лiкарiв районної лiкарнi, що вiн - "справжнiй професор", вiзьме у руки скальпель i вб'є дитину.  

ПРЕЗИДЕНТ ЯНУКОВИЧ. Вiдповiдним указом вiд 30 червня зробив Слюсарчука та його осбоистого водiя Олександра Червоного лауреатами держпремiї - кожному по 150 тисяч гривень.

Президент Янукович досi не скасував цього указу.

PR-ГРУПА

Дiяльнiсть псевдолiкаря медiйно "обслуговували" доволi талановитi журналiсти. Сьогоднi ми друкуємо деякi з прiзвищ, що виконували цю брудну роботу найбiльш брутально:

Iгор Юрченко, головний редактор видання, засновником якого виступало держпiдприємство, створене Мiнiстерством освiти, донедавна спiвавтор (разом iз Слюсарчуком) програми "Iгри розуму на радiо "Ера ФМ", лауреат премiї "Золоте перо"

Сергiй Кривуля, автор сайту "Обозреватель"

Геннадiй Кириндiясов, прес-секретар уповноваженої з прав людини

Олександ Єгоров, ведучий програми "неформат"

продовження тут http://blog.i.ua/user/2548344/

  ТАЄМНI ПОКРОВИТЕЛI ПСЕВДОЛIКАРЯ. Лише прiзвища i лише факти.

Що об'єднує всiх цих людей, про яких пiде мова нижче? Це можна описати кiлькома словами - жадiбнiсть до грошей та кар'єрної слави.

Слюсарчук народився вчасно i у потрiбному мiсцi. Якщо хочете, вiн - утiлення української мрiї. Так, так, тiєї української мрiї, яку ми так довго шукаємо - на противагу американськiй.

Американська мрiя - коли людина важко i наполегливо працює, щоби досягнути мети. Вона вчиться, вона вдосконалюється, вона прогресує.

Слюсарчук, який вийшов iз ПТУ 1990 року, опинився на вулицi у той час, коли розвалювалася не лише країна, у якiй ми всi жили десятилiттями "як єдина спiльнота - радянський народ", розвалювалася система цiнностей, розвалювалася система моральних орiєнтирiв.

I вiн зрозумiв, що будувати свою кар'єру по-американськи — це бути безспросвiтно бiдним i приреченим. Вiн почав реалiзовувати українську мрiю. Вiн обрав шлях шахрайства. Вiн брав грошi у людей, обiцяючи те, чого їм так часто бракувало, - здоров'я. А за отриманi грошi купував собi друзiв, посади, безпеку. Вiдкуповувався вiд мiлiцiї i прокурорiв. Вiн робив мiлiцiю, прокурорiв, високопоставлених чиновникiв своїми спiльниками, вiддаючи їм значну частину своїх доходiв.

I це працювало. Грошi магiчно впливали на чиновникiв, незалежно вiд кольорiв партiйних прапорiв, що майорiли над ними. Бригада Слюсарчука однакового успiшно купувала як "помаранчевих", так i "синьо-бiлих". Два Президенти країни стали жертвами цiєї афери! Януковичу лише пощастило трохи бiльше: через публiкацiї в "Експресi" нагородження лауреатiв держпремiї, яку вiн присудив Слюсарчуковi та його спiльниковi Червоному, вiдклали на невизначений термiн. I лише через це вiн не потиснув руку вбивцi, як це зробив Ющенко.

Слюсарчук i його бригада, користуючись пiдтримкою своїх таємних покровителiв, упевнено наближалися до вершин. За десять днiв до виходу у свiт нашої першої статтi вiн розповiдав про те, як уже готує i розставляє кадри у своєму iнститутi мозку.

I вiн зробив би це. Якби не одна фатальна помилка пiд час спiлкування iз журналiсткою газети "Експрес" Свiтланою Мартинець, якби не наше експресiвське, iнколи таке до знемоги нудне бажання все перевiрити i до всього "доколупатися", вiн би ще й сьогоднi був "генiєм". А через одинадцять мiсяцiв майже точно став би народним депутатом за списком однiєї вiдомої провладної партiї, бо саме до цього його готували, вшановуючи та нагороджуючи.

Нова людина - молода, обдарована. Вiн вписувався у цей образ досконало. Але щось не спрацювало, щось пiшло не так. Якась вища сила втрутилася у цей бездоганно продуманий сценарiй i змiнила його.

Може, то Бог, який уже не змiг бiльше терпiти цiєї огидної брехнi, цих убивств i цiєї паталогiчної людської байдужостi? Саме той Бог, якого нема, як це кричав у розмовi з нашою журналiсткою Слюсарчук?

На цi питання ми точної вiдповiдi не знаємо. Важливо лише те, що це сталося. Важливо й те, що ми точно знаємо, хто всi цi роки робив усе, аби це чудовисько на прiзвище Слюсарчук вершило свої подиву гiднi оборудки.

Знайомтеся, ось вiн - газетний гербарiй покровителiв, таємних i очевидних.

Коли ми побачили цю новину вперше, то не могли у прочитане повiрити. Невже це правда? Невже навiть дiти стали заручниками бажання дорослих чоловiкiв побавитися у полiтику?

На жаль, це - правда. Правда, пiдкрiплена свiдченнями очевидцiв.

Ця новина з'явился на сайтi обласної органiзацiї Партiї регiонiв. У нiй iшлося про те, що "близько десяти тисяч львiв'ян вiтали з приїздом до Львова Президента України Вiктора Януковича".

Звичайно, така iнформацiя привертала увагу. По-перше, тому, що у Львовi Президента недолюблюють - це вiдомо всiм. А отже, така масова пiдтримка його видавалася пiдозрiлою. По-друге, десять тисяч львiв'ян важко зiбрати на свої мiтинги навiть мiсцевiй "Свободi".

Ми уважно роздивились доданi прес-службою фото. Тут чiтко видно, що "прихильникiв Президента Януковича" на вiдтинку дороги мiж аеропортом та стадiоном на вулицi Iвана Виговського зiбралося заледве кiлькасот. Навiть непрофесiоналу впадало у вiчi те, що фото - звичайнiсiнька iнсценiзацiя, постановка, таке собi "потьомкiнське село", локшина на вуха довiрливим чиновникам з Адмiнiстрацiї Президента.

Але не цi трюки вразили. Вразило iнше. На фото чiтко видно, що "привiтати" Вiктора Януковича вигнали дiтей вiком 5-6 рокiв. Вони чекали гаранта Конституцiї бiля торговельно-виробничого комплексу "Пiвденний", котрий належить нардепу-регiоналу Петровi Писарчуку. А маленькими прихильниками Вiктора Федоровича виявилися дiти зi садочка "Дивосвiт", що на територiї ринку. Дiтям роздали прапорцi, а їх присутнiсть у лавах особисто перевiряв Петро Писарчук.

Цiкаво, а питав нардеп дiтвору, чи не холодно їй чекати Президента? Адже того дня температура повiтря на вулицi становила всього чотири градуси тепла. Навiть дорослi тряслися вiд холоду, а що вже казати про дiтей, котрi замiсть того, щоб в обiдню пору поїсти й пiти спати, чекали якогось невiдомого їм дядька, що до них так i не приїхав.

Так було колись...

...і сьогодні теж мало що змінилось.

Невже нардепу-регiоналу Петровi Писарчуку, щоб довести свою вiдданiсть Президентовi, потрiбно було виганяти на вулицю не лише працiвникiв ринку "Пiвденний", але й маленьких дiтей?

А маленькими прихильниками Вiктора Федоровича виявилися дiти зi садочка "Дивосвiт", що на територiї ринку.

При чому на цю церемонiю Петро Iванович чомусь не привiв своїх малих дiтей, а зiбрав чужих. Де совiсть, пане депутате? Не було бiля "Пiвденного" й чад лiдера Партiї регiонiв в облрадi Iгоря Грещука. А навiщо гнати на холод своїх, якщо чужi дiти пiд боком!

Про те, що дiтей з дитячого садочка "Дивосвiт" залучили до зустрiчi Вiктора Януковича, у самому дошкiльному закладi говорять неохоче. Однак цього факту не заперечуть. Аби прояснити ситуацiю, вирушаємо до завiдуючої дитячого садочка. Жiнка пiдтвердила, що близько двадцяти дiтей вiком вiд п'яти до шести рокiв ходили зустрiчати кортеж Вiктора Януковича.

"Для привiтання глави держави взяли дiтей iз старшої групи, в якiй навчається двадцять малят, - заявила Ольга Банах, директор НВК "Дивосвiт". - Це якраз був час прогулянки, тож дошкiльнята вiком вiд п'яти до шести рокiв разом iз вихователями вирушили до дороги, де мав проїжджати Вiктор Федорович. А якщо б, не дай Боже, кортеж врiзався у натовп? Дiти ж стояли на автошляху без будь-якого захисту!".

Панi Банах запевняє, що попередньо у батькiв питали чи можна долучити дiтей до зустрiчi з Президентом.

Проте, як ми встановили, це неправда. Були й такi батьки, котрi не знали, що їх чада зустрiчали Президента. "Менi синочок ввечерi розповiв, що вони ходили зустрiчати з прапорцями Президента, - каже матiр одного з дiтей садочка. А от вихователi менi нiчого про це не говорили. Але я проти того, щоб дiтей у холод виганяли на вулицю, аби когось зустрiчати, навiть якщо це й Президент".

Вихователям це також було не до душi. Але що тут удiєш, коли усiм керує депутат з партiї влади. Дiтей вивели до дороги i звелiли махати блакитно-жовтими прапорцями, таким чином вiтаючи главу держави на львiвськiй землi. Нацiональними прапорами працiвники садочка забезпечили заздалегiдь. Та малеча, можливо, навiть i не знала, для чого їх вивели, але виконувала все, що звелiли їхнi вихователi.

Коли ми полишали територiю дитячого садочка, зустрiла маму дитини, яка навчається в НВК "Дивосвiт". Як виявилося, через приїзд Президента постраждали не лише дiти, якi виходили його привiтати, а й навiть тi, якi залишилися в садочку. Жiнка розповiла: того дня дiтям затримали обiд майже на годину. А все через те, що бiльшiсть вихователiв з частиною дiтей побiгли зустрiчати главу держави.

Тож дошкiльнята, якi завжди смакують обiдом о 12 годинi 30 хвилин, змушенi були чекати, поки вулицею проїде Янукович. Та й заснути малечi теж довелося пiзнiше. Адже пiсля обiду, який мав би тривати пiвгодини, дiти засинають на двi години. А оскiльки обiд перенесли, то спала дiтвора менше. 

Усе це було достеменно вiдомо народному депутату-регiоналу Петровi Писарчуку. Але вiн у своїх iгрищах пiшов i на це. Чому? Бо пiсля останнiх рiшень судiв, якi пiдтвердили, що його пiдприємство таки захопило без будь-яких на те законних пiдстав 11 гектарiв землi пiд мiсцевий ринок, ось-ось буде порушена кримiнальна справа. Петро Iванович вирiшив погратися у вiдданого партiйця. Але цього разу його бажання вислужитися перед главою держави, схоже, перемогло здоровий глузд.

Богдан КУФРИК, Юлiя ГОЛОДРИГА

P.S. Мене важко здивувати чимось але стаття шокувала навіть мене. Потягнуло совком і якоюсь Брєжневщиною. 

Українські чиновники, не залежно від "кольору" влади, організовують державні тендери з використанням різних офшорних компаній, за якими часто стоять ті самі прізвища таємничих латишів.  © analytique.md

Що спільного між зброєю на борту «Фаїни» у 2008, імпортом вакцини від грипу з США роком пізніше та закупівлею бурової установки з Британії у 2011? За версією поважного видання Business New Europe, за усіма цими угодами стоять офшорні компанії, зареєстровані на приватних осіб в Латвії, які, в свою чергу, є лише прикриттям для українських чиновників.

Про це йдеться у журналістському розслідуванні, яке опублікувало Business New Europe 2 червня.

Журналіст видання з’ясував, що власником сумновідомого вантажного судна «Фаїна», яке у 2008 році захопили сомалійські пірати, і яке нелегально перевозило 33 танки Т-72, амуніцію та боєприпаси з Одеси в південний Судан, є офшорна панамська компанії Waterlux AG. У свою чергу нею керують ще дві панамські компанії: Systemo AG і Cascado AG. Президентом і фінансовим керівником обох є двоє громадян Латвії – Ерік Ванагелс та Стен Горін. До них номінально і мали перейти всі прибутки від нелегальної торгівлі зброєю.

Латиші Ванагелс та Горін стоять і за тендером українського уряду на доставку з Уельсу бурового обладнання вартістю у 400 мільйонів доларів. У березні цього року державний тендер від імені Чорноморнафтогазу виграла компанія Highway Investment Processing, зареєстрована в столиці Уельсу Кардіфі, директором якої значиться Горін. Іншою компанією, яка «змагалась» в тендері, була Falcona Systems Limited, зареєстрована в Новій Зеландії, а її директор – Інта Білдер, теж з Латвії. Засновником Falcona значиться компанія Interhold, а її директором – уже знаний Ванагелс.

Іншими словами, тендер пройшов без конкурсу, пише видання. Згідно з українським тижневиком «Дзеркало тижня», ціна виробника за обладнання становила усього 248,5 мільйонів доларів, отож хтось, причетний до тендера, поклав у свої кишені 150 мільйонів доларів за виконання суто паперової роботи.

Таємничі латиші незаангажовані в політичному плані. Їхні ім’я стоять під угодами, укладеними і за часів попередньої влади в Україні.

Таємничі латиші незаангажовані в політичному плані. Їхні імена стоять під угодами, укладеними і за часів попередньої влади в Україні. Це означає, що незалежно від кольору політичної сили, яка при владі, високопоставлені чиновники крадуть за тими ж схемами, використовуючи одних і тих самих підставних осіб. Згідно з дослідженням BNE, уряд Януковича краде за тими ж схемами, що й уряд його попередниці Юлії Тимошенко, перевірку діяльності якої він ініціював.

Щодо ажіотажу над «свинячим» грипом, у цій справі також є латиське коріння. Рішенням від 28 травня американський суд в Орегоні встановив, що зареєстрована в Сполучених Штатах компанія Olden Group LLC незаконно змусила український уряд переплатити 19 мільйонів доларів за вакцини під час поширення «свинячого» грипу восени 2009 року.

Заступивши на пост глави держави у 2010 році, Янукович доручив провести розслідування державних закупівель у сфері медицини. Розслідування американського детективного бюро Trout Cacheris встановило, що державні закупівлі вакцин та медичного обладнання, які проводились протягом двох останніх років уряду Тимошенко на суму 40 мільйонів доларів, здійснювались через одну й ту саму мережу офшорних посередників з банківськими рахунками у Литві та Латвії. За цими компаніями стояли Ванагелс, Горін та інший учасник групи, Юрі Літман, які завищували вартість товарів до 50%.

У ході розслідування з’ясувалось, що насправді існує два Еріка Ванагелса, які зареєстровані за тією самою адресою у Ризі. Очевидно, йдеться про сина, 44-річного латиського бізнесмена, та його 71-річного батька, який часто значився директором згаданих компаній.

Відправившись за вказаною адресою у Ризі, журналіст BNE, знайшов занедбане помешкання позаду магазину джинсів, яке зовсім не нагадувало місце проживання заможного бізнесмена. Двері відчинив одягнений у комбінезон чоловік і сказав, що Ванагелси, або скоріше хтось з його родичів (невістка або сестра), мешкав за цією адресою «дуже давно». Чоловік не мав жодного уявлення, де їх можна знайти зараз.

Нарешті, журналіст ставить риторичне питання: «Чи не є Ванагелс і компанія нічим іншим, як прикриттям для українських чиновників?» У той час, як з’являється усе більше подробиць тіньових оборудок української влади, є всі підстви вважати, що згадані справи увійдуть в історію під назвою Ванагельський скандал, або англійською Vanagels-gate, на зразок Watergate, Вотергейтського скандалу, який закінчився відставкою президента Річарда Ніксона у США на початку 1970-их років.

Оригінал статті читайте тут.     Стаття взята звідси