Деды

  • 30.09.10, 22:57
Деды (белор. Дзяды) — в восточнославянской мифологии — души предков, умерших 9 и более лет назад, улетевшие в Ирий. Также Деды — регулярно проводимые обряды поминания умерших родных. Обряды поминания проводятся несколько раз в год. Для каждого обряда установлен промежуток времени в 10-14 дней, в течение которого его следует провести. Но при этом обряд всегда проводится в субботу. С христианизацией славянских народов эти обряды трансформировались в родительские субботы и в таком виде существуют до сих пор. Из-за этого затруднено определение происхождения тех или иных обрядовых действий из христианской или языческой традиции. В некоторых случаях проводятся также Бабы (обряды поминания умерших предков-женщин) и Дети (обряды поминания родственников, умерших до достижения совершеннолетия). «Бабы» всегда проводятся в пятницу, а «Дети» — в четверг, предшествующий соответствующей дате «Дедов» Обычно в дни «дедов» люди идут к могилам родных, чтобы почтить их памятью. Подаётся поминальная еда, которая должна быть горячей (для того, чтобы духи могли вдыхать поднимающийся пар от пищи, приготовленной в их честь). Кроме того, на столе кладут больше ложек — для Предков. Каждого умершего предка называют по имени. В целом в течение года обряды поминания проходят по сходному сценарию, хотя для каждого такого обряда существуют особенности (необходимость особых блюд на столе, необходимость определенного количества блюд, совершение определенных обрядовых действий и т. п.)

У белорусов и украинцев особенно почитаем обряд, проводимый в субботу, близкую к 21 октября.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Дзяды

Молоді Націонал-Демократи

  • 30.09.10, 22:37
Немає більшої більшої шкоди для нації, ніж коли в неї забирають характер, особливість її духу і її мову.
Іммануїл Кант
В усіх областях культурного життя посилилися іноземні впливи та занепад. Управління культурними потребами відповідною галуззю капіталістичної індустрії перевело культуру на комерційну основу, підпорядкувало її інтересам капіталу і відчужило від споконвічних потреб людей. Мас-медіа поширюють поверхову, уніфіковану та примітивну споживацьку культуру. Опанована мас-медіа культура стала сьогодні духовною зброєю космополітів, за допомогою якої вони хочуть забезпечити собі політичну та ідеологічну гегемонію. Через мас-медіа весь народ піддається шкідливому впливу західних ціннісних спільнот.
Сьогодні культура інституціоналізована. Ліберальна інтелігенція перетягнула на себе культурне керівництво та інструменталізувала культуру для виправдання та перемоги своєї ідеології. Політична влада пануючих спирається не тільки на владний апарат з його інституціями чи на парламентський розподіл мандатів, але й залежить від підтримки населенням панівних світоглядів, ідей, ціннісних уявлень та звичаїв, тобто від збереження культурної влади. Отже, кожному політичному оновленню мусить передувати духовно-культурне оновлення.
Капіталістична споживацька культура під владою мультинаціональних концернів все більше носить печать «американського способу життя». Заради підпорядкованої інтересам мультинаціональних концернів, уніфікованої, інтернаціональної культури, вона переступає через різноманіття і споконвічність регіональних та національних народних культур. При цьому вона ламає звичаї та соціальні структури, придушує всіляку фантазію та творчість, яка походить із фактичних потреб людей, регіонів та народів.
Все швидше поширюються дезорієнтація, знекорінення та самотність людини. На місце великих сімей приходять маленькі, анонімні багатоповерхівки замінюють сільські общини, одним словом: головною суперечністю сучасного індустріального суспільства є суперечність між ідентичністю та відчуженням. (…) Тому право на особисту та колективну ідентичність, а отже, право на релігію та націю, стоїть на першому місці наших роздумів.
Оскільки не вистачає тільки констатувати недоліки та скаржитися на обставини, ми як націоналісти виступаємо за широке культурне оновлення. Тільки через глибоку культурну революцію, яка сприятиме та передуватиме соціальному та національному визволенню, можливе вирішення цієї проблеми.
Цілі націоналістичної культурної політики
Визволення культурного життя від капіталістичних інтересів та ліквідація відчуження.
Визволення принижених та загрожених регіональних народних культур за допомогою політичної визвольної боротьби проти «мультісу» та наддержав.
Створення в народі культурно-революційної свідомості, яка через введення культурної революції підготує фундамент для політичних змін.
Заходи націоналістичної культурної політики
1.Центральним завданням національної культурної революції є оновлення етичної свідомості стосовно культурної та історичної неперервності (континуїтету) Німеччини, її регіонів та її родово-історичного розвитку. Лише прийнявши національні цінності можна подолати американізацію, нівелювання та колонізацію німецької культури.
2.Потрібно усунути прогресуючу уніфікацію та пов’язаний з нею занепад якості життя на користь творчого різноманіття. Це особливо стосується житлової та сфери проведення вільного часу, пропозиції продуктів харчування, розважальної сфери, культури предметів народного вжитку, освітньої та літературної пропозицій.
3.Місцеве самоуправління є основою демократичної самоорганізації та вираженням регіонального самоствердження проти безглуздої урбанізації, включення в склад більшої громади менших та масової забудови. Збереження, відновлення та помірний розвиток старої забудови, історичних частин населених пунктів та міських ландшафтів є центральним завданням гуманного планування міст та громад. Нові будівлі повинні архітектурно вписуватися у наявну картину. Інтернаціональні стандартні будинки та хмарочоси з їхньою ворожістю до людини повинні крок за кроком бути замінені на гуманні та сприятливі для спільнот житлові форми.
4.Народна пісня, народна музика, танці, культура свят та зрілі звичаї є вираженням регіональної творчості народу. Їх як важливі та невід’ємні складові частини національної культури та ідентичності потрібно підтримувати та розвивати.
5.Мистецтво не може існувати ізольовано, поза сприйняття народом. Потрібно відновити живий зв’язок між народом та культурою. Потрібно знову оживити в народі мистецьку свідомість, тому що мистецтво живе з творчості народу і для народу.
6.Не індивідуум, а сім’я є основою кожного людського суспільства. Потрібно припинити знищення сім’ї індивідуалізмом, який хоче звільнитися від усяких обов’язків. Тому що самотній стан спільноти «сім’я» є відображенням егоїстичного та несприятливого для життя суспільства, яке само себе приводить до загибелі.
7.Релігійність є суттєвою складовою кожної автентичної культури народу. Релігійність у багатьох випадках є вираженням колективної свідомості племені чи народу. Тому націоналізм розуміє поняття релігії як позитивну складову національної ідентичності та культурної спадщини кожного народу.
8.Спорт як фактор народної культури потрібно звільнити від комерціалізації та гонитви за досягненнями. Потрібно підтримувати не спорт досягнень, а спорт широких народних мас у школах, на підприємствах та у клубах. Споживати спорт, сидячи перед телевізором, тобто коли професіонали займаються спортом замість тебе, є так само абсурдно, якщо б комусь доручити замість тебе поїсти.
9.Систему освіти та виховання потрібно наповнити новим змістом та цілями. Потрібно досягнути однаково високого по всій Німеччині рівня шкільної освіти. Потрібно сприяти розвитку індивідуальних нахилів та здібностей. Поруч з гуманітарною та природничою освітами йдуть мистецька (музична, реміснича), політехнічна та практична. Сприяти фаховій освіті. Регіоналізація Німеччини виражатиметься в увазі до діалектів, краєзнавства та народознавства. Потрібно поборювати руйнування мови, яке полягає у посиленому запозиченні з інших мов та у заміні вже наявних німецьких понять на іноземні. Потрібно децентралізувати систему шкільної та вищої освіти та розчленувати на окремі елементи. Держава накреслює тільки загальний план.
10.Народи є носіями культури, і навпаки, культура у своєму особливому відображенні та своєрідності визначає народ. Немає культури людства в собі, а є лише як сукупність культур усіх народів. Належність до народу та, разом з тим, до культурної спільноти є для індивідуума є неминучою передумовою для самопізнання.
11.Засилля іноземного і, як результат, витіснення та руйнація національних культур є однією з імперіалістичних стратегій інтернаціоналістів з метою заснувати однорідну світову цивілізацію. Бойове поняття про „мультикультурне суспільство” служить засобом для криміналізації національних ідентичностей. Цьому розвитку подій ми, як націоналісти, чинимо запеклий опір.
12.Як націоналісти ми хочемо відібрати культурну владу у панівних сил. Але це можливо не з допомогою дитячих спроб впливати на пануюче культурне виробництво. Потрібно із самого початку будувати альтернативу цій культурі. Культурна влада пануючих буде зламана лише тоді, коли люди купуватимуть наші книги, читатимуть наші газети та дивитимуться наші фільми. Революціонізація культури відбувається через особистого втілення альтернативного стилю життя.
Статья:
http://ntz.org.ua/?p=1937

Хто ми?

Ініціатива відродження полів
Ми – молоді селяни, безземельні й майбутні селяни, а також люди, хто прагне відновити контроль над виробництвом харчів.
Під словом «селяни», ми маємо на увазі людей, хто виробляє їжу в маленьких кількостях, використовуючи її для себе чи для громади, і можливо продає деяку її частку. Це також включає і працівників сільського господарства.
Нашою метою є підтримка і заохочення людей залишитись на землі і повертатись в сільську місцевість. Ми хочемо пропагувати харчовий суверенітет (цей вислав є предметом дебатів та дискусій в нашій мережі) і селянське господарство, насамперед серед молоді та мешканців міст, а також альтернативний стиль життя. Ми сповнені рішучості створити альтернативу капіталізму за допомогою кооперативних, колективних, автономних, орієнтованих на реальні потреби невеликих виробництва та ініціатив, перетворюючи теорію в практику і пов’язуючи локальну практичну діяльність з глобальною політичною боротьбою.
Для досягнення цієї мети, ми прагнемо створити групи локальної діяльності та активізму, а також співпрацювати з існуючими ініціативами. Це стало причиною того, чому ми відмовились від однорідної структури, але є відкритими до розмаїття учасників, що борються проти капіталістичної моделі виробництва харчів.
Ми хочемо вирішити питання доступу до землі, колективного фермерства, права на посадковий матеріал та обміну ним, і сподіваємось зміцнити результат нашої діяльності через співпрацю з активістами, які зосереджені на різних завданнях, але поділяють однакові суспільні погляди.
Однак, наша відкритість маж деякі обмеження. Ми прагнемо повернути контроль над нашим життям і відкидаємо будь-які форми авторитаризму та ієрархізму. Ми зобов’язані поважати природу та живих істот, але не сприймаємо жодної форми дискримінації.
Ми відкидаємо і активно противимось всякій формі експлуатації інших людей.
З тією ж силою та енергією, ми діємо привітно і дружньо, створюючи солідарність в конкретних буденних справах.
Ми підтримуємо боротьбу та погляди “Via Campesina” [1], і працюємо на їх зміцнення між європейською молоддю. Ми хочемо поділитись нашими знаннями та досвідом, що постав з років боротьби та селянського життя, а також збагатити світогляд і силу тих, хто не є, або ще не став селянином. Ми страждаємо від наслідків тієї ж політики, і є частиною однієї боротьби.

Сайт ініціативи відродження полів – http://reclaimthefields.org/
Переклад з англійської мови – тов. О. Деснянський

Примітки:
1. Via Campesina – міжнародний екологічно-селянський рух дрібних та середніх фермерів
Статья:
http://ntz.org.ua/?p=1931

М. Горький

  • 30.09.10, 21:17
- Смертию смерть поправ - вот! Значит - умри, чтобы люди воскресли. И пусть умрут тысячи, чтобы воскресли тьмы народа по всей земле! Вот. Умереть легко. Воскресли бы! Поднялись бы люди!

ГРОТ - Карагот

По весне ещё, на большой воде, я с маменькой
Бегал на косу по утрам: «Куда, маленький?»
Нагайкой учил отец: не бери чужого.
Наука-азбука и мораль с Богослова.
Мечтал о них, мечтал о стёганом кафтане.
От господских покоев вело тайной.
Я рос, грел и воспитывал меня мороз.
Отроком ещё ядовитую горечь вкусил:
В душе сажа. Клеймо – крепостной.
Царь-батюшка, ответь, вразуми:
Если солнце теплом поднимает колосья для всех,
То почему же сваха сдохла господам на смех?
Мать моя на псарне кормит грудью щенков.
Я готов сегодня веселить господ!
Больно. Шерсть дерёт, кишки на валенках.
Голос тихий: «Куда ты, маленький?»…

Негоже в Радоницу плакать по усопшим.
Выть, причитать, сдаваться на Святой земле.
Взяться за руки, жить, встать в караготы.
Вместе воспевать будем солнца свет во мгле.

Краса-рабыня разливала слёзы ночью поздно,
Барин […] держал правой за косу.
Цвета сена пыльного в карте луна.
Прощай на жизнь, маменька, на кону сыновья.
Твои белы парнишки глазели в очи
Питаны грязью Руси воскресные ночи.
[…] ворованы. [Сдавила] на ноги, они окованы.
Слабые держали холод лапами.
Холод […] мороз, матери седых волос.
Разлука в лицах снова, кровавых слёз.
Отдал заезжему кобылу и двух детишек.
Ждите с молодыми слугами [довольные …]
Пробует юнцов на крепость оплеухой смачной.
Старший терпит вроде, а младший плачет.
И в тёмный путь судьбины, суровые года
Босиком по тропинкам пронесут её глаза.

Барин скалил зубы, старик лежал.
Тут и яства на столе, и кровь из ран.
Праздник продолжался, дети вставали вокруг.
Никому не было жалко пару немощных рук.
«Эй, холоп ленивый ты еле волочишь ноги.
Так и будешь, сучий сын, набивать пороги?»
Старик молчал, в слезах опустив глаза.
Смотрел туда, где разбил кувшин вина.
Не отведав волюшку, получи её смерть.
Господь прибрал тебя, батенька, сквозь суровые плети.
«Пропади пропадом, скотина бабская!» Загубил душеньку и продолжал смеяться.
«Ох, маменька, ведь мы с сестрицей одни.
Забери нас отсюда, забери!
Ох, маменька, ведь мы с сестрицей одни.
Забери нас отсюда, забери!»

Альберто Буела Ламас

  • 30.09.10, 13:30

Яцек Бартизель Аргентинський політичний філософ, культурний антрополог і публіцист. Народився 1946 року в Буенос-Айресі. Навчався під керівництвом томіста[1] Альберта Катуреллі, а 1982 року захистив докторську дисертацію в Сорбоні на тему «Метафізичні основи етики Аристотеля». Після повернення з Франції, Альберто Буела обійняв посаду керівника кафедри античної антропології і філософії в Буенос-Айресі. Здійснив переклад і коментар «Категорій» Аристотеля, а також написав книги «Буття та трансценденталії» (1972), «Гегель: право, мораль і держава» (1985), «Теорія антропології» (1993). Політична думка Буели сягає своїм корінням в рідну традицію націонал-синдикалізму і синархізму («Синархія і національність», 1994; «Почуття Америки», 1990; «Ібероамериканські нариси», 1994; «Іспаноамерика проти Заходу», 1996). З цієї позиції Буела відкидає поняття «Латинської Америки», як одночасно неадекватне (бо латинський, в сенсі мовно-цивілізаційному, включає в себе і франкомовний Квебек), і таке, що затьмарює духовний зв’язок з іберійськими культурами: іспанською та португальською. Будучи ворогом «партократії» і антиглобалістом, він протиставляє як класичним правим, так і космополітичним лівим ідею, яка є національною і народною водночас. Особливо важливим є вклад Буели в дослідження метаполітики («Нариси про метаполітику», 1999; «Метаполітика і філософія», 2003). Її розуміння постає з етимологічного значення слів «мета» і «політика», яка – за аналогією до «мета» і «фізика» – настає «після політики», і яка перевищує її в тому значення, що досягає свого остаточного сенсу буття в категоріях, що обумовлюють політичну діяльність, таких як великі ідеї, національна культура чи міфи, які змінюють історію. Метаполітика використовує феноменологічно-герменевтиний[2] метод, користуючись трансцендентальною «епохе»[3], тобто «винесенням за дужки» буденного марнославства та ідеологічних передумов, для здійснення ейдетичного опису[4], або ж осягання істотних рис предмету своїх пошуків, як речей «самих в собі»; а також здійснення інтерпретації політичної мови. Метаполітика бере до уваги багато аспектів, які визначають політичну діяльність, таких як психологія мас, політичні переконання і дискурси, позначення ворога (успадковане або ж інтуїтивне), практичні політичні знання, здобуті в діяльності великих державних мужів, і насамкінець те, що визначає обриси сучасної політики, тобто культурна гомогенізація, уніформація мислення, «політкоректність», «монотеїстичний» культ вільної торгівлі, консенсус як метод політичної практики. Метаполітика не може, однак, бути наукою виключно описовою, натомість вона зобов’язана до акту судження: сенсом її буття і покликання є судження про цінності і нонконформістська (тобто така, що йде в розріз з медійним дискурсом, нав’язаним істеблішментом) культурна критика. І нарешті, третім і найвищим її завданням є політична теологія. Цитата: [Метаполітика] – це дисципліна з подвійним предметом. Водночас філософським (пов’язаним з неполітичними основами політики) і політичним (пов’язаним з політично-суспільною проекцією основоположних принципів). Джерело: http://www.legitymizm.org/spw-alberto-buela-lamas Переклад з польської – тов. О. Деснянський Примітки перекладача: 1. Томізм – напрям в католицькому богослов’ї і філософії започаткований середньовічним філософом Фомою Аквінським, що покладавсь в теології на космогонічний доказ існування Бога, в антропології – на вчення про людину як єдність душі та тіла, в етиці – на концепцію чесноти середини між двома пороками. 2. Феноменологія – напрям у філософії, що ставить за мету опис досвіду свідомості, та виокремлення в ньому сутнісний, ідеальних рис. Герменевтика – напрям у філософії, що ставить за мету тлумачення граничних значень культури – як засобу через який ми сприймаємо реальність. 3. Епохе – метод розмірковування, що передбачає виключення з поля зору спостерігача всіх попередніх знань, суджень і оцінок про предмет, задля осягнення чистої сутності предмета спостереження. 4. Ейдетичний опис – опис ідеальної, відпочаткової сутності деякого предмета Статья: http://ntz.org.ua/?p=1919

Рекорды голландского антисемитизма

  • 30.09.10, 12:26
В 2009 году резко, на 48%, возросло количество антисемитских инцидентов в Нидерландах. Рони Нафтаниэль, глава Центра Информации и Документации для Израиля (CIDI), говорит: "Это только верхушка айсберга, большинство инцидентов просто не регистрируется". Всего за 2009 год зарегистрированы 209 инцидентов. Они составляют 9,4% от всех случаев дискриминации в Голландии, при том, что евреи составляют лишь 0,3% 16-миллионного населения страны.
Статья:
http://dpni.org/articles/lenta_novo/17388/

Правоохоронні органи розтратили 660 млн грн на дорогі авто

  • 30.09.10, 11:24
Рахункова палата заявила про неефективну розтрату правоохоронними органами 660 мільйонів гривень, які були отримані правоохоронцями як благодійна допомога.
Статья:
http://www.reactor.org.ua/news/4066-4.html

У Фінляндії синові росіянки заборонили розмовляти російською

  • 30.09.10, 10:21
Адміністративний суд фінського міста Турку прийняв рішення заборонити росіянці Римма Салонен розмовляти під час зустрічей з семирічним сином Антоном російською мовою. "Адміністративний суд визнав правильними дії місцевих соціальних працівників, які заборонили Риммі під час зустрічей з сином розмовляти російською", - повідомив представник Римми Салонен у Фінляндії Йохан Бекман.
Статья:
http://www.reactor.org.ua/news/4056-4.html