Под взглядом чуть мерцающих огней
- 13.09.11, 18:12
Под взглядом чуть мерцающих огней,
Гирляндою цветущих золотою,
День краток зимний скупостью своей,
Но щедрый бесконечной красотою.
Далёкий лес за речкой засинел,
Сны о тепле опять его тревожат,
Колючий воздух – сын морозных дел,
Булавками впивается под кожу.
Ни ветра, ни волнующих людей,
Что вечно увлекают за собою.
День краток зимний скупостью своей,
Но щедрый бесконечной тишиною.
7
Коментарі
Мари_НКа
113.09.11, 18:25
красиво.
rutzit
213.09.11, 18:26Відповідь на 1 від Мари_НКа
Так, что-то зимы захотелось. Но только на чуть-чуть - без грязи, стужи и соплей.
Мари_НКа
313.09.11, 18:31Відповідь на 2 від rutzit
А я ещё не начала хотеть. Ни на йоту.
sanchezstar
413.09.11, 18:44
Давно вірші пишеш?
rutzit
513.09.11, 18:56Відповідь на 4 від sanchezstar
З серпня 1997.
sanchezstar
613.09.11, 18:58Відповідь на 5 від rutzit
Непоганий стаж.
rutzit
713.09.11, 19:17Відповідь на 6 від sanchezstar
Завдяки цьому маю можливість щодня щось викладати, оскільки темпи написання значно знизились.
sanchezstar
813.09.11, 19:22Відповідь на 7 від rutzit
Ну так в чисте поле на пікнік.І вони самі прийдуть до вас.
Поговорим
913.09.11, 19:58
mari_nik
1013.09.11, 22:43
Как пейзаж в Третьяковке........