Я так вірю у Вас, неполохано-юний Ікаре...

Я так вірю у Вас, неполохано-юний Ікаре,

І у Вашу удачу, і в міцність нечувану крил,

Ви побачите, знаю, із космосу райдужні хмари,

І дорогам повернете їх перетоптаний пил.

Ви торкнетеся неба. На це у Вас вистачить духу,

Ви проб'єте віки на безсмертну і чисту сльозу:

Краще пір'я та віск, а не воском заліплені вуха,

Краще сонця обійми, ніж темрява тут, унизу.