.Безвиз и реформы

  • 01.05.19, 09:46

"...Безвиз и реформы

Перед самым вторым туром голосования, пришлось услышать от вполне вменяемых людей, которые голосовали за Пороха в первом туре те же речи, что и привычные, на протяжение нескольких месяцев перед этим из различных сливных бачков СМИ. В частности о том, что безвиз, не такое уж и достижение, чтобы с ним так носиться и чтобы о нем говорить как об аргументе в предвыборной гонке.

Это тем более удивительно, что сам человек, выдавший это – как минимум пару раз воспользовался этим режимом пересечения границы. Казалось бы, если ты уже ездил в Европу, то в принципе должен иметь какой-то ориентир на то, как должна выглядеть твоя собственная страна в ближайшем будущем.

Дело даже не в качестве дорог, ухоженности полей, уровне сервиса или чем-то сугубо утилитарном, а в том, какие мнутренние механизмы там работают для того, чтобы нормальный человек имел достойные условия жизни. Собственно говоря, ради этих самых механизмов и поднялся Майдан в 2014 и при всех издержках, Украина движется в этом направлении пять последних лет. Фокус в том, что процесс замещения старого механизма новым, не может произойти за один день в принципе. Это, довольно длительный процесс, который занял у наших соседей примерно 20 лет.

В этой связи надо понимать, что переформатирование государственного устройства – только половина дела, население страны, переживающей реформы, тоже должно переформатироваться и желательно, чтобы эти процессы шли с одинаковой или близкой скоростью. В противном случае, могут происходить срывы, как это произошло у нас.

Пройдет пара-тройка месяцев и большинство людей, который проголосовали против Порохоха, и поддержавшие нечто неизвестное, смогут оглянуться и увидеть простую вещь. Они сами оказались тормозами процесса обновления Украины. Мы не станем развивать каких-то теорий на сей счет, для этого скоро придет время, а пока – просто один штрих, который поставит все на место.

Вспомним тех, кто называет себя патриотами и при этом, готов был проголосовать за кого угодно, кроме Пороха. Эта кремлевская формула сработала в их головах, вытеснив здравый смысл. Они были готовы голосовать действительно за кого угодно – Онотоле, Смешка или других пациентов, игравших (в отличие от Зели) на патриотическом поле. Они же боготворили Саакашвили, перед тем, как его выкинули из Украины.

Так вот – подача в их огород. Саакашвили имел тепличные условия в Грузии, поскольку осуществлял не свой проект, а программу Сороса. В общем, сама программа, ее стадийность и главное – финансирование, было обеспечено этим эксцентричным меценатом. Тем не менее, именно скорость реформ не выдержали сами грузины. Те скандалы, которые были связаны с именем Михо – отдельная тема, но вынесли его те, кто поддержал его, требовал реформ, а когда они пошли – сдулись.

Это – та же самая публика, которая так проголосовала и у нас. Порох делал примерно то же самое, но в основном – опираясь на бюджет самой Украины, что задало скорость реформ намного ниже грузинских, но и этой скорости наша публика не выдержала. Между прочим, эта публика уже не признается в том, как она отчаянно топила за Михо, а в его отсутствие, проголосовала за Зе. Но вот интересно, как эти «патриоты» теперь пояснят заинтересованность некого Путина в том, чтобы Зе вернул Саакашвили украинское гражданство? Очень хотелось бы, чтобы «патриоты» подумали о том, какой патриотизм они намазали себе на хлеб, а вернее – принюхались к нему, чтобы понять, чем он действительно пахнет.

Но вернемся к безвизу. Те, кто воспользовался им и побывал в Европе, безусловно должны были заметить в том, на что там акцентируется внимание собственных граждан и гостей, приезжающих в эти страны и города. Речь идет о своего рода культурных ударениях, выраженных различными памятниками.

Понятно, что там хранится память об основателях стран и городов, а также – об исторических личностях, правителях этими местами. Тем не менее, имеется огромное количество памятников, скульптур, которые запечатлели людей, которые двигали, науку, искусство или какие-то общественные процессы. На самом деле, таких памятников там большинство.

Это значит, что историческая ценность композитора, писателя или мыслителя, ничуть не меньше, а то и больше фигуры императора, например. Подобная мысль возникает отнюдь не при первом и даже не при втором посещении Европы. Туда надо поездить, посмотреть и заметить эту важную деталь.

Что характерно, сами европейцы не видят в этом ничего особенного и воспринимают как нечто само собой разумеющееся. Но это хорошо заметно побитым совком или пост-совком людям. По крайней мере тем, кто может не просто смотреть, но видеть.

Ведь на что у нас акцентировалось внимание? На фигурах партийных деятелей, а в лучшем случае – на полководцах или просто на на действительных или вымышленных фактах военной истории. То есть, партийно-милитаристское мышление было просто вдавлено в мозг. А с другой стороны, светил науки, искусства или общественной деятельности, мирового масштаба, у нас (в совке и позже) было не слишком и много, а те фигуры, которые действительно можно и нудно было ставить как акцент собственной культуры – забыты, в угоду московскому империализмы.

Именно этакие и подобные им фундаментальные вещи, сидя дома никогда не заметишь. Надо ездить, смотреть и видеть. Так что ценность безвиза очень трудно переоценить. Именно он дает стойкость в эпоху перемен или реформ. Вернее, впечатления от того, что он позволяет увидеть многократно."

Есть люди. а есть людишки

  • 01.05.19, 08:36

Сьогодні в Чехії Консиутційний суд прийняв надзвичайно символічне і знакове рішення, яке безпосередньо стосується України.

Але про все по порядку. Знайомтеся - це Томаш Крчмарж, власник готелю Brioni Boutique в чеському місті Острава. П'ять років тому він став автором перших антиросійських санкцій в Чехії. 24 березня 2014 року у своєму готелі він вивісив оголошення про те, що через анексію Росією Криму громадян РФ тут поселяти не будуть. Через кілька днів, однак, він змінив умову: громадян Росії готель поселятиме лише в разі, якщо вони письмово заявлять про засудження окупації Криму.

Чеська торговельна інспекція тоді вирішила, що такий підхід є дискримінацією і оштрафувала Т.Крчмаржа на 50 тисяч крон (приблизно 2 тисячі євро). Багато людей тоді пропонувало Томашові, що заплатять цей штраф за нього, але він вирішив, що це справа принципу і потрібно боротися. На його думку, він не зробив нічого поганого - "я вважав це своїм громадянським обов'язком. Якби я мав армію, то запровадив би надзвичайний стан, оскільки в мене її немає, то я роблю те, що можу". "Потрібно нагадувати людям, які погано вчили історію, що може статися, якщо не звертати увагу на деякі речі. Росіяни вже тут колись були. Я їх тут біьше не хочу, ні для себе,ні для своїх дітей. Путін зробив те саме, що перед війною зробив Гітлер в Судетах", - наголошував Т.Крчмарж.

Через суд він домігся, що штраф було зменшено до 5 тисяч крон, але й це його не влаштувало. Він наголошував, що навіть в разі, якщо йому доведеться заплатити одну крону, з таким рішенням він не погодиться. Пройшовши цілу низку успішних і неуспішних судових розглядів у різних інстанціях, Томаш довів справу до Конституційного суду.

І ось сьогодні було оголошений вердикт найвищої чеської судової інстанції. Конституційний суд постановив, що в цьому випадку про дискримінацію не йшлося. Він відкинув твердження Вищого адміністративного суду про те, що йшлося про національну нетерпимість, а навпаки визнав дії готелю раціональними.

Зокрема, суд констатував, що анексія Криму суперечить основоположним принципам міжнародного права, зіславшись на позицію, міжнародних організацій, а також МЗС Чехії. Також чеський Конституційний суд наголосив, що і державні органи дотримуються різних підходів до різних людей в залежності від їхнього громадянства, яке є принципово іншим поняттям, ніж національність. Відмова клієнту з огляду на його етнічне походження або релігію, на думку суду, вважалася б дискримінацією, але з огляду на громадянство - ні. Тепер справа знову повертається до Вищого адміністративного суду, який має переглянути своє попереднє рішення з урахуванням вердикту КС.

Таким чином, ми маємо надзвичайно важливий прецедент рішення Конституційного суду країни ЄС, в якому не лише відновлено справедливість стосовно людини, що стала на захист України, але й підтверджено протиправність анексії Росією території України.

Рік тому під час візиту до Острави я вже мав можливість особисто потиснути Томашові руку, але сьогодні чудовий привід, щоб ще раз подякувати за його принципову позицію і підтримку України.

Також вважаю своїм обов'язком закликати всіх українців і друзів України: в разі, якщо будете в Остраві, зупиніться саме в готелі Brioni і подякуйте Томашові. А готель справді непоганий - 4 зірки і прямісінько в центрі)). Слава Україні!

Кто разбирается в религиозных нюансах?Комментируйте

  • 01.05.19, 08:26

Зеленський зустрівся з Онуфрієм.

З Онуфрієм, який виступає проти незалежної церкви, який повністю підконтрольний РПЦ-ФСБ.

Задля об‘єктивності новообраний зустрівся із Патріархом Філаретом та Митрополитом Епіфанієм. 
Проте демонстрація абсолютно проросійській церкві своєї прихильності - це ставити РПЦ в один ряд з українськими церквами. 
Цікаво, що Зеленський не зустрічався з главою УГКЦ Святославом.

Не моё

  • 30.04.19, 18:49

Tikhon Tarnavsky

Почему я называю избирателей Зеленского идиотами? Что ж, давайте подробно.
1. Если человек верит, что "Порошенко обогатился в 82/86/88 раз", то он идиот. Потому что только идиот не в состоянии умножить полтора миллиарда на 80 и сравнить полученные 120 со 112, владелец которых (кстати, заработавший их на одной из крупнейших и древнейших интернет-корпораций мира) до сих пор считается богатейшим в мире.
2. Если человек до сих пор подпевает песням про липецкую фабрику, но не хочет видеть российского кино-бизнеса Зеленского, то он идиот. Потому что конфетки это конфетки, а участие в конкурсе на российское госфинансирование кинофильма во время войны - это прямое пособничество врагу.
3. Если человек винит Порошенко за попустительство и пособничество коррупции и "старой системе" - и не хочет видеть среди "новых лиц" Зеленского партнера Жилина; советника Азарова; обвиненного в незаконном обогащении экс-министра; и полит-технолога Тигипко и рыгов, - он однозначно идиот.
4. Если человек верит, что олигарх может просто так отдать самое дорогое в году эфирное время для мощного старта предвыборной кампании и ничего не захотеть взамен, - он идиот.
5. Если человек верит в "такую чернуху про Зеленского, какую не видывал ни один другой кандидат", игнорируя постоянное поливание дерьмом Порошенко в "лучшем" духе роспропаганды - вплоть до "убийства собственного брата" - на том же самом канале (в перерывах между почти круглосуточной "не политической" раскруткой Зеленского), он идиот.
6. Если человек не понимает, какому зрителю больше всего понравится третий сезон "слуги народа", где Украина распалась на два с лишним десятка микрогосударств в результате гражданской войны, а никакой внешней агрессии нет и в помине, - он идиот экстра-класса.
Достаточно? Могу продолжать еще очень долго.

От себя добавлю: я не думаю, что люди могут быть НАСТОЛЬКО идиотами. Считаю, что большинство сознательно предали Украину.

В жизни я это слово не употребляю(((

  • 30.04.19, 16:49

ПРО ВИБІР, який перед нами постав...

Розмова в магазині
Покупець: Доброго дня. Що можете мені запропонувати?
Продавець: сьогодні у нас на вибір шоколад з гірчинкою і гівно
Покупець: мені не подобається шоколад з гірчинкою. Я люблю молочний з цілим мигдалем. Або Линдт. Або Тоблерон. Бажано під чашечку кави ...
Продавець: мені дуже шкода, але ви можете вибрати тільки між шоколадом з гірчинкою і гівном
Покупець: чому у вас такий асортимент?
Продавець: нічого іншого не залишилося. Решта не користується попитом.
Покупець: я не люблю шоколад з гірчинкою
Продавець: тоді вам залишається гівно
Покупець: а по телевізору кажуть, що гівно - насправді шоколад, а шоколад - насправді гівно.
Продавець: я продаю шоколад вже багато років. Можу вас запевнити: ось шоколад, він з какао. Ось гівно. Воно з гівна.
Покупець: не люблю шоколад з гірчинкою. Можна я тільки спробую гівно? Всі говорять, воно на смак краще шоколаду.
Продавець. Ні. Можна тільки купити. Всю порцію.
Покупець? А якщо я куплю і мені не сподобається - можна повернути?
Продавець: Ні. Надкушене гівно поверненню та обміну не підлягає.
Покупець: я не знаю ... Всі говорять, шоколад шкідливий
Продавець: я ніколи нічого не чув про користь гівна
Покупець: а якщо я його викину?
Продавець: в роті солодше не стане.
Покупець: а я потім повернуся і куплю шоколад з гірчинкою
Продавець: якщо шоколад з гірчинкою ви зараз не купите, його приберуть з продажу.
Покупець: і з чого я зможу вибрати?
Продавець: З гівна і гівна з гірчинкою.

страшний інструмент в руках ворога

  • 30.04.19, 14:58
Українську державність руйнують просто зараз.

Перспектива повністю втратити державу є надзвичайно реальною.
Ворог повністю контролює страшний, убивчий інструмент – інформаційне поле України. Контролює на всіх рівнях:від місцевої преси до провідних ЗМІ та телеканалів, регіональні та псевдо патріотичні групи в соцмережах, радіо, газети – все.
Завдяки цьому контролю сформовано потужний важель. Сконсолідовано 72% електорату, який скеровано на руйнацію української держави.
Все відбувається точно так, як було на Донбасі у 2013-му. Змінені лише назви. Працюють трохи тоньше. Як тоді на Донбасі ті ж 72% свято вірили, що вони борються з фашистами і Правим Сєктором. Так само зараз 72% щиро вірять, що вони борються з корупцією, зубожінням і «ламають систему». Не розуміючи, що «системою» є сама українська держава. Там було: «Росія навєдьот порядок». Тут: «новиє ліца всьо помєняют». І тим і тим однаково казали, що «хуже нє будєт». І переконувати їх марно. Абсолютно.
Таким чином Кремль послідовно знищує гілки влади нашої держави. Інститут Президента вже знищено. На черзі Парламент. Давно вже активно формується образ ВР, як зібрання корупціонерів, представників «системи». Зараз вже просувається теза, що тільки ВР заважає «молодой командє» боротися з корупцієй і робити зміни.
Протидіяти цій силі практично неможливо. Ми будемо так само сміятись з прихильників ЗЕкоманди, демонструвати протиріччя і очевидні дурниці, писати логічні і аргументовані дописи. Але все марно. Їх не переконати, як неможливо було переконати «борцов с фашизмом» на Донбасі у 2014-му. Вони під впливом тієї ж сили.
З українським Парламентом відбудеться те саме, що й з виборами Президента. Ми так само його програємо. Тому що страшний інструмент в руках ворога.
Ситуація зараз насправді така ж за ступенем загрози для держави, яка була б, якби російські танкові колони вже йшли на Київ. Хоча в тому випадку були б хоча б санкції, ембарго, військова допомога Заходу. Зараз не буде і цього. Зараз, ВЖЕ ЗАРАЗ, руйнується українська держава. Ситуація на сьогоднішній день, за рівнем небезпеки для країни, абсолютно відповідна для введення надзвичайного стану.
Ситуацію можна змінити лише, якщо просто завтра взяти під контроль інформаційне поле. Якщо просто завтра всі провідні телеканали та ЗМІ почнуть займати державницьку позицію. Почнуть говорити те, про що говорю я зараз. Чи можливо це? Хто відповість на це питання?
Інакше все буде як на Донбасі у 2014-му.