Профіль

Cosmopolit

Cosmopolit

Україна, Харків

Рейтинг в розділі:

Важливі замітки

Останні статті

планомерная, многолетняя работа России и украинских олигархов

  • 30.04.19, 08:27

Ибигдан:
Серебряная пуля.

Смотрю многие прочитали интервью SMM-специалиста Зекоманды и прям восхитились. Вот, мол, в чём секрет успеха, вот как они "взломали демократию", да ещё и за такие смешные деньги, порядка $270 тысяч долларов на всю Фейсбук-кампанию. "Теперь его работу будут изучать по всему миру", восхищённо пишут ФБ-юзеры с аватаркой "Зе!", а юзеры с аватаркой "25%" наоборот пишут "какая циничная мразь, за деньги обманул столько людей". Но и те и другие репостят это интервью, заодно делая рекламу SMM-щику.

Человеческое желание найти "серебряную пулю" неистребимо. Это очень удобная штука, она даёт:

1. Самооправдание. Дескать мы проиграли не потому, что наделали кучу ошибок, а потому что у противника была серебряная пуля! А против такого колдовства сами понимаете - ничего не поможет, так что даже если и были ошибки, то это не имеет значения, давайте забудем их ко всеобщему благу и обнимашкам.

2. Ложную надежду. Получается, чтобы победить в следующий раз, нужно просто найти серебряную пулю! Такую же, или мощнее. Можно не париться с разбором ошибок, не нужно анализировать истоки проблемы и развитие ситуации, это слишком сложно - прочь рефлексии, все ищем пуговицу! ©

Нет, ребята, это всё херня, и я даже не исключаю, что тщательно вылизанное и лишённое деталей интервью SMM-щика вам подкинули, чтобы вы носились за ним, как кот за бантиком. Потому что ничего сверхъестественного SMM-щик не рассказывает, это обычное таргетирование, у фейсбука есть встроенные средства для этого. Секрет победы Зеленского вовсе не в магии SMM-щика. И когда я вижу заголовки типа "Как за три месяца Зеленского вывели в лидеры президентского рейтинга", я ещё сильнее укрепляюсь во мнении, что кто-то пытается нас одурачить.

Потому что на самом деле предвыборная кампания Зеленского была одной из самых дорогих и самых продолжительных в мире за всю историю. В ходе неё было создано две виртуальных реальности, а количество потраченных на всю кампанию денег исчисляется десятками миллиардов долларов.

Collapse
1. Виртуальная реальность "Зрада". На создание, вброс и разгон фейков о Порошенко и его команде, были брошены бездонные ресурсы России, к процессу присоединились украинские олигархические СМИ. В ход шли все методы: "гнилая селёдка", "40 на 60", "большая ложь" и другие.

Пять лет подряд, круглосуточно по всем телеканалам, печатным СМИ и сайтам лился беспрерывный поток вранья и ненависти. Любое достижение извращалось и уничтожалось, любая проблема раздувалась до небес, а вина за неё возлагалась лично на Порошенко. Благодаря этой виртуальной реальности обезумевшее от пропаганды население превращалось в "зрадофилов" и растаскивало заразу дальше по интернету и курилкам. Буквально вчера был пост с примерами:

«Добилися звільнення полонених? Замість щирої радості коментарі про домовленості з Медведчуком, про те, що їх не так зустрічають, вимучили на перевірках і ще купа всілякої локшини на розвішані хомячками вуха. 
Отримали безвіз? А хто на нього гроші має? 
Посилили санкції? Та то не санкції, Путіну на них плювати, їх все одно скоро відмінять.
Нове озброєння? А хто його на фронті бачив?
Матеріальна база армії? Та то не Порох, то волонтери.
Горить склад? Та то Порох навмисне спалив.
Упіймали диверсантів і не дали спалити? Та то СБУшна підстава, вони створюють видимість роботи.
І таке день у день, в різних масштабах й інтерпретаціях...»

Эта информационная война наложилась на практически полное отсутствие сопротивления с нашей стороны. МинСтець родился мёртвым, а отдельные блогеры защищались отчаянно, но без финансирования или хотя бы единой координации напоминали одинокие ДЗОТы, оставшиеся за линией фронта отступившей армии.

Как результат, к старту выборов у большинства населения ненависть к Порошенко была настолько глубокой и иррациональной, что не реагировала ни на какие логические доводы. Избиратели прочно закрепились на позиции "кто угодно, только не Порошенко!" - полностью совпадающей с позицией Кремля.

2. Виртуальная реальность "Герой". В сериале "Слуга народа", снятом во время войны, вообще нет войны с Россией, нет градов, обстреливающих Мариуполь, нет 13 тысяч погибших и полутора миллиона беженцев. Зато есть плохой МВФ, который требует "добывать сланцевый газ уничтожая экологию, вдвое сократить сельское хозяйство, превратить Чернобыльскую зону (а лучше всю область) в хранилище ядерных отходов". Эта ложная виртуальная реальность очень удобная для пропаганды "своего в доску" простого парня из народа - Голобородька с лицом Зеленского.

В этой реальности можно придумывать удобные проблемы, которые можно решать эффектно, с закадровой музыкой и пафосными речами. И решения могут быть сколь угодно идиотскими - в виртуальной реальности за это не предусмотрено наказание, в конечном итоге всё как-то образуется, люди принесут золотые зубы, ну или главгерой искренне извинится, и проблема сама исчезнет. В такую реальность очень хочется верить, потому что в ней есть хэппи энд. В отличие от:

3. Настоящей реальности, не виртуальной, зато довольно скучной и неприятной. В которой всё сложно, а быстрых эффектных решений чаще всего не существует. В которой реформам сопротивляется каждая молекула в государстве. В которой есть Путин, российская армия и "ихтамнеты" - и эта задача является первоочередной. В которой Порошенко вынужден идти на болезненные компромиссы и не может расстреливать Раду из автоматов, даже если очень хочется. В которой не играет красивая закадровая музыка в нужный момент, да и эффектных моментов почти не бывает, зато много тяжёлой работы. В которой население, сведённое с ума вражеской пропагандой, считает что живёт хуже всех на свете и требует от государства халявы, даже не задумываясь о том, что могло бы сейчас точить снаряды на станках за пайку хлеба. Потому что в виртуальной реальности войны нет - так им сказал Голобородько. А если и есть, то "она выгодна Порошенко" - так им сказали кремлёвские СМИ и местная тухлая бигусятина.

Именно в этой, настоящей реальности, Порошенко пять лет вытаскивал Украину из российского капкана. Совершенно не замечая, как народ погрузили в две параллельные и не особо пересекающиеся реальности, в одной из которых Порошенко был назначен дьяволом, а в другой Зеленский - спасителем. Несколько лет зомбирования, и к началу предвыборной кампании её исход уже был решён.

Всё что было сделано далее - было лишь делом техники, таким же как объявление "я иду в президенты" на канале Коломойского в новогоднюю ночь - цинично и технично. Примерно в это же время подключился SMM-щик, решивший две не очень сложных задачи:

1. Собрать всех почитателей Зеленского вместе и обеспечить обратную связь (давайте напишем Зеленскому программу!) и эмоциональную накачку, чтобы не разбегались. Дать им чувство сопричастности через создание ЗекоМанд в разных городах и лозунги "сделаем их вместе".
2. Провести таргетированную рекламную кампанию в Фейсбуке, предварительно разбив оболваненное население на десятки групп. Тем, кто жаловался на коммуналку - обещали снизить тарифы. Тем, кто "устал ат вайны" - обещали сойтись посредине. Тем, кто уверовал в ужасную коррупцию - обещали отрубать руки и отдать 10% награбленного. И так далее, при этом сам Зеленский старался ничего конкретно не говорить, а все противоречивые обещания выдавали разные группы людей из его штаба. В итоге каждый избиратель Зе наполнил этот "пустой стакан" своим содержимым.

Всё это не является ни магией ни чем-то сверхсложным в мире Social Media Marketing. Просто штаб Порошенко ничем перечисленным вообще не занимался, а предпочитал действовать по старинке: биллборды, тур по городам и т.д. Поэтому на фоне их провала работа SMM-щика Зеленского кажется мега-достижением. Но это не SMM-щик отформатировал мозги украинцам, превратив их в зрадо-зомби, и не SMM-щик создал образ "простого но искреннего парня на велосипеде". В финале он выполнил обычную техническую работу и получил соответствующую скромную оплату, чем явно недоволен. Точно также 73% уверены, что это они "сломали систему", хотя они были всего лишь зубилами, по которым несколько лет лупили молотками, разбивая стены их государства.

Нет никакой серебряной пули. Есть планомерная, многолетняя работа России и украинских олигархов по уничтожению первого независимого от них Президента Украины. Самое страшное, что они сами, их ресурсы, цели и методы никуда не делись, и они готовятся повторить свой успех на выборах в Раду. И не менее страшно то, что условные 25% и Порошенко похоже не осознают масштаб проблемы и не имеют пока ни малейших идей, как её решать.

інструмент моніторингу справжнього стану речей у країні

  • 30.04.19, 07:49

«Зафіксую стан речей на сьогодні…», — бачив я в стрічці, одразу після оголошення результатів виборів президента.
Аж раптом колега-розробник стукається до мене в повідомленнях і каже: «Нумо зробімо сайт-агрегатор, з основними показниками економічного розвитку та передвиборчими обіцянками?». А я йому й кажу: «А давай!».
То ми і зробили — https://www.checkpromise.info

Основна місія цього проекту — надати громадськості зручний інструмент моніторингу справжнього стану речей у країні. Такий трекер повинен нагадувати і владі, що часи популізму та пустих обіцянок мають залишитися в минулому.

Користуйтесь та поширюйте! Будемо разом тримати руку на пульсі влади та країни.

Зеленський ведучий на російському федеральному каналі НТВ

  • 29.04.19, 21:20

Як це пояснити?

Зеленський ведучий на російському федеральному каналі НТВ яке транслюватиметься з 3 травня.

Щойно на сайті каналу опублікували відео з анансом шоу «Магия» в якому «президент України в ролі ведучого».

Цікаво, де знімалося шоу і як, ЯК!!! український президент може вести шоу на телебаченні агресора?

Якщо це правда, а не російський фейк, то команда Зеленського повинна негайно пояснити цю ганебну ситуацію!

UPD. Ще раз передивився відео. Зеленський дійсно виглядає молодшим. Скоріше це шоу було зняте раніше, проте притримане росіянами, щоб зараз посміятися над українцями.

Посилання тут:

https://www.ntv.ru/video/1728543…

поразка Порошенка має чітку і боюся, що стійку соціальну базу.

  • 29.04.19, 20:08
«Хотєлки» після виборів не відміняються. Тепер з ними матиме справу новообраний президент. Хто – побачимо. Отож, виставляймо «чорну мітку»...

Результати першого туру президентських виборів 2019 року не випадковість. Вони закономірні. І не тому, що Петро Порошенко ворогує з Росією Путіна та олігархом Ігорем Коломойським. Кажете, що долю виборів вирішив Instagram? Чорта з два! Вони не досягнули б такого результату, продаючи порожнечу в телевізорі чи гаджеті, якщо б проти Порошенка не виступив український народ. Так-так – саме український народ. Як і кожен народ, який неминуче підніме на роги всякого, хто пробує витягнути його з хоча й смердючої та теплої стайні. Це казус Бальцеровича. Вже чверть сторіччя поляки пожинають плоди його реформ. Однак лють, з якою вони його ненавиділи, палахкотить у щирих серцях польських простаків і досі. Так, Порошенкові не вдалося довести всі реформи до кінця, так, може деякі йому і не так вже й хотілося доводити до кінця, або й взагалі робив їх під примусом, так опір народу, саме народу, був величезний, однак, це не відмінило тієї люті, з якою народ його відкинув – на разі у першому турі виборів.

Отож – поразка Порошенка має чітку і боюся, що стійку соціальну базу. Яку, запитаєте ви? А ось таку:

Банальністю є те, що чи то з благородних міркувань, чи то з огляду на захланність, проте Порошенко таки зменшив не лише впливи, але й статки частини чільних українських олігархів. Він замахнувся на олігархічний консенсус. І сумарні статки правлячого в Україні олігархічного клубу зменшилися з 32,1 млрд. дол. до 13,6 млрд. дол. Члени клубу розбіглися по Ізраїлях, Австріях, Франціях. Такого не вибачають. Тому олігархи надали технічні і фінансові ресурси для повалення Порошенка і відновлення олігархічного консенсусу. Олігархи помстилися. Їхня мета – реставрація олігархічного консенсусу, сконструйованого при Кучмі – Леоніда Даниловича давай!

Проти Порошенка грають і місцеві еліти центрального та обласних рівнів. Реформа по децентралізації відрізала їх від розподілу грошових потоків і передала їх на місця. Це варте жорстокої помсти. І мстя відбулася – бачимо як сиплеться вертикаль персоніфікована головами обласних адміністрацій – змагаються, хто швидше здасть Порошенка. Отож, проведення реформ по децентралізації з електоральної чи цинічної точки зору була передчасна. На місцях її не оцінили. а у владній вертикалі вона викликала лише лють – а це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»... Тому еліти середнього рівня і помстилися Порошенку так жорстко – вольницю Леоніда Даниловича давай!

І взагалі чиновний стан вкрай роздратували навіть половинчасті чи удавані реформи, пов'язані з боротьбою з корупцією. Так, реформа впроваджувалася недолуго, так з нехіттю і під батогом Заходу. Однак проводилася і якісь ритуальні жертви мали бути зроблені, що призвело до крайньої нервозності призвичаєного до спокою чиновництва. Чиновному класу хочеться повернення до вольниці часів Кучми. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...От вони й відімстили Петру Олексійовичу – Леоніда Даниловича давай!

Читайте також
Кум Путіна заявив про підтримку Зеленського
18 Квiтня, 12:08
Залишається з'ясувати, хто бреше - Міністерство юстиції США чи штаб Зеленського
18 Квiтня, 06:40
Економіка України: вчора, сьогодні, завтра. Які виклики стоятимуть перед новообраним президентом
18 Квiтня, 11:36
У США оприлюднять відредаговану доповідь Мюллера про втручання Росії у вибори
18 Квiтня, 11:14
Продаж неіснуючих авто: банда ошукала понад 200 громадян на 7 млн грн
18 Квiтня, 11:09
Соратник Тимошенко: Якщо виборцям подобається «хайп», то наступні п’ять років хай не скаржаться
18 Квiтня, 11:00
Зеленський пропонує Порошенку піти з політики, а про розпуск Ради ще не прийняв рішення
18 Квiтня, 10:59
Зе кандидат: із чим іде на вибори Володимир Зеленський
18 Квiтня, 10:51
Проти Порошенка повстало чи не все суддівське співтовариство – всі причетні до узаконеного насильства – судді, адвокати, прокурори, слідчі, судові виконавці і т.д. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції олігархічної держави – місце більш ніж тепле. В судовій справі устаканився консенсус. А тут якісь реформи. Так, суддівське співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Бо ж має бути верховенство суддів, а не закону – з усіма бонусами, що з того випливають. А тут Петро Олексійович – вольно чи невольно – пішов на поводу вимог міжнародного співтовариства – все про судові реформи торочить. Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

Проти Порошенка повстало чи не все медичне співтовариство. Воно вже знайшло своє респектабельне місце в конструкції постсовкової системи охорони здоров'я – місце більш ніж тепле. Бо ж хто не дасть, коли припече. Устаканився консенсус – хай буде все так, як було – при Брежнєві і Кучмі. А тут якісь медичні реформи. Геть Супрун і її реформи! Так, медичне співтовариство зробило все, щоб нічого не змінилося. Однак... Та не потрібен такий Петро Олексійович і його реформи. Все і так чудесно. От вони і помстилося. А це сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

Чи маю продовжувати – про освітнє співтовариство з корупцією у вищих навальних закладах, коли заліки з етики здаються за маленьке «воспомоществованіє», чи Академію наук з розпродажем наукових звань. Список можна продовжувати... Але всі вже прилаштувалися, а тут якісь реформи...

Проти Порошенка як «того, що розв'язав війну» всі, хто не хоче воювати, хто косить від армії – дезертирів із зеленим прапором в руках, їхні татусі-мамусі-бабусі, багато з тих, хто реально постраждав від війни «яку розв'язав Порошенко». От вони і помстилися головному «палію війни» – бо так кажуть у телевізорі. А це сотні і сотні тисяч ворогів «палія Порошенка»...

Проти Порошенка і так звані євроБляХери – бо забрав їхню мрію мати автомобіль. Так, це мрія маленької людини. А він її розтоптав - змушує платити за спільні для всіх дороги, садочки, школи... А ми ж не хочемо. Хочемо все мати, і ні за що не платити, щоб «все було, як у Польщі чи Угорщині»... А це сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

А ще заробітчани... Значна частина з них не знає проти чого вона голосувала. За образу. Так, Україна так і не стала для них матір'ю – викинула за кордон – бо немає робочих місць. Але ж «реформи Порошенка» поволі почали оживляти мертву після війни економіку, отож і робочі місця почали з'являтися. Так, поволі. Але в пароксизмі образи ми голосуємо проти. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

Додаймо до загального хору ненависників «реформ Порошенка» чимале співтовариство контрабандистів – це не одиниці чи десятки людей – за тридцять років, як впав совєтський кордон, сформувалося величезна верства людей, яка живе з порушення митного законодавства і контрабанди. І це не лише ті прикордонні регіони, які переважно живуть з контрабанди, але й ті, які всередині країни жирують на ній. Одним словом – ще сотні і сотні тисяч ворогів «реформ Порошенка»...

І не забуваймо про прихильників московського православія – вони є і нікуди не поділися. А це ще сотні і сотні тисяч ворогів «томосу Порошенка»...

І нарешті про справді велику помилку Порошенка. Силою, яка не надто помітна, проте чисельна, і могла б бути опорою Української держави, міг бути малий бізнес. Він був промотором обох Майданів. Однак, був упосліджений і не відпущений у вільне плавання ще у 2015 році. Його знову запресували. Хто, чого – пізно розбиратися... На сьогодні це була б сила. А так – пішов «попідтинню». А це мільйони виборців з персональним розчаруванням і образою. От вони і помстилися. Хоча, як на мене, – вистрілили не у Порошенка, а собі в ногу. Побудова держави, де головну роль гратиме середній клас, а не олігархи, відкладається на далеку перспективу – ми в'їжджаємо в епоху безроздільної влади олігархів.

А ще:

Російськомовні мстять за «закон про мову Порошенка»...
Угорці за «примушення до вивчення державної мови Порошенка»...
Натомість пенсіонери і раби телевізорів мстять за «високу ціну за газ Порошенка». А це вже мільйони ворогів «ціни на газ Порошенка»...
Місцеві громади помстилися Порошенку за децентралізацію – бо ж куди запхати ті кошти, які раптом на них звалилися в результаті «реформ Порошенка»...
Націоналісти – за те, що він «єврей Вайцман»...
І навіть студенти, які нарешті отримали відкритий кордон і десятками, якщо не сотнями тисяч отримали змогу вчитися за кордоном, помстилися Порошенку за безвіз...
Одним словом результат першого туру виборів президента не випадковий. Він свідчить, що народ України, а також український народ, не хоче змін – він тяжко, якщо не безнадійно, хворий. Соціальна база опору змінам величезна. не знаю, чи її хтось аналізував. Однак, виборчу кампанію треба було б починати саме з аналізу цієї соціальної бази спротиву.

Тут треба вибирати – або ти змінюєш суспільство, або йдеш на поводу його «хотєлок». Вибори виграє тільки той, хто йде на поводу, хто обіцяє всім те, що вони хочуть – це безвідмовно спрацьовує в примітивних суспільствах. Це не має нічого спільного з демократією як усвідомленим вибором шляху розвитку.

Вищим пілотажем стало навіть не задоволення «хотєлок», а повний сюр – «а я й не збираюся вам нічого обіцяти, і так виберете» – такого в електоральній історії світу ще не було – український народ попереду планети усієї...

Петро Порошенко помилився – для того, щоб виграти вибори, він не мав йти всупереч «хотєлкам» вище перелічених страт нашого суспільства. Олігархічне, неефективне, нещасне українське суспільство стало в кругову оборону і відбило спробу його реформувати – давай Леоніда Даниловича!

Отож, Петро Олексійович, якщо хотів виграти вибори мав би:

віддати олігархам державні монополії;
віддати чиновництву систему державного управління;
віддати суддівському співтовариству судову систему;
віддати медичному співтовариству систему охорони здоровя;
віддати російському православію духовну сферу;
не заважати творенню російських-угорських-румунських автономій
одним словом, контрабандистам – кордони, дезертирам – мир!
далі продовжите самі – список «хотєлок» відкритий:)
В Україні був тільки один двічі обраний президент – кров від крові українського народу, кровиночка наша, творець нашої держави Леонід Данилович Кучма. Якщо який-небудь президент не стане Кучмою – його змете наш добрий народ. Що і підтверджує казус зовсім не ангела Порошенка. Мало бути «не ангелом» – треба бути Леонідом Даниловичем:)

Це про минуле. А тепер про майбутнє. «Хотєлки» після виборів не відміняються. Тепер з ними матиме справу новообраний президент. Хто – побачимо. Отож, виставляймо «чорну мітку»...

Україна має бути зруйнована! Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/columns/tarasvoznyak/ukrajinskiy-narod-pomstivsya-poroshenku-za-decentralizaciyu-tomos-ukrajinizaciyu-ta-bezviz-587141.html?fbclid=IwAR0Ipxgy2rq3XH1Izf2uQRVx4PUWy30Taw4lbQVRx9p5bPBRHXTDtby_-9k