Святослав Вакарчук

Святослав Вакарчук

Для мене справді є різниця де,

Для мене є різниця, з ким, куди і звідки.

Все очевидно: хтось вперед іде,

А хтось стає навколішки й навшпиньки…

А щодо того, хто кому товариш друг і брат,

На щастя, кожного я право поважаю,

Але не поважаю я порад,

Як через пекло проповзти до раю.

І як підставити щоку, під чобіт зла,

І як закрити гідність у "каптерку",

І тих, хто молиться на голову козла,

І тих, хто всує одягає "гимнастерку".

У кожного свій погляд на життя,

Свої слова, гріхи і протиріччя,

Старіють очі і від сміху, і від сліз,

Та не буває без очей облич.

Як не буває без облич людей,

І не буває без людей Держави,

Какая разница, под чем, под кем и с чем,

Коли овець зганяють вовкодави.

Коли нема зубів, вже все одно,

Жувати шоу чи смоктати серіали,

Яка різниця — сало чи попкорн,

Коли тебе на мило готували.

Ви кажете, що кожного колись потрібно врешті-решт нагодувати,

Я згоден з цим, але навіщо всім солодку вату в душу заганяти?

Ми творимо державу чи колгосп?

Ми пишемо історію чи казку?

Ми хочем без наркозу перемог,

Чи хочемо під опіум поразки?

Для мене справді є різниця де,

І хто, і з ким готовий побрататись,

Не проживе Держава без людей,

Людей, що вовкодавів не бояться.