...Дорога улыбнется - и ты пойдешь!
По вечному городу
Многоликому, но бездушному
По вечному городу
Необъятному, но душному...

«Гондурас меня беспокоит», – так говорил в известном анекдоте Петька Василию Ивановичу. «Меньше б ты его чесал, меньше б он тебя беспокоил»...Смешно, но факт – Гондурас забеспокоил СМИ по всей планете, поскольку мир отвык от военных переворотов. Раньше в той же Латинской Америке они случались с периодичностью тропических муссонов, и их никто не замечал. Сегодня же какой-то Гондурас – в breaking news – и все из-за путча военных. Точнее говоря, армия там выступила в роли исполнителя решений Верховного суда и парламента, запретивших проведение референдума и отправивших в отставку действующего президента Мануэль Селайю.Вместо него главой государства был назначен Роберто Мичелетти, который объявил в стране двухдневный комендантский час.... вот вкратце суть ситуации неслабо меня затронувшей... частично(с)

Наступним моїм кроком було, зателефонувати та зустрітися з приятелем, з яким ми попередньо домовлялися ... Власне, коли ми вже зустрілися і приклалися по першій за зустріч, розмова була така(стисло про головне):

-Ти чув, у Гондурасі заворушення?!!!

-Я в нас не встигаю щось чути .....

-Так страшно жити ... То ж така близька нам країна!!!

-Ми ще не знаємо, що нас чекає ....

-Та то є так ....

Стисло описавши друзякі ситуацію .... що коїться у дружній нам країні ... мовили наступне:

-Наших би "Богів-узурпаторів", що геть забули про людей ... та повистріляти .... чи завезти кудись, щоб вони дороги назад не знайшли ... але в нас як в тій пісні у В.Висоцького:"Настоящих буйных мало ... вот и нету вожаков"...

-Он у Гондурасі ... люди силоміць змінюють  державу ... Ось так ....

-Так.... якось гидко взгалі, Джексон тільки помер ... ще тіло охолонути не встигло,ЗМІ вже на загал кричать, що співак був останнім часом геть лисий ......... А його дружина вже розповідає, що двое його дітей були не від нього (аху*ть) ... ну в які ворота це лізе ... де людська гідність і всі притаманні чесноти...!!!!!! а ще в Гондурасі таке коїться, вже кільканадцять людей загинуло ....

-Так,а я от не дивлюсь майже новини, нервові клітини собі бережу .... Адже як можно не перейматися коли люди гинуть чи бідують ....

-Але ж відокремлюючись від подій, ти нічого не міняєшь ....

-Як би в моїх силах було щось змінити ...

-Знаєшь, як кажуть: Материальное сегодня, плод мысли вчерашнего дня

-Так, думки матеріалізуються .... Треба пам'ятати про це....

-В мене куча неприємностей - не маю часу про це думати ....

Подальші події розвивалися наступним чином ...Випивши вже не по одному кухлю ... ми з друзякою вирішили, що обов'язково маємо підтримати починання гондурасців  ... і чомусь придумали, що треба їм відіслати нашого копченого сальця,пляндель 0,5 горілки та, чомусь,коробку чаю .... потім ще  поміркували ... та, шляхом нехитрих підрахунків ..., вирішили що, мать, ідея наша дуже дорого обійдеться .. і дуже малий процент ймовірності, що все вдасться ... ось хід наших думок:

по-перше,сама пересилка до Гондураса коштуватиме чималих грошей, а агітувати когось прийняти участь у нашій акції ...ввечір вихідного дня ... припустимо, наше посольство чи МЗС України ... То є справа малоперспективна .... по-друге, перепони з певними контролюючими органами ... до сала потрібен вет.висновок ... а до чаю - фітовисновок ....  і все таке ...але ж все це ми все одно вже купили ... та "тверезо" оцінюючи перепони на шляху допомоги тим самим гондурасцям  ... та зважаючи  на значну "втомленність", що згубливо впливала на всі наші намагання ... Вирішили поплендатися до когось з нас на хату ... та випити за всіх тих, за кого в нас серце так обливається кров'ю..........

На додаток додам як музичний супровід пісню групи  "2 самолёта "Ветер свободы"

   Пиноккио  -   Крематорий                 

  ..............................

  У него миллион глаз...
  У него миллион лиц...

 Пиноккио великий артист....

Мера есть суть отличия лекарства от яда , добра от зла, Бога от Дьявола. (с)

                 
Пикник - это рок, но в весьма оригинальном, необычном стиле с использованием симфонических, клавишных и экзотических народных инструментов.

Слушаем с удовольствием ))))))))))

                      


 Группа “Типекс” (Tipp-Ex; Teapacks) – одна из старейших и наиболее успешных музыкальных групп в Израиле.На сегодняшний день в группу входят 7 участников:

Коби Оз - автор песен, продюсер и солист группы, Гал Переман - бас, Рами Иосипов - гитара и мандолина, Меир Амар, известный под псевдонимом Биг Эм, - синтезатор и специалист по звуковым эффектам, Моти Йосеф -барабанщик, Дани Абарджил – гитарист, и Ноам Янкелевич -клавишные инструменты и аккордеон.

“Типекс” создаёт музыкальные произведения на иврите. Оригинальный стиль группы – это отголосок израильских улиц, городской романс. “Типекс” обрабатывает звуки города и периферии, и их музыка – это самобытное сочетание североафриканских и восточноевропейских элементов. Музыка группы – это гармоничный сплав стиля хип-хоп с этническими арабскими элементами, рэпа и израильского нахальства, тель-авивских мотивов и южного марокканского темперамента. Жанровый диапазон широк – от юмористических до социальных тем, причём почти всегда музыкальная канва соприкасается со стилями поп и рок. Группа “Типекс” выделяется своим вкладом в политическое самосознание в Израиле. Тексты их песен затрагивают повседневные ситуации буквально с израильской улицы и тем самым вызывают колоссальную солидарность у слушателей. “Типекс” не только заставляет публику “двигать бёдрами”, но ещё и заставляет задуматься, и берёт за сердце. В 90-х годах именно этой группе удалось познакомить мир с ближневосточной музыкой и превратить её в легитимную, популярную и звучащую со всех радиостанций.

Дискография:

1992 г. –“Швиль клипот а-гаръиним“ (тропинка семечных скорлупок)
1993 г. – “А-ахарон ба-асирон а-тахтон“ (последний из бедняков)
1995 г. – “А-хайим шелха бе-лафа“ (твоя суматошная жизнь)
1996 г. – саундтрек к фильму “Клавим ло новхим бэ-ярок“ (Собаки не лают на зелёный…)
1997 г. – “Нешика ле-Давид“ (Поцелуй Давиду)
1999 г. – EP-диск “А-эцев авар лагур кан“ (Грусть переселилась сюда)
2001 г. - “Йошвим бе-вейт-кафе“ (Сидим в кафе)
2003 г. - Сборник всех шлягеров
2006 г. - “Радио-музыка-иврит”.

  конечно же, ссылка на источник :музыкой поделился друг-меломан, а информация о группе взята из материалов www.lastfm.ru ..))))