Совість&Духовність
- 10.08.15, 00:19
Совість і вихованість не тільки давно вийшли з моди, а й, на превеликий, для багатьох, жаль – перестали бути інструментом маніпулювання ближнім.
Звернення – «хам!» - раніше вважалось образою. А зараз будь-хто на це відповість – «так, Я хам!» - ще й про себе подумає, гордливо усміхнувшись – «і пишаюсь цим».
Совість це вже взагалі архаїзм і агнонім.
– Совісті в тебе немає! – хто сьогодні згадає і зрозуміє про що це?
Немає, так немає і не треба. І так непогано.
Почуття провини таким чином вже не нав’яжеш і своїх корисливих цілей, відповідно, вже не доб’єшся.
В цій кричущій ситуації, треба було негайно винайти новий важіль впливу.
Тепер зрозуміло чому так різко стало модно бути «духовною особистістю»? Стародавня, добра «духовність», яку винайшли ще до нашої ери. Повернення забутого тренду на службу цілком сучасним чиїмось інтересам. Свою духовність, високодуховні особистості черпають зі стародавніх традицій – до речі, необов’язково традиції своєї країни – інших теж можна. Особливо модні індійські, тібетські, сумнозвісні мусульманські, та ще більш сумнозвісні, висмоктані звідкілясь у політиків, російські духовні традиції.
Це більш вагомий інструмент грубого маніпулювання ніж совість, бо високодуховна людина має дбати не лише про своїх родичів і найближче оточення, а й про всіх тих, кого потрібно маніпуляторові духовністю. Охоплення тут глобальне на відміну від достатньо вузькоспрямованої совісті.
Секрет успіху духовності в її універсальності. Тренд добре прижився завдяки відсутності чітких критеріїв, та вузьких, незручних рамок – ти можеш бути рідкісною сволотою, вбивати сотні людей, або просто буди ледачою невдахою чи алкоголічкою, залишаючись при цьому високодуховною особистістю.
Що таке духовність насправді, я пропоную дослідити самостійно, бо:
«Духовність відрізняється від релігійності тим, що джерелом останньої є зовнішній світ, а у вигляді приписів та традицій, тоді коли джерелом духовності є внутрішній досвід особистості» А.Баркер
(с) Martell
Коментарі
CJIABIK
110.08.15, 09:20
Духовність - здатність з Духу матеріалізувати автономну життєвоздатну структуру в необмеженому часі. Тому на перше місце ставиться Господня праведність, бо все інше сТРОЄне, а не побудоване, без Духу Святого розвалиться з середини; при зміні моди, недовіри до Боса, в незручності і дороговизни до використання.
_R
229.11.15, 17:22
Дивно це все...
Духовність може бути різна. В духовність входять нематеріальні речі такі, як мудрість, розум, совість, відповідальність і т.д. і т.п. Думаю, що чим більша духовність, тим гармонійніше поєднання цих речей. Духовність - це зовсім не обмеженість, а навпаки більш широке сприйняття світу і ні в якому випадку духовна людина не лох.
Маrtell
329.11.15, 17:33Відповідь на 2 від _R
А хіба тут написано що духовна людина - лох? Тут йде мова про не про справжню духовність, а про те як маніпулюють массами називаючи "духовними" речі які вигідні маніпулятору. Ісламські бойовики важжають себе дуже високодуховними особистостями коли вбивають сотні людей ім'ям Аллаха.
_R
429.11.15, 19:45Відповідь на 3 від Маrtell
Для того, щоб маніпулювати можуть використовувати: релігію, політику, віру, надію, любов, довіру, ідеологію, совість і взагалі майже все. Але розумна людина розуміє, що чиїсь маніпуляції не мають дискредитувати ці важливі речі, а лише маніпулятора. Я так думаю.....
Маrtell
529.11.15, 19:52Відповідь на 4 від _R
Ну, звичайно. Саме про це я й писала.
_R
629.11.15, 20:03Відповідь на 5 від Маrtell
Але духовність може бути і надбанням зовнішнього світу, яке може резонувати з нашим внутрішнім світом, а не тільки так, як Баркера ("джерелом духовності є внутрішній досвід особистості"
. Духовний досвід це такий же досвід, як будь який інший. В звичаях може міститись якийсь ключ, точка відліку чи навіть система координат. Лише від того, на скільки ми мудрі, залежить чи зможемо ми правильно фільтрувати та розпізнавати речі і явища.