[Приєднана картинка]Прийшла весна, зненацька та непрошена,Туди де чорний сніг і дим землю стискав.Цвіркає пташка на цеглянім хати крошиві —Затишшя тимчасове, але мир ще не настав.Краплі дощу зриваються з буремних хмарІ кола, як відлуння, що тремтить в калюжах,Немає тільки кіл в його душі... краях примарувінчаних залізом в чорних закипілих ружах.Давно немає в світі заспокійливих оман...Сумне відлуння, сморід і людські кавалки...Тремор землі, в спокуті, понівеченій від ран,Лише вишивані спалахи...