110-річна Агнес Фентон з штату Нью-Джерсі стверджує, що їй вдалося прожити так довго завдяки щоденному вживанню алкоголю протягом останніх 70 років.

IT-волонтери разом з керівництвом ДАІ та МВС запустили на порталі iGov нову послугу - реєстрацію авто з пробігом у міжрайонних МРЕВ .https://igov.org.ua/service/159/general

Як це працює:

- Ви заповнюєте коротку форму на сайті iGov (попередньо скориставшись входом через BankID). Там же ви обираєте бажані час і дату візиту МРЕВ.
- Вам на email приходить рахунок для оплати, який можна оплатити в будь-якому банку заздалегідь.
- На призначений час ви під'їжджаєте в МРЕВ з авто і необхідним пакетом документів. Там проходить огляд авто, перевірка документів і, нарешті, видача нових номери і техпаспорта .

За цей рахунок планують побороти корупцію:

- Кожен крок у процесі реєстрації матиме чіткий таймінг. Зараз вимагання хабарів (через "вирішував") йде за те, щоб швидше "проштовхнути" заявку. Без грошей можуть змушувати чекати і день, і два.
- Ще один привід вимагати гроші у громадян - нібито відсутність номерних знаків чи бланків для техпаспортів. У майбутньому ми зробимо облік логістики цих сутностей, але зараз, принаймні, ці причини відмови будуть фіксуватися і стануть предметом аналізу.
- Тепер реєстраційні збори можна буде оплатити заздалегідь в будь-якому банку. Хто стикався, напевно, дивувався комісіям 60 грн за платіж 300 грн в "місцевих" банках в МРЕВ.
- Розділяється бек-офіс і фронт-офіс. Тобто люди, які будуть приймати рішення, не будуть фізично перетинатися з громадянином.
- Після завершення процедури ми шлемо громадянину форму, в якій він зможе оцінити якість обслуговування, а також подати будь анонімний сигнал (а перші кілька сот клієнтів ми особисто будемо обдзвонювати по телефону).

Як система буде еволюціонувати:

- Зараз в цю систему потрапляють тільки ті громадяни, які подають заявку через Інтернет. У майбутньому через систему повинні проходити всі, навіть якщо прийшли в МРЕВ без попередньої Інтернет-реєстрації.
- Створимо систему обліку номерних знаків та бланків техпаспортів. Це в перспективі дозволить в тому числі вибирати номерний знак заздалегідь (можливо, за окрему плату за особливі номери).
- Інтегруймося з системами з перевірки авто на обтяження
- Можливо, зможемо прибрати етап перевірки паперових документів за рахунок переведення всього в електронну форму з накладанням ЕЦП або інтеграцією з реєстрами.
- Через 1-2 тижні дамо можливість оплачувати послугу через Інтернет-еквайринг в кілька кліків (зараз відправляється квитанція, яку можна оплатити в звичайному Інтернет-банку). До речі, поки не проведемо нормальний тендер серед банків, комісія банку там буде нульова.
- Можливо, зможемо зробити друк бланка заздалегідь, і взагалі дамо можливість отримувати номер і техпаспорт віддалено.

В армії я зробив цікаве дослідження: ми не одинокі у всесвіті. Пам’ятаєте захоплюючу кінострічку «Аватар»? У фільмі люди, керуючи тілами аборигенів, досліджували іншу планету, а потім навіть воювали разом з ними проти інших, поганих людей.

В українській армії теж є аватари! Служу я недавно, але, в силу своєї професії, побував у кількох військових частинах, і завжди поміж людських облич траплялися химерні маски: морда червона, зір розфокусований, з рота слина тече.

Аватари приїжджають до війська п’яними і примудряються залишатись у такому стані практично весь час, до самої демобілізації.

Коли аватара призивають, він, дізнавшись день і час, коли треба явитись з речами у військкомат, розпочинає довгий та ґрунтовний процес прощання з друзями та знайомими. А як же інакше? От він, майбутній герой, який іде на смерть, за свободу та незалежність своєї батьківщини! З таким всі хочуть випити, підбадьорити. І починається: «Давай, давай, наливай…».

У процесі проводів аватар гордо сидить на почесному місці, обіцяє зубами загризти всіх сеперюг та ногами розкопати російські танки. За кілька днів безпробудної синьки аватар, у рідких випадках сам, а здебільшого за допомогою колег по чарці, з’являється на призивний пункт. З собою він має неабиякий запас спиртного, бо мусить випити з майбутніми побратимами!

Відібрати в нього алкоголь неможливо, адже пляшки заховані між особистих речей, і законодавство не дає права працівникам військкомату ритись у сумках, бо в нас демократія, вільна країна, а кожен аватар дуже гостро реагує на порушення прав людини.

«Я на смерть іду!», – кричить мобілізований. – «Що ти мені заборониш? Ти, криса тилова!!!».

Стан алкогольного сп’яніння не є приводом для демобілізації, і аватара грузять у поїзд або автобус. Як правило, у транспорті вже сидить один, або кілька аватарів, які раді бачити особу свого роду-племені. Знову п’янка, в яку намагаються втягнути і звичайних українців – землян.

Риторика в аватарів досить переконлива. Наприклад, мало хто втримається відмовитись випити після тосту: «Давай за нашу перемогу!». Це ж гарантований конфлікт із майбутнім звинуваченням у сепаратизмі або шпигунстві на користь Російської Федерації! Землянин погоджується, і незабаром теж синіє та відрощує хвіст.

Отже, п’ємо за Україну, та нашу перемогу, а на ділі виходить, що за здоров’я Володимира Путіна.

Ватага аватарів, які прибули в частину – справжня проблема для офіцерів. Аватар проявляє чудеса винахідливості у питаннях пошуків спиртного. Перелізаючи через паркани або чіпляючись за борти техніки, яка виїжджає, аватар відправляється в місто, звідки його приносять місцеві жителі чи привозить міліція. Він ніколи не був на війні, але впевнено розповідає про вісім підбитих російських танків і вимагає свої «100 грам за збитий».

Через паркан він впрошує місцевих купити йому горілки, бо він, як Шаріков з відомого твору Булгакова, контужений «на колчаковських фронтах» і не може заснути, доки не вип’є.

Коли в аватара закінчуються гроші, він клянчить їх в тих солдат, які сильніші за нього, та вимагає від слабших, пише додому листи і просить гроші на форму, їжу, медикаменти, бо підлі військові нібито його обманули і нічого не дали. На той час форма, яку видала держава, може бути продана чи поміняна на горілку.

Найгірше, що командування частини не має жодного важелю впливу на пияка. Поставити аватара в наряд неможливо, бо практично весь час він перебуває у непритомному стані. Розмовляти немає сенсу, бо на завтра він навіть і не згадає, хто і що йому говорив. Бити не можна. Військова прокуратура не втрутиться, доки він не натворить чогось більш серйозного, ніж лежання у калюжі власного блювотиння. Посадити його на гауптвахту? Аватар винахідливий! Він дзвонить журналістам і заявляє, що це командир зводить з ним рахунки. Коли я ще був «на гражданці», мені дзвонив один такий. Я, палаючи праведним гнівом, прилетів у частину і дізнався, що «герой» за два тижні примудрився влаштувати три бійки, переплутати навчальний клас з туалетом, та заснути під військовим УРАЛом, який, коли рушав, дивом не розчавив йому ноги.

Відправити аватара в АТО? Це однозначно, що підписати цій людині смертний вирок, більше того, через такого пияка можуть загинути інші люди, може опинитись під загрозою військова операція. Військові фіксують, коли і за яких обставин загинула людина. 70% загиблих у тій чи іншій мірі були під впливом алкоголю!

Але аватар не боїться смерті і щиро впевнений, що ворожі кулі мають від нього відскакувати. На всі спроби пробудити його совість, аватар відповідає: «Я сюди не просився! Не подобається, то я розвертаюся і їду додому».

Прошу зауважити, як змінилась риторика аватара з моменту приходу на призивний пункт і зараз, коли він прослужив кілька тижнів.

Що робити? Дійсно відправити його додому? А що тоді скажуть інші бійці, які чесно несуть службу? Вони також залишили свої сім’ї, роботу. Вони підуть під ворожі міни, а п’яничка поїде у рідне село, чи місто, де його зустрінуть як героя?

У Львові я вже бачив такого красеня, який у камуфляжі підходив до нічних клубів і нібито збирав гроші на білет додому. Мовляв, ви тут гуляєте, а я там за вас кров проливав, то дайте, не скупіться…

Зараз у 14-й бригаді випробовують новий спосіб боротьби з аватарами. Керівництво пише лист матерям алканів, в якому розповідає про подвиги їх синів. Копію листа відправляють в органи місцевого самоврядування, додавши фотографію прибульця у непритомному стані.

Навряд чи це вирішить проблему, оскільки, зазвичай, аватару наплювати, що про нього думають. І все ж, такий лист не дозволить хизуватись вдома своїми військовими «подвигами».

Я б взагалі зробив в інтернаті сайт, де виставляв фото наших «синіх» друзів. Шкода, що це наразі не можна зробити. Подібна сторінка стане невичерпним джерелом натхнення для російської пропаганди.

Аватар – яка влучна назва! Це тіло, яке думає, що він патріот України, а насправді лялька, від якої Росії більше користі, ніж від армії найманців та диверсантів. І це не перебільшення. Кошти на утримання аватара, користі від якого ніякої, держава витрачає? Так! І, наприклад, каска, яку загубив аватар, могла б врятувати життя якомусь бійцю. Моральний стан підрозділів, у складі яких є алкани, падає? Факт! Авторитет армії в очах цивільного населення знижується, коли люди бачать такого «бійця»? Безперечно. Тепер скажіть, яка диверсійна група могла б завдати стільки шкоди Україні?

В яскравому кіно із назвою «Аватар», хвостаті аборигени списами та стрілами трощать космічний флот ворогів. Але тут не кіно і підбити російський танк пустою пляшкою з-під горілки, неможливо. Щодня на фронті гинуть солдати. Можливо, хтось з них залишився б живим, якщо б поруч опинився тверезий побратим.

Влад Якушев

http://zik.ua/ua/analytics/2015/07/28/viyskovyy_shchodennyk_zustrich_z_avatarom_611157