Сон

Я б тебе цілував без зупину,Як ніколи ніхто тебе досі.Роздираючи зубами знависнілу тканину,Запустивши пальці в волосся. Назад, відкриваючи шиюДотикові гарячих вуст,Собою тебе покрию,Вологою до вигинів вух. Нігті впиваються в спину,Губи охоплюють груди.Я хочу тебе. Шалено. Без спину.Безмежно незмінно і всюди. Руки по вигинам ніг знизу, зверху,Пестячи вище і ближче,Губами, де ніжність переходить у спеку,Сильніше і ближче і нижче. Ти — все. Мій пульс. Радість і страх.В своїх обіймах п’ю тебе...

Читати далі...

Імпресія відчаю

no love lost. no love found. З кожним роком в житті все менше романтики.Я обіцяв сліпо "Серце, я нікого не впущу,Два роки тому ти розлетілось уламками,Але більше не буде болю й жалю". Я любив тишу, янгола самотності.Але коли ти мовчиш це немов німий крик.Я тримаюсь за тебе в своїй безпорадності,Я твій серед твоїх, один серед чужих. Я вмільйонне боюсь відповіді, на яку я чекаюГуби твої безжальні словами пронизують спокій.Я дивлюся в твої очі і розумію що мені в них місця немає.Я...

Читати далі...

Я не можу тебе з'ясувати

Я не можу тебе з'ясувати Ти миттєва, а може тривка, Ти моя, а може чужа ти. Ти далека, і, раптом, близька І щодня наче на полі бою. Все виходить якось не так, Але врешті я знову з тобою. І ти знов і моя, і чужа. І ти знову від мене втікаєш, І лякає байдужість очей. Й знову міцно мене обіймаєш, Знов вбиває самотність ночей. Непокірна, і знову зі мною, І віддав би, але не віддам, Хочу бути твоєю стіною, Хочу бути...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Ти знаєш, ми з тобою могли б не зійтися ніколи..

Ти знаєш, ми з тобою могли б не зійтися ніколи.Дико, шалено я сів на твою мілину. Ти втомленим сонцем розлилася по моїм долонямЯ твій корабель. Я з тобою невтішно тону. Нестримно в тенетах метр на метр неспинноРухомі обоє долоні по грудям, по плечам, по спинам У стані тривоги з тобою безсонно єдиноНаскільки можливо мовчати збуджено, ніжно. А після нічого. Нікому ніколи нізащо.І знову втішаюся тим, що це просто free love І з тим я повільно невпинно з...

Читати далі...

Ніжність

Падінням листя восени на брук, Сплеском води у зімкнутих долонях звук Нещадно тихо голосу мого, торкання рук Дотиком серця до твоїх розкритих губ. Увесь твій світ, в одну єдину вічність Світанком, що згасає в небесах, Огортаючи тебе, заповнить ніжність. І весь твій світ потоне в наших снах.

Самотність

[ Епіграф ]                         Мій час не ділиться на квоти,   Я залишаюсь одиноким,В ноти огортую неспокій  І сліпо очі в пустоту. Навколо мене ниті судеб,Масою проходять люди.  Вони мене, я їх - забудем.Скручусь у свому закутку.  На все потрібна частка часу —Я розділяю час на масу,Світ розриває душу в м'ясо  Й занурює у самоту...

Вопреки

Я прочь уйду. Но мысленно останусь. Я кану в небытье, но я вернусь. Я так всегда. По жизни я теряюсь. Я несуразен. Правда. Ну и пусть. Шуми. И разорви мои границы. Пускай былая боль воскреснет вся. И ветер соберет испепелённые страницы, Назад меня с тобою унося. Мы будем снова. И ещё сильнее. Друг друга мы не выпустим руки, Хоть это невозможно, по идее, Мы будем вместе. Будем вопреки.

Sidere*

Бывает порой, что люди Неожиданно, ярко, внезапно, Врываются в наши судьбы, И вмиг исчезают обратно. Врезаясь в сердце нещадно, Оставляют лишь на прощанье Непрочитанную жизни тайну И яркий свой след в сознаньи. И, глядя на след поблекший, Мечтательно их вспоминая, Будем всю жизнь жалеть мы О том, что не удержали.. *фр. ошеломлённый

Я залишусь

Я не буду іншим, лиш твоїм колишнім,Я не стану кращим, я залишусь справжнім,Я не буду першим, і не стане легше, Я.. Ти тепер вже інша, ти не прийдеш більше,Ти до мене звикла, і любов поникла,І вже не моя ти, і вже не вдержати,Ти.. Ми були чудові, ми були прекрасні,Ми удвох літали, сплівши наші крила,Бували щасливі, бували нещасні,І тримались разом, сильно, як уміли. Іноді я бачу, очі затуливши,Образ твій на згадці, і я з того тішусь,Ти подалась далі, мене залишивши,Я ж закрию очі і ще тут...

Читати далі...

Я зачем-то влюбился в неё

Я зачем-то влюбился в неё До беспамятства, до бешенной боли, Я на сердце поставил клеймо, Впитав в себя состав её крови. Я свой мир весь построил на ней, Облекая его её обликом, Она стала тем, что всего нужней, А я стал слепым меланхоликом. Я привязан к ней, потеряв себя, Мои мысли и действия скованны, Я не мыслю мир, её не любя, Околдованный, околдованный..
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна