На Русскій марш у Донецьку запрошують охочих заробити 20 рублів

Інформація на правах реклами, а також для працівників СБУ.


За кілька днів в Донецьку запахне Руссю.
4 листопада там традиційно готуються пройтися так званим «Русским маршем». Бажаючих вже збирають по соцмережах.

 


Обіцяють заплатити 20 рублів, що в перерахунку на українські гроші всього 5 гривень. Погодьтеся, що це дуже мало навіть в порівнянні з акціями навіть вкрай маргінальних партій.

 


А тому, на гульню в Донецьку зійдуться скоріш за все або зовсім ідейні, або останні мізераблі, яким цих 5 гривень якраз бракує для повного щастя.

 


Взагалі жадність організаторів повинна насторожувати. Невже це перша ластівка банкрутства «Русского міру»?

 

 

Якщо так, і гроші у Кремля закінчилися, тоді є сенс проігнорувати такий святий захід. Бо дивись ще й того не заплатять.
Хоча…

 


Якщо вам бракує грошей на бухло і вам наплювати за кого випльовувати на землю власні зуби тоді ласкаво просимо до Донецька.
«Слава роду, слава Руси!" – і 5 гривень в вас в кишені. На дві пляшечки настойки глоду в аптеці чи на пів пива вистарчить…

 

 

ТОП-8 технологий, превращающие людей в современных рабов


 

Современные рабы

1. Экономическое принуждение рабов к постоянной работе. 


Современный раб вынужден работать без остановки до смерти, т.к. средств, заработанных рабом за 1 месяц, хватает, чтобы оплатить жилье за 1 месяц, еду за 1 месяц и проезд за 1 месяц. Поскольку денег хватает у современного раба всегда только на 1 месяц, современный раб вынужден работать всю жизнь до смерти. Пенсия также является большой фикцией, т.к. раб-пенсионер отдает всю пенсию за жилье и еду, и у него не остается свободных денег.

2. Вторым механизмом скрытого принуждения рабов к работе является создание искусственного спроса на псевдонужные товары, которые навязываются рабу с помощью телерекламы, пиара, расположения товаров на определенных местах магазина. Современный раб вовлечен в бесконечную гонку за «новинками», а для этого вынужден постоянно работать.

3. Третьим скрытым механизмом экономического принуждения современных рабов является кредитная система, с «помощью» которой современные рабы все больше и больше втягиваются в кредитную кабалу через механизм «ссудного процента».

С каждым днем современный раб должен работать все больше и больше, т.к. современный раб для того, чтобы рассчитаться с процентным кредитом, берет новый кредит, не отдав старый, создавая пирамиду долгов. Долг, постоянно висящий над современным рабом, хорошо стимулирует его к работе даже за мизерную плату.

4. Четвертым механизмом заставить современных рабов работать на скрытого рабовладельца является миф о государстве. Современный раб считает, что работает на государство, но на самом деле раб работает на псевдогосударство, т.к. деньги раба поступают в карман рабовладельцев, а понятие государства используется, чтобы затуманить мозги рабов, чтобы рабы не задавали лишних вопросов типа: почему рабы работают всю жизнь и остаются всегда бедными? И почему рабы не имеют доли прибыли? И кому конкретно перечисляются деньги, выплаченные рабами в виде налогов?

5. Пятым механизмом скрытого принуждения рабов является механизм инфляции или периодически искусственно устраиваемых дефолтов, которые не позволяют гражданам экономически развиваться, разорившись, заново начинать своё дело с нуля. Рост цен при отсутствии роста зарплаты раба обеспечивает скрытое незаметное ограбление рабов. Таким образом, современный раб нищает все больше и больше.

6. Шестой скрытый механизм заставить раба бесплатно работать - лишить раба средств на переезд и покупку недвижимости в другом городе или другой стране. Этот механизм вынуждает современных рабов работать на одном градообразующем предприятии и «терпеть» кабальные условия, т.к. других условий у рабов просто нет и убежать рабам не на что и некуда.

7. Седьмым механизмом, заставляющим раба бесплатно работать, является сокрытие информации о реальной стоимости труда раба, реальной стоимости товара, который произвел раб. И доли зарплаты раба, которую забирает рабовладелец через механизм бухгалтерского начисления, пользуясь незнанием рабов и отсутствием контроля рабов над прибавочной стоимостью, которую рабовладелец забирает себе.

8. Для того, чтобы современные рабы не требовали своей доли прибыли, не требовали отдать заработанное их отцами, дедами, прадедами, прапрадедами и т.д. существует замалчивание фактов разграбления рабовладельцами ресурсов, которые были созданы многочисленными поколениями рабов на протяжении тысячелетней истории.

 

 

Оксана КОСТЮКЕВИЧ

Средняя зарплата в Украине в сентябре уменьшилась на 2,4%

Фото: LiveJournalСредняя заработная плата в Украине в сентябре 2013 г. уменьшилась по сравнению с августом с.г. на 2,4% и составила 3 тыс. 227 грн. Об этом сообщает Государственная служба статистики (Госстат).
Однако сегодня утром на сайте Госкомстата “светятся” уже совершенно иные показатели. Там, в частности, сообщается, что средняя зарплата в сентябре составила 3 261 грн, а ее падение по сравнению с августом – всего на 1,3%. Более подробно про эти данные можно прочитать в этой сегодняшней новости!

То есть, за ночь Госкомстат существенно “покращил” провальные показатели по зарплатам в сентябре.

Когда в правительстве узнали, какие цифры Госкомстат собирается опубликовать о падении зарплаты в сентябре, там переполошились. Понятно, почему! Ведь это же грандиозное “покращення” - в смысле, падение зарплат украинцев, ухудшение их жизненного уровня и т.п.

Ну и нагрянули в Госкомстат, потребовав срочно хоть немного улучшить показатели. Думаю, “давила” на руководство Госкомстата мадам Королевская, поскольку она у нас сейчас является социальным министром. Хотя, возможно, ее не послушались, и тогда с Госкомстатом связался лично Азаров. Или какая-то шишка из администрации президента.

По отношению к сентябрю 2012 г. зарплата выросла на 5%.

Отметим, задолженность по выплате заработной платы в Украине, по данным Госстата, на 1 октябпя 2013 г. составила 1 млрд 24 млн 540 тыс. грн.

По состоянию на 1 сентября 2013 г. задолженность по выплате заработной платы в Украине составила 982,9 млн грн. Таким образом, этот показатель увеличился на 4,2%.

При этом задолженность экономически активных предприятий составляет 581 млн 542 тыс. грн, предприятий-банкротов - 395 млн 133 тыс. грн, экономически неактивных предприятий - 47 млн 865 тыс. грн.

Наибольшая задолженность - в Донецкой (159 млн 648 тыс. грн) и Киевской (151 млн 771 тыс. грн) областях, наименьшая - в Черновицкой (9 тыс. грн) и Ровенской (723 тыс. грн) областях.

Отметим, министр социальной политики Наталья Королевская заявила сегодня, что в Украине за 9 месяцев 2013 г. предприятия - должники полностью или частично погасили задолженность по выплате заработной платы на сумму 636,6 млн грн. По словам Королевской, по оперативным данным, за 9 месяцев 2013 г. государственными инспекторами по вопросам труда проведено 4 тыс. проверок на 3 тыс. предприятиях-должниках по выплате заработной платы. По их требованию предприятия-должники полностью или частично погасили (или не допустили) задолженность по выплате заработной платы 273,2 тыс. работникам на сумму 636,6 млн грн.

Кроме того, она сказала, что задолженность по заработной плате по состоянию на 21 октября 2013 г., по сравнению с соответствующим периодом 2012 г., уменьшилась на 12% или на 132 млн грн.

Американський експерт: Янукович не має наміру залишати владу

Президентство Віктора Януковича є прикладом того, як антидемократ приходить до влади і не має наміру її віддавати.

Таку думку висловив професор Школи міжнародних відносин імені Елліотта Університету Джорджа Вашингтона Боб Орттунг в інтерв'ю "Українській правді".

Він вважає, що Янукович не віддасть владу, бо це велика загроза для нього особисто.

"Ставши владою, він уже не має наміру її залишати. Бо він настільки корумпований, що після відходу з посади буде арештований", - переконує Орттунг.

"Як Путін, який ніколи не залишить владу. Він боїться за своє життя, за свою свободу. Так само і Янукович. Поки він при владі, у нього є ця його величезна резиденція, він використовує владу у своїх корисних інтересах", - додає він.

За словами американського експерта, єдиним шансом для Януковича врятувати свою репутацію є звільнення екс-прем'єра Тимошенко і підписання угоди з ЄС.

"Якщо Янукович відпустить Тимошенко та підпише Угоду про асоціацію, він зможе збільшити свою підтримку. Але всі в Америці знають, що Янукович ніколи не зможе стати політиком з західними цінностям", - переконує Орттунг.

Проте, він також думає, що Янукович не може просто так звільнити екс-прем'єрку, адже боїться її повернення у політику, особливо після того, як її рейтинг зріс внаслідок ув'язнення.

"Янукович наробив багато помилок, адже Тимошенко не була дуже популярною. Посадивши її до тюрми, він зробив її більше популярною", - переконаний експерт.

"Якщо він відпустить її до Німеччини, потім вона повернеться, і він арештує її вдруге – він зробить її ще і ще популярнішою", - додає він.

pravda


Безвихідь режиму Януковича:

хижаки в політиці, могильні хробаки в економіці


<span class=' bold ' >С.О. Безвихідь режиму Януковича: хижаки в політиці, могильні черв'яки в економіці</span>

1.  Є такі явища, події, які гранично ясні для неупередженої людини. Ми неодноразово писали про те, що держава від партії регіонів та Віктора Януковича впевнено перетворюється у державу-малину, такий собі піратський табір.

Але це взагалі.

 

2. Якщо придивитися до деталей процесу, так би мовити «дрібниць» - то ми бачимо, як донбаські порядки опановують Україною.

Як у самому Донбасі? Розквітлий Донецьк на тлі вмираючого Донбасу. Але у самому Донецьку – розквітлий центр Донецька на тлі зотліваючих околиць самого Донецька.

Розкіш – і різкий перехід до злиднів, розрухи одразу за парканом розкішного маєтку диктатора чи олігарха. Ці порядки інтенсивно поширюються по усій Україні.

 

3. Наші люди це вважають настільки ненормальним, що кожний крок до погіршення вважають вже неможливим.

Але завжди є куди падати. Вже ці самі донецькі кадри угніздилися в Києві через всіляких забужок та ющенків – і тепер розглядають Київ як свій маєток, з якого поступово будуть виселяти простих киян, як ми бачимо на приклади вчительки Москаленко.

 

4. Держказначейство, як общак партії регіонів вирішує дві проблеми - позбавляє:

-  усі регіони, включаючи Донбас, коштів від податків, зосереджуючи усі ресурси в центрі, оголюючи майже усі територіальні громади та

- так звану соціальну сферу необхідних бюджетних коштів (медицина та освіта) - прискорюючи процес закриття шкіл та лікарень.

 

5. Це зібрання представників територіальних громад було зібране за сприяння «Спільної справи» та підтримана народними депутатами від «Батьківщини» - Тетяною Слюз та Андрієм Павловським. Народні депутати від «Свободи» та «УДАР»у відмовилися від участі у Асамблеї територіальних громад. Керівник УДАРу прямо заборонив своїм народним депутатам приймати у них участь.

Щоб не сердити владу, яка хоче «пожити як люди».

 

6. Справа у тому, що Держказначейство має рахунки від територіальних громад. Тобто кошти від місцевих податків та зборів знаходяться на рахунках в Держказначействі, і повинні видаватися по платіжних дорученнях – як це робиться в банках.

 

7. Але Держказначейство від партії регіонів ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ видавати кошти по цим платіжним дорученням – тому, що це кошти саме територіальних громад. І місцеві органи самоврядування НЕ можуть оплачувати захищені статті по працівникам освітньої та медичної сфер.

На цей час – не прийняті платіжні доручення на 50 млрд. грн.

Місцеві ради примушені брати позички – і набрали на 36,7 млрд. грн..   

В цих умовах органи місцевого самоврядування не можуть забезпечувати

-  необхідних товарів та послуг

- робити необхідні соціальні виплати.

 

8. Крім коштів територіальних громад Держказначейство мусить робити так звані субвенції – тобто виділяти гроші з власне держбюджету на нагальні місцеві потреби, особливо дотаційним регіонам. І закривати проблеми з податком на додану вартість. Але з останнім – це взагалі не проблема, а пісня!

 

9. В цих умовах місцеві ради примушені брати банківські кредити під високі відсотки, заганяючи місцеву громаду у боргову кабалу.

В цих умовах, як сказала мер Нова Руса  Ірина Верещук, міська рада не може складати план діяльності міської ради, замовляти товари та послуги на потреби місцевої громади, закладати взагалі їх у план діяльності ради – бо не впевнені, що зможуть його реалізувати. Вже 6 місяців немає коштів з так званого Спеціального фонду. Дотаційних рад у Львівській області збільшилося з 21 до 45.

 

10. Михайльонок з Кіровоградщини зауважив, що за останній час на соціальні виплати було виділено 17 млн. грн., а потрібно ще 14 млн. грн.

11. Народний депутат від «Батьківщини» Тетяна Слюз була за часів уряду Юлії Тимошенко головою Держказначейства і працювала в часи світової економічної кризи. Вона виклала картину витрат за часів Януковича та Юлії Тимошенко.

 Тоді коштів часто теж не вистачало. Але тоді намагалися розподіляти кошти Держказначейства пропорційно по усій території України. Тепер зовсім інша картина: Держказначейство при розподілі коштів надає їх переважно в «електорально близькі» області Півдня та Сходу, обділяючи Захід, Північ та Центр України.

 

12. «Привілейовані» в цьому випадку є Донецька, Луганська, Запорізьска, Харківська та Дніпропетровська області. Ну, ще Крим.

Але навіть субвенції у ці привілейовані області теж скеровуються не для розбудови, а для розкрадання. Місячний пейзаж на Україну суне саме звідтіля – з Донбасу.

 

13. Зрозуміло, що не від хорошого життя Держказначейство так різко вилучає гроші з коштів, які належать місцевому самоврядуванню. Тетяна Слюз сказала, що в часи її головування інформація про стан речей у фінансах не була закритою, а вони разом з Юлією Тимошенко весь час працювали з Бюджетним комітетом парламенту.

 

14. Зараз – зовсім інша картина: від опозиційних та навіть «своїх» депутатів інформація приховується.

Але відомо, що після розгрому малого та середнього бізнесу податкові надходження до Держбюджету різко скоротилися, валютні резерви стрімко скорочуються. Вже дуже важко підтримувати курс гривні.

 

15. Через це зібрали 265 млрд. грн.. Але не добрали 106 млрд. грн. В Держказначействі - порожнеча, яку старанно приховують.

Але є дві по-справжньому захищені статті видатків, які характерні для передреволюційної пори (згадаймо Французьку революцію 1789 року!):

-  охоронні структури захисту диктатури

- розкішне життя диктатора та його оточення.

 

16. Тут теж є свої проблеми – прокуратуру фінансують на 83% від НИМИ запланованого, те саме можна сказати і про СБУ. Особливо добре фінансується верхівка МВС та органи центральної влади.

 

17. Залізли навіть в кіотські гроші, які світова спільнота надала для програм енергозберігання. Але на ці гроші купили на 200 млн. грн. розкішних машин для можновладців, та 24 млн. грн.. для шин машин Кабміну.

 

18. Михайло Волинець, діяч незалежного профспілкового руху, зауважує, що у загальній політиці уряду та режиму взагалі хочуть знайти вихід у системі примусової праці – як у колишньому СРСР. Але піти навіть далі – прийняти Трудовий кодекс, який позбавляє не тільки трудових, але і взагалі людських прав. Ярослав Сухий, народний депутат від партії регіонів, запропонував прийняти закон про локаут, який дозволяє роботодавцю взагалі у разі страйку закрити підприємство та звільнити будь-кого без попередження.

 

19. Взагалі, знищення малого та середнього бізнесу в результаті прийняття Податкового кодексу, призвело до скорочення Держбюджету взагалі, скорочення валютних резервів Національного банку.

 

20. Саме тому на соціальні програми грошей не вистачає. Залишаються лише видатки на розкіш та охоронців диктатури, включаючи суди, на які, за словами Олександра Солонтая, виділено 1 млрд. 100 млн. грн..

Але Держбюджет продовжує скорочуватися через руйнування економіки та соціального людського капіталу.

 

21. Жертвою цього вже впало місцеве самоврядування, навіть Донбасу.

Об’єктивно вихід у диктатури лише один: зміцнювати свій режим шляхом руйнування національного організму – як це роблять могильні хробаки.

-  вводити систему підневільної праці

- зміцнювати охоронні структури диктатури.

 

22. Зібрання від місцевих громад довело, що усі розуміють справжній стан речей.

Але інстинкт самозбереження в українського суспільства ще не запрацював.

Тому і програємо останнім часом.    


 Станіслав Овчаренко
S i T                                 

Хто вкрав з Нафтогазу три Камази стодоларових купюр


під брендом Фірташа?
Зараз на "УП" висить моє розслідування, як приватна фірма Фірташа пограбувала "Нафтогаз" на 2 ярда . Цікаво, яка насправді роль Фірташа в тій схемі? Адже схоже, що він лише посередник, який забезпечує транзит вкрадених коштів у кишеню так званої Сім'ї.


Звичайно не безоплатно. Автор має версію, що сума, яка становить інтерес групи "РосУкрЕнерго" у цій оборудці проявилася у отриманій Фірташем від Газпрома знижці на газ – 700 млн. доларів. Фірташу отримав своє, бо зрештою пограбування відбулося під його брендом. Однак основні прибутки від цієї оборудки дістануться Януковичу.

Автор зробила такі висновки з наступних міркувань.

Перша: якщо Сім'я не в "темі", то сьогодні ми би почули реакцію Президента України. Адже це не жарти вкрасти у держави 2 мільярда доларів на одній схемі.

Друга: тому що "оборудку" на два ярда прокрутила "сімейна структура".

Під "сімейною структурою" автор має на увазі Господарський суд міста Києва. Зверніть увагу, три рішення судів на користь фірми Фірташа, які "іменем України" легалізували грабунок Нафтогазу були проведені через Господарський суд міста Києва.

А тепер конкретний приклад, чому автор вважає цей суд приватною "сімейною" структурою.

Тому, що в одному зі своїх розслідувань автор стала свідком, як цей суд захищав рейдерів, що діяли в інтересах фірм близьких Януковичу.

Мова йде про рейдерську атаку на Універмаг "Україна". Цю історію автор детально виклала в статті "Обездолені".Або три страшні історії на ніч для іноземного інвестора" в 2011 році та зовсім нещодавно в статті-блозі "Геополітика від Януковичів. Віктор веде в Європу, а Саша в Росію"

Повторюся третій раз, бо насправді історія надзвичайно красномовна.

Отож в 2011 рейдери здійснили захоплення Універмагу "Україна", який належав іноземному інвестору – ірландському державному банку Irish Bank Resolution Corporation. А Господарський суд міста Києва легалізував це рейдерське захоплення.

Західні громадяни зазвичай досить обережні у своїх коментарях стосовно судових рішень. Але українське судочинство так вразило представника ірландського банку Річарда Вудхауса, що він вже не добирав коректних слів. "Ми зіткнулися із українською судовою системою, яка по суті є інструментом узаконенного грабунку іноземних інвесторів", – говорив він в інтерв'ю.

У пана Вудхауса були всі підстави для обурення. Ось один маленький фрагмент "правосуддя" в цій історії. Суддя Господарському суді міста Києва якось виніс рішення в інтересах іноземного інвестора, яке дозволяло інвестору внести в державний реєстр прізвище керівника універмагу "Україна".Суд просто не міг прийняти інакше рішення, бо свої вимоги юристи підкріпили документами. Здавалось правда перемогла, але тут почалися неприємні сюрпризи. Юристам іноземного інвестора в судді ніяк не ставили печатку на прийняте в їх інтересах рішення. Шість днів юристів відсилали "на завтра", мовляв, голова суду у відпустці. В цей час через прохідну суду йшли адвокати з документами, де чорнила на тій самій гербовій печатці ще не підсохли. Коли ж нарешті юристам зателефонували з приймальні з пропозицією забрати "пропечатане" рішення, рейдери встигли оскаржити маленьку судову перемогу іноземного інвестора. Отож в керівництві "Універмагу" залишилась людина погоджена рейдерами. "Розвели, как котят", -сказав би Чечетов.

Якщо говорити про керівництво Господарського суду м. Києва, після перемоги Януковича на президентських виборах його очолив донетчанин Артур Ємєльянов. А заступником була призначена Вікторія Джарти, донька Василя Джарти, покійного соратника Віктора Януковича. Після смерті Джарти Януковичу у спадок перейшла сформована ним команда юристів, які тепер захищають інтереси Сім'ї, курує їх старша донька покіного, забеспечує їм позитивні судові рішення.

Потім головою суду став інший "донецький" кадр, але це нічого не змінило. Київські юристи жартують з цього приводу, мовляв голова суду це лише голова, а Джарти – шия! До речі, саме Джарти відповідає за організацію роботи апарату суду і, згідно з інструкцією, забезпечує зберігання та використання печаток суду.

Отже це саме вона "приховала" печатку суду від юристів іноземного інвестора універмагу "Україна".

І зробила вона це в інтересах бізнесу Януковича. Це стало зрозуміло пізніше, коли в 2012 в Ірландії відбувся суд над місцевим багатієм Шоном Куїном, звинуваченим у відмиванні коштів.

На суді Куїн виправдовувався, що не виводив кошти у київський універмаг "Україна", бо в 2011 році втратив контроль над підприємством і засвітив весь ланцюжок зміни власників. Виявилося, що рейдери "України" діяли в інтересах українських фірм ТОВ "Зеніт" та ТОВ "Елегант Інвест".

І, о, чудо!!! Остання фірма "Елегант Інвест" виявилася афільованою з компанією ТОВ "Танталіт", через Фонд "Домінанта". А "Танталіт" це, як відомо, номінальний власник "Міжгір'я", власник відомого клубного будинку "Хонка", про який Віктор Янукович якось з гордістю сказав німцям: "Його побудував Я". Отже як бачимо Господарській суд в історії рейдерством "України" обслужив інтереси родини Януковича.

Автор має інформацію, що це далеко не єдиний приклад, це система, якв працює на базі Господарського суду міста Києва. І не голова суду, а саме донька Джарти важливий гвинтик цієї системи – відчудження чужого бізнесу на який поклав око Олександр Янукович. Бо голова суду це відповідальність та маса обов'язків, а у Джарти – печатка суду, а отже реальна влада.

Таким чином Господарський суд міста Києва давно став приватною структурою Януковичів під наглядом доньки Джарти.

І те, що саме цей "сімейний" суд легалізував шахрайську схему пограбунку держави, коли змусив "Нафтогаз" передати майже 5 млрд. кубометрів газу фірмі Фірташа, свідчить, що то була "оборудка" Сім'ї.

Інакше суд не ризикнув би свідомо закрити очі на очевидне шахрайство позивача – фірми "Укргаз-енерго". Лише в інтересах Януковича суд міг прийняти цілу низку сумнівних рішення, де ціна питання 2 мільярди долларів з кишень платників податків.

Отже на питання: "Хто вкрав з Нафтогазу три Камази стодоларових банкнот?" автор особисто відповіла би: "Янукович".



Тетяна Чорновол


Янукович приказал срочно запустить денежный станок?

 

Все украинские финансисты-экономисты, да и не только они, сейчас живо обсуждают инициативу президента Януковича, которую в минувшую среду на заседании правительства огласил премьер Азаров.

 

Напомню, Николай Янович в жесткой форме потребовал незамедлительного и значительного удешевления кредитного ресурса для бизнеса. «Никакой бизнес, кроме спекулятивного, не может нормально развиваться, когда финансовые ресурсы стоят более 20% в год. Президент поставил задачу задействовать все возможные механизмы для удешевления кредитного ресурса для предприятий уже к концу года минимум до 14% годовых», — заявил он.

 

Одновременно премьер-министр обвинил во всех смертных грехах банки. “В перманентно сложной ситуации последних лет банковская система, которую правительству удалось с огромным трудом стабилизировать после кризиса 2008-2009 годов, не взяла на себя долю ответственности за экономическое развитие страны”, - обрушился он на отечественную банковскую систему.

 

По его словам, коммерческие банки по состоянию на 1 октября текущего года привлекли более 425 млрд грн депозитов физических лиц. “Это деньги наших граждан, полученные благодаря увеличению доходов. И как же работает этот и другие банковские ресурсы? Фактически только на проедание”, – продолжал гневно возмущаться премьер-министр.

 

При этом, по его словам, с 1 марта 2010 года общий объем предоставленных потребительских кредитов на срок до 1 года вырос в 2,4 раза, а объем кредитов предприятиям сроком более 1 года увеличился лишь на 22%. Тогда как за это же время банковские депозиты выросли аж в 2 раза.

 

После этого пламенного спича, который должен был объяснить всем архиважность поставленного задания, премьер-министр поручил первому вице-премьер-министру Арбузову вместе с Нацбанком выполнить его уже в ближайшие два месяца – до Нового года.

 

Итак, приказ Януковича, озвученный Азаровым, предельно понятен. Нужно немедленно обеспечить дешевые кредиты для украинских предпрятий. Причина такой срочности тоже совершенно очевидна – в сентябре украинская экономика грандиозно рухнула, а, соответственно, нужно хоть чем-то и как можно скорей ей помочь.

 

Еще одна причина вытекает из первой. Раз экономика стремительно повалилась, то столь же резко снизятся и поступления в бюджет. Из-за чего денег не станет хватать даже на защищенные статьи бюджета – в том числе, на зарплаты бюджетникам. Точнее, их уже не хватает, из-за чего во многих регионах бюджетников стали отправлять в неоплачиваемые отпуска. В общем, ситуация катастрофическая! Я уж не говорю об еще одной очень важной для чиновников причине, заключающейся в том, что когда денег в казне слишком мало, то оттуда становится труднее красть...

В общем, срочно нужны деньги! Много денег! Но где их взять?

 

Кредитно-дефолтные свопы хоть и опустились немного в последнее время, но все равно еще очень высоки – на этой неделе они держались на уровне свыше 900 пунктов. Поэтому через евробонды денег привлечь не получается. МВФ пока тоже не спешит финансировать украинское правительство. С Россией, похоже, окончательно побили все горшки. То есть, за границей деньги сейчас для украинского правительства недоступны.

 

Давать взаймы правительству в последнее время не горят желанием и отечественные банки. Тут удается собирать лишь крохи.

 

Вот власть и придумала – поручить Арбузову и Нацбанку, который Арбузов контролирует по старой памяти, найти деньги.

 

Думаем дальше. По данным индекса UIRD, наши банки сейчас в среднем платят украинцам 17,6% за годовой гривневый депозит, а во многих банках ставки по депозитам под 20% и даже выше. Почему, спрашивается, ныне такие высокие ставки при низкой инфляции? Да потому что иначе народ и бизнес не понесли бы свои деньги в банки! А при таких ставках хоть и страшно, но несут – потому и есть тот большой рост депозитов, о котором рассказывал Азаров на заседании в среду.

 

Но если банки захотят вдруг понизить в ближайшие месяцы ставки по кредитам до 14%, как того возжелали Янукович с Арбузовым, то ставки по гривневым депозитам надо опускать вообще до 8-10%? Так в этом случае народ же начнет массово забирать свои деньги с банков, тем более что все явственно ощутили в последнее время рост реальной инфляции!

 

Приведу на этот счет еще мнение одного финансового эксперта. "То, что обещаетАзаров — это фантастика! Ведь при формировании процентной политики на кредиты за базу берется реальная ставка по депозитам (а она сейчас составляет 16-20%) и к ней прибавляются проценты за риск, который на себя берет банк, а он сейчас высок. При этом финучреждения вынуждены агрессивно привлекать депозитные ресурсы, так как население стало фактически единственным источником капитала. К тому же падение экономики приводит к уменьшению прибыли у бизнеса, а это может быть фактором увеличения просрочки и невозвращения кредитов. Соответственно — риски растут, и банки учитывают их в своей кредитной политике”, - прокомментировал инициативу Азарова (Януковича) глава АУБ Сугоняко.

 

Нет, коммерческие банки никак не смогут, тем более в ближайшие пару месяцев, значительно снизить ставки по депозитам и кредитам! И вот в этих-то условиях свою игру должны организовать Нацбанк и государственные банки (ну и несколько крупных коммерческих банков, очень дружных с Нацбанком).

 

Для выполнения поставленной властью задачи НБУ, например, выдаст этим банкам в крупных объемах и не на короткие сроки рефинансирование под относительно низкий процент, а они на эти деньги повыдают кредиты под 12-14%, да еще и под госгарантии, государственным монополиям и крупным негосударственным компаниям, принадлежащим лояльным к власти бизнесменам (Ахметов, Фирташ, Янукович-сын, Курченко и т.д.). Те “освоят” деньги, что обеспечит какой-то рост ВВП, а часть из этих денег поступит в бюджет в виде налогов, что очень нужно правительству.

 

На а де-факто, всё это будет означать мощное включение Нацбанком денежного станка. А чем такое кончается, хорошо известно....

 

Можно, например, вспомнить, что в 2008 году многие миллиарды гривен рефинансирования получили от НБУ банк “Надра” Фирташа и некоторые другие банки. При этом данные деньги моментально хлынули на валютный рынок, спровоцировав быструю девальвацию нацвалюты.

 

Кроме того, возросшая денежная масса выплеснется на потребительский рынок.

 

Конечно, вполне возможно, что дальше этого бурного выступления премьера ничего не последует – всем на сегодня уже прекрасно известно, что Янукович с Азаровым постоянно “гонят порожняк”. Но если же власть настроена серьезно, то следствием внедрения данной ее инициативы станет значительный рост инфляции и усиление девальвационного давления на гривну. А поскольку золотовалютные резервы уже снизились до критического уровня, то гривне, которая и без того удерживается в последнее время от падения из последних сил, вообще не позавидуешь...

 

 

Илья ПРОРОКОВ

Азаров подарував московським попам у центрі Львова

одразу комплекс будівель   hypnosis
question

Майновий комплекс військового містечка №212, що розташоване у Львові на вулиці Пекарській, 57-59, передадуть Львівській ОДА, яку очолює Віктор Шемчук. Згідно із розпорядженням уряду, Львівська ОДА в свою чергу повинна передати комплекс у власність Львівської єпархії Української православної церкви.

Майновий комплекс на вулиці Пекарській, 57-59

Про це йдеться у відповідному розпорядженні Кабміну від 17 жовтня 2013 року.

У вересні до Львівської ОДА надійшло звернення про передачу Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ МП) майнового комплексу – землі та будівлі, що знаходиться на територій військового містечка №212 на вул. Пекарській у Львові. Однак його не задовільнили, оскільки комплекс був у власності Міністерства оборони. Тоді ж Міноборони звернулось до Львівської ОДА з офіційним листом про те, щоб адміністрація погодилися взяти на себе цей об’єкт з подальшою передачею його УПЦ МП.

«Ми, звичайно, погоджуємося взяти на баланс це майно. Але мова йде про наступний крок передачі: це має бути культова споруда», – пояснювала тоді заступник голови Львівської ОДА Ірина Романів. Аби визначити, чи є згадана будівля культовою спорудою, було створено робочу групу і обстежено будівлю, аби дослідити, чи може йти мова про передачу споруди тому, хто будував це приміщення. «За архівними документами це приміщення будувала римо-католицька громада», – заявляла тоді Романів.

Тоді ж депутати Львівської міськради звернулися до Міністра оборони, аби той не допустив передачі майнового комплексу практично у центрі міста без погодження міськради. Водночас представники львівської інтелігенції звернулись з відкритим листом до керівників міста та області. У листі вони закликали УПЦ (МП) відмовитись від свого звернення, а майно передати громаді Церкви християн віри євангельської, яка домагається цього вже 21 рік.

Однак згодом комісія припинила свою діяльність і долю військового містечка мав вирішити Київ. Очікували звернення від Міністерства економіки, яке готувало відповідний проект постанови Кабінету Міністрів України.

Будівлі на вулиці Пекарській 57-59 є архітектурним комплексом. Тут діяв монастир за проектом інженера Б.Ростковського. Приблизно 1881 року тут створили інтернат для виховання і навчання української молоді. Разом з інтернатом існувало «Товариство опіки над уніятами». Згідно з інформацією з державного архіву Львівської області, на початку ХХ сторіччя комплекс споруд ордену Воскресіння складався з костелу, інтернату для української молоді та двоповерхового будинку, що виходить фасадом на вулицю Пекарську. За радянських часів весь комплекс згаданих споруд передали військовим. Він став частиною військового шпиталю. У документах він проходив як військове містечко ВМ-212. Тут розташували лікувальний комплекс, інфекційну лікарню та віварій. Після розвалу СРСР військові втратили можливість фінансувати містечко. Храм на його території у 1992 р. передали протестантській Всеукраїнській Місії Милосердя «Добрий Самарянин». А 2006 року філія шпиталю остаточно перестала функціонувати. Військові опечатали входи з боку вул. Пекарської та лише охороняли територію. Тоді ж місія «Добрий Самарянин» звернулася до військових із проханням передати їй решту будівель військового містечка. Євангелістам відмовили і Міноборони виставило будівлі на продаж. Продати комплекс не вдавалось, оскільки донедавна землю під військовими об’єктами не можна було продавати. Вдалось продати лише двоповерховий будинок. Його власником стало ТзОВ «Арія Моторс», яке у 2011 році перепродало куплене приміщення двом приватним особам за мізерну суму. За даними Личаківської райадміністрації, нещодавно ця занедбана будівля знову змінила власника. Будинок на Пекарській, 57 не є пам’яткою архітектури.

ZAXID.NET.

Яка Європа? Україна перед проваллям. "Шаровари" не допоможуть.

<span class=' bold ' >С.О. Яка Європа? Україна на небезпечному шляху до сімейної диктатури </span>

1. Були вчора на мітингу біля Київради. Як і очікувалося - біля київради було набагато менше людей, ніж на марші пам'яті УПА. Символічна акція виявилася більш чисельнішою, ніж протестна акція по конкретному питанню - виборів у столиці.

Чекали ще до 9.00 - потім почали підходити лідери опозиції спочатку Олег Тягнибок з членами парламентської фракції, потім Арсеній Яценюк с депутатами-днопартійцями, і нарешті - Віталій Кличко - теж зі своїми колегами по фракції.

 

2. Як і попереднього разу, були металеві щити, що загороджували вхід до Київради і ряд міліціонерів, яких змінили беркутівці. Але штурму загорож та беркутівців не було, як попереднього разу.

Влада зробила хитріше: вона пропустила народних депутатів не з парадного входу - а зліва, і то лише до зачинених дверей. І беркутівські начальники лише посміялися з безпорадності опозиційних депутатів.

 

3. Але це ще не все: якщо подивитися на протестний натовп від політичних партій - то кидалося у вічі, що було забагато партійних прапорів усіх політичних партій. Хто тримає прапор - не може практично приймати участь у фізичному опорі захисникам диктатора.

Ми завжди були і є за присутність партійних прапорів та гасел - щоб люди, суспільство, самі учасники подій могли себе ідентифікувати себе та визначити свою приналежність до партії чи громадської організації. Але тут був явний перебір.

 

4. Це все до того, що протест під Київрадою перетворюється на звичку, такий собі ритуал. Це тому, що в процесі не відбувається ескалації подій - тому намагання долучити рядових киян не мало та не матиме успіху - дива не буває.

 

5. Влада, як більш мобільна сила, швидко пристосовується до характеру вуличних мирних акцій - і вже не звертає на них уваги. Ще раз повторимо: влада КРАЩЕ ЗА НАС знає - хто її справжній ворог та де відбуваються справжні протести.

 

6. Те, що без київських виборів не буде президентських - це влада чудово розуміє. Саме тому київські вибори - це справа не суто київська, а загальноукраїнська, і опозиція мусила була б задіяти не просто київські сили, а загальноукраїнські.

 

7. Ми спостерігаємо, як влада Януковича намагається не так приєднатися до Європейського Союзу, як створити свою власну сімейну диктатуру - і все робить для цього. Ми вже неодноразово підкреслювали, що суто мирні акції недоцільні і неефективні.

Непомітно для нашого неозброєного ока в країні склалася тоталітарна диктатура Януковича, якій вже непотрібні ніякі електоральні рейтинги та будь-яка популярність серед населення.

 

8. Влада послідовно, крок за кроком, зараз не так бореться з опозицією (ще встигне!), як руйную матеріальну основу опозиції - малимй та середній бізнес, громадянське суспільство. Справедливо вважаючи, що без приватних власників громадська активність українців буде вкрай безсила.

Простіше кажучи, для посилення диктатури зараз рейдерські захоплення незалежних приватних підприємств зараз важливіше, ніж безпосереднє придушення політичної опозиції.

 

9. Цьому можна протиставити ЛИШЕ силові засоби самозахисту. Буржуазно-демократичні революції завжди відбувалися там і тоді - коли деспотична влада зазіхала на існування приватної власності громадянського суспільства.

 

10. Але вчора загальна атмосфера мирного мітингу НЕ свідчила про відчуття загрози, яка йде від тоталітарної влади. Опозиція "догулює" останні місяці незалежного існування у Верховній Раді - але не відчуває "початку кінця" свого існування. Це саме стосується і громадських організацій.

Опозиція не посилає сигнали суспільству, що його чекає від існуючої влади і власна безтурботність розхолоджує українське суспільство.

 

11. Між тим, на місцевому рівні відбувається спротив проти рейдерів - що відбулося на вулиці Коперніка м. Києва. Проте тут системний парадокс: рядові громадяни найбільш активні саме там і тоді, де НЕ відбуваються вирішальні для нашої держави події. І пасивні саме там, де відбуваються незворотні зміни у бік північнокорейського варіанту сімейної диктатури. Це не осягло не лише суспільство, але і опозиційні партії.

 

12. Вони ж муясть знати - що їх легальне існування - лише з тимчасової слабкості диктатури Януковича - яке буде перекрите ще більшою слабкістю українського громадянського суспільства.

Те, що разом з диктатурою Януковича слабне Україна як держава - самого Януковича це не обходить: варто лише залишитися при владі. Запорукою цього є збереження пасивності населення, статусної слабкості українського громадянського суспільства.

 

13. Потрібно зрозуміти - час працює зараз не на боці опозиції - зволікати нікуди.

Україна в небезпеці. Захід, як Бог, може допомогти лише активним.     

    S i T    

Яценюк - "регионалам": Если вы проиграете выборы и вас посадят,

новый президент вас помилует..
Оппозиция вносит в ВР закон о запрете выборочного правосудия и снятии преград для подписания ассоциации между Украиной и ЕС. Законопроект позволит Юлии Тимошенко выйти на свободу.

Об этом, как передает Цензор.НЕТ, заявил лидер фракции «Батькивщина» Арсений Яценюк* с трибуны парламента. По его словам, оппозиция ждала от ПР и Януковича целую неделю внесения такого законопроекта, который требуется для подписания соглашения с ЕС. Но у них «все как всегда. Сказали и нечего не делают», - сказал депутат.

По словам Яценюка, закон, который вносит оппозиция, четко отвечает критериям, которые были подписаны Советом министров иностранных дел ЕС, и этот закон не является отдельным актом законодательства: «Этим законом предусмотрен запрет политических преследований по отношению к любому человеку, который в европейском суде по правам человека получил решение, которое базируется на нарушении пункта 18 Конвенции по правам человека. Любой человек, который получит решение евросуда, получит право или на помилование, или на амнистию», - сказал Яценюк, - этот закон очень нужен для Партии регионов. Если после того, как вы проиграете выборы, не дай Бог вас незаконно осудят и посадят на 10 лет в тюрьму, а вы получите решении ЕСПЧ, новый президент вас помилует».

«Голосуйте за закон», - призвал он.

Спикер Рыбак заявил, что проект Мищенко относительно Тимошенко* будет рассматриваться после обеда. Что касается проекта оппозиции, то его должен рассмотреть комитет и потом он будет внесен в зал.

тимошенко

тимошенко

censor