Президент отримав виключне право на дозвіл застосування зброї

Верховна Рада України сьогодні в ході пленарного засідання прийняла із пропозиціями Президента України законопроект № 8551 від 19 травня 2011 р. За ухвалення відповідного рішення проголосували 263 народних депутата. Законодавчим актом розширене коло випадків, у яких з'єднання, військові частини й підрозділи і чергові сили Збройних Сил України в мирний час мають право застосовувати й використовувати зброю й бойову техніку.
Зокрема, змінами в статтю 1 закону України «Про Збройні Сили України» передбачається, що з'єднання, військові частини й підрозділи Збройних Сил України можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму військового й надзвичайного стану, боротьби з тероризмом і піратством, посилення охорони державного кордону , суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні, континентального шельфу України і їхнього правового оформлення, протидії незаконного перевезення зброї й наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, зокрема, у межах, визначених указами Президента України, які затверджуються або схвалюються Верховною Радою України
Президент України відзначив, що «схвалення ж або ухвалення Верховною Радою України будь-яких рішень по залученню з'єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил України для виконання інших завдань відповідно до Конституції України не передбачене».

Азарова охраняют снайперы

Прем'єр-міністр Миколу Азарова взято під посилену охорону співробітниками Державної служби охорони. Тепер жоден вихід прем'єра в люди не обходиться без супроводу снайперів.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Учора опівдні прем'єр-міністр Микола Азаров відвідав будівництво нового корпусу на території дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Співробітники  Держхрану задовго до приїзду прем'єра  взяли під контроль територію лікарні. Впадало в око навіть та  обставина, що охоронці були закріплені за працюючими в котловані водіями. Однак сильніше всього привертали увагу снайпери, що  чергували на даху прилеглої лікарні. Вони активно спостерігали за  подіями навколо, але ще більше активізувалися за кілька хвилин  до появи прем'єр-міністра – стали розглядати в бінокль  території  біля «Охматдита»  будинку. Судячи зі всього,  снайперський супровід прем'єра-міністра з'явився давно. Приміром,  «влучно стріляючі люди» були замічені на початку осіни під час відвідування  Азаровим з'їзду кардіологів, що проходив у Театрі опери. Посилення охорони снайперським відділенням цілком пояснюється сенсаційною  заявою президента Віктора Януковича про те, що в Україні закуповується  зброя для здійснення нападів на органи влади. Разом з тим  роботу великої кількості співробітників Держохорни навряд чи можна назвати  організованою. Приміром, практично весь персонал лікарні, який  потім перебувавв безпосередньо біля прем'єра, не був  оглянутий, так само як і частина журналістів. Одні були досить ретельно оглянуті і перевірені прямо на вулуці, а  деяким журналістам і  операторам зі своєю технікою вдалося проскочити повз (?) . Загрози для Януковича Про те, що життю президента Віктора Януковича існує загроза, вперше  заявив улітку минулого року голова Служби безпеки Валерій  Хорошковський. Зокрема, відповідаючи на запитання  журналіста "Української  правди",  він сказав: "Що могло трапитися в країні, якщо протягом  одного місяця після зміни влади, президента почали охороняти  залізними щитами, величезною кількістю міліціонерів, застосовуватися  безпрецедентні міри безпеки. Що трапилося? " Хорошковский  заявив: "Це питання загроз. Так, була загроза життю президента. Ми провели досить серйозний комплекс оперативних мір. Загрозу поки що не  усунули. Це був не простий дзвінок по телефону. Простий дзвінок або  простий лист не сприймалися б настільки серйозно". За  інформацією спецслужб, потенційна загроза життю президента Віктора  Януковича існує завжди. Крім того, загроза для перших осіб  держави може, теоретично, виходити від кожного громадянина України.

Будні снайпера - ні хвилини спокою

Снайпери активізувалися за декілька хвилин до приїзду Азарова

Азаров затримався на 5 хвилин через  затори в місті

azarov_snajpery

Міроприємство пройшло без ексцесфв. Тепер можна і на базу

Алесь Міхалевич: білоруська «зараза» поширюється на Україну


Вашингтон – Колишній кандидат на президента Білорусі Алесь Міхалевич у середу давав свідчення в Конгресі США перед американською Гельсінською комісією. Одразу після президентських виборів білоруська влада запроторила Міхалевича до тюрми, разом із іншими кандидатами на президента. Після двох місяців тортур та безкінечних допитів Міхалевича звільнили. Нині він має політичний притулок в Чехії.

У своєму виступі Алесь Міхалевич нагадав американцям, що таке тюрма КДБ в Білорусі. Він детально розповів, як кожного дня тюремні сторожі в чорних масках роздягали його та інших ув'язнених і щось шукали в їхньому одязі, як розтягували їм ноги шнурами, доки не порвали сухожилля, як важко після цього було ходити. Кожної ночі в камерах не вимикали світло, закривати очі рукою чи хустиною було заборонено.

Про Білорусь нині не можна мовчати, наголосив Міхалевич. Режим Лукашенка посилює свій контроль над населенням, і Захід в жодному разі не повинен йому допомагати. Міхалевич переконаний, що Лукашенко усілякими способами буде захищати свою владу, а тому закликав Захід не вірити іграм Лукашенка.

«Я би порівняв Лукашенка з Каддафі. Я закликаю США, Європейський Союз та міжнародне співтовариство не довіряти лібералізаційним іграм режиму. Співпрацюйте лише з незалежним громадянським суспільством у Білорусі, неурядовими організаціями, незалежними ЗМІ та демократичними активістами», – заявив Міхалевич.

Білоруський досвід перекидається на інші країни

Алесь Міхалевич констатує: режим Лукашенка перетворився на вірус і починає поширюватися на інші країни, зокрема Україну. Напрацьовані методи контролю повторюються в сусідніх країнах.

«Білорусь – це така зараза нашого регіону, яка розповсюджується на Україну, Росію, але також навіть на Литву, на інші демократичні країни, які вже входять в Європейський Союз. Прикладом цього є те, що ми зараз маємо в Україні, це централізація в Україні, те що ми маємо політичних в'язнів в українських тюрмах. Це все було напрацьоване в Білорусі. Російський приклад – це адміністративна реформа, коли Путін запровадив президентську вертикаль. Це уперше було зроблено в Білорусі, це вдалося і це було ефективно запроваджено в Росії, коли ліквідували самоврядування, ліквідували вибори губернаторів на місцевому рівні. Щось подібне відбувається в Україні», – заявив Міхалевич.

Це перша закордонна подорож Алеся Міхалевича після отримання політичного притулку в Чехії. Після зустрічей із американськими урядовцями він відправиться до Канади, де отримає цьогорічну премію організації Права і Демократія.

Цю організацію створив Канадський парламент 1988 року, її метою є розвиток і плекання людських прав та розповсюдження демократичних інституцій та навичок у всьому світі. Премія носить ім'я канадського юриста та академіка, автора першої редакції Універсальної декларації прав людини.

Лукашенко перед Міжнародним трибуналом?

Голова Гельсінської Комісії американського Конгресу Кріс Сміт твердо й емоційно відреагував на свідчення Алеся Міхалевича. Він назвав білоруське КДБ «перевертнями» – за нелюдські тортури, які були застосовані проти Міхалевича та інших політичних в'язнів.
«Замість того, щоб називати їх КДБ, їх треба називати КДБ0-п. П – це перевертні, збоченці. Люди в масках, які роздягають інших чоловіків до нитки, – це збочення. Міжнародна громадськість не може на це не звертати уваги», – сказав Сміт.

Сміт нагадав, що США завжди стоятимуть на тій стороні, яка шанує і захищає права людини. А тому Сміт хотів би побачити Лукашенка на лаві підсудних перед Міжнародним трибуналом. Із такою ініціативою він має намір звернутися до президента Барака Обами.

Ні США, ні Білорусь не підписали угоду про створення Міжнародного кримінального суду. Однак, запевнив Кріс Сміт, через Раду безпеки ООН можна розпочати процедуру, яка притягне Лукашенка до кримінальної відповідальності за безкінечне порушення людських прав своїх громадян (такий процес був успішно проведений щодо суданського президента Омара аль-Башира за геноцид у Дарфурі. В 2010 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт.) Це довгий процес, каже Сміт, і Китай та Росія, звичайно, протестуватимуть проти такого кроку, але боротьба на захист білоруського народу є праведною боротьбою, вважає конгресмен, і її треба вибороти.

Янукович "думає" що "розведе" ЄС в справі Тимошенко

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ ніколи не  хотів звільнення екс-прем‘єра Юлії ТИМОШЕНКО, а своїми заявами про  необхідність декриміналізації статті, за якою її було засуджено, хотів  лише виграти час для завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію з  Європейським Союзом. Як передає кореспондент УНІАН, про це  повідомляє веб-портал польського телеканалу новин TVN24, який визначив  «темою дня» відмову Верховної Ради підтримати поправку до  президентського законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих  актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у  сфері господарської діяльності)» про вилучення із Кримінального кодексу  статті 365 (перевищення влади або службових повноважень), за якою  Ю.ТИМОШЕНКО засуджена до семи років позбавлення волі. Журналісти телеканалу зазначають, що Партія регіонів відмовилася підтримати  декриміналізацію, яку В.ЯНУКОВИЧ неодноразово обіцяв європейським  політикам провести через парламент. "Тепер треба очікувати, що  ЯНУКОВИЧ буде підкреслювати, що це суверенне рішення парламенту і  депутатів його партії. Що він не може натискати", - відзначає TVN24. "Водночас не є жодною таємницею, що незалежність прокуратури, судів та, звичайно, депутатів від Партії регіонів існує лише на папері", -  вважають польські журналісти. Телеканал нагадує, що В.ЯНУКОВИЧ  вніс до Верховної Ради законопроект про декриміналізацію практично  одразу після того, як на початку жовтня Ю.ТИМОШЕНКО було засуджено до  позбавлення волі. "Тоді, однак, почалася дивна гра. З однієї сторони,  ЯНУКОВИЧ запевняв, що закон буде змінений, а з іншої, його партія  саботувала законотворчу роботу", - зауважили журналісти. TVN24,  яка посилається на матеріали польского інформаційного агентства РАР,  пояснює таку поведінку В.ЯНУКОВИЧА його бажанням завершити переговори з Євросоюзом.

Європейський Союз через невирішену справу екс-прем’єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО може відмінити запланований на  грудень цього року саміт з Україною, на якому раніше планувалося  парафувати договір про асоціацію.  Як передає кореспондент УНІАН у  Польщі, про це пише оглядач польського Gazeta Wyborcza Вацлав  РАДЗІВІНОВІЧ, коментуючи вчорашню відмову Верховної Ради України  декриміналізувати статтю Кримінального кодексу, за якою на початку  жовтня до 7 років позбавлення волі засуджено Ю.ТИМОШЕНКО. Журналіст, котрий працює спеціальним кореспондентом газети у Москві, висловив  думку, що Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ "грає справою ТИМОШЕНКО з  ЄС". Він зауважив, що радник Президента України Ганна ГЕРМАН  російській "Незалежній газеті" пояснювала вчорашнє рішення депутатів  пропрезидентської Партії регіонів не підтримати декриміналізацію їх  незалежністю від глави держави. "Це звучить несерйозно, бо угрупування не один раз довело, що є дуже дисципліноване та ретельно  виконує накази, які отримує від ЯНУКОВИЧА", - відзначає видання. Автор нагадав, що Євросоюз пов`язує заплановане парафування договору про  асоціацію з Україною із звільненням найпопулярнішого нині українського  опозиційного політика та головного конкурента "регіоналів" на найближчих парламентських виборах 2012 року.  "Однак все вказує на те, що ЯНУКОВИЧ у справі ТИМОШЕНКО крутить", - пише В.РАДЗІВІНОВІЧ.

Яку головну мету переслідували бійці "Нахтіґалю"?

Відроджуються міфи про участь українців у львівських погромах 1941 року. Хоча істориками доведено, що це – фікція. З одного боку це вселяє певний песимізм, а з іншого — оптимізм. Якщо люди, які запускають подібну інформацію, повертаються до одного і того ж, то значить у них насправді нічого немає і це просто стара платівка. Вона дуже швидко набридне.

У “Нахтіґаль” хлопці йшли не з доброї волі. Йшли за тим, щоб бути готовими до побудови української армії. Цей  батальйон був для них єдиним методом здобути освіту і зброю. Вони не  бачили його кінцевою метою. Вони бачили себе як зародок українських  збройних сил — УПА. Цей патріотизм був використаний німцями, щоб змусити українців просувати чужі інтереси.

Створення у чужій армії своїх легіонів було характерне ще для греків. Так вони боролися проти турків. Поляки теж мали легіони у німецькій  армії в Першій світовій війні. У “Нахтіґалі” знали, що такі принципи використовувались раніше. У цьому немає нічого унікального і це не є  свідченням любові українців до німців. Треба виходити з реалій того  часу, які вимагали військовий вишкіл. Отримати допомогу на боротьбу з Радянським Союзом можна було тільки у його ворога. Ворог мого ворога —  мій союзник. Цей принцип використовували усі.

"Нахтіґаль" на марші, 1941 рік. Фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху

Суспільство досі має невисокий рівень знань щодо діяльності “Нахтіґалю”, тому ним можна маніпулювати.  Наприклад, нібито розстріли вояками цього батальйону євреїв улітку  1941-го. У 2007-2008 роках провели дослідницьку роботу, яка показала, що це - міф, який був сформований 1959-го Комітетом державної безпеки  (КДБ). Спочатку він був спрямований проти міністра в уряді Конрада  Аденауера Теодора Оберлендера із Західної Німеччини, який був політичним керівником у “Нахтіґалі”. Знайшли спеціальні інструкції КДБ – як шукати свідків, як їх готували, що вони повинні прочитати, що сказати перед  прес-конференцією. Дехто навіть відважувався писати до КДБ і  торгуватися: “Я повідомив певну інформацію, за що прошу дати мені  можливість поїхати за кордон”. Є документи про нагородження працівників  КДБ, які брали участь у цій операції.

Немає документів, які підтверджують причетність Романа Шухевича і “Нахтіґалю” до львівських погромів. 2007 року, після присвоєння звання Героя України Шухевичу, президент  Віктор Ющенко поїхав до Ізраїлю у меморіал Голокосту “Яд ва-Шем”. Один  із його співробітників сказав, що звання Героя присвоєно колаборанту і  антисеміту. Мовляв, Шухевич винен у смерті тисяч євреїв і є на це досьє. Інформація розійшлася по всьому світу. Ми звернулися до “Яд ва-Шему” з  проханням ознайомитися з цими досьє. Отримали ксерокопії двох документів на 4-х аркушах. Один — це свідчення і протокол допиту когось із підпільників 1940-50-х про те, що українські націоналісти не любили  євреїв. Другий — це свідчення Григорія Мельника, бійця “Нахтіґалю”, про  те, що українці брали участь у погромі. А у документах КДБ знайшли, що Мельник був одним із тих агентів, якого в КДБ ретельно готували давати  відповідні свідчення. Усе повідомили журналістам. Після цього надійшла  гнівна нота від “Яд ва-Шем” про те, що В'ятрович повівся некоректно і поставив під сумнів науковий авторитет меморіалу. За їхніми словами,  документи про Романа Шухевича існують і вони найближчим часом їх  нададуть. Це було у березні 2008 року. Досі ми нічого не отримали.

"Нахтіґаль" на вулицях Львова. На чолі колони Роман Шухевич. Фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху

Завданням “Нахтіґалю” було забезпечити проголошення незалежності України 30 червня 1941 року. Це з українського боку, про що німці не знали. Вояки поставили їх перед фактом, що незалежність проголошена. Тоді німці були змушені показати  своє справжнє ставлення до України, бо до того моменту не казали ні  "так" українській державі, ні - "ні". Вони загравали, але конкретних  обіцянок не було. Незалежність таки не визнали. Очевидно, це стало  підставою для розриву стосунків між ОУН і німцями. У вересні 1941-го почалися масові репресії проти націоналістів, заарештували близько 1,5  тисячі осіб. ОУН оголосила про перехід в антинімецьке підпілля і почала  будувати структури, які в кінці 1942 року вилились в УПА. З німецького ж боку батальйон мав завдання брати участь у бойових діях і захоплювати  певні стратегічні об'єкти. Командування було німецьким: “Нахтіґаль”  входив у диверсійний полк “Бранденбург” – своєрідний тодішній “спецназ”.

Називати вулицю іменем німецької формації некоректно. Ідея перейменувати вулицю у селі Райлів Стрийського району Львівщини на честь воїнів батальйону“Нахтіґаль” не сподобалася. Це не є належною даниною пам'яті тим героям, які боролись за незалежність. Погано, коли  історію перетворюють на політичні маніпулювання. Саме перейменування  використали, щоб підняти чергову хвилю інформації про те, що “всі українці співпрацювали з нацистами”, про те, що “Організація українських націоналістів (ОУН) була колабораційною”. Підтримав би назвати вулицю  іменем когось конкретного з “Нахтіґалю”, який після розпуску цього  батальйону боровся в Українській повстанській армії (УПА) і прагнув  здобути незалежну Україну. Це мав би бути хтось місцевий, бо у  Стрийському районі дуже багато людей піднялись на боротьбу і загинули. Людям було б набагато приємніше знати, що це – їхній земляк. Володимир В'ятрович, директор архіву СБУ (2008-2010), голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, член Наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького”, у 2010-2011 працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Янукович пішов жорстким і небезпечним шляхом

Оточення Президента України Віктора Януковича в останній момент ухвалило рішення не декриміналізувати статтю Кримінального кодексу, за якою було засуджено колишнього прем'єра Юлію Тимошенко. Таку думку в ефірі "5 каналу" висловив голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран. "Очевидно, що в оточенні Президента в останній момент було ухвалене  рішення йти по жорсткому шляху. І вирішили, що Тимошенко має сидіти у в'язниці. Паралельно були порушені інші кримінальні справи про всяк випадок. І таким чином, це голосування означає те, що у Януковича вибрали дуже важкий і негативний для країни шлях міжнародної ізоляції і закручування гайок всередині країни", - зазначив експерт. Як відомо, сьогодні Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект про гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності. Відповідний законопроект підтримали 268 народних депутатів. Найбільші суперечки точилися з приводу включення до законопроекту статті 365 ККУ, за якою Юлію Тимошенко Печерським районним судом столиці засуджено до 7 років ув'язнення. Але саме за декриміналізацію цієї статті депутати сьогодні не проголосували.

http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-pishov-zhorstkim-i-nebezpechnim-shlyahom-ekspert/409831"

Фонд госимущества полностью подчинили президенту

Верховная Рада приняла за основу законопроект, которым устанавливается ответственность Фонда госимущества исключительно перед президентом Украины Верховная Рада приняла в первом чтении проект закона о Фонде госимущества.

В главном экспертном управлении ВР отмечают, что проект  подчиняет Фонд госимущества президенту Украины, и указывают на его противоречие Конституции. За проект закона о Фонде государственного имущества Украины N9368 в первом чтении проголосовало 268 карточек народных депутатов. Законопроект, в частности, предусматривает, что ФГИУ является  ответственным перед президентом Украины. В своей деятельности фонд,  помимо Конституции, законов, актов президента и правительства,  руководствуется поручениями президента Украины и премьер-министра. Как сказано в заключении главного научно-экспертного управления ВР,  проект таким образом содержит нормы, «которые позволяют сделать вывод об определенном подчинении фонда президенту Украины». Эксперты управления отмечают, что фонд является центральным органом исполнительной власти со специальным статусом, в то время как президент является главой государства и не возглавляет исполнительную ветвь власти. Помимо этого, эксперты обращают внимание на то, что президент увольняет главу Фонда госимущества по согласию парламента.

«Поскольку такое увольнение предусматривает обязательное согласие парламента, очевидно, что установление ответственности фонда исключительно перед главой государства не соответствует нормам Основного Закона», – сказано в заключении. По мнению экспертов, установление ответственности фонда исключительно перед президентом Украины «может рассматриваться как расширение законом конституционно определенных полномочий президента Украины и, соответственно, сужение конституционно определенных полномочий Верховной Рады Украины». Эксперты предлагают изъять это положение из законопроекта. Также в ВР обращают внимание на то, что Конституция Украины не предусматривает издания президентом такого вида актов, как поручения.

Таким образом, предложение наделить президента полномочиями издавать поручения не согласуется с нормой части 2 статьи 19 Конституции Украины. Согласно данному положению, органы государственной власти и местного самоуправления, их должностные лица обязаны действовать только на основании и в рамках полномочий, предусмотренных Конституцией и законами Украины. В настоящее время деятельность фонда определяется временным положением, которое утверждено постановлением ВР от 7 июля 1992 года.

Янукович плутається, коли говорить про Тимошенко?

Данський Гельсінкський комітет з прав людини вважає, що Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ у своїх публічних заявах про злочини екс-прем’єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО плутає підозри із встановленням судом вини особи. Про це йдеться у попередній доповіді комітету, переданій агентству УНІАН. У комітеті нагадують, що в інтерв’ю німецькій газеті “Франкфуртер  Альгемайне Цайтунг” від 18 жовтня В.ЯНУКОВИЧ повідомив про підґрунтя  нових кримінальних справ проти Ю.ТИМОШЕНКО: “Існує два рішення суду - американського та російського, у яких детально зафіксовано, у чому вона винна. Якщо вже в Америці відбувся процес, на якому ЛАЗАРЕНКА було засуджено до терміну за ґратами..., коли в Росії відбувся судовий процес, на якому генерал-полковника ОЛІЙНИКА було засуджено до шести років ув’язнення: до цих злочинів була безпосередньо причетна ТИМОШЕНКО –особливо до випадків, які стосувались співробітників російського Міністерства оборони. В Україні не сплачувались податки, хоча газ продавався на українській території”. У комітеті переконані, що “твердження Президента, однак, будуються виключно на підозрах та не підтримуються рішеннями незалежного суду, оскільки вирок екс-прем’єру України Павлу ЛАЗАРЕНКУ, винесений у США, не має жодного відношення до справи корпорпції «Єдині енерегтичні системи України»; колишнього начальника Головного управління військового бюджету і фінансування Міністерства оборони РФ генерала ОЛІЙНИКА 26 листопада 2003 року було виправдано Президією Верховного Суду Росії, а саму пані ТИМОШЕНКО ніколи не було засуджено у жодній з цих двох країн. Нібито ухиляння від сплати податків лежить в основі однієї з відновлених справ, але її також не  було за це засуджено”.

“Таким чином, у своїх заявах Президент порушує презумпцію не винуватості”, – йдеться у доповіді.

Судді заявляють про тиск з боку влади

У Верховному суді представили результати моніторингу незалежності  суддів, що проводився Центром суддівських досліджень. Згідно з  отриманими даними, кожен п'ятий суддя стикався з тиском з боку виконавчої влади. При цьому лише десята частина опитаних суддів вважає,  що користується довірою суспільства, а більше половини суддівського  корпусу не схильні вважати Вищу раду юстиції незалежним органом. У  профільному парламентському комітеті вважають, що ці дані є  об'єктивними, і готові використовувати їх для подальшої роботи. Результати моніторингу незалежнсті суддів, проведеного Центром суддівських досліджень за ініціативою Ради суддів України, були  представлені у Верховному суді на конференції "Незалежність суддів в  Україні". Участь в анонімному опитуванні взяли 579 суддів судів різних інстанцій (8-9% від загальної кількості суддів) з 7 областей, Автономної Республіки Крим та Києва. Показово те, як судді самі оцінюють рівень довіри до них. Так, лише 9,2% опитаних відповіли ствердно на запитання, чи довіряє суспільство  судовій владі. Ще 20,8% суддів вважають, що суспільство судам не довіряє, а 70% опитаних вважають, що їм довіряють частково. У профільному парламентському комітеті результати моніторингу серед  суддів здивування не викликали. "Коли я спілкуюся з суддями, вони кажуть, що їм соромно зізнаватися, що вони працюють в суді", - сказав  перший заступник комітету Верховної Ради з питань правосуддя Юрій Кармазін ("Наша Україна - Народна самооборона"). В цілому депутат схильний  вважати, що такі дані свідчать про деградацію як судової системи, так і  суспільства загалом. Цілий блок питань в опитуванні суддів був присвячений наявності в їхній  практиці випадків тиску, погроз чи втручання з боку різних органів  влади. Більшість респондентів на ці питання відповідали негативно, однак при цьому знайшлися серед них і ті, які зізналися, що стикалися з  тиском з боку представників виконавчої влади (20,8%), представників  законодавчої влади (17,3%), прокурорів (18,5%), а також з боку  керівників своїх судів (11,9%) і судів вищих інстанцій (11%). "Можна констатувати посилення впливу представників законодавчої та  виконавчої влади на суддів вищих і апеляційних судів при розгляді  конкретних судових справ. Існує загроза створення нової системи  політичного впливу на суддів за допомогою позапроцесуального тиску на  них представників судів вищих інстанцій", - йдеться в результатах  моніторингу.

"Відсоток досить високий. Якщо кожен п'ятий суддя стикається з тиском з боку влади - це тривожний симптом", - вважає Кармазін.

Більше половини суддів (57,3%) не вважають нову систему органів суддівського самоврядування, яка запрацювала після судової реформи 2010 року, більш ефективною, ніж попередня. Показовою є і ситуація з  оцінкою діяльності Вищої ради юстиції (ВРЮ) суддівським корпусом: 56,9%  суддів не вважають ВРЮ незалежним органом, а 60,7% опитаних відповіли  негативно на питання, чи сприяє діяльність ВРЮ утвердженню незалежності  судової влади.

 Вищій раді юстиції на таку оцінку своєї діяльності не ображаються. "Закритих тем для критики немає. Не думаю, що судді можуть сказати, що ВРЮ необ'єктивно когось притягнула до відповідальності. Можливо, я суб'єктивний, але думаю, що таких фактів немає. А питання, які виникають, свідчать про те, що орган працює", - сказав член Вищої ради юстиції, заступник голови комітету з питань правосуддя Валерій Бондик (Партія регіонів).

Що стосується рівня забезпечення соціальних гарантій, 86,1% суддів  вважають, що із запровадженням судової реформи їх було звужено, і лише  1,8% опитаних вважають, що соціальні гарантії суддів посилились. 90%  суддів вважають, що їхня безпека не забезпечується на належному рівні. Вкрай показовим є питання, присвячене тому, яку зарплату судді вважають  достатньою для того, щоб відчувати себе незалежними. Так, 12,5% суддів  апеляційних господарських судів вважають, що вона повинна становити 120  тис грн (в середньому судді цієї інстанції вважають, що вони мають  отримувати близько 30 тис грн). 9% суддів Верховного суду вважають  справедливою для себе зарплату в 80 тис грн (в середньому судді ВС оцінили необхідний рівень свого грошового забезпечення приблизно у 46  тис грн). Середній показник бажаної зарплати серед суддів загальних  судів першої інстанції становить 20 тис грн, вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ - 46 тис грн. "Зарплата має бути достойною. Не хочу називати цифри, але вона повинна  бути такою, щоб у суддів не було спокус", - сказав пан Бондик. Разом з  тим зазначені суддями цифри депутат вважає гідними людей, що займаються  фізичною працею. "Таку зарплату повинен отримувати хороший токар і  хороший слюсар, а у суддів зарплата повинна бути меншою, тому що людина розумовою працею матеріальних благ не виробляє", - вважає Валерій  Бондик.

Конкретні рекомендації щодо зміцнення незалежності суддів в звіті відсутні, проте наголошується, що вони будуть надалі сформульовані за підсумками пропозицій учасників конференції. "Мені сподобався метод анонімного опитування суддів - є підстави припускати, що вони були більш-менш відверті. Цей моніторинг знадобиться мені для роботи", - сказав Бондик. Зауважимо, судову реформу Віктора Януковича і опозиція, і експерти вважають способом підпорядкувати собі суди в Україні. Особливу увагу привертає закон №2181, який забороняє судам зупиняти укази президента України, акти Верховної Ради та Вищої ради юстиції. Українські ЗМІ стверджують, що ухвалення цього закону ставить кожного суддю України в залежність від волі президента.

З іншого боку, останнім часом ВРЮ почала перевірку суддів Верховного  суду України. Експерти оцінюють такі дії влади перед виборами голови ВСУ як спробу натиснути на суд і поставити на чолі судової влади "свою" людину.

"Теоретик штурмів" дав поради, як правильно штурмувати ВР

Лідер всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок прокоментував у Черкасах нещодавній штурм афганцями приміщення Верховної Ради України.  "Допустилися ряду помилок, - сказав політик. – Треба знати, що з  приміщення Верховної Ради є вісім виходів, тож треба було їх усі  перекрити, послати туди перевірених людей. Та й штурмувати Раду треба  було не тоді, коли там сидів сам Чечетов, а тоді коли б усі депутати від різних фракцій були присутні". Тягнибок вважає, що треба було прориватися до трибуни.  "Важливим завданням було би прорватися до мікрофона. І оголосити:  "Депутати, звичайно ж не шановні, ви в оточенні і ніхто звідси не вийде. Ми вимагаємо негайного розпуску парламенту. Даємо вам два місяці для проведення нових виборів", - фантазував "свободівець". От від такого штурму міг би бути позитивний результат, зазначив  Тягнибок. Він впевнений, що нині в Україні немає революційного стану. "Так, я знаю що люди невдоволені, гарно складають віршики про "Спасибо жителям Донбаса...", але ж усе це на кухні, чи там наприклад на пиві, дивлячись футбол. Є  така приказка "Бурлить, бурлить, а з баняка не вилазить". Суспільство ще не дозріло навіть до стану 2004 року, бо люди не висловлюють свою  позицію публічно". У свою чергу Тягнибок відмітив, що збільшення протистоянь з владою - це добре. "Кожен раз, коли студенти, афганці, чорнобильці, підприємці виходять  на вулицю, вони розхитують "піратський корабель влади". Але проблема цих виступів – їх відмежованість від політики. А чи можна перемогти  політика Януковича чи політика Азарова без політичних вимог? Однозначна  відповідь – ні. Я боюсь, що ці виступи можуть закінчитися тим, що люди не захочуть далі виходить на вулицю, що було б на руку нинішній владі", - підсумував політик.

Наталія ПИСАРЕВА http://gazeta.ua/articles/politics/_tyagnibok-dav-poradi-yak-pravilno-shturmuvati-verhovnu-radu/409440