Судді заявляють про тиск з боку влади

У Верховному суді представили результати моніторингу незалежності  суддів, що проводився Центром суддівських досліджень. Згідно з  отриманими даними, кожен п'ятий суддя стикався з тиском з боку виконавчої влади. При цьому лише десята частина опитаних суддів вважає,  що користується довірою суспільства, а більше половини суддівського  корпусу не схильні вважати Вищу раду юстиції незалежним органом. У  профільному парламентському комітеті вважають, що ці дані є  об'єктивними, і готові використовувати їх для подальшої роботи. Результати моніторингу незалежнсті суддів, проведеного Центром суддівських досліджень за ініціативою Ради суддів України, були  представлені у Верховному суді на конференції "Незалежність суддів в  Україні". Участь в анонімному опитуванні взяли 579 суддів судів різних інстанцій (8-9% від загальної кількості суддів) з 7 областей, Автономної Республіки Крим та Києва. Показово те, як судді самі оцінюють рівень довіри до них. Так, лише 9,2% опитаних відповіли ствердно на запитання, чи довіряє суспільство  судовій владі. Ще 20,8% суддів вважають, що суспільство судам не довіряє, а 70% опитаних вважають, що їм довіряють частково. У профільному парламентському комітеті результати моніторингу серед  суддів здивування не викликали. "Коли я спілкуюся з суддями, вони кажуть, що їм соромно зізнаватися, що вони працюють в суді", - сказав  перший заступник комітету Верховної Ради з питань правосуддя Юрій Кармазін ("Наша Україна - Народна самооборона"). В цілому депутат схильний  вважати, що такі дані свідчать про деградацію як судової системи, так і  суспільства загалом. Цілий блок питань в опитуванні суддів був присвячений наявності в їхній  практиці випадків тиску, погроз чи втручання з боку різних органів  влади. Більшість респондентів на ці питання відповідали негативно, однак при цьому знайшлися серед них і ті, які зізналися, що стикалися з  тиском з боку представників виконавчої влади (20,8%), представників  законодавчої влади (17,3%), прокурорів (18,5%), а також з боку  керівників своїх судів (11,9%) і судів вищих інстанцій (11%). "Можна констатувати посилення впливу представників законодавчої та  виконавчої влади на суддів вищих і апеляційних судів при розгляді  конкретних судових справ. Існує загроза створення нової системи  політичного впливу на суддів за допомогою позапроцесуального тиску на  них представників судів вищих інстанцій", - йдеться в результатах  моніторингу.

"Відсоток досить високий. Якщо кожен п'ятий суддя стикається з тиском з боку влади - це тривожний симптом", - вважає Кармазін.

Більше половини суддів (57,3%) не вважають нову систему органів суддівського самоврядування, яка запрацювала після судової реформи 2010 року, більш ефективною, ніж попередня. Показовою є і ситуація з  оцінкою діяльності Вищої ради юстиції (ВРЮ) суддівським корпусом: 56,9%  суддів не вважають ВРЮ незалежним органом, а 60,7% опитаних відповіли  негативно на питання, чи сприяє діяльність ВРЮ утвердженню незалежності  судової влади.

 Вищій раді юстиції на таку оцінку своєї діяльності не ображаються. "Закритих тем для критики немає. Не думаю, що судді можуть сказати, що ВРЮ необ'єктивно когось притягнула до відповідальності. Можливо, я суб'єктивний, але думаю, що таких фактів немає. А питання, які виникають, свідчать про те, що орган працює", - сказав член Вищої ради юстиції, заступник голови комітету з питань правосуддя Валерій Бондик (Партія регіонів).

Що стосується рівня забезпечення соціальних гарантій, 86,1% суддів  вважають, що із запровадженням судової реформи їх було звужено, і лише  1,8% опитаних вважають, що соціальні гарантії суддів посилились. 90%  суддів вважають, що їхня безпека не забезпечується на належному рівні. Вкрай показовим є питання, присвячене тому, яку зарплату судді вважають  достатньою для того, щоб відчувати себе незалежними. Так, 12,5% суддів  апеляційних господарських судів вважають, що вона повинна становити 120  тис грн (в середньому судді цієї інстанції вважають, що вони мають  отримувати близько 30 тис грн). 9% суддів Верховного суду вважають  справедливою для себе зарплату в 80 тис грн (в середньому судді ВС оцінили необхідний рівень свого грошового забезпечення приблизно у 46  тис грн). Середній показник бажаної зарплати серед суддів загальних  судів першої інстанції становить 20 тис грн, вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ - 46 тис грн. "Зарплата має бути достойною. Не хочу називати цифри, але вона повинна  бути такою, щоб у суддів не було спокус", - сказав пан Бондик. Разом з  тим зазначені суддями цифри депутат вважає гідними людей, що займаються  фізичною працею. "Таку зарплату повинен отримувати хороший токар і  хороший слюсар, а у суддів зарплата повинна бути меншою, тому що людина розумовою працею матеріальних благ не виробляє", - вважає Валерій  Бондик.

Конкретні рекомендації щодо зміцнення незалежності суддів в звіті відсутні, проте наголошується, що вони будуть надалі сформульовані за підсумками пропозицій учасників конференції. "Мені сподобався метод анонімного опитування суддів - є підстави припускати, що вони були більш-менш відверті. Цей моніторинг знадобиться мені для роботи", - сказав Бондик. Зауважимо, судову реформу Віктора Януковича і опозиція, і експерти вважають способом підпорядкувати собі суди в Україні. Особливу увагу привертає закон №2181, який забороняє судам зупиняти укази президента України, акти Верховної Ради та Вищої ради юстиції. Українські ЗМІ стверджують, що ухвалення цього закону ставить кожного суддю України в залежність від волі президента.

З іншого боку, останнім часом ВРЮ почала перевірку суддів Верховного  суду України. Експерти оцінюють такі дії влади перед виборами голови ВСУ як спробу натиснути на суд і поставити на чолі судової влади "свою" людину.