26 листопада у всіх обласних центрах країни, Києві та 32 столицях країн діаспори вшанують пам’ять мільйонів жертв геноциду ’32—33 років. Натомість за тиждень до роковин офіційна влада мовчить і не оголошує жодних заходів.

З ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», пройдуть вшанування у всіх містах країни. Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Натомість за тиждень до офіційного Дня пам’яті жертв Голодомору — 26 листопада — інформації про плановані державні заходи немає. Крім того вчора Український парламент відмовився на державному рівні у 2012 році вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Цьогорічний всеукраїнський громадський меморіальний захід буде зокрема присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 32-33 років.

«Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!» — закликають українців організатори акції.

У Києві о 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро Арсенальна до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору. Хода буде присвячена дітям, вбитим і ненародженим.

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій. До участі запрошені представники віх церков та релігійних організацій в Україні.

У Львові скорботні заходи починаються о 15:00 біля пам’ятника Шевченкові. О 16:15 – хода до Підзамчого.

Щодо заходів у інших містах – слідкуйте за новинами у соцмережах, посилання на які знаходяться нижче.

О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Це звернення підтримало понад 4000 провідних українських мистецьких і громадських діячів та просто небайдужих українців. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21—25 листопада Уроки пам’яті Голодомору в Україні.

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років був створений минулого року у зв’язку із намаганнями нової влади відмовитися від традиції вшанування жертв геноциду. Незважаючи на Закон, Президент Віктор Янукович публічно заперечував Голодомор як геноцид, втім, після значного громадського тиску, перші особи держави вшанували пам’ять мільйонів невинно загиблих, проте окремо від громадськості.

До складу комітету увійшли 38 знакових постатей в науковому, мистецькому та громадському житті країни:

Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років

В Україні практично неможливо скористатися послугами банку, не розповівши йому про своє майно та публічну діяльність. Такими є результати дослідження, проведеного Радіо Свобода після того, як Нацбанк своєю постановою зобов’язав фінансові установи збирати цю інформацію про клієнтів. Більшість опитаних депутатів Верховної Ради вважають збір інформації про клієнтів банків незаконним, незалежні експерти та деякі банкіри вбачають у цьому спробу влади обмежити можливості своїх опонентів перед виборами. Нацбанк пояснює свої дії боротьбою з тероризмом та фінансовою  злочинністю. У жовтні та на початку листопада київські підприємства та організації почали отримувати листи від банків, які обслуговують їхні зарплатні рахунки. Фінансові установи у ввічливій формі просять всіх своїх зарплатних клієнтів заповнити анкети, де серед іншого – вказати своє майно та рахунки в інших банках, а також розповісти, чи займаються вони публічною діяльністю. Банки посилаються на зміни до закону «Про запобігання… легалізації злочинних доходів» та відповідну постанову НБУ. «Уся інформація, надана вами, є банківською таємницею та може бути розкрита третім особам відповідно до статті 62 закону «Про банки та банківську діяльність», мовиться в одному з таких листів. Як видно з цієї статті, банківські анкети українців цілком законно можуть отримувати суди, державна виконавча служба, податкова, СБУ, міліція та антимонопольний комітет, а також органи державного  фінансового моніторингу, коли такі будуть створені.

Возле села Сосновка Гадячского района во время охоты стреляли по животным с вертолета, в котором, по неофициальным данным, находился депутат Партии регионов Игорь Палица, сообщает «Спротив». На прошлой неделе свободный журналист Алексей Пирогов сообщил редактору полтавской газеты «Свобода слова» Ирме Крат, что в селе Сосновка Гадяцкого района началось «невероятная охота». Как пояснили А.Пирогову крестьяне, средь бела дня прилетел вертолет, из которого начали хаотично стрелять по животным из автоматов. Убили беременную косулю, кабаниху и многих других животных, которых даже не забрали. В это время комбайнеры собирали на поле урожай кукурузы, испугались и спрятались под комбайн, ибо стреляли по кукурузе. По лесу якобы в тот же день ездил броневик, который прячут в лагере «Искорка» в сосновом лесу. Как объясняет сама Ирма Крат, журналисты приехали в лагерь «Искорка» проверить информацию, поступившую в редакцию. В летнем детском лагере «Искорка», который принадлежит нефтегазодобывающему управлению, входящему в «Укрнефть», местные журналисты обнаружили броневик, который ездил по лесу в тот же день. Bandvagn 206, (BV-206 «Лось») — гусеничный двухсекционный вездеход, разработанный в 1974 году шведской фирмой Haegglunds (теперь являющейся частью компании BAE land Systems) для Шведской армии. Фирма выиграла государственный тендер на право разработки и серийного производства лёгкого сочленённого вездехода с активным прицепом, предназначенного для нужд армии, патрульных подразделений и спасательных служб. Машина получилась настолько удачной, что быстро получила распространение по всей Скандинавии, а позже стала поставляться в США, Канаду и даже в Китае. Было выпущено более 11 000 вездеходов, используемых более чем в 37 странах по всему миру. Этот вездеход хорошо видно на видео, снятом командой главного редактора полтавской газеты «Свобода слова» Ирмы Крат.

О том, что произошло, было сразу сообщено в Гадячский райотдел Полтавской области, на место происшествия выехал спецназ, который начал искать гильзы от оружия. «Но впоследствии якобы позвонили начальнику райотдела Владимиру Пархоменко и объяснили, что если он хочет доработать свои пол года до пенсии, то ему лучше немедленно забрать своих „бойцов“ туда, откуда они приехали», — пишет И.Крат.

Из неофициальных источников сообщают, что в вертолете находился нардеп Игорь Палица. Вертолет якобы прилетел из Киева за 1 час 20 минут. Как известно, Игорь Палица — председатель правления ОАО «Укрнефть» с  02.2003, тушка от НУНС, кнопкодав мафиозной группы «Приват» Игоря Коломойского.