З інтернету: огляд польських медіа
Walka o prawd
Dodane przez Lipinski
Opublikowano: Poniedziaek, 07 padziernika 2013 o godz. 13:01:23
Боротьба за правду Микола Лебедь, 1947 р., світлина fot. lupus1488.livejournal.com
http://static.kresy.pl/image/x/95552e56ad8c41ed93dfe5bdbc51ae96.jpg Завдяки протекції CIA один з відповідальних за геноцид на Поляках – Микола Лебідь до 1998 р. спокійно жив в США. Раніше, після капітуляції Німеччини, переховувався в Риму, користаючись з допомоги греко-католицьких достойників.
- У Вроцлаву трафила до Воєводського Союзу Гмінних Кооперативів, - згадує Моніка Шлядевська. - У відділу кадрів прийняв мене пан Шустер, типовий кадровик п’ятдесятих років, який на кожному кроці виказував класову пильність. Був він Жидом, який приїхав з Росії. Зле писав та кепсько мовив польською. На зустрічі з ним відразу відчула, що нібито впала під зливу з водостоку. Коли в 1956 р. ця особа виїхала з Польщі, надали нам доступ до його записів про працівників. Сьогодні вони певно надавались би до текстів в кабаре, але тоді нам принаймні було не до сміху. Оцей кадровик, наприклад, писав: «постава ліберальна з точки класового бачення”, або «наказане бути до даній особи пильним”. Однак остаточно склалась незле. В інституції пропрацювала 35 літ. Невдовзі по приїзду до Вроцлава познайомились зі своїм майбутнім чоловіком.Тішились ми з оздоровлення суспільного життя перекладач ) та отримувати статус комбатантів. Мої знайомі Чехи, які приїхали до ксьондза Бужмінського, заздрили нам. Без обмовок твердили нам - у вас є свобода! У них сталінський режим Новотного мав себе цілком добро. Шкода, про це мало хто пам’ятає. Наступні роки пливли в нас в родинному і професійному колі, власне на вихованні дочки. Мій чоловік був у пошані на „Pafawagu” (тут: віддавна – фабрика рухомого складу для польських залізниць - перекладач). Як один з піонерів відбудовував заклад, та почувався з ним пов'язанним. Передчасно, нажаль, вмер від серцевого нападу. Не забувала дійсно про Волинь. Українським націоналізмом цікавилась від початку війни.
“Червоні ночі”
- Я намагалась зрозуміти, чому певного дня сусіди, практикуючи християни пошли різати Ляхів, виказуючи виняткову злочинність і моральний примітивизм. Можливості дослідження цього явища в період ПНР-і дійсно були обмежені. Потрібно однак підкреслити, що і тоді з’являлись цінні позиції, що виходили з під пера жолнежів 27 Волинської Дивізії Піхоти АК. Достатнього тут згадати про «Червоні Ночі” Генріка Цибульського, чи Юзефа Червинського «З волинських лісів на берлінський шлях”. Однак тільки текст наукових праць Віктора Поліщука позволила мені зрозуміти специфіку українського націоналізму та познати ґенезу його ідеології. Після зміни державного устрою (автор має на увазі 1989 рік – час переходу від комунізму ПНР до Третій Речіпосполитої Польської – перекладач) почала займатись публіцистикою. Бо ж не могла терпіти приховування історичної правди та відбілювання УПА, яка в багатьох польських медіа стала бути показувана як українська партизанська армія, що боролась за вольність України. З великим здивуванням прийняла той факт, що Союз Українців в Польщі, який повстав у 1990 р., почав героїзувати ОУН-УПА, домагаючись реабілітації злочинців. Пережила шок, коли сенатори першій каденції III Речіпосполитої засудили у своєї ухвалі Акцію «Вісла”.
Реабілітація УПА Забріхуваня правди - Злочинці ніколи не були засуджені. Знання молодого покоління Поляків на тему українського геноциду невеликі, й часто викривлені послужливими публіцистами та істориками. Забріхуваня правди про злочину діяльність структур українського націоналізму розпочалось на Заході ще на початку п’ятдесятих років. Радівостанція «Свобідна Європа” і паризька «Культура” (Єжи Ґейдройця – перекладач ) усталили погляд на польсько-українські стосунки, який після 1989 р. став обов’язковим і видає гірки плоди забріхуваня. Єжи Ґейдройць, як признавався сам, утримував контакт з українською націоналістичною діаспорою. Акцептував становище її провідників та підтримував пропаганду під гаслом: «різанина була взаємною ”. Після зміну устрою в Польщі, чергові правлячи еліти в Польщі, керуючись холодною політичною калькуляцією не є зацікавлені національним минулим, та займаються забезпеченням державних інтересів великої держави з-за океану. Цензуру заступила політична доцільність.Збережемо пам'ять про жертви - Без цього не вдалося би задокументувати голокосту. Це Кресов'яни, що співдіяли з ним (себто: нуртом - перекладач) почала громадити документацію та видавати перші опрацювання. У Вроцлаву повстало Об’єднання Упам'ятнення Жертв Злочину Українських Націоналістів, яке м. і. видало три книжки документів про геноцид, здійснений ОУН-УПА в тернопільському (себто: тернопільському – перекладач), львівському і станіславівському (себто: івана-франківському – перекладач) воєводствах, та Путівник «Пам’ятники, таблиці, могили, присвячені ОУН-УПА в 1939 – 1947 роках”. Я, борючись за правду, написала і свої спогади під титулом «Зі Східних Кресів на Захід”, а також цикл дописів, що вони опубліковані у різних часописах м. і. в «На Рубежі” та «Інформаційному Бюллетені” Волинської Округи 27 Волинської Дивізії Піхоти АК. В них я старалась приблизити читачам трагедію, яка стала долею Поляків на Кресах. Писала це й пишу саме з позиції свідка отих подій, так й як дослідниці, яка пробує зрозуміти суть злочинного українського націоналізму.
Мало хто знає Сьоме правило голосило: «Не завагаєшся виконати найбільшого злочину, якщо того буде вимагати добро справи”. Восьме правило тож наказувало: «Ненавистю і підступом буде сприймати ворога Твоєї нації”. Маю надію, що своєю публіцистикою спричинилась до того, що дискусія з цієї проблеми триває, не удало ще її притишити і молоде покоління має шанс пізнати правду, та зробити з того відповідні висновки.
Marek A. Koprowski Марек КопровськийДжерело : 07.10.2013.За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
Коментарі