Профіль

Lost_paradise

Lost_paradise

Україна, Дніпро

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

Lost_paradise

Lost_paradise

Тоталерантність

       "Свобода есть право на неравенство"
Николай Бердяев

Мене запитали, чому я так проти толерантності, як завжди утрируючи, що якщо не буде толерантності, це значить всі будуть бити один одному пики.  Але сьогоднішня концепція толерантості, запроваджена в Європі та США, котра семимильними кроками крокує до України, є звичайна тоталітарщина лівого ухилу. Це міф, що толерантність це свобода. Немає там свободи. Я зараз покажу, що насправді ця толерантність руйнує свободу.

Дивіться, на Заході зараз появилися певні групи людей, котрі краще знають як всім жити, які знають як треба мислити, що треба робити. Прикрито це звісно красивими словами про любов, братерство і т.д. Але чи більшовики не говорили красиво? Говорили, ця кліка вважала себе людьми, котрі знають рецепт світлого майбутнього, але був нюанс - люди. Отакі погані, зашорені, неправильно мислячі, не розуміючи таких світлих істин, що несли більшовики - рівність, добро і т.д. І тому звісно ідея більшовиків була проста - зламати, перемолоти, перевиховати людей. Звідси для панування "правильних ідей" з'явився ГУЛАГ, звідси розстріли, звідси велика кількість трупів - від "поганої" природи людини, котру вони намагалися зламати і "правильних" ідей. Це саме відбувається на Заході. Тепер там також вирішили, що людей треба змінити, перевиховати, а якщо не вдасться - зламати.  І все це заради тих самих ідей, котрі проголосив колись Томас Мор, котра обросла потім тисячею філософських красивих слів і епітетів, але залишилась в суті свої такою примітивною та утопічною.

Свобода зараз на Заході? А чи так? От скажімо здається якщо я власник підприємства, значить я маю право робити на підприємстві все що захочу, в рамках звісно чесної конкуренції та сплати податків. Так? Ні, не так. Закон проти дискримінації каже, що я не можу відмовити у прийнятті на роботу на підставі раси, сексуальної чи релігійної орієнтації. Питання чому? Я власник, це мої засоби виробництва, це мій колектив, я набираю собі команду і якщо я не хочу бачити на підприємстві негра, гоміка чи свідка Єгови це моє право. І навіть не важливо чого я це хочу, мої мотиви не важливі, я так хочу. Я не завдаю комусь прямої шкоди, не закликаю до насилля, навіть не підбурюю сусіда так зробити, хоча я на це також маю право, я маю право сказати сусіду, що негри погані працівники, але за це отримаю каталажку. Це до речі до питання свободи слова. Але всеодно мене змушують робити "правильно", мене змушують не звертати увагу на ті речі, які якісь "просвітлені" в еліті вважають правильним і не вважають залишити це питання на мій власний розсуд.

Або скажімо побудував я паб для перегляду футболу. І повісив табличку "неграм вхід заборонений". Можна? Не можна, закон. А чому? Це мій паб, кого хочу, того і запрошую, хай негри собі побудують паб і там тусуються, а не хочу їх бачити в себе. Та всеодно кого я не хочу бачити, я можу заборонити вхід лисим, картавим, горбатим, чому хтось забороняє мені це робити? Причому в іншої сторони, тих самих "ущемленних в  правах" такі права є. Наприклад вони створюють гей-клуби. А що таке гей клуб? Клуб куди хотядь гоміки, але в свій бар заборонити їм ходити не можу. Дискримінація. Або нацмени створюють свої общини, кольорові кучкуються в своїх общинах і мають право не приймати білих, бо вони не кольорові. Це законно, а ось корінному етносу кучкуватись заборонено, бо дискримінація.

Наприкінці 80-х -початку 90-х кричали, що зі шкіл та університетів треба прибрати ідеологію. Це правильно, купа різних дебільних предметів для промивки мізків було в совку. І якийсь час дійсно вчитися в школі було нормально, діти вивчали математику, фізику, хімію, тобто науки, без ідеології. А зараз? Демократичний вибір, уроки толерантності, сексуальне виховання по шаблонам тих, хто знає "як правильно". Чим це не марксизм -ленінізм? Ідеологія повертається в українську школу, я вже мовчу про Захід - там вже школи надідеологізовані. Дітей вчать як "правильно" мислити, як "правильно" поводитись, саме за шаблонами тих хто "знає". Фрідман описує взагалі кричущі факти. Здається в Масачусетському університеті (можу помилятись де саме) професорів, старих дядьків, загнали в зал і змусили дивитися гей-порно, а всіх хто воротив пику - на перевиховання. Так, при кожному американському вузі є програми перевиховання, так звані програми боротьби з ненавистю і кожного, хто був помічений у нетолерантості, тих змушують перевиховуватись - чи ти студент безвусий чи професор бородатий. А якщо не перевиховаєшься - позбавишся роботи.

Там на заході є цілі "контори", котрі як цербери слідкують, щоб ніхто не ухилявся від "лінії партії". Це гуртки феміністок (взагалі відірваних тіток-лесбіянок, схожих на мужиків, котрі промивають мізки дівчатам), різні гей-асоціації, гуртки захисту негрів і прочих нацменшин. При чому все до болі знайомо. Як в совку було. Якщо з'являється "нетолерантний" одразу ж обурюється "спільнота", спільнота в даному випадку це ті самі члени гуртків, котрі через ЗМІ і пікети починають травлю неугодного. Схоже все на совок, згадайте, коли "трудовий колектив" обурювався "антирадянською" діяльністю, ЗМІ писали розгромні памфлети, був суд "громадськості", а потім позбавлення роботи, а в гіршому випадку - вже справжній суд. Це все відбувається і зараз.

Ця ідеологія впливає не тільки на соціальне життя, а й на науку. Заборонено досліджувати питання, котрі можуть йти в розріз з ідеологією. Варто згадати двох нобелівських лауреатів Вільяма Шоклі та Джеймса Уотсона, які були викинуті з усіх посад, якім навіть всесвітнє визнання не допомогло, коли вони зробили наукові висновки про нерівність рас між собою. І знову все пройшло по накатаній схемі - обурення "спільноти", пікети, памфлети у ЗМІ, відсторонення від всіх посад. Зараз травлі піддаються наприклад Ернст Цундел і Юрген Граф, за те, що вирішили перерахувати жертв Холокосту. Травлять Джона Філіппа Раштона через ЗМІ і пошта науковця забита погрозами розправою над ним, якщо не припинить дослідження. 

Забороняють книги. Так в Європі багато книг заборонених, щоправда такого поки що немає в США. Врятувало їх прецедентне право, ще у 80-х Верховний суд прийняв рішення за яким заборонена будь-якої книги є ущемленням прав і свобод. Тому там поки що можна придбати будь-яку книгу. Але це поки-що, є наприклад тиск ЗМІ, щось вигадають. А в Росії вже створено індекс заборонених книжок, справжній Index Librorum Prohibitorum, в Німеччині є цілих список книг, котрі можуть видати тільки за спеціальним дозволом, у Франції прямої заборони немає, але через косвені норми закону деякі книги справді поза законом. В інших країнах також. Тримається поки що тільки Східна Європа та Великобританія,але східнякам ще замало мізки промили, а у брітішів дуже довга історія розуміння свободи. Тобто є "кліка" яка краще знає кому що читати, а що читати не треба. Хоча люблять позгадувати як Гітлер палив книжки Фрейда та Ремарка, але певно Фрейд і Ремарк була "правильною" літературою, а є "неправильна", яку треба забороняти. Їм там в Комінтерні видніше.

Лізуть вони і у сім'ю, через інститути ювенальної юстиції. Масштаби вражають, обурені навіть правозахисники. Міжнародна правозахисна організація World Peace Foundation звернулася до Міжнародного кримінального суду в Гаазі з питанням розглянути порушення Швецією Конвенції прав людини. В Швеції, за даними правозахисників, зруйновано 500 тисяч сімей роботою ювеналки, в країні з населенням всього 9 мільйонів людей. Міжнародна спільнота мовчить. Бо вони краще знають, що треба сім'ї, як треба виховувати дітей. Тепер над кожною сім'єю має стояти гауляйтер у вигляді соцпрацівника і слідкувати, що життя в сім'ї було згідно з "лінією партії", як в совку, коли на суд трудового колективу виставляли сімейні негаразди і трудовий колектив спрямовував сімейне життя у "правильне русло". Як висловилась одна феміністка Росії (здається її прізвище Арбатова): "Сім'я тепер має стати як на Заході - справою не особистою, а суспільною". Ось як.

Є ще один аспект, який хоч побічно, але стосується теми. Цікавий аспект. Розмовляв нещодавно з і знайомим, у нього друг в США живе, займається невеликим бізнесом. Так ось спостереження. Націоутворюючий етнос (тобто люди білої раси) зараз все менше стрибають в омут приватного підприємництва. Причина в основному в тому, що річ небезпечна, тут так: хто не ризикує, той не п'є шампанське. В той же час є більш безпечні шляхи: влаштуватись кудись менеджером, отримати повний пансіон, в сенсі соцпакет і у вус не дути, сидячи десь в офісі. В той час, як приїжджі вдало кидаються в омут приватного підприємництва. Причини дві: по-перше в них немає кваліфікації для роботи менеджерами, тому китайцю якомусь легше відкрити якусь лавку. Друге: в них є тил - місцеві общини нацменів, котрі і грошей дадуть на стартовий капітал, і пільги проб'ють від держави і в біді не полишать. Тому всі ризикові хлопці, котрі кинулися в омут і здійснили амерікен дрім сьогодні це переважно євреї (свої своїх тягнуть), японці, китайці якісь, і навіть емігранти зі Східної Європи, а типовий американець сьогодні це пузатий дядько з будинком у заставі, а з грязі в князі вибивається Цукерберг або Брін. Тобто не ті вже америкоси, що були в зачатках створення США, пробивні хлопці, що надіються самі на себе і готові ризикнути, щоб ковтнути шампанського.

Це все схоже на ситуацію перед падінням Римської імперії, коли патриції вже не хотіли йти в армію, не хотіли їхати кудись за край світу, щоб будувати свою мрію, а сиділи на державному пансіоні, дивились драматургію і читали грецьких філософів, в той час як в легіон йшли варвари. Чим то скінчилося знаємо. І це не тільки питання історичного процесу, хоч і його також, але на те ми і люди з інтелектом, щоб змінювати русло річки Нілу, а питання виховання. Все це було сказано ще у 60-70-х роках ХХ століття економістами, що для держави вигідний насамперед середній клас споживача. Дійсно середній клас залог стабільності, він опортуністичний і гедоністичний, але він не здатен приймати ризикові речі в часи криз, він не здатен змінити русло річки, а кризи були завжди в історії людства, тому америкосам би залишити собі верству білих легіонерів, а вони її вимивають, бо ідеологія така, лінія партії, в раю немає бути агресивних і напористих, в раю мають бути чоловіки з пониженим рівнем тестостерону і жінки зі збільшеним. Хай краще плачуть і їдять гамбургери, зате без ексцесів.

Загалом можна сказати одне - Карфаген має бути знищений, гідра має бути задавлена. Ця гідра - це нова лівацька ідеологія тоталерантості і якщо Європа, європейці, тобто напористі, агресивні, білі і гетеросексуальні не задавлять цю гадину, нас чекає падіння Римської імперії, падіння європейської цивілізації.


Lost_paradise

Lost_paradise

Социалистические Штаты Америки

Аффирмация (Affirmative Action, дословно – утверждающие действия) была введена 1960-х годах, планировалась всего лишь на одно поколение и предусматривала определенные льготы меньшинствам при поступлении в учебные заведения и приеме на работу. Причина введения этой программы крылась в ошибочном утверждении, что неравноправие в обществе удерживало негров от того же темпа развития, что и белых, и одно небольшое «ускорение» выведет их на один уровень с белыми, после чего программу можно свернуть. Как и следовало ожидать, основанная на ложных предпосылках, программа дала сбой. Сегодня, спустя 40 с лишним лет, аффирмацию не только не отменили, а установили как постоянную программу действий. Между тем равенство так и не наступило, несмотря на буквально драконовские меры по отношению к белому населению. По-видимому, неравноправие и угнетение здесь совершенно ни при чем. На самом деле аффирмация – это прямая дискриминация белого человека, особенно мужчины, поскольку все, кроме него, получали дополнительные льготы. Более того, эта программа является унизительной как раз для тех, кому она якобы призвана помочь, поскольку она фактически утверждает, что они слишком глупые для самостоятельного достижения целей в жизни. Если аффирмация чего и добилась, то прямо противоположного эффекта: привыкшие к постоянной помощи, меньшинства теперь и в самом деле разучились пользоваться своими силами и своей головой, и явление это только прогрессирует. Таким образом, идея равных прав была незаметно подменена концепцией равных результатов, то есть обычной уравниловкой. Оказывается, предоставлять льготы определенным кучкам населения – это не расизм, а устанавливать для всех равные права согласно Конституции – расизм! Совершенно очевидно, что между расами есть различия помимо цвета кожи, и отрицать это – все равно что утверждать, будто Земля плоская. Теоретики политкорректности же уверяют нас, что между расами различий нет, но в то же время, на одном дыхании, они вводят аффирмацию, как раз эти самые различия и подчеркивающую. Где логика?

Мультикультурализм (Multiculturalism) – еще одно политкорректное направление, которое утверждает, что различные культуры могут мирно жить вместе одной большой дружной семьей, стоит только избавиться от расистов, фашистов, сексистов, шовинистов и прочих «истов». Абсурдность этой теории неоднократно подтверждалась историей: разные культуры не могут мирно сосуществовать! В одной культуре за адюльтер казнят, в другой – нет; в одной культуре ворам отрубают руки, в другой – нет; в одной культуре старость уважают, в другой – нет. Невозможно одновременно наказывать и не наказывать, уважать и не уважать – поэтому в том или ином случае одна из культур окажется ущемленной. И так везде, где взгляды различных культур на один и тот же вопрос расходятся. Мультикультурализм – это миф, который был навязан Америке и который не имеет под собой абсолютно никакой логической основы.

Расовые и национальные различия, закодированные на уровне генов, отнюдь не означают, что одна раса лучше, а другая хуже. Тысячелетия развития цивилизации невозможно аннулировать ни одним идиотским законом, и если представителям негроидной расы исторически требовались для выживания физическая сила и ловкость, то белому человеку важнее были умственные способности. Эти различия сегодня и находят свое отражение в том факте, что IQ у белого человека в среднем на 15 единиц выше, чем у негра [31]. Поэтому мы разные – и не только в цвете кожи дело. В силу этого также вполне естественно защищать интересы своей расы и объединяться с себе подобными. Однако произнести эти прописные истины вслух в США нельзя, поскольку ярлык «расист» сегодня раздают с поразительной щедростью, и это самое безобидное, что грозит осмелившемуся назвать белое белым, а черное черным, простите за каламбур. Бороться против политкорректности в США практически невозможно. Любые попытки привить здравый смысл заканчиваются плачевно.

В 1953-м году Джона Суинтона (John Swinton), бывшего главного редактора газеты New York Times, попросили произнести тост во имя независимой прессы в престижном нью-йоркском пресс-клубе. Вот фрагмент его «тоста»:

«На сегодняшний день мировой истории такого понятия, как независимая пресса, в Америке не существует. Вы это знаете, и я это знаю. Среди нас нет никого, кто посмел бы высказать в печати свое личное мнение, а если и посмел бы, то заведомо зная, что оно никогда не будет опубликовано. Мне каждую неделю платят деньги за то, чтобы я держал свое личное мнение при себе. Вам тоже платят деньги за аналогичные вещи, и если кто-то из вас будет настолько глупым, что напечатает свое личное мнение, он сразу же окажется на улице в поисках новой работы. Если бы я позволил себе напечатать в газете свое мнение, то не прошло бы и суток, как остался бы без работы. Или, что вполне вероятно, был бы попросту убит. Работа журналиста заключается в сокрытии правды, в откровенной лжи, в искажении фактов, в очернении, в подлизывании к монстру, чтобы продать эту страну с целью прокормить его. Вы это знаете, и я это знаю. Что за чушь – тост за независимую прессу? Мы – инструменты и вассалы богачей за кулисами. Мы – марионетки: они дергают за ниточки, а мы пляшем. Наши таланты, наши возможности и наши жизни являются чужой собственностью. Мы – интеллектуальные проститутки, шлюхи. Больше ничего!» 

Эта речь была произнесена более полувека назад, но ее актуальность с тех пор ничуть не уменьшилась. Скорее, наоборот. Сегодняшняя американская пресса, искаженная цензурой, напоминает одну гигантскую газету «Правда» советских времен. Основная цель средств массовой дезинформации в США – это пропаганда, в том числе и политкорректности, и прочих либеральных идей любой ценой. Ричард М. Коуэн (Richard M. Cohen), главный продюсер политических новостей корпорации CBS, сказал: «Мы будем подавать новости в выгодном нам ракурсе и рассказывать о том, что мы считаем нужным». Ричард Салант (Richard Salant), бывший президент отдела новостей той же CBS, так же недвусмысленно заметил: «Наша работа заключается в том, чтобы подать людям не то, что они хотят, а то, что, на наше усмотрение, они должны получить».

Удивительно, но сегодня цензура в американской прессе достигла даже рекламы, то есть оплаченной информации! Предупреждения вроде «информация, содержащаяся в данном фрагменте, является оплаченной рекламой и не отображает мнения работников газеты» уже недостаточно. Теперь даже реклама должна быть строго в определенных рамках.

В тему цензуры попадает еще одно абсурдное понятие – hate crime, то есть преступление на почве ненависти – судя по всему, в противовес всем остальным преступлениям, совершаемым исключительно на почве любви. Так или иначе, этот термин должен был означать преступление против иных социальных групп по причине самого факта принадлежности жертвы к этой группе: представителя одной расы против представителя другой, представителя одной сексуальной ориентации против представителя другой, представителя одной религии против представителя другой и так далее. Получалось, что если белый убил белого или негр – негра, то это, судя по всему, являлось преступлением на почве любви, а вот если белый убил негра, то это уже становилось преступлением на почве ненависти. Истинный же подтекст этого понятия стал предельно ясен, когда выяснилось, что действует оно чаще всего в одном направлении: белый против негра, гетеросексуал против гомосексуалиста...

Многим в Америке знакомо имя Мэттью Шеппарда (Matthew Sheppard), молодого гомосексуалиста, которого забили до смерти двое пьяных в штате Вайоминг. Эта история в течение очень долгого времени мелькала в передовицах газет и среди основных тем выпусков новостей. Но говорит ли что-нибудь американцам имя Джесси Дирхайзинга (Jesse Dirkhising)? Именно так звали мальчика из штата Арканзас, изнасилованного и потом убитого двумя гомосексуалистами. Эта история была практически полностью проигнорирована американской прессой. Сам факт того, что гомосексуалисты оказались преступниками, а не жертвами, сделал эту историю абсолютно неинтересной и бесполезной для политкорректных СМИ.

То же самое наблюдается и с межрасовыми преступлениями. Когда двое белых мужчин прицепили негра к машине и волокли его, пока негр не погиб, эта история долгое время была главной темой дня во всех газетах и выпусках новостей. А вот еще одна история. 15 декабря 2000 года в городе Уичита, штат Канзас, двое мужчин ворвались в дом, захватили пятерых обитателей, ограбили их, изнасиловали женщин, после чего выстрелили каждому из них в спину. Только одна женщина чудом выжила и абсолютно голая прошла почти милю в морозную погоду с пулей в спине, чтобы позвать на помощь и рассказать о произошедшем. За пределами города никто никогда об этой истории, естественно, не слышал. Дело в том, что это кровопролитие было осуществлено не белыми скинхедами, не куклуксклановцами и даже не неонацистами. Оно вообще не было совершено белыми людьми. Белыми были как раз жертвы. А убийцами оказались два чернокожих брата – Реджиналд и Джонатан Карр (Reginald and Jonathan Carr). Эта жестокая расправа не была расценена как убийство на почве ненависти и даже не явилась чем-то, заслуживающим внимания. С точки зрения национальной прессы этого происшествия вообще могло не быть.

Политика двойных стандартов достигла поистине своего апогея. Прогрессирующий черный и цветной расизм повсеместно и достаточно успешно замалчивается, зато белый расизм вплетается туда, где его и в помине нет и быть не может! Из примеров недавних лет особняком стоит случай, происшедший в городе Коунсил, штат Айдахо (Council, Idaho), поскольку именно он как нельзя лучше характеризует полностью вывернутые наизнанку понятия о справедливости в американском Зазеркалье...

Сегодня в Америке защищать честь белого человека – значит быть расистом, независимо от контекста. Да что там защищать? ^ Сам отказ белого человека участвовать в собственном геноциде расценивается как расизм! Если человек хочет жить среди себе подобных, то это – расовое и национальное самоопределение, это поощряется. Однако если человек этот белый, то такого расизма мы допустить не можем ни в коем случае, мы ему обязательно в глотку впихнем какую угодно отраву, лишь бы она была не белого цвета! Кстати, и расовое разнообразие теперь подразумевает, что все белые люди должны мыслить одинаково.

Как ни странно, в отдельную категорию попадают евреи, и по отношению к ним «расизм» заменяется на «антисемитизм». Само же понятие антисемитизма стало таким же размытым, как и «расизм», и антисемитами в США сегодня называют вовсе не тех, кто не любит евреев, а тех, кого не любят евреи (к сожалению, не помню имени автора этого удивительно меткого изречения). А не любят они в последнее время очень многих, и получить ярлык «антисемит» гораздо страшнее, чем «расист». В Канаде и некоторых странах Европы, включая Германию, за оскорбление еврея (заметьте – не казаха, не поляка, не араба, не ирландца, не негра, не латиноамериканца) предусмотрены уголовные статьи, и, видимо, не за горами принятие аналогичных мер в США. В этой связи очень показателен пример Эрнста Цунделя (Ernst Zundel), которого обвиняли по самым различным статьям, включая «публикацию ложных новостей», затем арестовали и содержали в одиночной камере в канадской тюрьме в течение двух лет, после чего депортировал и на родину в Германию, где он снова был арестован. Между тем весь состав «преступления» Цунделя заключается в том, что он поставил под сомнение достоверность Холокоста – гитлеровского геноцида против евреев в годы Второй мировой войны. Кстати, обвинение, по которому он был арестован в Германии, так и называется – «отрицание Холокоста», наказуемое сроком до пяти лет. Интересно, а за веру в летающие тарелки тоже могут два года в «одиночке» продержать?

Любопытно, что благодаря политкорректности поговорка «почувствовать себя белым человеком» в Америке не просто теряет смысл, а приобретает полностью противоположное значение! Гордиться своим белым происхождением – это расизм. Признать, что между расами есть различия – расизм. Защищать интересы своей расы – это расизм, но только в том случае, если раса белая. Иначе это уже называется борьбой за свои права. Именно поэтомусамым бесправным созданием в США сегодня является именно белый человек. Вернее, белый мужчина гетеросексуальной ориентации, нормальной комплекции тела с ненулевым интеллектом и не являющийся инвалидом. То есть подавляющее большинство мужского населения США.

___________________________________________________________________________________________________________

Це уривки з книги Віктора Фрідмана "Социалистические штаты Америки", цікава історія про те, як людина тікала з Совка, щоб потрапити...в Совок.  Раджу почитати. 

Lost_paradise

Lost_paradise

Вацлав Клаус про ЄС

  • 18.04.13, 20:07
Головний реформатор Чеської економіки у 90-х (Лешек Бальцерович по-чеські) і екс-президент Чехії Вацлав Клаус пішов в кагорту євроскептиків.

Чешский экс-президент Вацлав Клаус считает, что Евросоюз загнал себя в тупик и его необходимо распустить, так как его функционирование, по мнению политика, является неправильным. Об этом Клаус заявил во время своей лекции в Вашингтоне в Cato Institute. Если говорить о валютном союзе, то, по словам бывшего главы Чешской Республики, в нем должны состоять только 8 стран, но никак не 17.
 
«Я не верю, что разрушить ЕС – необходимая мера, я не хочу это предлагать», – признался Клаус. – «Пока еще не поздно провести фундаментальные изменения внутри его структуры. Я уверен, что мы загнаны в тупик и идти вперед некуда. Необходимо вернуться на последний перекресток и принять другое решение».
 
Также бывший президент сообщил своим слушателям, что Греция не является виновником финансового кризиса. Он считает, что причина кроется в слишком большом количестве стран (17), входящих в валютный союз евро. Клаус предполагает, что, если бы некоторым странам-участницам создали подходящие условия для выхода из него, ситуация улучшилась бы значительно.

http://420on.cz/news/politics/19199-vatslav-klaus-schitaet-chto-evrosoyuz-nado-raspuskat

До речі за свій скептицизм Клаус вже поплатився. Його було відправлено у відставку в порядку імпічменту по ряду формальних причин, але головна так звана "державна зрада", котра полягає:

Кроме этого, за недобросовестное выполнение обязанностей сенаторы считают отказ президента ратифицировать дополнение к Лиссабонскому договору о создании антикризисного фонда еврозоны – несмотря на то, что документ был одобрен обеими палатами чешского парламента. Чехия – единственная страна ЕС, не ратифицировавшая дополнение к договору.

Lost_paradise

Lost_paradise

Фарадж про кризу і румун

  • 17.04.13, 19:50

Переклад мій:

Отже, цього ранку повітря цієї зали було наповнене запереченнями.

Відбулася головна політична подія з тих часів, відколи ми з вами в останнє зустрічалися, але жоден про неї не згадав. В Італії відбулися вибори. І 55% виборців проголосували за євроскептиків, зокрема рух пана Грілло набрав 26% голосів. Це жорстка відповідь європейській політиці, що показує хто насправді є коміками.

І що сьогодні абсолютно зрозуміло це те, що членство в Єврозоні абсолютно не сумісне з національною демократією держав. Ви можете робити, що вам хотілось би, тобто відібрати повноваження національних парламентів, але люди всеодно будуть ходити на вибори і зараз вже відчувається тенденція по всій Європі: партії євроскептиків стають все сильніші і сильніші.

А ви сьогодні заперечуєте кризу в Єврозоні. Якщо послухати всіх виступаючих сьогодні, то все минуло. Ви чули, пан Баррозу вийшов тут, як денді і виступив тут з технократичною промовою, що все в нас добре. Ну вона звісно краща за неймовірні нісенітниці Олі Рена, що він плів вчора, від якого більшість євродепутатів заснула.

Ви не здатні подивитись в обличчя наслідкам, які самі наробили. Пан Верховстадт говорить про втрачене покоління в Іспанії, пан Дол каже, що в грецької молоді немає чим годувати свою родину.

Це все правда, але все це було викликано Євро. І це те, що ви не в змозі визнати.

Єврозона повна економічна катастрофа. 

Реальна проблема, яку ви не хочете бачити, це економіка Франції і той факт, що з кожним місяцем позиції Франції та Німеччини йдуть в діаметрально протилежних напрямках.

Така конфронтація відбувається непомітно в самому серці Європейського проекту і Єврозони це катастрофа цього проекту, яку ви намагаєтесь спустити на гальмах. В решті решт, я думаю це повністю зруйнує цей проект.

Але я хочу також наголосити на вашому провалі з Румунією та Болгарією. Ці дві країни погрузли у корупції та організованій злочинності. Їм ніколи не треба було дозволяти ставати членами Європейського Союзу.

Я хочу наголосити, що позиція Великобританії в тому, що ми не вважаємо доцільним відкривати наступного року кордони для необмеженої кількості бажаючих приїхати до нас з цих країн, щоб працювати у нас, а по-суті щоб сидіти в нас на дотаціях.

І в результаті останні вибори в Істлайті показують, що все більше британців хочуть сказати міграції "досить це досить".

І це не тільки наша проблема, вже мер Дуйсбурга в Німеччині публічно заявив, що масова міграція з Румунії та Болгарії викликає величезні соціальні проблеми.

Пані та панове, ми маємо поглянути в лице цій проблемі. Румунії та Болгарії не місце в Європейському Союзі.

Слово надано Івайло Калфіну (депутат від Болгарії):

Пан Фарадж, я взяв слово, бо у вас не вистачало деяких фактів. Я вам дам деякі дані. На кожні 2 000 британських громадян приходиться один болгарин, на кожні 30 тисяч ви маєте 50. Ви називаєте це наплив. На 6 тисяч працюючих ви маєте одного болгарина. Ви це називаєте наплив. Болгарські та румунські студенти заплатили 30 мільйонів фунтів за своє навчання і витратили на життя у Великобританії. Ви називаєте це наплив. Я думаю ваша внутрішня політика нічого не зробить з реальністю і я думаю ми це побачимо на наступних виборах. Дякую

Відповідь:

Дякую, давайте я надам деякі дані. В нас проживає 38 тисяч румунів. За останні 5 років лише в одному поліцейському відділку, вірите ви чи ні, було 27 тисяч арештів румун. 19% всіх злочинів в Лондоні здійснюється румунськими злочинцями. І я зазначу, що це дані не по всій країні. Ніхто не спорить, що у вас є добрі люди, є погані, сенс мого виступу був в тому, щоб наголосити, що Румунія і Болгарія це корумповані і злочинні країни і ми не хочемо, щоб ваші люди приїжджали до нашої країни.

Lost_paradise

Lost_paradise

Мао всім Цзедунам Цзедун

Товариш Мао, великий керівник китайського народу, якось сказав:

Если во время войны погибнет половина человечества — это не имеет значения. Не страшно, если останется и треть… Если действительно разразится атомная война, не так уж это и плохо, в итоге погибнет капитализм, во всем мире будет лишь социализм и на земле воцарится вечный мир. А за полвека или целый век население опять вырастет, даже больше чем наполовину…

А ще висловлював свою любов до інших народів:

Когда Мао сделал это заявление о пользе ядерной войны для дела социализма, руководитель итальянской компартии Пальмиро Тольятти спросил: «Товарищ Мао Цзэдун! А сколько в результате атомной войны останется итальянцев?» Мао спокойно ответил: «Нисколько. А почему вы считаете, что итальянцы так важны человечеству?»

От цікаво чи сильно змінилась ментальність китайців (або хоча б китайського керівництва) з часів Мао? Бо наші совки так радіють з прокинення китайського дракона, що начебто вони будуть потрібні китайцям для "встановлення рівності та братерства". Хоча історія Китаю це в принципі історія перманентного геноциду інших народів (геноцид уйгурів, наприклад, продовжується досі). Якщо вони так ставляться до своїх родичей однієї раси, то нах їм будуть наші телячі совки?


Lost_paradise

Lost_paradise

Роздуми після вибухів в Бостоні

  • 16.04.13, 13:13
Можливо я напишу трохи жорстко. Звісно я співчуваю всім потерпілим, звичайні громадяни не винні, а терористам треба відривати яйця.

Громадяни не винні, а ось уряд США винен. Напевно це почалося з відомої промови Буша-старшого про "Новий світовий порядок", коли адміністрація США вирішила нести всім європейські цінності. Начебто тільки комунізм стояв на шляху до "світлого майбутнього". Буш-старший напевно не задав собі питань, що "вселюдських цінностей" не існує. Їм про це натякав Семюел Хантінгтон, коли написав книгу "Зіткнення цивілізацій" у 1993 році. Але тоді всі підняли бучу "як це так, ми всі єдині і неділимі, в нас всіх одні цінності". Всі ці цінності продемонстрував колишній (а можливо не колишній, є версії) агент ЦРУ Усама Бен Ладен та товариші. Вибух в Бостоні - ось і демонстрація цих цінностей. 

Теляче захоплення усіляких Обам і Клінтон з приводу "весни народів", що зі слиною кричали про "демократію" на Близькому Сході обернулося повною владою ісламістів-інтернаціоналістів в цих країнах. Це важко було передбачити? Ну ладно Обама, предки якого нещодавно злізли з пальми, але ж аналітики ЦРУ де були? Вони ж Холодну війну виграли, а те що міг передбачитистудент політолог не побачили (хоча на них находить, я читав, що у 70-х ЦРУ розробила план усунення Кастро. Аналітики виявили, що Фідель популярний серед мас, бо...з бородою. Було декілька планів на декілька мільйонів доларів, як позбавити Фіделя бороди, щоб втратив підтримку народу. Ось напевно цей відділ і займається питаннями Близького Сходу). США підтримувала талібів у 80-х. Отримали від талібів?

Коли армія США увійшла в Ірак, то вони не думали про те, що диктатор Саддам був секулярним правителем і тримав в узді занадто р'яних ісламістів? Ах, так хімічна зброя (якої не було, через що голову ЦРУ було відправлено у відставку) і небезпека для Ізраїлю. Ізраїля я ще торкнуся. Про лагеря підготовки вакхабітів на території союзника США - Саудівської Аравії теж не знають? Чи те, що на її территорії всі опальні муфтії світу живуть? До речі як на диво, відсотків 80% всіх террористів завжди мають громадянство СА, але на роздуми демократів це не наштовхує. Вони кричали, Мубарак диктатор, дай владу народу. Отримали "Братів мусульман", а ви що думали, що до влади прийдуть демократи? Та треба було військами НАТО першу чергу давити виступи у Тунісі та Єгипті і підтримувати військових, котрі були секулярними і ісламістам не дозволяли зайвого. А тепер будуть розводити рукам: де воно взялося? Коли вони валили Каддафі про що думали? Літаки НАТО підтримували Братів мусульман проти законної влади. Недемократична влада? Та пофіг, коли на кону інтереси країни і безпека Європи. Це їхня справа, треба було принаймні не втручатись. Але мантри і пісеньки про демократію. Зараз замість того, що поруч з Асадом давити ісламістів літаками НАТО, вони поставляють зброю інтернаціональному ісламістському зброду, котрий воює проти Асада. А згадати союзника США - Пакистан, країна з ядерною зброєю за менталітетом нічим не краща за КНДР. Це ж підтримка США дозволила взагалі існувати Пакистану, щоб потім там же проводити таємні операції по вилову терористів. Ох і ах в сторону генерала Мушаррафа, котрий закатував бідну Беназір Бхутто, та клан Бхутто в результати підтримки демократії прийшовши до влади повводив усюди закони шаріату та розплодив терористів вакхабітів. Далекоглядна політика волі народу. А зараз, через безпеку Ізраїлю, треба скидувати більш менш поміркованого Ахмедініджада. Хто йому на зміну прийде?

Арабам не потрібна демократія. Просто тому що вони араби. Просто тому, що європеєць - це європеєць і ніколи не буде схожим на араба, єврея, негра чи азіата. Я згадаю дуже мудру людину, генерала і фельдмаршала Дугласа Макартура. Коли всі почали волати, що треба японцям терміново створити республіку, вибори і т.д, тобто побудувати європейську модель, то лише стійка позиція Макартура дозволила модернізувати Японію по "східному зразку", залишивши Японію Японією. Таким чином США отримала найбільш стійкого союзника в регіоні, а ось всі спроби європеїзувати ісламський світ - провалилися. Тому що Азія - це не Європа. Як казав Кіплінг:

Запад есть Запад, Восток есть Восток,
И вместе им не сойтись.

Я обіцяв торкнутись Ізраїля. Без антисемітизму, а просто цинічна геополітика. Взагалі не зрозуміло, яка така цінність для Європи в цьому союзнику. Роль блокпоста проти арабів вони провалили, якоїсь суттєвої цінності не мають, а лише увесь час волають про допомогу. То їм Ліван загрожує, то їм Ірак заважає, тепер Іран. Самі вони не завжди справляються, і тоді треба щоб гинули європейці задля захисту Ізраїлю. Я розумію необхідність захисту Японії чи Південної Кореї, тому що ці країни впливають на регіон. Але Ізраїль ну ніякого впливу не несе, лише дужче і дужче дратує тих арабів. Хай дратуються, скаже хтось. Хай, не спорю. Але Європа тут причому? Те що вони колись страждали, не кладе тепер на будь яку країну бути сторожем Ізраїлю. Якщо вони можуть одним махом, без сил союзників надрати дупу арабам, то хай спробують. Але ж не можуть. Це їхні семітичні розбірки, котрі не дають спокою всьому світу з 1945 року, але єврейське лоббі в США працює добре, тому увесь час виринають різні концепції "барьєра проти арабської навали", але барьєр то дірявий, як показує практика, жодної користі не несе в собі. Генерал Мубарак чи навіть Каддафі були більшою засторогою від тероризму, ніж Ізраїль, котрий любить все чужими руками.

Семюель Хантінгтон випустив ще одну книгу, котра змусила знову "срати цеглою" ліберально налаштований люд США. Вона називається "Хто ми?". Він описує кризу американської ідентичності, як поступово протестансько-європейська цивілізація в США розпливається під напором латиносів та негрів. Це зветься мультикультурність, котра стверджувала, що можливе існування різних культур, поглядів, ментальностей поруч. Якщо вони "мультикультурні", то частина цієї культури це "Бостон", негритянська злочинність і поступове вимирання англомовного населення в США. Якщо вони не хочуть "Бостонів", вони мають повернути собі свою ідентичність, так само як взагалі біла людина. Цей світ має грати за якимись правилам і дійсно це мають бути правила білої людини. Але це не в тому, щоб зробити з Азії Європу, а в тому щоб Азія лишалась Азією (а інакше не буде) і грала по встановленим правилам. Це зветься реалполітик і національний та європейський інтерес.

Lost_paradise

Lost_paradise

Зброя - право людини, а не вівці

Більшість українців впевнені, що легалізація зброї призведе до сплеску насильства...

Країна в яких встановлено право на носіння зброї: деякі штати США (це всі знають), а ось напевно не всі, що право на носіння зброю легалізовано у Чехії, Болгарії, Швейцарії, Ізраїлі, Естонії, Латвії, Литві та (увага!!!) Молдавії. А щодо "всплеску насилля", чого бояться ці 70% хом'яків з українським громадянством, то:

Об этом свидетельствует зарубежная статистика: после введения права на ношение оружия количество насильственных видов преступлений, то есть убийств, ограблений, изнасилований, неизменно сокращается. Богатый опыт легализации ношения короткоствольного оружия есть у наших ближайших соседей из Восточной Европы, Прибалтики, Молдавии и Приднестровья. Во всех случаях число убийств падало, а не росло. Система лицензирования способна отсеять людей с судимостью, кто состоит на учёте в психоневрологических, наркологических диспансерах. 

Даже если это законодательно разрешено, постоянно носят оружие с собой максимум 5 процентов владельцев. Но после того как эти несколько процентов появляются, со всех остальных исчезает печать, которую нам сегодня поставило на лоб государство: «Не вооружён. Можно нападать, ничего не опасаясь». А это непосредственным образом сказывается и на самых беззащитных: женщинах, пожилых людях, инвалидах. 

Из опроса, проводимого министерством юстиции США, выяснялось, что из тех, кто при ограблении не использовал оружие для самозащиты, физически пострадали около четверти – то есть их избивали, насиловали, ранили. Из тех, кто применил оружие для самозащиты, страдало менее 8 процентов. Причём в подавляющем большинстве случаев защищавшиеся никого не убивали и даже не ранили. Они демонстрировали оружие или делали предупредительный выстрел. 

Разумеется, польза стрелковых тренировок очень высока. Но человек даже с минимальной подготовкой будет представлять для преступника угрозу. Около 60 процентов заключённых американских тюрем признались, что порой отказывались от преступлений, заподозрив, что жертва вооружена. 

Что же касается предположений, что после легализации самим преступникам будет легче приобретать оружие, то ответ таков: во всём мире легально зарегистрированное оружие практически не используется в криминальных целях. Ведь при преступлениях на месте остаются гильзы и пули, по которым можно идентифицировать оружие и найти преступника. 

http://www.psj.ru/saver_magazins/detail.php?ID=69390

Коли думати і аналізувати почнуть? Цю інфу наші ЗМІ не подають, зате увесь час піарять сльозливі історії з США про підлітків зі зброєю. До біса, так само можна сказати, що право на авто породжує аварії на дорогах, давайте боротись з аваріями забороною авто, а не з придуркуватими водіями. А якщо завтра Пол Пот якийсь новий з'явиться і почне геноцид нації, чим ті хом'яки захищатись будуть? Вилами? Чи думають "Запад нам поможет, заграница с нами (с)"? Чи якось переживемо, а потім знову поплачемо, як над нами познущались? Пора вже перестати бути вівцями. І справа тут не в тому чи дозволить влада (про це писати не треба), справа у відношенні і ментальності, її в першу чергу змінювати треба. А тоді вже можна буде і владу "попросити", а з овечою свідомістю немає різниці за що чи проти чого влада

Чак Норріс також про цеsmile




Lost_paradise

Lost_paradise

Євроскептики перемогли в Італії

  • 14.04.13, 14:46
Останні вибори в Італії показали цікавий результат. Ліві та за сумісництвом євроінтегрантори в купі отримали 48% голосів виборців. "Переможець" Демократична партія Італії  на чолі з Пьером Берсані отримала 37,5% голосів виборців. Я нагадаю, що це правоприємниця Італійської комуністичної партії, переформатованої у 90-х. Ще 10% отримала партія прем'єра Італії та одного з фундаторів ЄС Маріо Монті "З монті за Італію".  В той час як євроскептики: партія Берлусконі "Народ свободи" набрала 37,4%, а сенсаційна партія Беппе Грілло "5 зірок", який обіцяв терміново вивести країну з ЄС, набрала 25,5% , що в купі дає 62,9%, тобто така кількість скептичного відношення італійців до ЄС. Система виборів там складна, тому в Нижній палаті ліві мають трохи більше, але в Сенаті більшість за євроскептиками. ЄС вже висловив схвилювання результатами виборів. Всі праві вітають такі результати, зокрема Марі Ле Пен сказала наступне:

"Я в восторге, - говорит Марин Ле Пен. - В последний раз, когда я была в Италии, евроскептиков было мало. Мне кажется очевидным, что за 18 месяцев их число резко увеличилось благодаря политике господина Монти, который был кандидатом ЕС и теперь стал большим проигравшим. Это голосование - крайне тяжелая санкция против политики жесткой экономии, навязанной Брюсселем и его правительствами технократов и банкиров".

Нет большой разницы, Берсани или Берлускони. Сегодня самое большое различие между теми, кто согласится, чтобы ими управляли бюрократы из Брюсселя, и теми, кто не согласится. Что касается Грилло, то он стал символом борьбы против коррумпированной системы. Грилло становится настоящей проблемой. Он направляет ЕС предупреждение. Европа должна к нему прислушаться. Она больше не может продолжать навязывать политику, которая не нравится народам", - утверждает Марин Ле Пен.


Поздоровляю італійців і я. 

   

Lost_paradise

Lost_paradise

Семён Слепаков: Песня российского чиновника

  • 11.04.13, 13:07

Lost_paradise

Lost_paradise

Голандія і далі лібералізується

Голландский апелляционный суд снял запрет на деятельность организации, лоббирующей половые отношения между взрослыми и детьми, после того как пришёл к выводу, что она не нарушает каких-либо законов, действующих в Нидерландах.

В прошлом году суд по гражданским делам в северо-восточном городе Ассене постановил о роспуске фонда Мартейна, указав на то, что его позиция представляет собой «серьёзное посягательство на ценности нашего общества».

Сторінки:
1
…
12
13
14
15
16
17
…
46
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more