Видіння. Сон.

В застиглому нічному небі

Тоненький місяць зблиснув,

Немов повіка величезна

Напіввідкрила мудре око,

Що позирало крадькома униз.

Й туманність не знайома

Чомусь була на вухо схожа,

Яким безмежний Всесвіт прислухався

До всіх думок таємних і подій.

©Степанська Марина (SMG)

Останні статті

Гість: Аннушк@

120.05.09, 23:21

Очень красивые стихи

220.05.09, 23:22Відповідь на 1 від Гість: Аннушк@

Очень красивые стихипсиба!
спать пора, уснул бычок....

Гість: Аннушк@

320.05.09, 23:23Відповідь на 2 від The Beauty!

Я смотрю футбол

420.05.09, 23:30Відповідь на 3 від Гість: Аннушк@

Я смотрю футболо, ты ещё и болельщица!!!!

Гість: Аннушк@

520.05.09, 23:36Відповідь на 4 від The Beauty!

Ещё и какая
Очень болею и даже эмоционально

620.05.09, 23:37Відповідь на 5 від Гість: Аннушк@

Ещё и какая
Очень болею и даже эмоциональнону, тогда хорошего футбола!

Гість: Аннушк@

720.05.09, 23:39Відповідь на 6 від The Beauty!

Спасибо, основное время закончилось, добавили пол часа ( так как счёт 1:1)

821.05.09, 00:19

я тя

921.05.09, 00:41Відповідь на 8 від PATRIOT@

я тяа уж как я тебя !!!!!!!

Гість: Каsсандра

1021.05.09, 18:48