Сліди, які ми залишаємо в серцях людей…
- 13.07.26, 04:40
Колись давно мені на очі потрапила притча про двох подорожніх, що сперечалися чиє серце досконаліше…
Один вихвалявся, що у нього бездоганне, яскраве серце з тендітного шовку, прикрашеного дорогоцінним камінням.
Інший показував своє, звичайне, все в шрамах і латках різного розміру, що не зовсім підходили, бо виднілись нерівні краї і виступи….Мало того, в серці в деяких місцях не вистачало великих шматків.
Перший сміявся:
– Ти певно жартуєш. Як можна порівнювати. Моє досконале, твоє – суцільні рубці і біль…
Другий відповів, що кожна латка – це шматок чийогось серця, який він отримував натомість часточки свого.
На місцях, де були втрати чи біль, шрами заповнювались любов’ю, створюючи нові латки….. Кожен рубець – це згадка про людину, якій подаровано любов.
Багато хто дарував частину свого серця у відповідь, тому латки мали нерівні краї. Дехто нічого не дарував, тому в серці залишалися дірки….
***
Шовкове серце, хоч і гарне, нікого по справжньому не любило, нічого не віддавало і не приймало чужого болю. Тому залишалося порожнім…
Справжня краса полягає не в ідеальності чи захищеності. Її цінність в любові, співпереживанні та життєвому досвіді…
То які ж сліди ми залишаємо в серцях людей, що нас оточують?
...найдорожчих для нас людей ми завжди зберігаємо в потаємних куточках наших сердець...
Коментарі
Голубка
113.07.26, 10:45
Все у цьому житті приносить нам досвід, інша справа, позитивний, чи негативний...
Anne
213.07.26, 17:00Відповідь на 1 від Голубка
так. все вірно....
я думала про те, що треба залишатися Людиною... у будь-якій ситуації... бо наші вчинки, ставлення, слова залишають сліди і долях людей... і можуть зламати життя... саме про це я думала, коли писала...
Anne
313.07.26, 17:01Відповідь на 2 від Anne
"..в долях.." одрук
Тарас Музичук
414.07.26, 07:14
Любити, співчувати це іноді так буває важливо для багатьох людей, які ніби поруч, а фактично далеко, бо серце їх не відчуває і не сприймає їх біль
Anne
514.07.26, 23:48Відповідь на 4 від Тарас Музичук
якщо любовь приносить біль, це не любов, це залежність.
справжня любов завжди взаємна...
Адже справжні та здорові стосунки базуються на взаємній повазі, довірі та безпеці. Коли ж почуття стають джерелом постійного страждання, це вказує на емоційну залежність (або любовну аддикцію), де головним тригером стає страх втрати, а не радість від спілкування.... Та й не всі люди емпати....