...чомусь пригадалося..... в чому Сенс життя?

Про сенс життя….

Що спонукало? До написання…..

Думки лізли в голову на протязі вчорашнього дня… Та й декілька минулих днів не давали спокою…споминами.

Точка відліку 28 травня. Спалах.

Думки розлітаються і важко зібрати їх до купи…. Виринають з комірок спогадів вперемішку, не за часом, як блискавичні уривки минулого.

Згадуються приємні моменти, з вдячністю…

Ось довгі прогулянки…. Відверті розмови, відповіді на питання.

Ось підтримка. Ось порада….

Була людина. Зближалися поступово. Тепер можу сказати – були друзями.

Інша людина – цілий Всесвіт. Заглиблюєшся в нього поступово і відкриваєш все нові і нові грані. Іноді дивуєшся, іноді не розумієш…

Іноді, присутність рятує від відчаю і допомагає зрозуміти як жити далі і що робити.

Була Людина. Інша. Не схожа. Зі своїм світом, своїм світоглядом, мріями, уподобаннями…

Чогось прагнула. Щось намагалася.

Згадалося – Синдром відкладеного життя…

Можливо, це саме я не розумію, навіщо цей біг по колу, прагнення … чого? Стати заможніше? Для чого?

Добре. Стала. Далі?

Одна мрія відкладена, бо час втрачено. Інша втілилася у життя… Одна, друга, третя…. І знову біг по колу.

А навкруги – Сонце, Вітер, Пташки, Дощик, Осіннє листя і білі сніжинки. Стрімкі течії річок …. Море Музики і Книжок…

А хіба є для всього цього час?

……

Зараз…. Складний час. Тим безглуздішою виглядає смерть. Не на полі бою. У повсякденному житті. Під час звичайної прогулянки.

Одна мить - і людини нема. Нема друга. Дружина – вдова.

…молодої людини. Хіба 50 це вік для чоловіка? Життя в самому розпалі….

Сашуню…. Я збентежена… вражена…..

Ніколи не могла б уявити, що таке може трапитися.

З тобою.

Світла пам’ять.

… а про Сенс життя. Його сенс у самому житті.

У дощових хмарах, веселці, калюжах під ногами, морозиві, яке тане. Посмішці перехожого. Кішці, яка перебігла дорогу.

Сенс в тому, щоб жити. Просто жити.

(пам’яті AlexKvt/ 25.01.1971-28.05.2022)