Пісня про борщ.
Перше, про що дізнаєшся у культурі:
Про страву, яка має значну пошану.
Щоб вміло грати на співучій бандурі,
Додай у борщ смачну сметану.
Приспів.
А ти скуштуй український справжній борщ!
Тоді, друже, задоволено посміхнешся.
І не буде страшна завірюха і жоден дощ,
Бо вмить сили козацької наберешся.
Від побаченого дива на хмарі
Поділишся із оточенням почуттями.
Усі знавці кажуть: «Після гри на гітарі
Добре смакує борщ з пампушками.»
Приспів.
А ти скуштуй український справжній борщ!
Тоді, друже, задоволено посміхнешся.
І не буде страшна завірюха і жоден дощ,
Бо вмить сили козацької наберешся.
Готують на фестивалях і у ресторанах,
Господині привітні, місто й село.
Коли захочеться зіграть на барабанах,
З борщем спробуй ти запашне сало.
Приспів.
А ти скуштуй український справжній борщ!
Тоді, друже, задоволено посміхнешся.
І не буде страшна завірюха і жоден дощ,
Бо вмить сили козацької наберешся.
Рідний край, де люди достойні, вільні й щирі,
Де небо віддзеркалене у Синевирі,
Де Шевченка шанують у селах і містах,
Де вітер співає у могутніх Карпатах.
[Приспів]
Варта того, щоб її ревно оберігати,
Мене Україна надихає вишивати.
Барви й символи, візерунки та мережка –
Вишивка на полотні, мов долею стежка.
Пісні та легенди, зірки, волошки й калину,
Козацьку звитягу теж, і вірність лебедину,
Майстрині відтворюють все це у дивних стібках,
На рясних вишиванках і родинних рушниках.
[Приспів]
Варта того, щоб її ревно оберігати,
Мене Україна надихає вишивати.
Барви й символи, візерунки та мережка –
Вишивка на полотні, мов долею стежка.
Нехай Україна весь світ чарує красою,
Хай знають державу незборимою, стійкою.
Нехай буде в кожному домі щастя присутнє,
Бо вправність мисткинь формує світле майбутнє.
[Приспів]
Варта того, щоб її ревно оберігати,
Мене Україна надихає вишивати.
Барви й символи, візерунки та мережка –
Вишивка на полотні, мов долею стежка.
