Рак і біль.
- 08.12.19, 19:40
Чимало людей, які мені зустрічаються, асоціюють рак зі смертю у стражданнях, з болем до самої смерті, який нічим неможливо прибрати.
Для початку на цьому зупинюся. Хочеться, щоб якомога більша кількість людей знала, що можливо жити без постійного болю навіть, якщо причину вилікувати неможливо. Велика кількість людей з постійним болем - це не трагічна умова життя з важкими хворобами, це - низька якість медицини. І я сподіваюсь, що ми всі зможемо це змінити.
З одного боку, результати лікування онкологічних хвороб бувають дуже високими. Коли людина живе довго та щасливо. З іншого боку, онкологічні хвороби не стали такими, де можна гарантувати високий результат. Буває так, що лікування не приносить ефекту. А буває так, що навіть запропонувати лікування неможливо.
І дійсно, онкологічні хвороби нерідко викликають дуже сильний біль.
І дійсно, онкологічні хвороби нерідко викликають дуже сильний біль.
Але є одне але.
Навіть, якщо хворобу лікувати неможливо, біль лікувати і можливо, і потрібно.
Біль - лікується!
Сам особисто маю вже не один десяток людей, у яких був дуже сильний біль. Після підібраного лікування ці люди біль не відчували зовсім. Дуже рідко лікування болю є дуже складним, коли важко боротися з ускладненнями знеболюючих препаратів, а відповідно - підбирати дозу. Найчастіше - людина на тлі прийому ліків для знеболення болю не відчуває. Так, хвороба, яка викликала біль, нікуди не дівається. Так, прогноз для життя людини є обмеженим. Але тривалість життя - це штука дуже індивідуальна. І довгий чи короткий термін того життя, яке людині залишилося, краще прожити без болю, ніж в муках.
Тому лікування болю - це дуже важлива задача. На щастя - нескладна в більшості випадків. На жаль - цьому питанню не так часто надається належна увага.
Тому лікування болю - це дуже важлива задача. На щастя - нескладна в більшості випадків. На жаль - цьому питанню не так часто надається належна увага.
Для того, щоб перемогти біль, треба врахувати кілька основних правил лікування болю.
1. Сила болю.
Лікар має розпитати пацієнта та дізнатися все про біль. І оцінити його силу. Силу лікар оцінює зі слів пацієнта (немає апарату, який сам може поміряти силу болю). Пацієнт оцінює силу болю від 0 до 10. 0 балів - не болить. 10 - настільки сильний біль, сильніше якого собі неможливо уявити.
2. Призначення лікування
Лікар призначає лікування болю в залежності від сили болю:
- слабкий біль (1-3 бали) - ненаркотичний препарат для знеболення (парацетамол в таблетках, постійний прийом) + протисудомний препарат (прегабалін або інші). це називається перша сходинка.
- біль середньої інтенсивності (4-6 балів) - до препаратів першої сходинки додається слабкий опіоїд (трамадол). Це - друга сходинка.
- сильний біль (більше 6 балів) - до препаратів першої сходинки додається морфін (або інший сильний опіоїд). Це - третя сходинка.
3. Не травмуй.
Призначається лікування в таблетках, а не в уколах. Уколи мають призначатися тільки в тому випадку, коли нетравмуючі способи використати неможливо. Таблетки, пластирі, розчини для прийому всередину - не травмують.
4. Регулярність лікування.
Препарати призначаються "по годинах", а не "на вимогу". Має бути створена постійна концентрація знеболення в крові для попередження болю, а не лікування "в догонку". Морфін, наприклад, майже завжди треба призначати 6 разів на добу (кожні 4 години).
5. Оцінка ефективності знеболення.
Через 24 години після початку лікування болю треба оцінити ефективність цього лікування. Якщо біль зник - продовжувати підібрану схему. Якщо успіху не досягнуто - міняти. Змінювати препарати, підбирати ефектину дозу. До отримання належного ефекту. Особливий препарат - морфін. Доза підвищується доти, доки не отримано ефекту. Немає однакової для всіх максимальної дози. Єдине обмеження - доза не підвищується, якщо виникають ускладнення, які неможливо прибрати та які загрожують життю пацієнта. Зазвичай це дуже високі дози.
Хто має право призначити наркотичні ліки?
Кожен лікар має право призначати наркотичні ліки (опіоїди) для лікування хронічного больового синдрому. Ніяких дозволів від онкологів та інших фахівців не вимагається чинним законодавством.
Для виписки рецепту на наркотичні ліки потрібно тільки бути офіційно лікарем (мати диплом) та законно працювати в законному закладі охорони здоров'я (заклад має мати ліцензію на медичну практику). В державному, в комунальному, в приватному закладі чи як ФОП - це неважливо.
На яку кількість можна виписати рецепт на наркотичні ліки?
Кожен лікар для надання паліативної допомоги (це такий термін, що означає зменшення страждань невиліковно хворому пацієнту, якщо стисло) має право виписати рецепт на наркотичні ліки хоч в таблетках, хоч в ампулах на таку кількість препарату, яка потрібна для лікування протягом 15 днів. Це вказано в наказі МОЗ Україні №360 від 2005 року (зі змінами, що прописані ще з 2013 року).
Чи тільки біль при раку лікується наркотичними ліками для знеболення?
Лікування болю при інших, неонкологічних хворобах, які неможливо вилікувати - таке саме. Морфін для знеболення на третій сходинці можна (і треба) призначати при будь-якій невиліковній хворобі. Неможливо лікувати причину - лікуй біль. Людина не повинна жити в муках і стражданні.
Налбуфін.
Налбуфін - не підходить для хронічного застосування. Призначення налбуфіну лікарем через небажання "зв'язуватися" з "рожевими рецептами" означає, що лікар думає більше про те, щоб менше робити, ніж думає про пацієнта. Тим більше, що налбуфін є тільки в уколах (тобто більш травматичний). Цей препарат створений для короткотривалого лікування (до 3-х днів).
Замість підсумків.
Якщо лікування перестало допомагати, якщо біль посилюється через прогресування хвороби-причини болю - знову підбирається лікування для отримання адекватного знеболення.
Для початку на цьому зупинюся. Хочеться, щоб якомога більша кількість людей знала, що можливо жити без постійного болю навіть, якщо причину вилікувати неможливо. Велика кількість людей з постійним болем - це не трагічна умова життя з важкими хворобами, це - низька якість медицини. І я сподіваюсь, що ми всі зможемо це змінити.
11
Коментарі
Atman
18.12.19, 19:58
для чого Ви це пишите шановний колега? Для чого? Нагадати тм хто прежив? чи рекламуєте свою спеціалізацію?.. Прошу Вас видаліть це...
анонім
28.12.19, 20:11
Онколог
38.12.19, 20:24Відповідь на 1 від Atman
Я не можу допомогти тим, кого вже немає. Але я можу дати знання, які можуть допомогти тим, хто зараз живий та страждає від болю або тим, хто з тим може зіткнутися в майбутньому.
Я це пишу для того, щоб якомога менше людей страждали від постійного сильного болю. І видаляти це - просто злочин. Ці знання можуть позбавити людей болю. Дуже сильного болю.
Онколог
48.12.19, 20:25Відповідь на 2 від анонім
І, якраз, дуже важливо - з болем чи без.
анонім
58.12.19, 20:29Відповідь на 4 від Онколог
Маммамія
68.12.19, 20:30
вы думаете, что боль это самое страшное? ..вот ту боль, когда ты знаешь, что умираешь, ничем не обезболить... вы б лучше написали о причинах, которые вызывают рак...
Онколог
78.12.19, 20:34Відповідь на 6 від Маммамія
Біль - це, як мінімум, достатньо страшно. І достатньо легко її прибрати. Але цього не робиться. Тому у нас так багато людей, які мучаються від фізичного звичайного болю. І багато пацієнтів мені говорить, що страшно - не помирати, а страшно - мучатися.
Краще мені писати те, що я думаю мені краще писати. Є проблема, яку неможливо вирішити. Зробити так, щоб раку не було зовсім - неможливо. Навіть для дуже розвинутих країн. А є проблема, яку майже завжди вирішити можливо. Зробити так, щоб болю не було зовсім - можливо. І в розвинутих країнах це робиться, в Україні - нечасто. Почати треба з того, що можна вирішити.
Маммамія
88.12.19, 20:42Відповідь на 7 від Онколог
я знаю о боли, и видела как ее убирали, у меня папа болел раком...не думаю, что ваша инфа новость ..большинство в курсе, как жить без боли
Atman
98.12.19, 20:44Відповідь на 3 від Онколог
потрібно робити, а не писати.. на жаль, Ви мене не зрозуміли колего..
Онколог
108.12.19, 20:47Відповідь на 9 від Atman
І робити, і писати.
Як зробити так, щоб інформація розповсюджувалася? Писати. І розповідати.
А те, що я можу зробити - я роблю. Але. У мене лікується одна кількість пацієнтів. А в Україні потерпають від болю зовсім інша кількість пацієнтів.
Один з тих випадків, де "знання - сила" - це не просто красиві слова.