До 30-річчя Незалежності в країні перемогла «какая разница»?

Ростислав Павленко

Відзначати річницю Незалежності фетишами імперії, від якої, власне, проголосили незалежність – це шизофренія.

Звісно, у дитинстві й морозиво смачніше, й «газіровка по 3 коп», і загалом все здається прекрасним.

Але є святі речі.

Використовувати ностальгію за часами, коли життя за визначенням прекрасне, і тим застити пам‘ять про те, чим по суті була імперія, абсолютно недоречно у переддень головного українського Свята. Тим більше, на Алеї Героїв Небесної Сотні, які віддали життя за те, щоб совок не повернувся.

Хай навіть Вовчику чи кому там кортить морожена за 20 коп і газіровкі за 3.

Тамара Горіха Зерня

Скільки разів ви були на Інститутській після розстрілу Небесної Сотні? Я двічі, один раз на вшануванні пам’яті, другий раз під час ходи, коли йшли від Печерського суду до Банкової. І щоразу було відчуття, що ти ступаєш по крові.

Я не знаю, як там можна гуляти, розважатися. Катати дітей на поні (була така атракція взимку). Там же мертві стоять обабіч дороги і весь час на тебе дивляться, невже не відчуваєте? Там же портрети невинно замучених як на справжніх могилах, там же весь час поминальні лампади, туди підходять навшпиньках і білою хусточкою обтирають від бруду, щоб, не дай, Бог, не потривожити.

«Так что же тєперь, как на кладбіщє сєбя вєсті в горадє?».

Так, як на кладовищі. Тихо, стримано, з максимальною повагою до скорботи тих, кому болить. Якщо тобі не боляче – просто мовчи. Не смій ні слова казати, не блазнюй, не викаблучуйся. Не намагайся тут кривлятися, танцювати чи смажити шашлики.

Ти просто дебіл недоколиханий, тобі не дано, змирися з цим. У розетку двома пальцями не лізеш? От і сюди не лізь. Не тому що нам тебе шкода, ні. Нам взагалі байдуже до тебе.
Нам просто не хочеться цю бруківку після тебе відмивати.

Володимир Омелян

Можна вважати, що в голові у Зеленського савєцкій пламбір, газіровка і закусує він це все шаурмою в косоворотці. Але це не від того, що він совок.

Це зумисне, нахабне, цинічне плювання на наші могили.

Щоб витравити пам’ять, знецінити все важливе, що нація здобула великою кров’ю. І змусити нас не вірити в велике майбутнє, бо президент зі своїми камарадами пишається халявою кривавого минулого.

Сьогодні, вже на Алеї Героїв Небесної Сотні.

Олексій Петров

Клоуны с Банковой решили устроить «праздничную» инсталляцию в центре Киева. Что ж, понимаю… Шоу должно продолжаться. Вернее, ни на секунду не прерываться. А это же так эмоционально. Советская газировка по одной копейке за стакан. Который тоже был один.

Вот только другого места для совковых декораций, кроме как улица Институтская, политические клоуны не нашли. Может в ОПе Зеленского не в курсе, но именно тут, по брусчатке Институтской в феврале 2014 года кровь текла рекой. Кровь украинцев!.. А вы осквернили это место совковым антуражем. Хотя осквернили ещё давно, номером про эбонитовые палочки. Но то уже давно позабыто.

Бюстик дедушки Ленина когда поставите? Это же так мило. Ведь книжка детства про «Голубую чашку» – это же часть нашей истории, да, Вова?

Хотя! На подобные вопросы ещё несколько лет назад нам придумали универсальный ответ… «Какая разница!»

Новый Мендель Банковой не может понять, почему народ так разозлился хрущевкам на Институтской. Дескать, идея-то была хорошошааааяяяя (слышно хлюпанье носом).

Господи! Ты же знаешь, ты всё знаешь… Скажи! Они там в Офисе президента все такие притрушенные?

Да монтируйте возле своего Офиса шо хотите! Но Институтская – это САКРАЛЬНОЕ место для нации. Понимаете? Святое то есть! Там граждан Украины расстреливали. Десятками. В минуту… Ну должно же быть у вас ЗЕленых идиотов хоть что-то святое.

Представьте себе в Иерусалиме, возле Западной стены (стена Плача), два совковых автомата с газировкой, потому что «такая идея»… Куда их креативщикам засунут граждане той страны? То то же…

Юрій Бірюков

Это на Алее Героев Небесной Сотни нам Квартал 95 решил устроить выставку про “самое вкусное советское мороженное”, “самую вкусную газировку по 3 копейки” и вот это все.

Я пока не могу понять, как именно откомментировать этих… и главного…

Вот… так…

Татьяна Худякова

А помните, как про парад писали при Порохе? “Они сапогами пройдут там, где умирала Небесная Сотня!”.

И как оно теперь? Не жмёт, интересно? Не натирает?

Теперь вот не сапогами ВСУ, теперь совковой ностальгией проедутся по тем, кто умер за то, чтобі не вернуться в Совок-2.0.

Где вы все делись, суки, которым не хватало трепета и пиетета к святыне?
Покажите ваши теперешние писульки.

Валерій Прозапас

Це прямо там, місце в місце.

30 річницю своєї незалежності країна зустрічає каструлями з совєцкой газировкой на місці загибелі Небесної Сотні.

Таке міг зробити тільки окупант, але українці “сдєлалі вмєстє”.

Владимир Завгородний

Жаль, конечно, что на этой выставке не нашлось места для колбасы по 2.20.

Жаль, что не нашлось места для мордобоя в очередях за водкой.

Жаль, что не нашлось места талонам на сахар. Очередям за хлебом. Отрезам весёленького ситца как хорошему подарку на день рождения.

Жаль, что не нашлось места продуктовым карточкам. И хлебу с опилками в блокадном Ленинграде, из которого не эвакуировали население.

Жаль, что не нашлось места Голодомору и депортации кырымлы. Заключённым каналоармейцам, от которых произошла аббревиатура з/к.

Жаль, что рядом с интерьером хрущёвки не нашлось места интерьеру барака в ГУЛАГе. А лучше — помещению интерната для репрессированных детей врагов народа.

Жаль, что не нашлось места сломанным в лагере пальцам Королёва, благодаря которому вы летали в космос.

И если эта пое…отина простоит на Институтской до завтрашнего утра, то будет очень жаль, что Господь отвернулся от Украины и лишил её граждан разума, яиц и 3/4 бензина, 1/4 масла, добавить натёртый пенопласт по вкусу.

Helgi Sharp

О демонтаже совка на отдельно взятой улице

Всё… В отличие от совка в головах доброй половины украинцев, на Институтской совок усилиями неравнодушных граждан рухнул.

В ОПУ сейчас пытаются вякать, что это, мол, не мы – все вопросы к организаторам праздника. Типа, разберёмся – ничего такого не хотели, сами в шоке, бла-бла-бла.

Клоуны дешёвые. Установлено, что всё это делалось по прямому согласованию с Зеленским и Ермаком, но так как кейс априори проигрышный, в ОПУ решили искать стрелочников из мифического “оргкомитета”.

Возвращаясь к Кличко, хочу сказать, что напряжение с Зе-командой у него будет нарастать и дальше, что не оставит Виталику выбора, как снять белое пальто и потихоньку дрейфовать к той политсиле, которую наиболее поддерживают киевляне – то есть к “Европейской Солидарности”.

Кабул під контролем талібів. Президент Афганістану складає повноваження.

"Після сірих завжди приходять чорні" .

А. та Б. Стругацькі.

Мирослав Гай:

Історія сирійських курдів і Афганістану мають навчити нас деяким речам.

1. Ніхто воювати за нашу країну не буде. Ми маємо розраховувати тільки на себе.

2. Трільйони долларів допомоги ніколи не замінять бажання народу битися за власну країну.

3. Оркам з калашами можуть протистояти тільки люди, що готові убивати за свою країну, а не помирати.

Позиція "Просто перестати стріляти" рано чи пізно приводить до руйнування держави. Ви можете зменшити на деякий час втрати, але згодом отримаєте більшу війну, більше смертей та геноцид.

Юрій Каракай:

Неправда, що таліби захопили Афганістан! Це афганський народ привів до влади ретроградів, які відкинуть країну у 17-те століття. Так само як український народ привів до влади наркоманів і блазнів у 2019-му.

Так само як ті відкинули Україну на десятиліття. Так само радісно і завзято, з веселим реготом, піснями і танцями. Так само привівши в шок і розчарування демократичний світ, Євросоюз та Сполучені Штати. Так само шкода тих 25 відсотків притомних афганців. Я їх розумію.

Юрій Бірюков

Тут «эксперты» по Афганистану заламывают руки и вопрошают - как же так получилось, что армия сдавалась в плен пачками, сам народ Афганистана не стал сопротивляться талибам, а амеры… пожали плечами и ушли.

Как так вышло, что вместо смартфонов и асфальта, школ для всех и медленному движению в сторону того, что мы называем цивилизацией, они сами и добровольно выбрали законы шариата, намордник и средневековое религиозное мракобесие?

Воу-воу, что же мне это напоминает?

Как же так получилось, что вместо борьбы, страданий, пота и напряжения всех сил, народ выбрал «надо просто перестать стрелять» и «какая разница какое имя носит улица»?

Как же так получилось, что вместо патриотизма, гимна с ладошкой на сердце, преклонения перед армией, народ выбрал Сватов, Папика и спорт вне политики?

Как же так получилось, что вместо медленного движения в сторону того, что мы называем цивилизацией, народ выбрал 100 миллиардов мимо системы Прозорро, ковидный фонд в «Велике Крадівництво»?

Как же так получилось, что международная коалиция… пожала плечами и ушла заниматься своими интересами?

Просто. Так. Народу. Проще.

Валерій Прозапас

Приклад Білорусі має продемонструвати українцям, що було б з Україною, якби не перемога Майдану.
У сусідів тепер режим кривавого диктатора та жодної мови про права людини.

Приклад Афганістану - що відбувається, коли зникає підтримка західних союзників, а суспільство аморфне та безвольне.
Там тепер будуть закони шаріату та влада зброї.

Так що розмови про "майдани-банани" та "внєшнєє управлєніє" при таких прикладах звучать дивно, правда?

Але низькопробна пропаганда продовжує пічкати українців "державним переворотом", "Запад нас прєдал" та "поворотам на Восток" - і це смертельно небезпечно, як бачите.

Бо у нас є і свій талібан в ОРДЛО, і свій "бацька", тільки поки що не настільки найвеличніший, хоча людей вже викрадає та за грати кидає.

Тому повернення народа до здорового глузду стає не політичним питанням - а питанням виживання.

Джо Байден