Ніч популізму, або Руїни Олімпу Трампа

Ніч популізму, або Руїни Олімпу Трампа

Віталій Портников

Розбиті вікна представницьких установ. Конгресмени, що ховаються від погромників. Якби ще кілька місяців тому хтось припустив би, що президентські вибори в Сполучених Штатах приведуть до такого несподіваного результату, а рутинна процедура затвердження результатів голосуванням завершиться штурмом Капітолію, його вважали б політичним фантастом.

Іронія долі в тому, що прихильники Трампа в рядах республіканської політичної еліти навряд чи розуміли, до яких реальних наслідків призведе підтримка його кандидатури на президентських виборах. Насправді висунення кандидатури Трампа на виборах президента США для самої республіканської партії, для американської політичної історії не було чимось особливим.

Коли республіканці виявлялися не здатні протистояти успіху конкурентів, коли вітер переставав дути в їх вітрила – або тому, що демократи краще розуміли тенденції розвитку країни, або тому, що вони знаходили харизматичного лідера – республіканці без особливих сумнівів вдавалися до послуг людей, які ніколи не брали участь в політичному житті і не дуже розуміли, як працюють інституції. Найближчий історичний приклад, – п’ятизірковий генерал Дуайт Ейзенхауер, який переміг на президентських виборах у Сполучених Штатах після двадцятирічної монополії президентів-демократів. Спочатку Франкліна Рузвельта, а потім Гаррі Трумена.

Республіканські політики того часу були нудні і приречені на поразку від будь-якого демократичного кандидата. Але Ейзенхауер – це Ейзенхауер. Республіканцям з ним просто пощастило. Так, як їм пощастило з Трампом. Тому що після двох термінів популярного і харизматичного Барака Обами, після висунення на пост президента країни Гілларі Клінтон, фігура якої асоціювалася з ще одним очевидним улюбленцем простих американців, її чоловіком та колишнім президентом Біллом Клінтоном будь-який республіканський кандидат навіть і мріяти не міг про перемогу. А Трамп міг. І він повернув партії, яка не могла розраховувати на успіх, не просто владу, а надію на продовження політичного домінування. Надію, яка здавалася примарною, в умовах демографічних змін у США.

Ось тільки Трамп – не Ейзенхауер. Бойовий генерал, хай і далекий від політичної боротьби, був відповідальною і серйозною людиною, відданою своїй країні. Справжнім американським патріотом, який служив Сполученим Штатам все своє життя до обрання президентом. І коли така людина, яка нехай навіть і критикувала горезвісну вашингтонську бюрократію під час своєї передвиборної кампанії, став президентом Сполучених Штатів, він виявився лідером, здатним змінювати і розвивати американські інституції.

А уособленням чого, хотілося б запитати, є Дональд Трамп?
При цьому не тільки республіканці могли не розуміти, до якої катастрофи призведе безвідповідальна поведінка Трампа. Він сам міг мало що розуміти, тому що розглядав свою поведінку після виборів як своєрідну гру, яка повинна була полегшити йому недоторканність після закінчення президентського терміну і навіть можливість балотуватися на другий термін після закінчення терміну повноважень президента Байдена.

Так часто чинять недобросовісні бізнесмени, ми прекрасно знаємо це з пострадянського простору. Брехливі банкрутства, погрози, які не обов’язково будуть підкріплені конкретними діями. «Хуцпа». І в результаті ти рятуєш себе від неминучого краху.

Трамп не врахував тільки тієї простої речі, що недобросовісний політик – це не недобросовісний бізнесмен. Бізнесмен відповідає тільки за свою фірму. А політик відповідає за мільйони людей. І серед цих мільйонів легко можуть знайтися ідіоти, які сприймуть його слова всерйоз і які будуть готові до конкретних дій заради того, щоб їх кумир, нехай навіть і той, хто програв вибори, залишився при владі.

Тепер Америці доведеться зробити найсерйозніші висновки з того кошмару, що відбувається. Небезпечний не просто сам Дональд Трамп. Небезпечний трампізм. Небезпечна неповага до демократичних процедур. Небезпечна неповага до демократичних інституцій. Небезпечна демагогічна груба брехня, навіть якщо з її допомогою можна на певному етапі виграти вибори і залишитися в «дамках».

Подібні процеси рано чи пізно починають призводити до руйнування навіть найсильнішого, найсучаснішої держави. Відмова від популізму має стати добровільним вибором політичної еліти і суспільства в будь-якій цивілізованій країні – від Сполучених Штатів, які в шоці і жаху прощаються з Трампом до України, яка поки ще не попрощалася з Володимиром Зеленським, але теж буде прощатися з ним в шоці і жаху. Альтернатива відмови від популізму – це державний крах і незліченні страждання мільйонів людей, як противників так і прихильників цієї огидної гри.

Роман Донік:
Я так понимаю, что если б у Америки была оживленная сухопутная граница с Россией (Аляску не рассматриваю), то вполне вероятно, что уже существовала бы какая то "народная республика" в США.

Попугай Зеленуда:
Вот видите сколько может натворить один папуас с поддержкой путинской пропаганды, а у нас «че это Порох гребучему клоуну проиграл?»
Да потому что путин воюет мировую войну, а западные демократии сопли жуют...

Опришко:
Трамп вже сказав: "Я їх туди не посилав", тому його прихильники повинні знати: "Трамп тєбя бросіт, синок".

Чудо-ВаЩе:
А ось був би у Трампа Печерский Суд і ОАСК, і парочка Вовків...

тётя Роза:
Жизнь показала, что х…йло может быть не только плешивым, но и рыжим. И не только в России, но и в Америке.

Спасибо жителям Техаса
За президента папуаса.

Чим віра трампістів у "фальсифікації" відрізняється від впевненості 73% в те, що "Порох збагатився у 82 рази"? І ті, і ті - жертви пропагандистської війни зі сторони московії.

Юрій Каракай:
З Трампом все рівно так, як із Зеленським, підтримувати його можуть або йолопи, або паскуди.

Коли еліти приводять до влади сутенера в третьому поколінні, афериста і друга Путіна - за це неминуче доводиться платити. Ганьбою, кризою, життями людей. Це як з Януковичем. Як з проституткою з бандитських лазень, за яку нам ще навіть не виставляли рахунки.

Herman Aksom:
Висновок один. Коли мудрий нарід обирає негідників, і профнепридатних імбіцилів - помирають люди. Нажаль. Плата за те, що вибираєте гнилих людей і люмпенів - людські життя. Якщо гідних людей, державників і патріотів замінюють на зеленських і трампів - з'являються нові могили.

В американських змі зараз такі тези:
1. У Трампа серйозні психічні відхилення
2. Це не привід не притягти цього виродка до кримінальної відповідальності за підбурювання до масових заворушень і вбивств

Бажаю нашим ублюдочним змі так само казати людям правду і реальний стан речей.

CNN

Низка осіб, впізнаних серед прихильників Трампа, які штурмували Капітолій, після цього втратили роботу.

Так, маркетингова компанія Navistar у штаті Мериленд заявила, що звільнить свого співробітника, якого бачили на фотографіях зсередині Капітолію із бейджем компанії.

"Хоча ми підтримуємо право наших співробітників на мирне і законне висловлення поглядів, будь-хто, чия небезпечна поведінка створює загрозу для безпеки та здоров’я інших, не може залишатися співробітником нашої компанії", - йдеться у заяві.

Юрист із Техасу Пол Девіс втратив роботу у своїй компанії Goosehead Insurance після появи у соцмережах відео з його участю у подіях. В одному з них він каже: "Ми намагаємося потрапити в Капітолій, щоб припинити це".

У наступних публікаціях Девіс сказав, що "мирно протестував" увесь час та не виявляв активних спроб потрапити у Капітолій.

"Я сказав "намагаємося потрапити у Капітолій", маючи на увазі озвучити протест. Не у будь-який насильницький спосіб", - написав він згодом на своє виправдання.

Його компанія повідомила у Twitter, що Девіс більше не є співробітником компанії, не уточнивши, чи він був звільнений, чи вирішив піти.

Колишній представник штату Пенсильванія Рік Сакконе, який поширив на своїй сторінці фото й відео себе під Капітолієм, написавши, що це мирне зібрання, втратив роботу у коледжі Сен Вінсен.

У коледжі заявили, що одразу після цього почали внутрішнє розслідування, в результаті чого Сакконе подав заяву про відставку і її прийняли. Він пояснив ЗМІ, що вирішив піти, аби уникнути скандалу довкола коледжу.

"Я вирішив піти, тому що так буде краще для школи. Я пропрацював там 21 рік. Я не хотів, щоб увесь цей жахливий шум у медіа заплямував школу", - сказав він у коментарі місцевому виданню.

У відео, яке вже видалене, він раніше нібито казав, що протестувальники "намагаються вигнати звідти (з Капітолію) усіх лиших людей і усіх республіканців, які зрадили нашого президента".

Є щонайменш один прецедент покарання за підтримку штурму і в лавах республіканської партії.

Так, республіканська партія у Техасі усунула з посади Вальтера Веста після того, як він коментарями на Facebook підтримав події під Капітолієм.

"Хоча ми рішуче підтримуємо право на мирне зібрання, ми засуджуємо насильство і молимося за усіх, хто зібрався у столиці нашої держави і в Капітолії… Республіканська партія Техасу завжди була на боці закону і порядку, та залишиться на ньому", - йдеться у заяві на сайті партії.