Янелох в Запоріжжі

Тамара Горіха Зерня

Наші друзі у Запоріжжі на мистецькому фестивалі. Продають книги про війну.

І от сьогодні на них висадився Зе.

Уявіть собі довгий бульвар, по обидві сторони якого стоять ятки з книгами. Це фестивальна локація.
Зрання бульвар з двох сторін перекрили спецтранспортом. Потім територію заполонили любителі літератури у цивільному. Вони нічого не купували, лишень проходжувалися туди-сюди кілька годин. Випадкових перехожих не було, як нам сказали, багатьох розвертали під приводом того, що територія замінована.

Зрештою Зеленський з’явився у щільному оточенні охоронців. Його не було видно за спинами; тісна коробочка «свинею» промарширувала до стенду книгарні Є і далі на вихід.

Намет з ветеранською літературою обійшли по максимально широкій дузі. Ну правильно, там бійці за прилавком, іще врікнуть.

Сидять тепер хлопці і дівчата і думають, що робити далі. Продавати нема кому, нормальних покупців розігнали, а штатна масовка Зе книгами не цікавиться.

Їдьте додому, - кажу я їм. – Запоріжжю у найближчі дні буде найбільш небезпечним місцем на землі. Рвоне будь-якої миті. Ну і що, що він до вас не підійшов? А може зиркнув з-під бодігарда як василіск, ідіть переляк викачуйте.
«Угу, - киває головою Ірина. – Ми вжили заходів. Зараз «рошенок» налупимося, щоб одвело біду».