Вспышка идиотизма распространяется быстрее, чем коронавирус

Валерій Прозапас

До речі, а пам'ятаєте образ "спасітєля України" та "засновника всіх добробатів" такого собі досточтімого Коломойського?

Який міф просувався красівий, про підставлене в 2014 році плече державі, формування та забезпечення підрозділів, відправку їх на палаючий Донбас, про виплати за захоплених "зелених чєловєчков" - і все ж за власний рахунок бородатого патріота, в якому через напад РФ прокинулися державний діяч та совість.

І досі багато хто продовжує підтримувати цей міф, а багато хто продовжує в нього вірити.

Так от - хтось чув від Коломойського хоч слово подяки на адресу тих бійців, яких він та група товаріщєй посилали воювати того літа, без належної підготовки та навіть без бодай постановки на облік у військоматах?

Хтось чув привітання добровольцям, на звитягах яких він кліпав свої політичні проекти та навіть рейдернув назву "укроп", яку в піку ворогу ми носили на шевронах?

А багато їх ж загинуло і покалічилося під російськими градами та в боях з окупантами, поки заводилися в Раду різні парасюки з сємєнчєнко-грішиними та мутилися гешефти з Приватбанком - можна було б добре слово для них знайти.

Проте майбутня бубушка всіх "слуґ" вчасно включила тумблер пропаганди і переклала всі свої проколи та злочини на інших, поки ті будували справжню армію і витягали державу з прірви.

Мало того, Коломойський давно змінив риторику на відверто промосковську, завів собі подружку Портнова і плює в очі українців фразами "ми воюєм самі с собой", "чєрєз 5-10 лєт оні забудут кровь", "там нєт Путіна", "надо взять у Росіі дєньгі" тощо - тепер він сам "зелений чєловєчєк".

Чому йому так легко це сходить з рук і "патріоти" з тонким нюхом на "бариґ" та "мародєрів" впритул не бачать відвертого ворога, який отримав повний доступ до ресурсів держави та вплив на її посадовців - для мене загадка.

Але така людина тепер фотографується в кабінеті президента України та веде її до дефолту, поки інші продовжують воювати.

Так виглядає справжня влада на крові, яку нарід сам всадив собі на втомлену шию.

Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Після Маршу Патріотів що відбувся на честь Дня добровольця, настрої на сторінках симпатиків президента Зеленського виглядають як повноцінна істерика. Добровольців одним махом звинуватили в тому що вони: кричуще порушують безпеку під час епідемії, продалися п’ятому президенту Порошенко та вчинили те чого бажала Москва. Всі три звинувачення – жалюгідні. Звинувачувати в роботі на Москву ветеранів війни з тою самою Москвою, може лише той хто 5 років втомлювався з війни не злізши з дивану. У тому що під час епідемії тисячі людей самі вийшли на марш – дякувати треба голові ОПУ Андрію Єрмаку, який ду-у-уже цікаво домовився в Мінську з росіянами. А щодо «продалися Порошенку» - я благаю шанувальників ЗЕ волати таке якомога частіше. Кращого засобу перетворити противників президента Зеленського на прибічників Петра Порошенка марно й вигадувати.

Що ж насправді стало причиною таких бурних емоцій? Відповідь очевидна – у Зеленського валиться вся хитка конструкція його «замирювальних намірів». Вже очевидно, зі своїми намірами «побачити бажання миру в очах Путіна» Зеленський сам себе загнав у пастку. Зеленський обіцяв нові обміни полоненими – реалізація цієї обіцянки повністю в руках Путіна. Зеленський обіцяв припинення війни – натомість українських солдат на фронті гинути стало більше ніж торік. Будь-яке загострення на фронті зразу ж б’є по рейтингу Зеленського – і в Москві це чудово розуміють. Тому загострення не просто стаються – вони стаються біля зони розведення сил. Формально Москва домовленості не порушує, але Зеленському боляче – робить.

Чого добивається Москва? Про це вона реве на кожному розі. Москва хоче зняття санкцій. Економіка Росії і раніше була в стані далеко не ідеальному, а «нафтова війна» з саудитами і падіння світових ринків призвело до чергового погіршання рівня життя пересічних росіян. Москва втрачає терпець. Москві треба посадити президента Зеленського за стіл переговорів з главарями банд ДНР і ЛНР – і видати війну на Донбасі за громадянську війну всередині України. Коли станеться це – Росія заявить що «нас там нет» і вимагатиме зняття санкцій. Але.

Офіс президента Зеленського панічно боїться опору ветеранського руху. Очевидно, прямі переговори з бойовиками означатимуть програш України у війні. Серед ветеранів є люди різних політичних переконань – націоналісти, прибічники Тимошенко, Садового, Порошенка, тощо, але всіх їх об’єднує одне – ці люди уже брали участь в захисті своєї країни і вони не згодні приставати на ганебні умови капітуляції. Ветеранська спільнота не сприймає формат замирення Зеленського. А кидати проти ветеранів силу ЗЕкоманда відверто боїться – там дуже гарно пам’ятають досвід Майдану. Вочевидь, саме тому легалізувати банди ДНР і ЛНР як сторону переговорів спробували у м’який спосіб – через створення ради для консультацій з функцією лише радника. Але це створить прикрий прецедент. А там, крок за кроком – і до переговорів з представниками ДНР і ЛНР недовго.

Проте. 14 березня видало команді Зеленського кілька украй неприємних сигналів. По-перше, людей на Марш патріотів вийшло багато – явно більше за ті 5000 про які бадьоро відзвітували в МВС. Причому акція була чисто київська – абсолютна більшість учасників були мешканцями столиці, тобто реально протест може зібрати людей в рази більше. По-друге, гасло «Зелю геть!» хором скандував весь Марш. Очевидно, кількість противників чинної влади більшає і їхні вимоги ставатимуть дедалі більш радикальними. Владі треба замирити суспільство, бажано – зробити крок назад і жодних Консультаційних рад не створювати. Бо патріоти виходитимуть знову й знову – зупинити їх можна буде хіба що силою.

Але Москва продовжить тиснути. І подітися Зеленському нема куди. Зрештою – він сам винний. Йому казали, є тільки одна правильна стратегія поведінки в цій ситуації – та якої дотримувався президент Порошенко. Зміцнювати військо і давити Москву санкціями. Всі інші спроби призведуть лише до одного – до поразки. В тому числі – до політичної.

Ибигдан:
Китовая акула высасывает рыбу из сетей рыбаков...
Прям как Вакарчук высосал электорат из "Европейской Солидарности". Простите, напомнило...

Или может замена лидера "Голоса" позитивно скажется на партии?

Я устал, я Вакарчук! Отклики в соцсетях:
Ничто не предвещало беды... Ну, кроме порохоботов, но кто их слушает, хоспади. Что они могут понимать в тонкой и ранимой душе певца ртом, который просто хотел перестать стрелять, спасти Украину, поэтому и пошёл в политику?

- А тепер для всіх виборців партії "Голос" прозвучить пісня гурту "Океан Ельзи" - Сосни.

Mason Lemberg:
Вакарчук залишає посаду голови партії Голос. Їздити по клубах Теребовлі, Пустомит і Радехова. Відбирати голоси в ЄС і мажоритарників ЄС, що дасть тепер змогу Зелі зробити конституційні зміни. Кричати про нових людей і нові реформи.
Обіср@тися. Піти в далеко непростий момент для країни.

Віталій Гайдукевич:
"Відпусти, я благаю відпусти,
Бо не можу далі йти...
Відпусти, я благаю відпусти,
Я не хочу більше йти..." (с)
Ніколи такого не було і от знов. Де ви, знайомці і незнайомці, які так затято росказували, шо "от вона політична альтернатива" - голосисті, молоді і офігєнні... Угу.

Охвіційна заява партії Голоc:
"Зливко Вакарчук здався без бою, бо майже через рік дійшло, що це не його війна, відпустіть. Працюємо над вибором зміни назви партії".

А насправді, як би не подавали цю інформацію - це зрада. Зрада, в першу чергу, свого виборця. Якому підсунули картинку, поманили "новим чесним" обличчям, Стенфордом, але менше, ніж за рік невиразності та посередності подали інший вміст.

Зрада партійців. Спустити, менше ніж за рік рейтинг в унітаз і, замість того, щоб працювати над відновленням хоча б якоїсь довіри, боягузливо втекти. І що тепер робити із назвою, придуманою персонально під Вакарчука? )))

Зрада інших депутатів. Не тільки колег по Голосу. Вони переважно розумні, розгребуться. Але, так співпало хронологічно (чи не співпало?), що втік після першого ж наїзду гниди-Портнова. Цим підтвердив, визнав, розплакався?

- Зрадив державу. Лідер, який бере на себе роль арбітра над двома сторонами, вигадує "надпозицію" і вже невдовзі дискредитує своєю втечею саму ідею змін для цієї держави.

Хоча... хіба вперше від нього чекати зради за спиною?

Вова, зроби, як Славік. Я ж бачу, ти хочеш. Одні концерти і ніякого головного болю. Ну!

Громадянин Малорос:
Молодцы, чуваки. Молодцы.
Геть бариг...

Ліки з європейською і американською сертифікаціями тепер знову не завозимуться напряму. Зе команда лобіює фірму - прокладку через яку буде проходити "сертифікація" для українського "ринку". Всі "рішали" від Януковича повернулись у фарм-бізнес.