1 серпня. Написано в рашкє років 10 тому. А мов би сьогодні.

  • 01.08.19, 12:21
  • ру
«... О патриотичном на самом деле рассуждать непросто. Потому что разделяется на разные составляющие. Если нападают на Родину, притом с самыми гнусными задачами, то здесь даже и комментариев не требуется.
   
А если "родная армия" внезапно оказывается на на чужой территории, то надобно бы объяснить откуда собственно "дровишки". И здесь правдоподобных и внятных обьяснений обычно находят маловато. Потому что интересы выглядывают частные, денежные. И к тому же число таких интересов ограничено. И представители таких интересов своих друзей и родню не то что на фронт, и в армию вообще не отправляют. То есть доходы и амбиции им. А гробы и убытки так и быть, на всех остальных. На конкретную страну намёка нет.

...зажариться в танке - за нефть и за банки, за скотские пьянки элиты,
за, блям, их оргазмы, фантазмы, харизмы, маразмы, туризмы - полечь на гражданке...

о, счастье, об этом я круглые сутки мечтала еще в эсэсэре!
Дитя, торопись, а не то умереть опоздаешь за их процветанье, -
уже не хватает гробов, чтобы все улеглись, пострелявшись за их интересы,
за их клептоманию, блям, графоманию, премии, мумии, феню, конгрессы,
за эти мозги элитарные, тарные зги живоглотских династий,
за яйца - блям, Фаберже, за бутик, за антик, за раскрутку, блям, фракций и фрикций,

мальчик, пись-пись, торопись превратиться в обрубок, в огарок, в придурка!..
Как можно отсюда бежать, если надо рожать воеванцев, а, блям, не засранцев,
которые мчатся на запад, спасая детей, как большую там, блям, драгоценность?..
К себе я полна отвращенья, блям, нет мне прощенья - что плоть не мужчинья,
что, блям, не сражаюсь и не разрожаюсь пять раз в пятилетку и чаще, -
лет бы с пяти посылать бы детей воевать за такую огромную гениев стаю,

Юнна Моріц.

31 липня. Війна та мир.

Кажуть, що один з факторів, що пригнічує - це одноманітність. Цікаво, чи працює це у політикумі?
От набрид той патріотизм, наприклад у рашкє. Спочатку набридає. Потім неприємні запитання, (наприклад, чи дає це "покращення життя"?, Чи потрібен той Крим разом з Донбасом?). Потім масове незадоволення, потім гостре бажання змінити владу.
Може щось схоже й в Україні? Я це до чого? Чого раптом потягнуло до "зеленої" влади? Можна довго тримати країну у якомусь мобілізованому чи напівмобілізовану  стані, та не до безкраю. Або давай перемогу, або до дідька війну.
Але згадаємо наслідкі 1ї свотової, коли війну кинули, перемоги не отримали, та й миру також. Оте ленінське "багнети в землю". Що потім трапилось з Україною? unsmile



25 липня про танці.



Льовкі зараз танці пішли. Колись і уявити не міг. А я от за все життя нічогісінько не навчивсь танцювати. Але дивитись подобається smile

19 липня. Далекі спогади.

Колись дуже ц дуже давно подарували мені на день народження магнітофона.
Звісно я став його перевіряти. та записувати з радіоприймача мелодіі та пісні.
Ця пісня була найпершою, що я записав. Тому мабуть й запямяталась.
Хоч з виду звичайна совкова попса, але якась добра й лірична.



4 липня. Літнє-осіннє.

  • 04.07.19, 07:41
Літа начебто досхочу ще. А от відчуття, що осінь близько. Протяги поступово холоднішають.


28 червня. Роздуми.

  • 28.06.19, 08:42
Гадаю, найбільшим жахом кремляді, було б український рівень життя більшим аніж у рашкє по рівню зарплат.
Хоч, кажуть по мінімалкє ми зрівнялись. А по демократіі, що б там не казали ми випередили. расєю. Що "от Волгі і до Єнісєя".  lol