... або антиорки.
...Після анексії Криму погляди у сім'ї розділилися: сестра говорила, що продовжує любити брата, але кримнаш, мати сказала, що в усьому розбереться сама.
Зараз телевізор подивиться трохи та розбереться. Ну і розібралася, повністю ввібравши наративи путінської пропаганди. До кримнашу додалися їх тамет, збитий українським винищувачем малайзійський боїнг та інше.
Олег викладав факти, але російський телевізор уже давно пояснив своїм глядачам, куди треба відправляти з такими фактами. І Олега відправляли. Він чесно і багато разів попереджав, що реальність неможливо ігнорувати нескінченно, якось вона помститься. Рідня з нього посміювалася.
Згодом з російською частиною сім'ї Олег спілкуватися майже перестав — вітали один одного з днями народження і цим обмежувалися, хоча сестра і мати — родичі, ближче нікуди, а сама людина і чадолюбива, і товариська з нотками сентиментальності. Нестерпно гризтися з близькими при кожній розмові.
Найпростіша історія, яка з несуттєвими відмінностями повторилася, мабуть, у мільйонах сімей.
У лютому 2022 року, з початком широкомасштабної агресії Росії, Олег вирушив захищати Україну, а навесні дізнався, що його племінник, син сестри, теж вирішив повоювати.
Сестра спершу пояснила Олегу, що син захищатиме батьківщину від НАТО, а молитиметься вона за обох, але слово за слово, і ця розмова, як і попередні, звелася до лайки.
Олег від молитов сестри відмовився, а племіннику порадив із російської армії тікати, бо загине. І його вб'ємо, і всіх, хто прийшов нас вбивати вб'ємо теж, сказав Олег у серцях в останній розмові із сестрою.
Більше вони не дзвонили. Через спільних знайомих Олег ще кілька разів передавав, щоб племінник із армії звільнявся, бо не виживе. Від тих самих знайомих у квітні цього року Олег дізнався, що племінника поховали.
Реальність, як і обіцяв Олег, зазнала пропагандистських декорацій. І мати та сестра на похороні сказали, "ну ми ж не знали". Про загибель онука мама Олегу так і не написала.
