хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «бог»

Сила Крестного знамения.

Священномученик Киприан, святая мученица Иустина и святой мученик Феоктист умерщвлены в Никомидии в 304 году.
Святой Киприан был язычник, родом из Антиохии. Еще в раннем детстве отдан был нечестивыми родителями в служение языческим богам. С семи лет до тридцати Киприан обучался в крупнейших центрах язычества - на горе Олимп, в городах Аргосе и Таврополе, в египетском городе Мемфисе и в Вавилоне. Постигнув премудрость языческой философии и чародейства, был посвящен на Олимпе в жрецы. Обретя великую силу призывания нечистых духов, видел самого князя тьмы, беседовал с ним и получил от него полк бесов в услужение.
Вернувшись в Антиохию, Киприан стал почитаться язычниками как главный жрец, удивляя людей способностью управлять стихиями, насылать мор и язвы, вызывать мертвецов. Многие людские души сгубил великий жрец, обучая их чародейству и служению бесам.
В том же городе жила христианка - девица Иустина. Обратившись ко Христу от языческого заблуждения и приведя к истинной вере отца и мать, она посвятила себя Небесному Жениху и проводила время в посте и молитве, сохраняя девство. Когда юноша Аглаид предложил Иустине стать его супругой, то святая мученица ответила отказом. Аглаид обратился к Киприану и просил его с помощью чародейства склонить Иустину к замужеству. Но как ни старался Киприан, ничего не мог сделать, потому что святая мученица молитвой и постом сокрушала все козни диавола. Заклинаниями насылал Киприан на святую деву бесов, разжигавших в ней плотскую страсть, но она изгоняла их силой Крестного знамения и горячей молитвой ко Господу. Даже один из бесовских князей и сам Киприан, силою волшебства принимавшие различные обличья, не могли искусить святой Иустины, огражденной твердой верой во Христа. Все чары исчезали, и разбегались бесы от одного вида и даже имени святой девы. Разгневанный Киприан наслал мор и язвы на семью Иустины и весь город, но и тут был побежден ее молитвой. Душе его, развращенной властвованием над людьми и стихиями, открылась вся глубина ее падения и ничтожества тех, кому он служил. "Если ты боишься даже тени Креста и трепещешь Имени Христова, - сказал Киприан сатане, - то что ты будешь делать, когда сам Христос придет на тебя?" Диавол тут же набросился на отвергшегося его жреца и стал бить и душить его. Святой Киприан впервые испытал на себе силу Крестного знамения и Имени Христова, оградившись ими от нападения вражия. С глубоким покаянием пришел он к местному епископу Анфиму и отдал на сожжение все свои книги.
А на другой день, придя в церковь, не хотел выходить из нее, пока не принял Святого Крещения.
Подвигом своей последующей праведной жизни святой Киприан утверждал великую силу горячей веры во Христа, искупившей все его более чем тридцатилетнее служение сатане: через семь дней после Крещения он был поставлен во чтеца, на двадцатый день - в иподиакона, на тридцатый - в диакона, а через год рукоположен во пресвитера. В скором времени святой Киприан был возведен в сан епископа. Священномученик обратил ко Христу столько язычников, что в его епархии некому было приносить жертвы идолам, и их капища были заброшены. Святая Иустина удалилась в монастырь и была избрана в игумении. Во время гонения на христиан при императоре Диоклитиане епископ Киприан и игумения Иустина были схвачены и привезены в Никомидию, где после лютых мучений усечены мечом. Воин Феоктист, видя невинные страдания святых, объявил себя христианином и был казнен вместе с ними. Зная о чудесном обращении ко Христу святого священномученика Киприана, бывшего служителем князя тьмы и верой разорвавшего его узы, христиане часто прибегают к молитвенной помощи святого в борьбе с нечистыми духами.

Есть люди,которые любят плакать...

Специально смотрят такие фильмы,сериалы,чтобы поплакать,я чуть не упала,когда мне такое сказали )))),и зачем ты живёшь,зачем ты Богу нужен такой,плакса...мне кажется верующие не любят плакать,они с богом в сердце и им только смеяться и радоваться хочется :-)

Вот,что нашла:-)

Не хлебом одним будет жить человек,но всяким словом божиим
Евангелие от Луки 4 глава,4стих

Вот для меня это сейчас актуально,у меня вообще мало денег(,буду просить аванс:-)

Мне интересно знать кто как представляет себе бога.

Доброго всем здоровья! Я неоднократно на различных ресурсах интернета сталкивался с различными суждениями о Боге и мироздании и  ни одно из них не совпадает с моим пониманием этой темы. И мне хочется узнать кто и что думает о мироздании и Ваше представление кто есть БОГ. Своё понимание опишу после прочтения нескольких Ваших. Кому интересна эта тема пишите. С уважением Валерий.

Притча о первой ступеньке к Богу

.
Один человек пришёл к старцу и сказал:
— Я хотел бы полюбить Бога — научи меня!
Учитель ответил:
— Скажи мне сначала, любил ли ты кого-нибудь раньше?
Человек сказал:
— Я не интересуюсь мирскими делами — любовью и всем прочим. Я хочу прийти к Богу.
Старец снова сказал:
— Вспомни еще раз: любил ли ты хоть одну женщину, хоть одного ребёнка — хоть кого-нибудь?
Человек ответил:
— Я ведь уже сказал тебе: я человек религиозный, а не обычный мирянин. Меня интересует только путь к Богу.
— Пока это невозможно: сначала ты должен кого-нибудь полюбить, — сказал старец. — Это будет твоя первая ступенька. Ты спрашиваешь про вершину, а сам не ступил на первую ступеньку. Иди и хоть кого-нибудь полюби.

*
 Христианские притчи

Атеїстичні читання

Думка написати це прийшла після появи такої публікації:

"ВІРОГІДНІСТЬ ТОГО, ЩО БОГ ІСНУЄ, ДОРІВНЮЄ 62%"

Математична формула, якій вже близько 200 років, допомагає зробити такі розрахунки. Щоб дійти такого висновку, автори статті з останнього номера P.M. Magazin спочатку попрактикували в математиці.

Розрахунки вірогідності і достовірності торкалися цього разу не сухих чисел, а найскладніших питань людства.

Автори P.M. Magazin висунули гіпотезу «Бог існує» і стали роздумувати на цю тему: наскільки велика вірогідність того, що Бог створив Всесвіт? Наскільки велика вірогідність того, що еволюція на Землі відбулася при його участі? Наскільки велика вірогідність того, що добро немислиме без Бога? Кожна ствердна відповідь говорить на користь існування Бога, а будь-яке переконливе пояснення, що не має нічого спільного з «промислом Божим», знижує вірогідність його існування.

В результаті було встановлено: Бог існує з вірогідністю 62%. Як прийшли автори до такого висновку, можна прочитати в свіжому (тоді) номері P.M. Magazin. «Список наявних доказів існування Бога великий, - говорить Томас Васек. - Проте всі вони не витримують перевірки на достовірність». Деякі теологи і філософи шукають альтернативу і вдаються до допомоги формули священика і математика Томаса Байеса.

Були проведені дослідження і зроблені розрахунки в 5 найкрупніших областях: виникнення та устрій космосу, еволюція, добро і зло, релігійні відомості - на багато важких питань повинна мала бути знайдена математична відповідь.

Щоб кожен зміг зробити подібні розрахунки, P.M. Magazin пропонує докладну інструкцію по використовуванню формули Байєса. Так кожен, спираючись на свої особисті переконання, може розрахувати для себе вірогідність існування Бога.

Взагалі мас-медіа завжди грішать проти істини, більшою чи меншою мірою. Але в цьому випадку останній абзац висвітлює уважному читачу суть справи - формула, яку чомусь ніхто не приводить, допомагає оцінити суб’єктивне відношення людини до ідеї існування бога, тобто зміряти його особисту зараженість містицизмом, а зовсім не надати оцінку об’єктивній реальності.

Та мене цікавить трохи інший ракурс питання.

Кожен випробовуваний по формулі Байєса задається, як прослизнуло в публікації, засадним припущенням, що бог дійсно існує. Задаймося й ми.

Властивості бога такі:

Всезнання;

Всемогутність;

Справедливість;

Непогрішимість;

Всеблагість;

Безсмертя.

Розберемо по пунктах.

Всезнання по суті означає, що ця сутність (бог) володіє повною інформацією про всю матерію і події, що відбувається у всесвіті, від мікро- до макрорівня, про кожен атом та елементарну частинку, про кожен квант енергії. Не займатимемося чисельними оцінками, це заняття невдячне і даремне. По деякім роздумі достатньо освічена розсудлива людина неминуче повинна дійти гіпотези, що розміри носія, здатного містити такий об’єм інформації, можуть бути співставлені, а вірогідніше всього, рівні (якщо не перевищують!) власне джерело, предмет цієї інформації. Тобто всесвіт. (Не говорячи вже про принцип невизначеності Гейзенберга, що забороняє таке повне знання). Залишається, правда дещо «відкритим» питання, як слід розцінювати інші всесвіти. Але оскільки їх існування є гіпотетичним, то ми на цьому довго не зупинятимемося. Відзначимо тільки, що факт існування інших всесвітів, будучи доведеним, повинен поколивати ідею існування бога і його всемогутності в іще більшому ступені.

Всемогутність завжди була джерелом парадоксів і насмішок атеїстів. Чи може Господь створити такий камінь, який йому не під силу підняти? Цей нехитрий софізм, ймовірно, ровесник поняття всемогутнього бога, і судячи з його монументальної простоти, належить комусь з античних філософів. Будь-яке припущення - може або не може - при спробі розвинути цю думку приводить до усвідомлення збитковості самої ідеї всемогутності. Заперечення віруючих у всемогутнього бога звичайно не відрізняються різноманітністю. Найбільш просунуті теїсти вказували на недосконалість бінарної людської логіки, нездібної на таку високу абстракцію. Людина прагне до простої відповіді «так» чи «ні» на поставлене питання. Богу ж, на думку віруючих, властива інша логіка.

Залишимо ж їм їх переконання (у Інтернеті зазвичай в цьому місці ставлять підморгуючий смайлік) і перейдемо до третього пункту.

Справедливість бога - це та болюча проблема, наявність якої в більшості своїй визнають навіть віруючі. Найемоційніші, найчутливіші люди живуть у стані перманентного стресу від того валу несправедливості, яку всевідаючий та всемогутній бог допускає щомиті. Торжество злочинців, страждання безневинно ув’язнених, весь цей брудний і хамський світ з його мільйонами голодуючих і тисячами щосекундних страшних і жорстоких смертей зовсім не додає віри в справедливість Господа.

Непогрішимість особисто для мене не цілком ясне поняття. Чи то це злегка спотворене формулювання справедливості, чи то властивість, про яке прийнято говорити - до нього не пристає, чи то версія твердження «Бог завжди має рацію». В усякому разі, ті віруючі, з якими я говорив, користувалися цими трьома поясненнями непогрішності. Несправедливість ми вже обговорили, варіант не «пристає» інтуїтивно зрозумілий і атеїсту - власне кажучи, а що може пристати до голої абстракції? - а що стосується вічної правоти бога, то це преверсия справедливості, дивися вище.

Всеблагість - це, очевидно, твердження, що все, що ні робиться (богом), робиться до кращого. Неважко помітити, що якщо прибрати слово в дужках, фраза не втратить нічого з свого не цілком виправданого оптимізму. Все, що ні робиться, все до кращого - таким реченням оптиміст заспокоює себе, збираючи з підлоги уламки дорогоцінної вази епохи династії Мін або перекидаючи чарку на похоронах тещі. Що стосується самого твердження - чи все дійсно робиться до кращого, можна зазирнути одним очком в абзац про справедливість, заразом пригадати про глобальну екологічну катастрофу, що назріває в світі з потурання і благословення всемогутнього і справедливого бога, котрий міг би помахом брови привести в порядок і природу і людей, що спаскудили її… але чомусь не робить цього.

Єдина властивість бога, по якому мені майже нічого сказати, це його безсмертя. Принаймні, ця ідея, будучи неодноразово похитана, не зникає. Не дивлячись на успіхи науки, польоти в космос, залишається деяка кількість людей, які для своєї внутрішньої рівноваги потребують безсмертного бога і матимуть цю потребу й надалі. Що ж до біологічного безсмертя індивіда, то на рівні сьогоднішнього знання ясне одне - якщо довголіття і досяжне, то безсмертя, будучи реалізованим, призвело б до жорсткої стагнації і з великою ймовірністю, врешті-решт до самознищення. Що, власне, і робить ідею безсмертя порожньою абстракцією.

Всі перераховані вище властивості бога в їх реальному втіленні здатні людину з містичним складом світогляду врешті-решт підвести до думки, що та істота або сутність, якщо вона дійсно існує або уявна дяки внутрішній потребі містика, володіє зовсім іншими якостями.

Жорстокість. Безперечна витончена жорстокість владики світу приводить у подив. Людські натовпи, що кишать у світі, терзають один одного з такою старанністю, неначе покликані доставляти збочену насолоду садисту, що спостерігає за ними. Якщо ж це коїться його волею - а віруючі кажуть, що і волосок не впаде з голови проти волі господа, - то ступінь його садизму такий, що просто не укладається в голові. Слабкі зусилля етичних принципів, вироблених століттями людської еволюції, не в силах встояти перед потоком злої волі, яка нібито править світом.

Тупість. Про тупість цієї гіпотетичної істоти можна складати пісні. Скажіть на милість, ну за яким бісом потрібно було створювати світ, який тебе по сто разів на дню кляне?

Підступність. Відома приказка - бутерброд падає маслом вниз - не виросла на рівному місці. У цієї події дійсно вірогідність на 20% вища, ніж у протилежної. Можна, звичайно, міркувати на тему того, що пересічна людина має певний середній зріст, що вона тримає його ЗАВЖДИ маслом вгору, що масогабаритні характеристики бутерброда за гауссіаною розподіляються навколо якихось пересічних значень, але досвідчений містик піде далі - а хто зробив так, що у людини саме такий середнє зріст і відповідно, йому зручніше тримати бутерброд саме таких розмірів… йому, містику і невтямки, що цим він підтверджує тезу про наперед заплановану недоброзичливість, тобто про підступність вседержителя.

Декілька слів про мучеників. Мученик релігійний приймав муку різних видів, ступенів і категорій ради того, щоб своїм прикладом навернути на істинний шлях людей, що помиляються. Якій брудній меті можуть служити такі методи, просто чудуєшся. Якщо є можливості відразу, однією особистою волею, змусити людей поступати згідно догматам, для чого таким бузувірським чином катувати та страчувати своїх прихильників?

Багато можна ще міркувати на тему негативу, вільно поширюваного гіпотетичним богом про самого себе. Бо немає такого зла в світі, яке, за твердженням віруючих, не коїться без його особистої і безпосередньої участі. Ті властивості бога, які вимальовуються в результаті цього простенького, аналізу, що не претендує на повноту, неминуче приводять до його сприйняття, як носія та промотора всесвітнього зла. А це є не щось інше, як поняття сатани.

Таким чином, ми «афінно» перетворили бога в його одвічного ворога. А отже, привели мислячу людину до розуміння глибокої внутрішньої суперечності в обох поняттях.

І урочисто, при збіговиську публіки, відмовляємо їм обом у праві на існування.

Хочеться примітити, що, наприклад, російська православна церква поставила на своєму Соборі мету витравити з системи освіти традицію матеріалістичного, наукового світогляду, що склалася в комуністичний час. Мені невідомі подібні спроби української церкви, але припускаю, що й вони не є за горами.

Група відомих російських учених написала лист президенту про небезпеку для майбутнього Росії такого напряму. Відповідь його мені невідома, але чомусь здається, що Путін в цьому питанні швидше підтримає неуків, ніж учених.

Хтось підкаже, якою була відповідь їхнього президента?stena


Короткая притча о счастье


.
Бог слепил человека из глины, и остался у него неиспользованный кусок.
— Что ещё слепить тебе? — спросил Бог.
— Слепи мне счастье, — попросил человек.
Ничего не ответил Бог, и только положил человеку в ладонь оставшийся кусочек глины.

*
Автор неизвестен

Про яйцы.

  Велик и умен Творец . Даже  не хочу думать  как мы жили бы без яичницы на завтрак обед и ужин ,  если бы Он сотворил птиц живородящими , как нас . А так за всё слава Богу , можно и сырое выпить , можно и отварить в мешочек и скушать,  как Корейко , можно просто в оливье или так с майонезом , которого тоже не было бы , если бы не яйцы.   И сразу ясно , что этот пост я пропускаю , а он идет . И это грех .   Но по средам я все-таки пощусь уже три или четыре или 2 года .                                      

Ну и прочие царские киндерсюрпризы