Свята
Церква перед празником Господнього Богоявлення у богослуженнях
звертається до своїх вірних: "Вифлеєм залишивши, преславне чудо, спішімо
до Йордану душею гарячою і там побачимо страшне таїнство" (Світилен
утрені з 3 січня). Це таїнство Господнього Богоявлення, це Хрещення
Господа нашого Ісуса Христа в ріці Йордані. У цьому таїнстві Ісус
Христос об'являє себе як Месію і Спасителя. Про Його Боже післанництво
свідчить при Хрещенні сам Отець Небесний голосом із неба: "Ти єси Син
мій любий, у тобі — моє уподобання" (Мр. 1, 11); свідчить Святий Дух, що
у вигляді голуба сходить на Нього; свідчить і святий Йоан Хреститель,
вказуючи на Нього: "Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає" (Йо. 1,
29).
Празник Господнього Богоявлення у перших віках
християнства вважався збірним, бо стосувався кількох подій із життя
Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва,
поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного
розмноження хліба. Тому й нашу назву "Богоявлення" треба розуміти у
множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.
Празник
Господнього Богоявлення, крім празника Пасхи і Зіслання Святого Духа,
належить у Східній Церкві до найдавніших. Його почали святкувати в кінці
II або на початку III ст. Про нього згадує у своїх творах святий
Климент Олександрійський (+ 215). В Апостольських постановах, творі IV
століття, про цей празник сказано: "Нехай празнують празник Богоявлення,
бо того дня явилося Христове божество, про яке свідчить Отець при
хрещенні і Святий Дух у виді голубині, вказуючи на Христа". Про подію
Богоявлення у III столітті говорять у богослуженнях святий Іпполит
Римський (+ к. 235) і святий Григорій, Неокесарійський Чудотворець (+
270), а в IV ст. в дні цього празника святий Григорій Богослов, святий
Йоан Золотоустий, святий Григорій Ниський, святий Августин та инші Отці
Церкви мали гарні духовні науки.
Празник Господнього Хрещення
показує нам одну з найбільших і найглибших правд нашої святої віри —
таїнство Пресвятої Тройці. При Христовім Хрещенні об'явилася Пресвята
Тройця, яка посвідчила про Його божество. На третьому часі в навечір'я
празника читаємо: "Тройця, Бог наш, себе сьогодні нероздільно явила, бо
Отець об'явленим свідоцтвом заявив споріднення. Дух же у голубиному виді
зійшов із небес, Син свою пречисту голову склонив Предтечі і
хрестившись, визволив людей із неволі, бо Він чоловіколюбець".