У рамках щорічної подорожі на травневі свята цього року ми їздили у Уманьський парк "Софіївка".
Раніше я бував тут 2 чи 3 рази восени, навесні ж вперше. Гарно тут і навесні, хоча немає того переливу фарб від зеленого до червоно-бордового по пагорбах навколо ставків, але є своя чарівність у свіжій зелені та теплому сонечку. Але навіть при досить довгому весняному дні нам не вистачило часу, щоб досконало оглянути всі закуточки парку, не кажучи вже про саме місто. До того ж під кінець прогулянки, на нижній станції підземної річки Ахеронт (Стікс) нас застав дощик, що згодом переріс у повноцінну зливу. Тож вечірню маршрутку на Київ ми чекали хоч і мокрі, але з твердими намірами приїхати сюди ще не раз.