[Приєднана картинка] За обрій впало сонце й запалало 13.10.08 10:04 | осінь За обрій впало сонце й запалало, Над ставом вдалині багряним світлом, Травинкою сухою на вогні, Згоріло в льоті днів коротке літо. Надвечір я зайду в осінній сад, Де роси в листі,як намисто, Та яблуні задумливі стоять, Під ноги сиплять жовте листя. Червоних ягід на калині, Торкнусь теплом своїх долонь, Посеред листя загубилось, Волося біле з моїх скронь. У вишневій кроні десь вгорі...

Читати далі...

За обрій впало сонце й запалало, Над ставом вдалині багряним світлом, Травинкою сухою на вогні, Згоріло в льоті днів коротке літо. Надвечір я зайду в осінній сад, Де роси в листі,як намисто, Та яблуні задумливі стоять, Під ноги сиплять жовте листя. Червоних ягід на калині, Торкнусь теплом своїх долонь, Посеред листя загубилось, Волося біле з моїх скронь. У вишневій кроні десь вгорі, Вже не ховається гніздечко, У вирій ,вранці,на зорі, Птахи полетіли далеко. Осінь!Осінь!В ...

Читати далі...

Вечір, темніє на дворі. Осінь листям стукає в двері. У кімнаті нас лише двоє, Я і новий вірш на папері. А на дворі осінь гуляє, У саду цвітуть хризантеми. Сліпий старець у хлопця питає: - Іванку, де ми? Із дерев листя спадає, Вітер віє не знає втоми. Хлопець в старця старого питає: - Діду, хто ми. - Українці ми сину, Ми українці. Ми мов ті хризантеми осінні, Дуже довго за волю боролись, Та навіки ми стали вільні. Ранок, на дворі світає, Вірш читаю, зміст не можу збагнути...

Читати далі...

>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>Смак гіркий полинової доліДесь в забутті занімілої волі.Вітер стрімкий листя зриває,Осінь на дворі зиму шукає---Тихо... пташки лиш співаютьШвидко... дні проминаютьЛіто... вже в спогадах линеКвітка... пелюстки відкине---Але то буде завтра!..Прийдуть сніги і морози...Бабине ж літо спочатку,Осінні ще будуть грози!---Небо потроху сивіє,Скоро лід все покриє...А зараз скрізь золото спіє!Сонце ще...

Читати далі...

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ >>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>> кажуть осінь - чудова пора... кожному своє, як мовиться, але літо і зима видаються кращими. Крім сонячних відтінків на листках, що опали і лежать під оголеними деревами, ніяких асоціацій...

Читати далі...

* * * Муляє ногу тісний черевик. Серце стрибає, мов сонце у хмарах. Бабине літо торкає повік. Скиглять трамваї, та ходять по парах. [Приєднана картинка]