Співробітниця з офісу вийшла з відпустки, але роботою і не пахне. В принципі, це очікувано - спочатку буде розгрібати завали за два з хвостиком тижня, а вже потім буде давати завдання. Питання тільки в тому, скільки буде заклопотана своїми справами? Бо цей місяць і так вийде коротким.

Є, звичайно, версія, що за декілька місяців виконав чималий шмат роботи. 2/3 товарів заповнив. Але ще повинен залишитися запас завдань.

Я вже почав придивлятись до нових вакансій. Навіть пощастило знайти посаду контент-менеджера без обов'язків адміністрування і SEO (правда, і зарплата менша). Однак робота в офісі - а хто його знає, де він розташований, і скільки часу, грошей і нервів витребує поїздка на роботу. Так що поки почекаю. Сподіваюсь, співробітниця в офісі швидко роздуплиться.

Докупив комплектуючі для компа. Ледве допер. І вже вдома помітив, що нема чеку. Як так вийшло? Можливо, розгубився, зрозумівши що донести вантаж буде незручно.

Друге — в місті повідміняли декілька зупинок. Правда, мені все одно, що так що інакше топати пішки. Тут обурює сам факт — в одну сторону зупинка є, в зворотню нема.

Як непросто вибрати комп'ютер. І ще складніше підібрати сумісні компоненти. Причому не які попало. Хоча, подивився відгуки, що не вибери — на все скаржаться. А знайти те, що хочеш іноді нереально. От цікаво, чи є десь у продажу корпус системника з чотирма USB-портами (2 під USB 2.0, 2 під USB 3.0/3.1)? Ну і ціни... Ціни просто жах! Бюджет перевалив за очікуваний. А ще ж оплата складання. Хіба що конфігурація краща, ніж в готовому комп'ютері. Так що все одно виходить економія.

Ще й складання відкладається. Не дочекаюсь, коли буде готовий новий комп.

Хоча запитань не меншає. Сказали, що одночасно ставити ставити Вінду і Лінукс невимправдано, бо Вінда може не запуститись. Але все-таки є бажання спробувати Linux Mint. Що порадите з цього приводу? Просто я хочу, щоб перехід з однієї операційки на іншу відбувся поступово, бо одразу перевчитись буде тяжко.

Вчора несподівано дізнався, що вже розпочався музичний фестиваль «Atlas Weekend». Я то думав, що він стартує 4 липня, а виявилось, що перший, безкоштовний, день не враховується. Тож, поки ще був час (концерти розпочинались ввечері) запропонував подружці з'їздити на фестиваль. А перед цим полазити по новій заброшці, поки туди можна залізти.
Але вийшло все не так.

Оскільки на концерт дозволено користуватись лише смртфонами і фотоапаратами-"мильницями", то гарний фотік не взяв з собою. А дарма: знав би, що до концерту не доїдемо — взяв би нормальну техніку. В результаті частина фоток на смарку. Ну, будемо задовольнятись, чим є.

Отже, полізли в першу заброшку.
Надпис просто милує. Ну звичайно, не будемо грюкати дверима. Нащо ж себе виказувати?


[ Ще фотки... ]

Зараз рідко не тільки подорожую, а й прогулююсь. Тому влаштував прогулянку з новим знайомим. Хоча, як завжди, в останню мить знайшлися причини щоб не поїхати — але не часто відгукуються на пошук друзів. Так що відмовлятись не став.

Де прогулятись? Бо Київ я обійшов і об'їздив майже весь.
Ну, нехай це буде Велика Васильківська. Не скажу, що це найулюбленіше місце. Але, як мінімум, не забоянив (тобто, не дуже часто там буваю). І без асоціацій і спогадів (що теж важливо).

Ну а оскільки я блогер, то прогулюватися просто так було би нелогічно. Тому по ходу трішки назнімав.
Нафоткав небагато. Можливо пізніше дозніму. Але оскільки на і.юа фоторепортажів мало, то опублікую тут.

Початок прогулянки — сквер Заньковецької.
Фонтан чомусь не працює. Хоча це центр столиці.

[ Ще фотки... ]

Вирішив поцікавитись які компи продають і по чим. Заходжу в магазин. А там покупців нема зовсім. Лише охоронець нудьгує біля рамок-сканерів. Посеред торгових рядів тільки продавці-консультанти. Ще б поблукав в пошуках потрібного відділу, то пристали б із запитаннями, а так випередив - сам запитав:)

Поки консультант розповідав, навколо з'явилися інші консультанти-зіваки, які напевно захоплено споглядали як їхній колега схиляє потенційного покупця витратити гроші. Дорого одразу розплатитись не можете - купіть в кредит. 0%. Ага, аякже! Тільки вийде дорожче. А в ціну входить все? Ні, те то й те не входить у комплект і треба докупляти окремо. Ось те також треба купляти. Так нічого у них не купив. І бажання щось купляти пропало.
Пішов звідти із запитанням: що вони там заробляють, якщо покупців нема?

Як легко і непомітно засмагнути? Дуже просто. Зранку виїжджаєте подорожувати. Чекаєте на маршрутку під сонцем (бо затінку нема). Потім прогулюєтесь (тех під сонцем). Далі чекаєте зупинку, щоб повернутись. І вуаля — ввечері різко проявляється червона засмага. А от під час подорожі про засмагу навіть не замислюєшся, бо її не видно. А тепер же що поробиш? Може підкажете якісь креми проти засмаги? Чим користуєтесь, якщо неможливо сховатись від сонця?

P.S.: А стосовно подорожі, поїздка видалась епічною. Подорож була на грані зриву через маршрутки. Якось напишу. Хоча ж ви не любите довгих фоторозповідей?

Ввечері в четвер розійшовся грозовий шторм. Блимало і лило декілька годин. Ще й на початку дощу здійнявся рвучкий вітер. Ну а я відзняв відео з якого зробив ось цей скріншот. Блискавки потужні.

А в п'ятницю і суботу (сьогодні) обіцяних дощів нема. Знову посуха. Хоча дощі в таку спеку — як стихіне явище.



P.S.: Нестабільна погода за вікном все-таки не радує. Якщо сонячно, то сонячно. Якщо хмарно, то дощ.

Найепічніший недобуд столиці — льодовий стадіон — обгородили новим парканом і навезли кранів. Так що тепер його можна викреслювати. Звичайно, з практичної точки зору, від того, чи той абандон простоював, чи його почали розбирати, мені ні холодно, ні спекотно — все одно я б туди не пробрався. Але все одно неприємна звістка. Так би була гвіпотетична ймовірність відвідати. А на будмайданчик напевно не пустять.

До речі, про заброшки. Шось знайомі сталкери "залягли на дно". Мабуть гроші заробляють. І як назло, нові знайомі не знаходяться. А ну і похрін! Теж знайду справи поважливіше.