Копилів село в Макарівському районі Київської області розташоване за 45 км від столиці України, міста Києва.До другої половини 19 ст. Копилів змінив багато власників, а в 1881 р. копилівський маєток переходить до дворянської родини «залізничних королів» фон Мекк – Надії Філаретівни фон Мекк (1831- 1894) та її сина Миколи Карловича (1863-1929).

У 1888 р. фон Мекки зводять тут літню дерев’яну дачу в стилі «дачний модерн».

Навколо будинку був розбитий парк площею 9 га. На початку 1960-х рр. у панському парку було збудовано сільський стадіон. До нашого часу збереглися лише ялинові та липові алеї. В Копилові були створені кооперативне товариство та сільське банківське відділення, побудовані молочна ферма, кінний завод, водонапірна башта, млин, розарій, що давало робочі місця селянам.

Церква св. Петра та Павла , поч. 20 ст.

Дивитись про Копилів ще ...

Миронівка — районний центр Київської області, розташований в долині річки Росава за 106 км від Києва.

Станція Миронівка була споруджена в 1876 р. і є нині вантажною вузловою залізничною станцією на сходженні ліній Фастів-1 – Миронівка, Київ-Миронівка, Миронівка-Богуслав (вантажна) Південно – Західної залізниці та Миронівка – Цвіткове Одеської залізниці. Під час Другої світової війни станцію було зруйновано. Нове приміщення вокзалу з’явилося в 1953 р. за проектом арх. П. Ф. Красицького. У 2000-і рр. було проведено капітальний ремонт вокзалу.

 

Дивитись ще багато ...

Перший звіт від Софійки. Ми поки маленьки їздити далеко, тому починаємо оглядати Київ та передмісття ;) Буде багато цікавого. З*явилась змога нарешті побачити рідне місто )) Державний музей авіації України, що знаходиться в передмісті Києва - Жулянах, є найбільшим історико-технічним музеєм країни. Музей створено у 2003 р. з нагоди 100-річчя світової авіації на колишній території навчально-авіаційної бази нинішнього НАУ (Національний Авіаційний Університет). Першими експонатами колекції стали літаки приписані до цієї бази.

Сьогодні музей володіє експозицією, що налічує понад 70 літаків та вертольотів (а починалося все лише з 30 бортів). Крім того тут представлені зразки авіаційного озброєння, БПЛА та експозиція авіадвигунів.

У фондах музею представлені розробки практично всіх провідних авіаційних КБ радянського періоду - Туполєв, Антонов, Яковлев, Ільюшин, Сухий, Мікоян-Гуревич, Камов, Міль, Берієв та Навчально-тренувальні літаки.Ну що починаємо екскурсію по музею. Туполєв Андрій Миколайович Магістральний лайнер Ту-104, представлений в експозиції музею. Він є "двічі першим" - адже це не тільки перший радянський реактивний пасажирський літак, але й перший серійний зразок. Літак побудовано в 1956 р. в Україні, на Харківському авіазаводі. Це єдиний у світі екземпляр Ту-104 першої серії, що зберігся.

Середньомагістральний літак другого покоління Ту-154 зробили в кінці 60-х років. Він увібрав найкращі якості лайнерів першого покоління: швидкість Ту-104, дальність і економічність Іл-18 та комфорт і злітно-посадочні характеристики Ан-10.

Протичовновий літак дальньої дії Ту-142 МЗ був найбільшим не тільки в морській авіації СРСР, але й у світі: розмах його крил - майже 50 метрів, а загальна потужність чотирьох двигунів - 60 тисяч кінських сил!

Вдосконалений варіант Ту-22 М-2 вже мав на озброєнні три ракети Х-22, які могли споряджуватися ядерними боєголовками з дальністю польоту до 450 км, а моделі Х-22Н були оснащені ядерними боєголовками потужністю в 200 кілотонн (у десять разів більше, ніж бомба, скинута на Хіросіму). Літак міг дозаправлятися в повітрі, тому мав фактично необмежений радіус дії.

Всі літаки Туполєва в музеї

Антонов Олег КостянтиновичАн-24 - турбогвинтовий пасажирський літак для ліній малої та середньої протяжності. Ан-24 випускався з 1959 по 1979 рр. За цей час було випущено 1367 таких літаків. Літак експортувався в 26 країн світу і досі експлуатується в країнах СНД та Африки.

Всі літаки Антонова в музеї

Яковлєв Олександр СергійовичСимволічний "Винищувач ЯК" В 70-х роках знімався у фільмі "В бій ідуть одні старики". Сам фільм вважається мабуть, кращим і найбільш правдивою кінорозповіддю про льотчиків на Другій світовій війні. В цій машині можна знайти риси від Як-1, Як-3 або Як-9.

Пасажирський реактивний лайнер Як-40 був створений у середині 60-х років для коротких (регіональних) авіаліній.

Всі літаки Яковлєва в музеї

Ільюшин Сергій Володимирович

Іл-62 належить до другого покоління радянських далеко магістральних лайнерів. Він був створений на початку 60-х років, і досить значно відрізнявся від інших літаків Ільюшина: мав Стрілоподібне крило, Т-подібне оперення і чотири двигуни в хвостовій частині, які мали реверс тяги для зменшення пробігу під час посадки. Лайнери Іл-62 експлуатувалися на найбільш протяжних маршрутах: у США, Канаду, Кубу і т.п. Ці літаки до цих пір зрідка літають з Борисполя і входять до складу урядового авіазагону. Всього було побудовано в 1967-95 рр.. 85 Іл-62 та 191 Іл-62 M

Іл-76 спеціалізований транспортний літак, є найпотужнішим військово-транспортним літаком ВПС України. Такі машини перевозять наших миротворців до Іраку, Ліван, і літають по всьому світу під прапорами авіатранспортної компанії Міністерства оборони. 1973-1995 рр.. всього випущено понад 950 літаків Іл-76 всіх моделей.

Зараз на регулярних лінях його замінив більш сучасний Іл-96. Представлений у колекції борт з номером 86000 - є першим досвідченим екземпляром літака.

Всі літаки Ілюшина в музеї

Сухий Павло Йосипович

У музеї знаходиться його найбільш досконала модель - Су-15ТМ. Цей літак здатний виявляти цілі за 70 кілометрів, наздоганяти їх зі швидкістю понад 2200 кілометрів на годину і вражати ракетами на дальності до 24 кілометрів. Саме Су-15ТМ в 1983 році збив південнокорейський "Боїнг" над Сахаліном.

Су-24 був створений в кінці 60 років, і до цих пір залишається єдиним надзвуковим фронтовим бомбардувальником у світі. Він також оснащений крилом змінної стріловидності. Екіпаж машини складають пілот і штурман, які сидять поруч. Літак здатний вражати цілі за будь-яких погодних умовах, як звичайними бомбами, так і високоточними боєприпасами загальною вагою до 8 тон. У музеї знаходиться одна з перших моделей Су-24.

Всі літаки Сухого в музеї

Мікоян Артем Іванович и Гуревич Михайло Йосипович

МіГ-23 - машина третього покоління і один з перших радянських бойових літаків з крилом змінної геометрії. Таке крило поліпшувало льотні і тактичні властивості, оскільки давало можливість поєднати високу швидкість з великою дальністю польоту, маневреністю і хорошими злітно-посадковими характеристиками. У колекції представлені три машини - фронтовий винищувач МіГ-23МЛ, і два створених на його базі винищувача-бомбардувальника - МіГ-23БМ та МіГ-27К. Останній одержав найскладніше в своєму класі радіоелектронне обладнання та широкий спектр високоточних озброєнь. Всього випущено понад 1100 МіГ-23МЛ.

МіГ-29 - один з найбільш поширених у світі винищувачів четвертого покоління. Ще й сьогодні він перебуває на озброєнні не лише країн СНД, але й німецьких Люфтваффе, ВПС Польщі, Угорщини та ще десятків держав світу. Крім виняткової маневреності, МіГ-29 має також і потужне озброєння. Його ракети Р-27, виготовлені на київському ВО "Артем", здатні уражати повітряні цілі на відстані до 80 км, тобто вести бій за межами поля зору пілотів! На музейному ж варіанті підвішені блоки некерованих ракет, залп яких здатен знищувати площі в два гектари. Всього випущено понад 700 МіГ-29. До 2000 р. було побудовано понад 1500 літаків МіГ-29 всіх моделей. ВПС України в 1992 р. мали 240 МіГ-29

Всі літаки МіГ в музеї

Камов Микола Ілліч

Під керівництвом Камова були створені вертольоти Ка-8 (1948), Ка-10 (1953), Ка-15 (1956), Ка-18 (1960), Ка-25 (1968), Ка-26 (1967), винтокрил Ка -22 (1964), аеросани Північ-2 та Ка-30, глісер.

Всі вертольоти Камова в музеї

Міль Михайло Леонтійович

Міль працював у ЦАГІ ім. М. Є. Жуковського, брав участь у розробці автожирів А-7, А-12 і А-15. У 1951 р. під керівництвом Міля був створений перший радянський серійний тримісний вертоліт Мі-1. Його колективом були створені вертольоти Мі-2, Мі-4, Мі-6, Мі-8, Мі-10, Мі-12, Мі-24, В-12 та ін.

Всі вертольоти Камова в музеї

Берієв Георгій Михайлович

В активі колективу під керівництвом Берієва, надзвуковий гідролітак СС, гігантський стратегічний літаючий човен ЛЛ-600, створення дослідного літака-снаряду (крилатої ракети) П-10 (1956), проект крилатої ракети П-100 у варіантах середньої і міжконтинентальної дальності, екранольоти Бе-1 (1963), літаки Бе-30 (1967) і Бе-32 для місцевих ліній та спільна робота з КБ О.К. Антонова над літаком Ан-2М для місцевих авіаліній, а також над літаком аерофотозйомки Ан-30 (Ан-24ФК), проектом реактивного літака для місцевих ліній Ан-Бе-20 (який згодом став літаком Як-40).

Всі літаки Берієва в музеї

Повний звіт, дуже багато

Продовження подорожі по Фастовщині. Цього разу сам Фастов, та де які цікавості, маленькі але цікаві. Маршрут був простий з уклоном на Фастів. Було дуже жарко і більше нічого не хотілось. Пробіг 200 км. Мар'янівка – Фастів – Червона Мотовилівка – Борова

Мар'янівка . Зараз не буду описувати історію цього села, яка розпочинається з ХІІ століття. Зараз село відомо як батьківщина всесвітньо відомого тенора Івана Семеновича Козловського (11 березня (24 березня) 1900, Мар'янівка — †24 грудня 1993, Москва). В селі відбудована хата в який народився Іван Степанович, зараз тут музей.

Фастів (за дореволюційним правописом Хвастів) місто обласного підпорядкування Київської області, районний центр. В першу чергу Фастів — місто залізничників, в ньому нараховується 12 залізничних підприємств й організацій. В місті є Музей історії міста, Дерев’яна Покровська церква (1779—1781), Католицький костьол (початок XX ст.), Фастівський краєзнавчий музей та музейний комплекс, який відтворює події далекого 1918 року, коли на станції Фастів було підписано Акт Злуки (22 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. А 22 січня 1919 р. відбулося об'єднання УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).).

Червона Мотовилівка. Також давнє українське село, що бере свій початок з 1712—1714 рр, коли за умовами Прутського договору 1711 року козаки-російські піддані українських земель змушені були переселитись на лівий берег р. Стугни з Мотовилівських земель (нинішнього с. Велика Мотовилівка). Доволі цікава і гарно викрашена дерев’яна Покровська церква.

Борова. Дерев’яна Успенская церква, є припущення що вона 1902 року. Але в селі зберігалась ще одна будівля з цікавою історією. Відкопав що в селі Борова ще жив Ксаверій Ратник ;) Той самий українець генерал-лейтенант Ксаверій Ратник який збудував крейсер «Аврора», що згодом став символ жовтневої революції. За радянський час ім’я Ратника стерли з історії, а сина розкриляли в 37 році за дворянське походження. Дочка яка жила в Києві до самої смерті скривала від свого сина хто був його дід.

 

 в домі Ратника знаходиться дослідна станція яка там з 1939 року. І нажаль про цю родину і цю сторінку історії майже ніхто не знає і досі.

Багато цікавого про Київщину

Як справжні кияни на день міста ми вирішили втекти з міста. Маршрут напросився сам собою, так как ми давно хотіли поїхати в Томашівку та Ковалівку. Тому спланував маршрут по Фастівщині. Так вийшло що Фастів залишався в центрі, а ми по кругу дивились красоти. Наступні вихідні вирішили вже подивитись сам Фастів та деякі унікальні речі яки пропустили, але це поки що секрет. Так от маршрут вийшов таким Томашивка – Веприк – Скригалівка – Півні – Кожанка – Ковалівка – Пилипівка. Дороги нормальні, пробіг всього 300 км. з дорогою додому. Тому ми його подолали без набряку відпочиваючи по дорозі і милуючись красотами Київщини. Дуже гарний маршрут для тих хто починає, або хоче просто недалеко прогулятись без особливих затрат. Всього 300 км та 260 грн. и ви провели гарні вихідний.

Томашівка. В селі знаходиться палац Хоєцькіх який зараз використовують монахи чоловічого монастиря. Територія монастиря доглянута, чиста та красива. Не полінуйтесь і на вихідні поїдьте погуляти, дітям сподобається такий собі міні зоопарк з різними птахами та страуси на ферма.

Веприк. В селі знаходиться церква св. Параскеви, 1990-ті роки, але вона стоїть на старому фундаменті старої церкви яка була побудована в 1856 р. Колись тут проводив богослужіння Кирило Стеценко. На подвір'ї церкви знаходиться пам'ятник композитору. Меморіальний музей-садиба Кирила Стеценка

Скригалівка. В селі знаходиться дерев’яна Покровська церква, кін. ХІХ ст.

Маленький перекусик по дорозі

Півні. В селі знаходиться дерев’яна Церква Іоанна Златоуста, сер. ХІХ ст. Цікава церква, але їй ніхто судячи за все не опікується, стоїть навіть не покрашена, хоча це додає якось таємничого вигляду.

Кожанка. В селі знаходиться дерев’яна Покровська церква, 1758 року. Доволі цікава церква, мені особисто вона дуже сподобалась. Нажаль не дивлячись на те що їй опікується доволі добродушний батюшка, церква зазнає «травм». Один бік церкви провалюється і тому як що подивитись ззаду то таке враження що її криво зробили, цього року збираються її підняти та укріпити фундамент. І це не єдина катастрофічна проблема, ще почав гнити зруб з дубу який в основі церкви, це вже зробили горе реставратори яки замурували кладкою доступ повітря к підвальнім основам церкви, як результат почало гніти дерево. На всі запити спасти пам’ятку архітектури, віть повідь одна робите своїми силами, або є таки закиди що давайте дамо гроші на будівництво нової цегляної. Напевно відмити гроші на цегляній краще чим реставрувати унікальні пам’ятки історії.

Ковалівка. Хто ще не знає про найкраще село в Київський області, а може і в Україні. Ковалівка є центром діяльності агрофірми «Світанок». Голова агрофірми «Світанок» — народний депутат України трьох скликань Тетяна Засуха, дружина Анатолія Засухи, губернатора Київщини (1996—2005 рр.). Село варто уваги, це як великий парк в якому можна гарно провести вихідні. Доволі розвинута інфраструктура є школа-гімназія, салон краси «Наталі», ресторан «Земля мрії», піцерія Dream Lеnd з літнім майданчиком, готель «Либідь», дитяче кафе, сільський клуб. В центрі села у 1996 році збудовано православну церкву Різдва Пресвятої Богородиці.Саме село за переказами заснував коваль Мина Назаренко у 1501р.

Пилипівка. В селі знаходиться Михайлівська церква яка була зведена у 1836 році на кошти графині Олександри Браницької засновниці білоцерківського парку „Олександрія”.

Багато цікавого про Київщину

УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР Березень 2011 року
12.03.1596 – Перемога Наливайка й Лободи над поляками. 415-та річниця перемоги.
http://www.uvkr.com.ua/ua/calendar/kalend_march.html

У Раді вимагають звіту Азарова за "хлібну кризу" і розслідування
http://www.pravda.com.ua/news/2011/03/11/6002858/ і коментар мій там непотрібен.
"Демократія" набирає потрошку обертів. То я не зміг залишити коментар у "Історичній правді", потім в "Економічній правді", тепер вже і в "українській правді" залишити коментар мені зась. А 415 років тому похід козаків на Київ теж почався так, ніби козаки за хлібом поїхали, і жидам і полякам тоді добре боки нам'яли. Сьогодні хліба нема на Луганщині, Хто буде без хліба завтра?