хочу сюда!
 

Лилия

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 42-53 лет

Заметки с меткой «пауло коельо»

Мужчины... Цитата...

Мужчины очень странное племя; они грозят кричат, могут побить, но все без исключения сходят с ума от страха перед женщиной. Может быть не перед той, которую взяли в жены, но непременно найдется такая, которая заставит выполнять все свои прихоти.... Пауло Коельо

Відлуння наших справ



Чоловік ішов по долині в Піренеях, коли зустрівся йому старий пастух. Він поділився з ним своєю їжею , і довший час вони сиділи і розмовляли про життя. 
Чоловік сказав, що коли хто-небудь вірить в Бога , він  повинен також розуміти , що він не є вільним , оскільки Бог керує кожним його кроком.
У відповідь на це пастух провів чоловіка в яр , де він міг почути з абсолютною чистотою  відлуння кожного звуку.
- Життя є цими стінами , а доля - це той крик , який робить кожен з нас,- сказав пастух.
- Все , що ми робимо , відображається в Його серці і повертається до нас в тому ж самому вигляді.
Бог - це відлуння наших справ.

Двічі в одну річку...

" Все , що трапляється один раз , може вже більше ніколи не статися , 
але те, що трапляється двічі , станеться напевно і втретє ..."
~ Пауло Коельо ~

Надихнула замітка

Великоднє оповідання.

ВЕЛИКОДНЄ ОПОВІДАННЯ. Згідно старої легенди , давним-давно в лісах Лівану виросли три кедри. Всім відомо , що потрібно багато років для того , щоби з кедра виросло могутнє дерево. Тому ці дерева впродовж цілих довгих віків роздумують про життя, смерть, природу і про людей. Три кедри стали свідками прибуття експедиції з Ізраїля , висланої королем Соломоном , Пізніше стали свідками того , як земля покрилася кровю під час битви з асірійцями. Судилося їм побачити Ізабель та пророка Елліаша , двох смертельних ворогів.

Бачили також , як винайшли алфавіт.

Одного разу вирішили поговорити про майбутнє.
* Після того всього , що довелося мені побачити , хотів би ,щоб з мене було вирізьблено трон для Короля наймогутнішого на всій Землі - мріяв собі перший з кедрів.
* А я прагну стати часточкою чогось , що перемінить Зло в Добро.
* Що стосується мене, то я хотів би , щоб скільки разів люди поглянуть на мене – завжди думали про Бога – промовив третій кедр.
Минуло ще багато років , аж зявилися теслі. Зрізали кедри і повезли в різні сторони. З першого дерева збудовано стайню для тварин, а з решток збито жолоб для сіна. З другого дерева – витесано звичайний стіл, що потрапив до торгівця меблями. На дерево третього кедра не знайшлося купця, тому було порубане і поскладане в магазині в якомусь великому місті.

Нещасні кедри жалілися : « Наше дерево не було надто добре і ніхто не віднайшов в нас краси , щоб її розкрити »

Минав час, і однієї з багатьох зоряних ночей подружня пара , яка не могла віднайти місця для нічлігу, заховалася в стаєнці , збудованій з дерева першого кедру.

Жінка кричала з болю, аж породила дитинку і положила її на сіні , в жолобі зробленому з дерева другого кедра. Тоді кедр зрозумів , що сповнилася його мрія – це був найбільший зі всіх Королів на Землі.
                     
Минали роки, аж одного разу в скромному будиночку чоловіки засіли навкруг столу, витесаного з дерева другого кедра. Один з них , перш ніж всі почали їсти, промовив слова про хліб і вино. Тоді друге дерево зрозуміло , що в цій хвилині не келих вина і кусочок хліба спочиває на ньому , але відбувається єднання людини з Божественним.
                                       
Наступного дня було зібрано рештки третього кедра і збито у вигляді хреста. Залишено десь , а через декілька годин до нього привели звірськи пораненого чоловіка і пізніше розіпяли на цьому дереві. Зворушений до сліз, кедр заплакав з розпачі над долею , яку приготувало йому життя. Однак перш ніж минуло три дні, третє дерево зрозуміло сенс свого призначення – розіпятий чоловік став Світлом , що освітлює все . Хрест , зроблений з третього кедра , з символу тортур перетворився на символ перемоги.
Як то часто буває в житті з нашими мріями ,сповнилися сни трьох ліванських кедрів, але не так , як самі дерева собі це уявляли.
Paulo Coelho

...пролог книги "Алхимик" Paulo Coelho

Алхимик взял в руки книгу, которую принес кто-то из путников. Книга была без обложки, но имя автора он нашел-Оскар Уайльд-и, перелистывая ее, наткнулся на историю о Нарциссе.

Миф о прекрасном юноше, который днями напролет любовался своим отражением в ручье, Алхимику был известен: Нарцисс до того загляделся, что в конце концов упал в воду и утонул, а на берегу вырос цветок, названный в его память.

Но Оскар Уайльд рассказывал эту историю по-другому.

"Когда Нарцисс погиб, нимфы леса-дриады-заметили, что пресная вода в ручье сделалась от слез соленой.

-О чем ты плачешь?-спросили дриады.

-Я оплакиваю Нарцисса,-отвечал ручей.

-Не удивительно.-сказали дриады.-В конце концов, мы ведь всегда бежали за ним вслед, когда он проходил по лесу, а ты-единственный, кто видел его красоту вблизи.

-А он был красив?-спросил тогда ручей.

Да кто же лучше тебя может судить об этом?-удивились лесные нимфы.-Не на твоем ли берегу, склонясь над твоими водами, проводил он дни от зари до ночи?

Ручей долго молчал и наконец ответил:

-Я плачу по Нарциссу, хотя никогда не замечал, что он-прекрасен. Я плачу потому, что всякий раз, когда он приходил на мой берег и склонялся над моими водами, в глубине его глаз отражалась моя красота".

P. S....а какие у Вас ассоциации с этой историей?