Цікава історія пісні «Розпрягайте хлопці коні».   Краєзнавець Віктор Яланський у книзі, виданій у 1999 році, «Нестор і Галина, розповідають фотокартки» наводить розповідь дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, що автором цього твору є махновець з Полтавщини Іван Негребицький. У махновській версії пісні був  такий завершальний  куплет:

Запрягайте, хлопці, коней

Годі вам вже спочивать,

Та й поїдем із Гуляй-Поля

Щастя й волю здобувать.

Приспів.

Маруся раз, два, три калина,

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Маруся раз, два, три калина,

Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Повний текст пісні можна переглянути  тут

Мене зацікавив  приспів  цієї пісні  «Маруся раз, два, три калина»  тому я вирішив трохи пофантазувати. Махновець  Іван  Негребицький  міг обрати для пісні поширене в Україні  жіноче ім'я  Маруся, також персонажем для пісні могла послужити отаманша  Маруся Никифорова яка зі своїм козачим підрозділом входила в склад армії Махна.

Отаманша  Маруся воювала на сході України і сучасного Дону,  воювала як проти більшовиків  так і проти  білогвардійців і вона була в той час дуже відомим отаманом в Україні який згинув при невідомих обставинах.

Офіційні  версія смерті така: 

Восени 1919 року Никифорова спланувала замах на генерала Денікіна. Вона хотіла закласти вибухівку й підірвати очільника Білої армії, а потім утекти до Польщі для організації анархістської революції. Згідно з офіційною версією її впізнав хтось з білогвардійців, і Марусю арештували.

У вересні 1919 року її разом з чоловіком Вітольдом Бжостеком повісили у дворі севастопольскої тюрми за наказом денікінського генерала Слащова.

Чомусь в нас останніми роками люди стверджують  що пісня "Їхали козаки з Дону до дому"  звучала по іншому.  Вони кажуть що в реаліях було написано  так «їхали  козари і ці козари були жидами і  московитами і нібито в Україні цих жидів ненавиділи». Таке твердження на мій погляд є утопією. 

Текст пісні "Їхали козаки із Дону додому" в 1936 році нібито  «повернув» українському народу із забуття московський червонопрапорний хор Червоної армії імені Александрова. У збірнику пісень за впорядкуванням О. А. Поріцької у видавництві «Музична Україна», що вийшла в Києві у 1993 році під назвою «Як засядем браття, коло чари» (с. 252), роздруковано текст:

Їхали козаки

із Дону додому,

Підманули Галю,

взяли із собою.

Ой ти Галю, Галю молодая,

Лучче тобі буде,

як в рідної мами.

Краєзнавець Михайло Молявко записав від свого родича дядька Гордія такий текст:

Їхали хозари

Із Дону додому,

Умовляли Галю

Їхати з собою:

Едем Галя с намі, мудримі жідамі

Будет тебе лучше, чем у родной мами.

Думаю цей останній текст про хозарів не зовсім відповідає дійсності так як козари були частиною нашого народу і про це написано в конституції Филипа Орлика. Козари  брали активну участь у визвольній  війні  часів  Богдана  Хмельницького  і  були основою  війська  Запорізького,  також вони були  віруючими  візантійського обряду як і ми .   Можливо текст про козарів являться частиною пропаганди. Думаю текст пісні в реалії  був таким.

Їхали козари із Дону додому,

Підманули Галю, взяли із собою.

Ой ти Галю, Галю молодая,

Лучче тобі буде, як в рідної мами

Такий текст на мій погляд більш реалістичний,  але без тексту про жидів і без російської мови,  так як козари розмовляли нашою мовою.