Мудрец и ученик сидят у ворот своего города. Подходит путник и спрашивает:

- Что за люди живут в этом городе?

- А кто живет там, откуда ты пришел? - спрашивает мудрец.

- Ох, мерзавцы и воры, злобные и развращенные.

- Здесь то же самое, - ответил мудрец. Позже подошел другой путник и тоже спросил, что за народ в этом городе.
- А кто живет там, откуда ты пришел? - спросил мудрец.

- Прекрасные люди, добрые и отзывчивые, - ответил путник.

- Здесь ты найдешь таких же, - сказал мудрец.

- Почему ты первому сказал одно, а второму - совершенно противоположное? - спросил мудреца ученик.

- Везде есть и хорошие люди, и плохие, - ответил мудрец. – Но каждый находит только то, что умеет искать!    (Омар Хайям)

Один не разберёт, чем пахнут розы,
Другой из горьких трав добудет мёд.
Дай хлеба одному - на век запомнит,
Другому жизнь пожертвуй - Не поймёт...
...Омар Хайям ....

Омар Хайям

Рубаї

(Переклад Василя Мисика)

 
--------------------------------------------------------------------------------

1
Цей гордий небосхил, байдужий лиходій,

Ще жодному із нас не підживляв надій:

Де знайде зігнуту під тягарем людину,

Іще один тягар він накидає їй.

 

 

 

2
Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.

 

 

 

3
Як жалко, що мені, прихильнику вина,

Дістався цей калам* і келія тісна!

Ти висох молячись, а я в шинку промок.

Зате для мокрого й геєна не страшна!

 

* Очеретяне перо.

 

 

 

4
Коли єство моє ліпив Творець із глини,

Зарані відав він про всі мої провини.

Якщо від нього й гріх, чому мене він хоче

В день суду ввергнути в палаючі глибини?

 

 

 

5
Настало свято. Злих думок воно

Немало зборе.

Підчаший ллє у піалу вино,

Ясне й прозоре.

Намордник посту, молитов оброть

Це свято зніме

Із тих ослів, що ждуть його давно...

О горе, горе!

 

 

 

6
Є  бик у небесах, Волосожаром зветься;

Є й під землею бик, що бачить не дається.

Хто ж оком розуму погляне, той помітить,

Що посередині табун ослів пасеться.

 

 

 

7
Недоброзичливість ніколи не могла

Узяти верх: до злих вертались їх діла.

Я зичу благ тобі - ти зла мені бажаєш:

Ти благ не діждешся, я не побачу зла!

 

 

 

8
Шукай людину скрізь: на бідному постої,

У закутку нужди і в пишному покої.

Одна душа жива за сто Кааб дорожча!

Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!

 

 

 

9
Коли у небуття і ймення наше кане,

Не згасне сонечко у небі полум'яне.

Нас не було, та світ не був від того гірший;

Він не погіршає й тоді, як нас не стане.

 

 

 

10
Хіба не дивно, що пани чиновні,

Самим собі нудні, хоч горді зовні,

До кожного, хто здирство зневажає,

Такого пишного презирства повні?

 

 

 

11
У кого кожний день в запасі півкоржа,

У кого свій садок і хата не чужа,

Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,

У того світлий зір і радісна душа.

 

 

 

12
О світе! Знаєш сам, які твої діла!

Сидиш недвигою у башті гніту й зла!

Одним добро даєш, а іншим - лихо! Тільки

Це й знаєш ти, осел! Ні, гірший від осла!

Сегодня день рождение Омара Хайяма - ученый и философ своего времени, остался в веках благодаря прославившим его четверостишиям о любви и дружбе, вине и винопитии.Со школьных времён помню его рубаи о любви....раньше выписывали все цитаты в блокнотик или тетрадку,обводили цветными ручками или фломастерами,клеили открытки....

Есть стихи которые помнишь всё жизнь,но не прислушиваешься ,к сожалению,к ним.

Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало, Два важных правила запомни для начала: Ты лучше голодай, чем что попало есть, И лучше будь один, чем вместе с кем попало.

--------------------------

Мы так жестоки к тем, кто уязвим.

Беспомощны для тех, кого мы любим. Следы от ран бесчисленных храним,

Которые простим… но не забудем...

--------------------------------

Запрет вина – закон , считающийся с тем, Кем пьётся, и когда, и много ли, и с кем. Когда соблюдены все эти оговорки, Пить – признак мудрости, а не порок совсем.

---------------------------------

Омар Хайям

Рада буду ,если кому эти слова помогут вспомнить,что мы ЛЮДИ.

------

Может кто помнит стихи Омара,которые вывешены перед дегустационным залом на заводе Массандровских вин?В голове витает ,а поймать не могу!

Океан состоящий из капель, велик. Из пылинок слагается материк. Твой приход и уход - не имеют значенья. Просто муха в окно залетела на миг. ( Омар Хайям)

«Ад и рай — в небесах», — утверждают ханжи. Я, в себя заглянув, убедился во лжи: Ад и рай — не круги во дворе мирозданья, Ад и рай — это две половины души.

Омар Хайям

В мире радость твори и другим и себе,
Живи вольно, вручив свое тело судьбе.
Откажись от того, чего завтра лишишься,
Живи всласть, не сгорая в бесплодной борьбе!

Омар Хайям