Так сталось, бо родину не вибирають. (Вибирають лише факт того, чи варто народжуватись - а там вже куди пошлють). Народилась я в місті Макіївка Донецької області. І вчилась я у Донецбкому національному університеті. (Ні, це не сповідь, це прелюдія). Тепер я вчусь в Києві і живу на Ворзелі.

На Новий рік староста (сам з Чернігову) написав мені таке привітання: "З новим роком бика національного донецького символу))))".

"Донецьк - місто троянд!" - обурено сказали мої друзі. Та потім ми так сіли і подумали. І зрозуміли, що пару кущів троянд бачили в Донецьку лише на центральному бульварі (імені Пушкіна). А биків - валом. Зрозуміло ж, що маються на увазі не тварини, а люди.

Зараз я все це розказала старості. "Бачиш, бики всі троянди поїли" - сказав він.

На жаль, це правда. Наші славетні міста перетворюються завдяки людським зусиллям на казна що. Та можна ж з цим боротись. Для початку - елементарно самому не смітити. Далі - виховувати оточуючих, щоб вони не смітили. Свої будинки перетворити на міні-сади. Особливо це важливо на балконах і у приватних будинках - щоб всі бачили. А там... Може, колись в Донецьку знову висадять троянди і їх вже ніхто не витопче і не позриває (з благою метою порадувати кохану подарунком). 

Підтримати порив Голубки -

мій ніжний цьомчик в її губки.

Блог ФМ знову засяє,

Хай музика на повну грає!

Слухаємо ТІК - Білі троянди.

Хочу топ-помаранч!

.