Ой, як же мені набридла ця Зима 
Вже хочеться тепла, п"яного повітря, короче, весни хочеться...
Давайте, колєгі, доб"ємо скоріше цю зиму
, А зброю пропоную
таку: хто - піснею, а хто віршом своїм про весну... Так, хоч на душі
потеплішає, а тоді може й в нашому світі...
Рятуй, зима, рятуй своє рядно!
Вже води весняні його тріпають.
Порізи роблять… Біль – тобі, та все одно,
приходе час, коли сніга вмирають.
Навряд чи хто, як тільки ти сама
скорботу чорну ту все не вгамуєш.
Не клич мороз, бо час минає вже. Дарма
за втрату снігу немічно лютуєш.
Царівна мати сніжних місяців,
похмурих воронів, та білих зайців,
Второпай вже собі, що солов’їний спів,
мені так любий, часто сниться вранці.
Порізи чорні глибше, глибше все
на білих та холодних простирадлах.
Привітне сонце хай нам з кожним днем несе
тепло небесне, щоб весна настала.
09.02.19
© Copyright: Віталій Тугай, 2019 р.
Вже хочеться тепла, п"яного повітря, короче, весни хочеться...
Давайте, колєгі, доб"ємо скоріше цю зиму
, А зброю пропоную таку: хто - піснею, а хто віршом своїм про весну... Так, хоч на душі
потеплішає, а тоді може й в нашому світі...
І ось мій вклад у цю добру справу - новий трохи іронічній вірш Порізи
Рятуй, зима, рятуй своє рядно!
Вже води весняні його тріпають.
Порізи роблять… Біль – тобі, та все одно,
приходе час, коли сніга вмирають.
Навряд чи хто, як тільки ти сама
скорботу чорну ту все не вгамуєш.
Не клич мороз, бо час минає вже. Дарма
за втрату снігу немічно лютуєш.
Царівна мати сніжних місяців,
похмурих воронів, та білих зайців,
Второпай вже собі, що солов’їний спів,
мені так любий, часто сниться вранці.
Порізи чорні глибше, глибше все
на білих та холодних простирадлах.
Привітне сонце хай нам з кожним днем несе
тепло небесне, щоб весна настала.
09.02.19
© Copyright: Віталій Тугай, 2019 р.
---------------------------------------------------------------------------------------------
мій офіційний творчий сайт "Камін для душі": http://lesovihok.avtor.me
та авторська сторінка на Фейсбук: www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/
10
