«Зовні вони привітні один з одним, спілкуються, посміхаються, але
тишком точать ножі. Ніхто з них не наважується нанести удар першим,
тому один одного шматують по сантиметру», – описує взаємовідносини
президента і глави групи «Приват» Ігоря Коломойського один з
підприємців, знайомий одночасно з двома.
Саме зараз ці двоє людей вступають в найскладнішу фазу своїх взаємин з можливими потрясіннями і не тільки для них обох.
Заглядаючи в історію Приватбанку виникає запитання – чому так
наполегливо Янукович, а потім і Порошенко (продовжив недороблену справу)
намагалися націоналізувати успішний, один із найбільших у Європі, банк?
Та тому, що цей банк не вписувався у плани влади контролювати всі
фінансові потоки України. А враховуючи, що доля російських банків за три
роки виросла з 12% до 47%, то напрошується висновок, що зацікавлена у
цьому, в першу чергу, Росія. І не випадково плани Росії співпали з діями
Януковача і його послідовника Порошенка. Ця лінія має підтвердження:
“Ще в 2014 році мені на Банковій запропонували підготувати проект
закону про націоналізацію Приватбанку і про ніякі борги тоді мова не
йшла”, – сказав “Країні” один з депутатів, що входили раніше до переліку
довірених осіб глави держави.
Якщо продовжити цей ланцюжок, то з великою долею вірогідності, можна очікувати за цієї влади занепад Приватбанку.
Перше липня – це дедлайн для колишніх акціонерів націоналізованого
Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, які повинні
вирішити питання з портфелем кредитів, який їх структури брали у банку.
Відповідний пункт урядом внесений до меморандуму з МВФ. Переговорним
процесом за кредитами зараз, за дорученням «Приватбанку», займається
консорціум компаній на чолі з Rothschild & Co.
«Позиція
Коломойського вже зрозуміла – левову частку боргів він не визнає», –
сказав «Країні» партнер по одному з бізнесів олігарха.
Щоб не
допустити паніки, утримати курс і не поховати під уламками “Привату”
банківську систему країни, сторони домовилися публічно не сваритися і
піти по мирному плану. Голова НБУ Валерія Гонтарєва тоді заявила, що
більше 97% кредитного портфеля націоналізованого банку (150 млрд. грн)
виявилися кредитами, пов’язаними з акціонерами. Тобто, простіше кажучи,
власники виводили гроші. Уже тоді були великі сумніви до озвученої заяви
Гонтаревої і перші ж публічні коментарі колишніх керівників банку
показали, що у них зовсім інші аргументи на борги.
Перш за все,
вони оскаржили величезну суму кредитів, виданих пов’язаним компаніям,
заявляючи, що це не 150 мільярдів, а в рази менше. А в проблемах банку
звинуватили Нацбанк, який «душив» Приватбанк підвищенням ставок
рефінансу і жорсткістю вимог з резервування. Коментуючи сюжет,
Коломойський додав, що ці операції проходили при «чуйному керівництві»
заступника голови НБУ Катерини Рожкової. За даними джерел «Країни», з
посиланням на недавній аудит міжнародної компанії Ernst & Young,
колишні власники будуть доводити, що загальна сума кредитів інсайдерам
не перевищує 30 мільярдів гривень, а чутки про те, що вони видавалися
без належного забезпечення і гарантій повернення – безпідставні.
Колишні акціонери визнавали офіційно тільки малу частку кредитів як
пов’язані, і, можливо, в суді будуть як раз цю позицію і відстоювати”, –
підтверджує цю інформацію Олександр Паращій. Більш того, Коломойський
через суд зараз просить розірвати свою особисту поруку, яку він давав
під рефінансування Приватбанку державою.
Спроба силою змусити Коломойського вирішити питання з кредитами загрожує масштабною бізнес-політичною війною.
«Відкрита сутичка Порошенко і Коломойського, якщо вона трапиться,
позначиться не тільки на рейтингах її учасників, вона може вплинути на
хід розвитку країни», – прогнозує політтехнолог Сергій Гайдай.
«Важливо розуміти, що Порошенко і Коломойський, за своїм типажем дуже
схожі. Обидва – інтригани, змовники, в очі говорять одне, за спиною –
інше. Плітки, недомовленості, підвішені обіцянки. Це їх методи, вони
розуміють один одного як ніхто, бояться один одного, тому не наважуються
на відкриту війну», – розповідає джерело в оточенні Коломойського.
«Так, деякий час будуть вестися переговори по кредитах «Привату»,
обговорюватися варіанти, будуть намагатися прийти до компромісів, але
коли з’явиться глухий кут, то прийде час діяти рішуче. Думаю, це
станеться вже скоро», -- сказало нам джерело.
Отже, обидві сторони готуються до війни, накопичуючи сили.
Видаткова частина у Коломойського немаленька. Наприклад, тільки за мировою угодою, підписаною в Лондонському суді з Віктором Пінчуком, Ігор Валерійович платить Віктору Михайловичу, за даними «Країни», 30-35 млн доларів щомісяця. Причому робить це справно, за кілька днів до настання формальної дати погашення.
У той же час, ресурси впливу на ситуацію в країні і особисто на президента у Коломойського є – це телекомпанія «1+1».
Важливість цього каналу для Петра Порошенка в тому, що саме він акумулює ключовий промайданівський електорат. До сих пір «1+1» главу держави персонально не ображав, «плюси», як і інші найбільші телеканали, утримують рівно-позитивний тон по відношенню до Петра Порошенка, не висвітлюють хворобливі для президента теми, на кшталт «футболки сина президента», або «записів Онищенка», і досить помірковано критикують найближче оточення гаранта.
Наскільки різко «плюси» готові підвищувати градус критики, можна судити по епізоду, коли телеканал «1+1» зіткнувся із загрозою непродовження ліцензії.
У грудні минулого року телеглядач на тиждень відчув смак гострої гри, в ефірах почали з’являтися критичні сюжети, а один з лідерів підконтрольної олігарху партії УКРОП, соратник Коломойського Ігор Палиця, навіть написав войовничий пост на адресу глави держави.
Коли ж Нацкомісія з питань телебачення і радіомовлення продовжила ліцензію, канал повернув позитивний тон висвітлення діяльності влади, а Палиця видалив свій пост.
За даними «Країни», Порошенко ще в 2015 році вів переговори з Коломойським про покупку телеканалу, однак йшли вони мляво.
Втім, досі тема інформаційної політики телеканалу – одна з центральних в спілкуванні олігарха і президента.
«На кожній зустрічі з Коломойським Порошенко йому відразу завдання «нарізає»: що можна показувати в ефірі «1+1», а чого не можна. Коломойського це дратує, але відмовити президенту він поки не може. Але якщо дійде до відкритої війни між ними, то політика «плюсів», зміниться», – розповідає джерело в оточенні олігарха.
На думку
опитаних «Країною» юристів, колишні власники банку можуть спробувати
відсудити банк назад. Судячи з усього, процес пішов. Днями в ЗМІ пройшла
інформація про те, що кіпрська компанія Triantal Investments (яка
володіла 16,8% акцій Приватбанку до його націоналізації), що належить
Коломойському і його партнеру Геннадію Боголюбову, подала два позови до
Окружного адмінсуду Києва проти НБУ, Мінфіну та Приватбанку. Суть позову
невідома, ясно лише те, що компанія вимагає визнати незаконними дії
відповідачів.
Крім того, вже зрозуміло, що по банку будуть і безліч дрібніших, але дуже болючих для держави позовів.
«Під час націоналізації був допущений один дуже суттєвий прокол, – це
історія з власниками євробондів, які примусово обміняли на акції
додаткової емісії Приватбанку», -- сказало джерело в Мінфіні. Тримачі
мають намір судитися з банком, щоб повернути свої гроші.
Йдеться про
три випуска єврооблігацій на 175 млн. доларів (за ставкою 10,875% з
погашенням 28 лютого 2018 р.), на 200 млн доларів (за ставкою 10,25% з
погашенням 23 січня 2018 р. з яких 40 млн доларів було погашено в серпні
2016 року). А також на 220 млн доларів за ставкою 11% з погашенням в
2021 році. У них серйозна юридична підтримка, і великі шанси виграти
справу в суді.
До слова, вже один прецедент виграної тяжби є. Так,
Окружний адміністративний суд Києва 17 травня зобов’язав Приватбанк
повернути сім’ї Суркісів 1,048 млрд. гривень, 266,2 тис. доларів і 8
тис. євро. Сім’я Суркісів просила про скасування рішення НБУ №105 від 13
грудня 2016 року, яким їх визнали інсайдерами Приватбанку, після чого
кошти були конвертовані в капітал банку.
Всі ці моменти, при
належній інформаційній підтримці, можуть підірвати довіру до банку на
ринку, викликати паніку серед його клієнтів і створити націоналізованому
«Привату» глобальні проблеми.
Нарешті, ще один важливий ресурс,
який може використовувати Коломойський – це політична підтримка різних
партій і рейтингових кандидатів на посаду президента, які можуть скласти
конкуренцію Порошенко. За даними «Країни» зараз Коломойський активно
налагоджує діалог з Юлією Тимошенко через одного з головних технологів
лідера «Батьківщини» Олександра Абдулліна. Він вже кілька разів
зустрічався в офісі Коломойського – в Женеві, а також в Києві на
Володимирській.
Прагнення зіграти в свою політичну гру – одна з
причин, чому Коломойський продовжує фінансувати партію «Укроп»,
незважаючи на її невеликі рейтинги (останні опитування дають їй в районі
2%). «Укроп» як і раніше має хороші позиції в двох областях – у
Волинській (територія Ігоря Палиці) і в Дніпропетровській.
У
розпорядження «Країни» потрапило клопотання, яке підтверджує, що СБУ ще в
серпні 2015 році просила суд встановити прослушку телефонів
Коломойського і негласне зовнішнє спостереження за ним. Причому в якості
обґрунтування був приведений цілий букет підозр щодо Ігоря
Валерійовича. Зрозуміло, що Порошенко робить ставку на силові структури,
які підконтрольні йому.
З чуток, які ходять в АП, націоналізація
Приватбанку готувалася ще наприкінці 2015 року, тоді ж в пакеті почалися
і переговори по телеканалу «1+1». З метою позначення серйозності
намірів і був тоді заарештовано лідера «Укропу» Геннадія Корбана, який,
до того ж, сильно дратував Банкову своєї постійною критикою президента.
Правда, Коломойському вдалося домовитися з Порошенком, організувавши
відставку сидівшого в СІЗО Корбана з поста глави партії і передавши в
«користування» президенту голоси лояльних йому депутатів Ради (це,
якраз, щодо продажності депутатів). Але, як бачимо, процес був лише
призупинено і в кінці 2016 року його довели до кінця. Це свідчить про
те, що інтриги навколо Приватбанку мають політичний відтінок, а не
економічний.
Наші джерела на Банковій допускають відкриття
кримінального провадження за фактом шахрайських схем в Приватбанку (а
можливо і за іншими епізодами).
«Нічого не заважає зібрати проти
Коломойського кримінальну справу і відправити пакет документів в
Інтерпол для екстрадиції олігарха», – розповідає нам джерело в АП. Також
існує загроза замаху, тому Коломойський так рідко з’являється в Києві, а
візити його засекречені до останнього дня.
Представник близького
оточення олігарха, втім, упевнений – якщо йому захочуть вручити
повістку, або виникне хоча б мінімальний ризик кримінального
переслідування, його тут же попередять. А саме розслідування може
розвалитися ще на ранніх етапах.
«Коломойський зберігає контакти з
представниками влади. В тому числі, з найближчого оточення Порошенка --
Юрієм Луценком, Олександром Грановським, Арсеном Аваковим та іншими», –
розповідає джерело в оточенні Коломойського.
За рахунок цих
контактів, за рахунок зустрічних позовів по Приватбанку, за рахунок
телеканалу «1+1», олігарх, мабуть, і розраховує відтягнути нанесення
удару з боку президента, до того моменту, коли вибори будуть вже на носі
і він зможе сам атакувати і створити таку «зону некомфорту» для
Порошенка, що останньому вже буде не до Коломойського.
