Знову яблучна оскома, танець ватрою в ногах,
На душі і просто вдома сонце сходить на стогах.
Гори пишні від утіхи з Черемоша п’ють води,
Над потоком поміж вільхи загубилися сліди.

Давай зустрінемось в Карпатах, тут казка ще живе повір,
Тут ріки стрімко витікають і ніжно туляться до гір.
Давай зустрінемось в Карпатах, хай здійсниться жаданий сон,
У піднебесних дивних шатах серця заб’ються в унісон.


Одягли село і місто всі багряні кольори,
У калинове намисто нарядилися двори.
Чути музику знайому, осінь горам до лиця,
Завітай же у Карпати, хай здійсниться мрія ця.

Люди підкажіть, як і чим краще доїхати з Києва до Судака? Можливо хтось знає номери поїздів?

Перший день (п'ятниця, 24 липня)
Ойра (Харків)
Очеретяний кіт (Вінниця)
Кораллі
Тінь сонця (Київ)
Кому вниз

Другий день (субота, 25 липня)
Етно XL
Полікарп
Русичі
Mad Heads XL
ТІК

Третій день (неділя, 26 липня)
Гурт "Дзвони"
Чорнобривці
Made in Ukraina
Опіум
Атмасфера

http://pidkamin.ridne.net

Приєднатися до події

Гурт "Русичі" представлятиме Україну на одному з найбільших фестивалів світу "Przystanek Woodstock" (Вудсток-2009).

Легендарний фестиваль відбудеться з 31 липня по 2 серпня на кордоні Польщі з Німеччиною. На фестивалі також гратимуть Guano Apes, Voo Voo, Don Carlos (wl. Euvin Spencer), Juliette L. Lewis та інші світові та європейські зірки. Свого часу фестивальну сцену Вудстока порвали наші "Гайдамаки", цього року черга за "Русичами"!

Джерела інформації:
Офіційний сайт гурту "Русичі" - http://www.rusychi.org
Русичі на "МайСпейсі" -  http://myspace.com/rusychi
Фестиваль “Przystanek Woodstock”: http://www.wosp.org.pl/przystanek/2009

Приєднатися до події

На траневі свята (з 8 по 11) мали подорож до сонячної Ялти... Хоча, як то кажуть, "Чоботяр без чобіт". Так і я, працюючи синоптиком, вибрався туди у самі дощові дні травня! Але настрій нам це псувало не завжди, а тільки коли промокали до нитки   Тобто всього 2 рази за три з половиною дні!   Хоча і на цей випадок у нас з"явився "План Б" - Массандрівські винні погреби, але не судилося, так як зранку погода була чудова, а мокли ми вже вдалині від готелю.

Повністю подорож описувати не буду, за нею краще прослідкувати по фотографіям. Відмічу тільки моменти, які особливо вразили і запам"яталися.

По-перше, це уважність та гостинність адміністрації готелю... Хоч номери були і не суперові, але відношення до гостей таке ж тепле, як і Карпатах... Цього я, чесно, не очікував!

Я вперше катався на канатній дорозі на Ай-Петрі, і вперше був на її вершині! Просто захоплює подих... Так само вперше потрапили під грозу з градом на самій вершині... Цікаве відчуття, коли тебе окутує хмара... Але важко і з матами спускалися з гори під час граду по мокрому камінню... Хоча зараз згадувати це весело.

Вразив водоспад Учан-Су... Тут без слів... Просто вразив... "Летяча вода" з 93 метрів! Це треба бачити...

Спробував справжні чебуреки в кафе, і я від них у захваті!!! Практично шедевр кулінарії! Це зовсім не те,що пропонують бабці біля метро!

А ще проктично у центрі міста-курорта є пару столовок з демократичними цінами, наприклад суп по 6 грн, чи солянка по 10, з пристойними порціями...

Пройшовся по тих місцях, де був 15 років тому... Щось змінилося, щось не дуже... Щось стало краще, щось занепадає... Санаторій імені Боброва, де я пробув кілька місяців зараз практично не функціонує...

А ще неприємно вразила зустріч з іноземцями між Алупкою та Сміїзом. Люди проїхади кілька сот чи тисяч кілометрів, але не могли знайти доступу до моря за 50 метрів від нього... Всюди 3-метрові паркани... Якось неприємно стало за тих злодюг,що вкрали шматок землі і огородилися... І соромно за свою англійську... Вчив же! А пояснював окремими словами і жестами...

А взагалі чудово розвіялися, поплескалися у морі, отримали масу приємних вражень, побачили багато цікавого, зарядилися позитивом, привезли кілька літрів смачного вина... От тільки відіспатися ще після такого відпочинку... Бо під"йом був о 8-й, а додому поверталися після 22-втомлені та мокрі!

 

Якось за останні роки склалася традиція на 1-2 травня садити картоплю   та їсти шашлики , а на 9-10 відкривати нові горизонти, тобто відвідувати різні природні та архітектурні дива на території України...

Минулі 2 роки це був крайній дикий захід:

 у 2007-му Долина нарцисів у Хусті

 у 2008 - Ужгород

та Невіцький замок (тут звіт про подорож)

Цього року плануємо перевірити гостинність крайнього півдня: Ялта, Алупка, Місхор, Симеїз, Лівадія, Нікітський сад.

Квитки на потяг вже купили. Номер в готелі зарезервували. У програмі подорожі проживання в готелі в Ялті, пізнавальні екскурсії у Нікітський сад, Воронцовський, Лівадійський, Масандровські палаци, катання на канатній дорозі та дегустація Массандрівських вин, а також подихати морським повітрям, змінити обстановку і розвіятися!

Рахую дні до початку відпустки!

Після тяжкого робочого тижня, нагнітання невтішних новин від брехливих політиків і повсякчасного очікування світлого майбутнього, тілу хочеться відпочити, мізкам перегрузитися та розслабитися... Тож одного вихідного ранку, взяли в руки кольорові олівці, дитячу книжку-розмальовку, фарби з пензликом та білого (спеціального) слона-копілку, і заходилися малювати...  Ось що з цього вийшло:

  

Взагалі, рекомендую всім... Дуже розслабляє, дає відпочинок душі у наш час новітніх технологій та дурацьких, надуманих нами ж, проблем. Таке корисне окунання в дитинство...

Пориньте і ви! Рекомендую! І всього найкращого!

Чому легкий?

Тому що неділю вдалося провести так, як зручно і приємно мені, а не комусь.

Завдяки цьому Некрот Олександр Анатолійович добре відпочили і нині радісно накидаються на улюблену роботу. Точніше, декілька робіт, з яких 100% улюблені.

А з колишніх помилок, імовірно, вдалося зробити правильні висновки.

І я думаю, автор вірша й цілої збірки за назвою "Вперед - на граблі"  більше на них (тобто на той с/г інструмент) на наступатиме.

А проекзаменують мене уже найближча неділя і новорічні свята.

І якщо хочу, щоб наступний понеділок та перший день 2009-го теж були легкими днями, то... все в моїх руках і в моїй волі.

То й слава Богу!

Народ, в мене така проблема, мої поїхали святкувати Миколая в інше місто і хата вільна. Підкажіть як можна скористатись такою можливістю? Бо в мене геть фантазії немає. 

Ой,старі кістки ниють,радикуліт зомучив,але ж мушу я і вам понадоїдати своїми розповідями,пра?Словом,можете сильно дивуватись,але була я в горах перший раз(пускаю сентиментальну сльозу))))

День 1 -- перед тим всю ніч не спали,бо весь попередній день їхали в поїзді і не сильно змучились.Зраненька пішли до церкви,бо їздили з християнською організацією,потім сніданок,погуляти,ля-ля-ля,словом,самі знаєте.І по обіді пішли на гору)))Все ніби й нічого,але поки йшли вниз - загубилися(я,подруга і її коханий) Спустилися з величезної скали.а тут,бац, -- і річка,що Прутом зветься)))Мости повінь позносила,перебратися ніяк -- весело було. Потім місцеві викликали МНС,ми по пояс в воді,тримаючись за трос,щоб течія не знесла(бо подруга,наприклад,плавати не вміє)переходили ріку Потім,на другому березі мій телефон впав на каміння і ледь не булькнув в воду назавжди.Місцеві,дивно нас оглядаючи,повідомили,що з тієї скали,звідки ми практично на зубах спустились,бо схил 80 градусів,а деревця ріденькі,тільки за це літо зняли 6 трупів))) І взагалі,це дужжже небезпечний спуск, а ми живі-здорові(синяки і ранки я не враховую))Потім,мокрі,ми добралися до своїх,випили кави,бо їсти вже не могли і ще пів ночі сиділи надворі балакали)))

Ну як,весело я провела,на вашу думку,свій перший в житті день в Карпатах?