Дивно, але реальні воїни-фронтовики нині або в могилах, або по тюрьмах. А от бутафорні паркетні генерали знову біля трону в черзі за орденами… Може хто знає, чому у нас так стається?-----------------------------------Тим, хто нині у вічним дозоріСтав в вогнених донецьких полях,Хто прийняв смерть в степах неозорихШле уклін українська земля.Йшли ви попри пекельну грозуГоліруч, на фронти в добробати*…– Не ховайте ж пекучу сльозуБойові побратими-комбати.Мовте слово до тих добровольцівХто Свободу до ...

Читати далі...

В очах калини - дума невесела,Ліхтарик слова піднесу до віч - У чорних рамах - тихі білі села.Берези замість поминальних свіч.І тіні... Тіні... Легіони тіней,Що хлібця просять. А його нема.Безумна мати валку перестрінеТа вимолить хоч крихітку зерна...Сміється вождь у хаті на портреті - До цих примар - "страшніших від біди".Сів на порозі спухлий тридцять третійЗі жмутком зеленим лободи.Весна... Великдень. Янголи зчорнілі.В саду хрущі над вишнями гудуть.Нема душі у зболеному тілі...

Читати далі...