Возвращаясь к шестидесятникам
- 17.12.16, 10:59
"Ми живемо у світі вкрай міфологізованому, де всі події минулого, навіть недалекого, приміряють до постійно пересмикуваного сьогодення, давні легенди вмонтовують у нові. Таке життя. Ще одна банальна метафора: прожите життя – справжнісіньке поле бою. Програні битви чи виграні – в кожного з нас особисті території битв, свої спогади про тих, хто був у бою, хто не повернувся, ми з’ясовуємо, як кому затямились вороги, союзники, вбиті, поранені, полонені і дезертири" (Віталій Коротич).
В США мне не раз рассказывали, как люди, возвращающиеся в родные края после нескольких лет работы на постсоветских просторах, подолгу не могут втянуться в прежний ритм труда, паркуются как попало, переходят улицу на красный свет и берут в подъезде чужие газеты. Это у них как производстенная травма, и их психиатры с психологами озабочены этим. (Виталий Коротич)