Білі мухи, Холодні, відкриті, Що не мають жалю, Що не мають почуттів.... Б’ють у лице, Засліплюють очі, Скривають дорогу, По якій я іду... До тебе.... Яскравий ліхтар, І пар від сніжинок, І ясність того, Що не всесильні вони. І біла земля, Що робить шляхи, Однаковими, Що готує сюрпризи, За кожним кутом.... І не вистачає тепла, Вогню душі, Що сяє давно, Давніше ніж Сонце, Що прекрасніше зірок, Що яскравіше за все, Що бачили очі, Що відчувала душа... Та стежинки закриті...

Читати далі...