Я бажаю твого тіла, Кохана, торкнутись, Випить з губ твоїх отруту І трішки забутись. Цілувати твою шию, Пестить плечі, спину. Говорити що кохаю Тобі беззупину. Відчувати на собі Дотик твоїх рук. Тебе ніжно обійняти Й чути серця стук. Негаразди і печаль Твої розігнати. В тії карі оченята Щодня заглядати. Як загляне у вікно Вранішній серпанок, То промовити до тебе: "Мила, добрий ранок!!!"

В забутті, як колись, цілувала З терпким присмаком спраглі вуста. Твою сповідь до серця я клала – Відступала кудись пустота. Я голубила очі мінливі – Розчахнулась натура свята. Зупинялися люди у диві: Не в фаворі душі нагота. Тужно скрипка в душі вигравала, Сльози крапали, наче горох. Кожний віддих я свій рахувала, Не прожитий з тобою удвох… Припиняю віднині двобій цей. Крізь завії, і терни, й вітри, Крізь роки...

Читати далі...

Більше спокій я твій не порушу, Заберу почуття зсиротілі.Буду гоїти зболену душуІ зализувать рани на тілі.Я уже не повірю фортуні, Що ми будемо разом з тобою.Щоб на серці не лопнули струни, Я проллюся на трави росою.Ти проснешся, від сліз солоний, І подивишся високо в небо:Я зорею впаду в долоні, Щоб ще раз доторкнутись до тебе...[Приєднана картинка]

Та зустріч випадковою була:ТочЕний ніс, шляхетний профіль, І посмішка бувалого орла, І гра уміла жінки-профі.Тут кожен грав свою чудово роль -І лоскотало в грудях чи ще нижче...Всі карти не схотів розкрить король, І дама не пускала ближче.Та вабила уявна простотаБез кульмінації і крапки, Бо нерозгаданість і є отаНайліпших почуттів розгадка.

Краплинами стікають дні за днями, Ще трохи - і до літа недалечко.До тебе йду знайомими стежками, А у долонях я несу сердечко.Нехай воно скуйовджене вітрами -При зустрічах все так же б'ється лунко.Візьми його, володарю жаданий -Віддай взаміну зустрічі й цілунки.Палкі світанки і біленькі крила, І шепіт трав, і співи солов'я...Бо лиш з тобою я була щаслива, Бо весь цей час була я лиш твоя...[Приєднана картинка]