Тільки що читав блог , в якому небайдужі  опублікували  знімки з місць, де бурили та рвали землю для видобутку сланцевого газу.

виhttp://s019.radikal.ru/i643/1303/6c/60e5c0a106ed.jpg

Дозволив собі переопублікувати фото вже із своїми коментарями, як еколога:

Що може вирости у цій місцині?

А це віжпрацьована "неотруйна" вода у нічим не ізольованих басейнах, які "ОБІЦЯЛИ" РОБИТИ БЕТОНОВАНИМИ.

А от тут чітко видно, як не виконується вимога Земельного Кодексу України та інших природоохоронних законів щодо обовязкового у місцях проведення подібних робіт знімання та зберігання родючого шару землі для подальшого відновлення площі робіт.

І ніхто їх за це не посадить, бо звільникли від перевірок екологами на законодавчому рівні!

А ще у блозі приводяться факти опускання рівня води у колодязях, струси при розривах...

А така жахлива картина буде , наскільки я памятаю з їх презентацій, через кожні 5 км.

Невже такою ціною ми хочемо газу?

До речі, а яка буде ціна того газу для нас, для населення, після всіх накруток та відкатів? 

…"Шелл – убийца наших детей, Шелл – убирайся вон отсюда, Хватит убивать нашу природу"… Звісно, це зовсім неповний перелік тих погрозливих гасел, що лунають звідусіль стосовно роботи компанії Шелл в Україні….

   Сланцевий газ (далі – "сланець") – доволі популярна останнім часом тема, що мимоволі поділила небайдужих українців на два табори: прибічників та противників. Прибічники стверджують, що прихід Шелл і, разом з тим, початок розробки покладів сланцевого газу враз вирішить всі енергетичні проблеми України на наступні –дцять років. Мовляв, зіскочимо з "російської газової голки" та ще й продаватимемо надлишки Європі. От заживемо! Лави противників, навпаки, волають щодуху про отруєну воду, пустелі навколо місць розробки, підвищення радіації, кислотні дощі та ще безліч лих, що неодмінно відбудуться в разі початку видобутку сланцю. Хто ж насправді має рацію, а хто тільки підбурює й без того знервоване суспільство?  

   Спробуємо розібратися, бодай, в основних перипетіях даного питання. Один зі способів видобутку природного газу – гідророзрив (далі – ГРП) пласта. Для цього буриться свердловина – і при досягненні нею продуктивного пласта, власне, й проводиться ГРП: до свердловини закачують робочу суміш води, піску та хімреагенту, котрі під потрібним тиском розривають пласт, унаслідок чого утворюються тріщини до 50 м в діаметрі, в результаті чого отримують приплив газу (він вивільнюється з породи). Залишки використаної суміші закачують у використані газоносні площі (утилізують). Слід зазначити, що дана технологія більше 30-ти років успішно застосовується газовидобувними підприємствами України для видобутку традиційного ПРИРОДНОГО газу. Ніхто ще не захворів, вода не втратила своєї свіжості. Відмінність полягає в тому, що Шелл робить це за допомогою високотехнічних технологій з чітким дотриманням норм і правил, а ми – з маніакальною впертістю працюємо ще за радянськими лекалами та із сумнівної якості хімреагентами, які часто-густо просто зливають у поле. 

Йдемо далі. На даний час в рамках угоди про спільну діяльність проводиться буріння пошуково-розвідувальної свердловини № 400 (Біляївська) в Первомайському р-ні Харківської обл., що за 100-120 км від Юзівської площі (Донецька обл.). Відчуваєте відстань? Тобто, іншими словами, станом на березень йде мова про отримання результатів буріння, на підставі яких буде ухвалене рішення (тільки тоді!) про доцільність подальшої ПРОМИСЛОВОЇ РОЗРОБКИ родовищ традиційного газу. .

   Важливим є той факт, що щороку в Україні, зокрема в Східному регіоні, бурять кілька десятків свердловин – це абсолютно нормальний процес і ніхто не б`є при цьому на сполох. Саме тому видимих причин для хвилювання щодо ще однієї – немає. Скажу просто: умови праці та, так би мовити, дозвілля наших буровиків в порівнянні з Шеллівськими не йде в жодне порівняння. Наступний момент: глибина свердловин в даному регіоні складає 3-6 км, глибина залягання водоносних горизонтів 200-500 метрів. Мені не відомий жоден випадок потрапляння у водоносні пласти будь-яких забруднюючих речовин, навіть за нашого підходу до виконуваних робіт. Сумніваюся, що Шелл працюватиме гірше за нас. Зважаючи на всю серйозність ситуації, можу абсолютно достовірно сказати, що в даному випадку про СЛАНЕЦЬ не йдеться взагалі. Оскільки технологія буріння на сланець передбачає при досягненні газоносних горизонтів переходити в ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ спосіб проходки (на глибині 1500 – 2 000 м), а в даному випадку Шелл бурить стандартну ВЕРТИКАЛЬНУ свердловину завглибшки більше 5 000 метрів, то, цілком очевидно, мова йде про можливі перспективи видобування ТРАДИЦІЙНОГО природного газу.

   Всі розмови, мітинги, промови – не більше, ніж елементарна непрофесійність та добре завуальований вплив конкурентів (кого саме – вам видніше). Як це не дивно, спротив чинять, зокрема ті, хто мав би обома руками бути "за" просування даного проекту – деякі працівники нафтогазової галузі. Здавалося – парадокс!? Ні. Їх можна зрозуміти: при переході з одного газоносного горизонту на інший виконують так звану герметизацію колони (змінюють діаметр спущених труб – НКТ). Тільки-от Шелл робить це за допомогою алюмінієвих заглушок, котрі не шкідливі та легко потім усуваються, а ми – цементуємо (при цьому левова частка цементу та інших хімреагентів елементарно розкрадаються). Ми можемо бурити подібні свердловини 2-2,5 роки, вони – півроку. Уявляєте к.к.д. в динаміці? А скільки при цьому крадуть дизпалива, бензину та інших матеріально-технічних цінностей – тільки Богу відомо!.. От вам і аргументи!. Звісно, ніхто цього не озвучує, позаяк багато хто має власний інтерес. От і вся ціна питання.

    Наостанок. Лише оціночні (читай – попередні) запаси природного газу складають близько 2 трл. м3 газу на Заході України, та 4,5 трл. м3 – на Сході, з яких такими, що можливі до вилучення, вже називають близько 3 трл. м3 (Україна щорічно споживає біля 50 млрд. м3, з яких на комунальні потреби йде 20 млрд. м3). Як Вам цифри? Враховуючи досвід роботи, зауважу, що під час промислової розробки вуглеводневих родовищ ці цифри завжди уточнюються і зростають. Не мені вам пояснювати, що означає початок розробки додаткових ВЛАСНИХ родовищ вуглеводнів для України в цілому та її мешканців зокрема.

   За умови дотримання ЕЛЕМЕНТАРНИХ вимог до умов праці та екологічних аспектів ми ризикуємо стати провідною державою на світовій арені! А якщо, дійсно, там виявлять ще й сланцевий газ? Та впровадимо енергозберігаючі технології… Я навів лише основні моменти, зрозумілі широкому загалу. Висновки за вами, шановні читачі. Далі буде.

Газ уже давно став геополітичним питанням, що затьмарює очі багатьом, навіть далеким від політики індивідуумам. Погодьтеся: яскраві політичні прапори, палкі промови, сміливі висловлювання та популістські гасла – все це стало невід`ємними атрибутами гарячих баталій, на тлі яких спритні шахраї та пройдисвіти від політики прагнуть добряче погріти руки.

Підписана нещодавно Україною в Давосі угода з компанією "Shell" вже спричинила черговий виток всезагальної істерії та масових виступів, що дуже негативно позначилося на настроях пересічних українців, які й так ледь животіють в боротьбі за елементарне виживання.

Солідні дядьки з високими регаліями, що не вилазять з телеекранів, стверджують, що цим рішенням ми торуємо собі вірний шлях до загибелі; Інтернет рясніє статтями про екологічні лиха, що неодмінно настануть в разі початку робіт, ведучі всіляких сумнівних ток-шоу з великими очима переповідають всі жахи та страхіття, що впадуть нам на голови, якщо, бодай, щось таке розпочнеться…

Особисто мене найбільше вразило те, що в нагнітанні й без того напруженої ситуації в країні (неначе більш немає нічого важливішого) найактивніше беруть участь медіа, що, принаймні, декларують свою українськість та державність. Прикро було читати блоги деяких читачів (діячів?), зокрема й на цьому сайті. Непрофесійність, а часто-густо відверті фантазії та порожні слова "фахівців" викликають в мене багато емоцій: від гомеричного реготу до елементарної знервованості, шкода…

Скажу відверто: мене важко запідозрити в любові до можновладців, особливо теперішніх. Ба, більше, я відверто висловлюю своє "захоплення" з приводу "пакращень", що безперестанку "полегшують" наше з вами життя. Трохи поміркувавши, я все ж наважився сказати кілька слів на дану тему з погляду професіонала, якому не байдуже майбутнє його держави.

Річ у тім, що в даному випадку насправді не йдеться про сланцевий газ. Чому? Все дуже просто: після реорганізації НАК "Нафтогаз України", що була стрімко та успішно проведена на початку цього року під газовими гаслами, утворилося декілька товариств з вельми цікавими правами та доволі широкими можливостями.

Так, зокрема, одна з основних "дочок" - ПАТ "Укргазвидобування" (далі – ПАТ "УГВ") є монополістом у видобуванні газу на території України. Тобто, весь газ, що офіційно видобувається в державі, є результатом праці саме ПАТ "УГВ".

Більшості з читачів це ні про що не скаже – спробую пояснити на хлопський розум. Наприкінці жовтня минулого року "Shell" почала бурити на Харківщині першу свердловину в рамках угоди про спільну діяльність з ПАТ "УГВ", що була підписана задовго до Давосу. І відразу ж почали ширитися чутки про близький "гаплик" усьому живому. Підпис Януковича в затишній Швейцарії лише спричинив справжній вибух пристрастей та емоцій…

Знаєте, я в цій галузі вже років із п`ятнадцять, та й батько присвятив понад 30-ть років свого життя праці на ниві зміцнення енергонезалежності України. За цей час нічого не змінилося: кирзові чоботи, засмальцьовані "кохвайки", просякнуті хімреагентами рукавиці, жахливі умови праці – та півжиття посеред поля в старезних вагончиках, придатних лише на брухт.

Після буріння свердловини передаються видобувним організаціям, де стан речей теж бажає лишатися кращим: вбоге обладнання, що було у вжитку (обов`язково пофарбоване в синьо-жовті кольори), відверта байдужість до процесу, окрім виконання "ПЛАНУ" за будь-яку ціну, геніальні схеми власного збагачення. Й так далі…

В якості винагороди тим, хто дотягне до пенсії: купа болячок і копійчана пенсія. На тлі бруду, що ллється на нас, на фоні фантастичних масштабів корупції в Компанії та "лівих" схем співпраці з приватними фірмами, скажу прямо – в нашій галузі ще є люди, які дійсно працюють, попри все, і вони, без перебільшення, є героями своєї справи. Саме завдяки їм ми ще й досі є незалежними…

ПАТ "УГВ" видобуває природний газ, що після відповідної обробки потрапляє в наші з вами оселі. Це нормальний природний газ, не сланцевий. Ми видобуваємо його з м`яких порід, що їх легше розбурювати, а відтак – мало би бути менше цільових витрат та економія часу. Це в цивілізованих країнах, але ж ми лише крокуємо в Європу.

"Shell" хоче видобувати природний (а не сланцевий – зауважте!) газ з твердих порід, які ми оминаємо внаслідок власної недолугості та відсталості (на мотлосі 70-х років минулого століття далеко не заїдеш). Це робиться на глибині 5 тис. метрів і глибше. А сланцевий газ видобувається на глибині 2-3 тис. метрів максимум. Відчуваєте різницю?! Там зовсім інші принципи та технології, що не мають жодного відношення до того, що зараз відбувається. При виявленні неврахованих м`яких прошарків, що містять газ, "Shell" повідомляють нам (!) їх координати та йдуть далі. Коментарі зайві.

Гідророзриви, якими вже скоро лякатимуть дітей, є технологією, що вже понад 30-ть (!) років використовується в нафтогазовій галузі. Щороку газовидобувними підприємствами проводяться десятки подібних гідророзривів пласта з метою збільшення видобутку вуглеводнів. Десятки!!! Із застарілими технологіями та устаткуванням! А скільки тонн хімреагентів просто зливаються в поле, бо так простіше й дешевше, ніж їх утилізувати. Ви навіть уявити собі не можете, якої екологічної шкоди іноді при цьому завдається навколишньому середовищу. Ось де треба кричати, ось де треба по-справжньому перейматися та контролювати!

Я бачив, що таке "Shell" - це дійсно передові технології, це справді відповідальний підхід до виконуваної роботи, кваліфіковані фахівці, яким, подекуди, не знайшлося місця в структурах НАК "Нафтогаз України". А також це активна наукова співпраця з Українським НДІ природних газів (м. Харків). Я би дуже хотів, щоби ми працювали за їхніми стандартами – тоді би й екологія у нас помітно покращилася, й добробут.

Жодним чином (боронь Боже!) я не рекламую цю компанію. В даній темі я абсолютно незаангажована особа. Дикість ситуації полягає у відвертій брехні та некваліфікованості можновладців усіх рівнів, що вводять народ в оману. Гадаю, в деяких випадках це роблять свідомо. Деякі чиновники прямо вимагають захмарні хабарі за допуск до роботи… Бо впровадження, бодай, на якомусь рівні запропонованих новітніх технологій зведе нанівець крадіжки при цементуванні колони свердловин, призведе до економії труб (читай - металопрокату), значно скоротить витрати часу на всіх етапах: від буріння до експлуатації (економія паливно-мастильних матеріалів, хімреагентів тощо), покращить умови праці пересічних робітників... Тож, цілком очевидно, кому і що конкретно вигідно в даній ситуації...

А в разі успіху цього проекту передбачаються нові робочі місця, відновиться інфраструктура, яка на Донбасі (та й не тільки) перебуває в коматозному стані…

Дивним чином у даному випадку ініціатива влади збіглася з інтересами держави. Нам це й справді потрібно й шкоди природі не завдасть. Повірте, я знаю, про що кажу! Інша річ, як це буде реалізовуватися, та ще й з нашим менталітетом. Та й те, що дехто планує просто казково збагатитися на цьому теж не останній момент. Отут пишіть, знімайте, виводьте на чисту воду – непочатий край роботи! Бийте наосліп – влучите!

Мене хвилює інше: за нинішнього стану речей у державі, навіть такий позитивний намір перетворюють на казна-що! Цей цирк не був би таким кумедним, якби не був таким сумним. Почали за "здравіє", а закінчимо… напевно, як завжди.

Хоча, знаєте… Замість того, щоби склавши руки сидіти й чекати Божої благодаті, може варто самим наводити порядок: кожен на своєму рівні, по мірі сил, га? Згадаймо про тих, хто в полі, без надприбутків, на ентузіазмі…Про тих, хто з мізерною пенсією; про тих, хто гибіє на чужині; про тих, хто працює за копійки, але ще тут… Можливо, наші спільні зусилля дадуть позитивний результат? Бо, як відомо, слово б`є сильніше…

З повагою!

СПК Геосервіс.

Історія зі сланцевим газом зараз нагадує незакінчений дедектив: ніхто нічого толком не знає, напруга нагнітається і таємниці на кожному кроці. Одна з таких інтригуючих  таємниць – несподіваний склад альянсу фірм, що будуть опікуватись цією важкою і складною справою.

На роль партнера НАК Надра України претендували 4 компанії: ООО "Оберон-Уголь" (В. Пинчук), ЧАО "Природные ресурсы"(В. Пінчук), ООО "ТНК-ВР Разведка и Добыча Украина"(М. Фрідман, Г. Ханн, А. Кузьмічьов, П. Авен, В. Вексельберг, Л. Блаватник та британська BP p.l.с) и ООО "СПК-Геосервис"(директор по науковій роботі компанії С. Стовба, головний геолог Игор Попадюк і заступник головного геолога Оксана Хрящевська). Переміг Геосервіс з слідуючими пропозиціями: розподіл часток у СП – 10/90% (!); "СПК-Геосервіс" взяло на себе зобов'язання забезпечити 100% фінансування СП як мінімум, до затвердження запасів Державною комісією України по запасах корисних копалин та отримання результатів аудиту запасів обраної на конкурсних засадах міжнародною аудиторською компанією; забезпечення залучення фінансових ресурсів для промислової розробки ділянки Геосервіс також взяв на себе.

Зі слів Ставицького, неохідність залучення третьої сторони виникла тому, що НАК «Надра України» не має необхідного досвіду, фінансових позабюджетних ресурсів і фахівців у сфері пошуку нетрадиційного газу. Всі троє засновників дійсно фахівці (геологи і геофізики), але навряд володіють значним досвідом стосовно сланцевого газу. Тим більше якось дивно виглядає ситуація перемоги нікому невідомої компанії, яка була створена виключно з метою торгівля інформацією над суперниками з не аби яким досвідом. Більш розлого, наприклад, тут: http://www.rospres.com/finance/11123/

Взагалі останнім часом багато дивного трапляється. Тільки-но відбулась зміна власника Металіста, як приспіла халепа з Аеросвітом.  Буквально днями Ахметов ні з того ні з сього раптом продав всі акциї Артемівськозо заводу шампанських вин (зараз Арт. Вайнері). При цьому трохи розжилися Колесніков і Кий, а от А. Янукович залишився при своїх – ні одної акції йому не досталося. Правда з»явився якийсь новий акціонер (бомж з артемівського вокзалу, мабуть), у якого тепер одразу 19,4% статутного фонду. Вчора чи позавчора знову новина: держава подає в суд на Ахметова – не віддає 88млн за вугілля. 20 років не треба було нічого віддавати, навпаки всі борги списували, а тут – отримай зненацька.

Кажучи геологічною мовою, тектонічна активність наростає, напруга досягає критичного рівня, вірогідність виникнення розлому дуже велика.