А у нас в квартирi газ!

Газ уже давно став геополітичним питанням, що затьмарює очі багатьом, навіть далеким від політики індивідуумам. Погодьтеся: яскраві політичні прапори, палкі промови, сміливі висловлювання та популістські гасла – все це стало невід`ємними атрибутами гарячих баталій, на тлі яких спритні шахраї та пройдисвіти від політики прагнуть добряче погріти руки.

Підписана нещодавно Україною в Давосі угода з компанією "Shell" вже спричинила черговий виток всезагальної істерії та масових виступів, що дуже негативно позначилося на настроях пересічних українців, які й так ледь животіють в боротьбі за елементарне виживання.

Солідні дядьки з високими регаліями, що не вилазять з телеекранів, стверджують, що цим рішенням ми торуємо собі вірний шлях до загибелі; Інтернет рясніє статтями про екологічні лиха, що неодмінно настануть в разі початку робіт, ведучі всіляких сумнівних ток-шоу з великими очима переповідають всі жахи та страхіття, що впадуть нам на голови, якщо, бодай, щось таке розпочнеться…

Особисто мене найбільше вразило те, що в нагнітанні й без того напруженої ситуації в країні (неначе більш немає нічого важливішого) найактивніше беруть участь медіа, що, принаймні, декларують свою українськість та державність. Прикро було читати блоги деяких читачів (діячів?), зокрема й на цьому сайті. Непрофесійність, а часто-густо відверті фантазії та порожні слова "фахівців" викликають в мене багато емоцій: від гомеричного реготу до елементарної знервованості, шкода…

Скажу відверто: мене важко запідозрити в любові до можновладців, особливо теперішніх. Ба, більше, я відверто висловлюю своє "захоплення" з приводу "пакращень", що безперестанку "полегшують" наше з вами життя. Трохи поміркувавши, я все ж наважився сказати кілька слів на дану тему з погляду професіонала, якому не байдуже майбутнє його держави.

Річ у тім, що в даному випадку насправді не йдеться про сланцевий газ. Чому? Все дуже просто: після реорганізації НАК "Нафтогаз України", що була стрімко та успішно проведена на початку цього року під газовими гаслами, утворилося декілька товариств з вельми цікавими правами та доволі широкими можливостями.

Так, зокрема, одна з основних "дочок" - ПАТ "Укргазвидобування" (далі – ПАТ "УГВ") є монополістом у видобуванні газу на території України. Тобто, весь газ, що офіційно видобувається в державі, є результатом праці саме ПАТ "УГВ".

Більшості з читачів це ні про що не скаже – спробую пояснити на хлопський розум. Наприкінці жовтня минулого року "Shell" почала бурити на Харківщині першу свердловину в рамках угоди про спільну діяльність з ПАТ "УГВ", що була підписана задовго до Давосу. І відразу ж почали ширитися чутки про близький "гаплик" усьому живому. Підпис Януковича в затишній Швейцарії лише спричинив справжній вибух пристрастей та емоцій…

Знаєте, я в цій галузі вже років із п`ятнадцять, та й батько присвятив понад 30-ть років свого життя праці на ниві зміцнення енергонезалежності України. За цей час нічого не змінилося: кирзові чоботи, засмальцьовані "кохвайки", просякнуті хімреагентами рукавиці, жахливі умови праці – та півжиття посеред поля в старезних вагончиках, придатних лише на брухт.

Після буріння свердловини передаються видобувним організаціям, де стан речей теж бажає лишатися кращим: вбоге обладнання, що було у вжитку (обов`язково пофарбоване в синьо-жовті кольори), відверта байдужість до процесу, окрім виконання "ПЛАНУ" за будь-яку ціну, геніальні схеми власного збагачення. Й так далі…

В якості винагороди тим, хто дотягне до пенсії: купа болячок і копійчана пенсія. На тлі бруду, що ллється на нас, на фоні фантастичних масштабів корупції в Компанії та "лівих" схем співпраці з приватними фірмами, скажу прямо – в нашій галузі ще є люди, які дійсно працюють, попри все, і вони, без перебільшення, є героями своєї справи. Саме завдяки їм ми ще й досі є незалежними…

ПАТ "УГВ" видобуває природний газ, що після відповідної обробки потрапляє в наші з вами оселі. Це нормальний природний газ, не сланцевий. Ми видобуваємо його з м`яких порід, що їх легше розбурювати, а відтак – мало би бути менше цільових витрат та економія часу. Це в цивілізованих країнах, але ж ми лише крокуємо в Європу.

"Shell" хоче видобувати природний (а не сланцевий – зауважте!) газ з твердих порід, які ми оминаємо внаслідок власної недолугості та відсталості (на мотлосі 70-х років минулого століття далеко не заїдеш). Це робиться на глибині 5 тис. метрів і глибше. А сланцевий газ видобувається на глибині 2-3 тис. метрів максимум. Відчуваєте різницю?! Там зовсім інші принципи та технології, що не мають жодного відношення до того, що зараз відбувається. При виявленні неврахованих м`яких прошарків, що містять газ, "Shell" повідомляють нам (!) їх координати та йдуть далі. Коментарі зайві.

Гідророзриви, якими вже скоро лякатимуть дітей, є технологією, що вже понад 30-ть (!) років використовується в нафтогазовій галузі. Щороку газовидобувними підприємствами проводяться десятки подібних гідророзривів пласта з метою збільшення видобутку вуглеводнів. Десятки!!! Із застарілими технологіями та устаткуванням! А скільки тонн хімреагентів просто зливаються в поле, бо так простіше й дешевше, ніж їх утилізувати. Ви навіть уявити собі не можете, якої екологічної шкоди іноді при цьому завдається навколишньому середовищу. Ось де треба кричати, ось де треба по-справжньому перейматися та контролювати!

Я бачив, що таке "Shell" - це дійсно передові технології, це справді відповідальний підхід до виконуваної роботи, кваліфіковані фахівці, яким, подекуди, не знайшлося місця в структурах НАК "Нафтогаз України". А також це активна наукова співпраця з Українським НДІ природних газів (м. Харків). Я би дуже хотів, щоби ми працювали за їхніми стандартами – тоді би й екологія у нас помітно покращилася, й добробут.

Жодним чином (боронь Боже!) я не рекламую цю компанію. В даній темі я абсолютно незаангажована особа. Дикість ситуації полягає у відвертій брехні та некваліфікованості можновладців усіх рівнів, що вводять народ в оману. Гадаю, в деяких випадках це роблять свідомо. Деякі чиновники прямо вимагають захмарні хабарі за допуск до роботи… Бо впровадження, бодай, на якомусь рівні запропонованих новітніх технологій зведе нанівець крадіжки при цементуванні колони свердловин, призведе до економії труб (читай - металопрокату), значно скоротить витрати часу на всіх етапах: від буріння до експлуатації (економія паливно-мастильних матеріалів, хімреагентів тощо), покращить умови праці пересічних робітників... Тож, цілком очевидно, кому і що конкретно вигідно в даній ситуації...

А в разі успіху цього проекту передбачаються нові робочі місця, відновиться інфраструктура, яка на Донбасі (та й не тільки) перебуває в коматозному стані…

Дивним чином у даному випадку ініціатива влади збіглася з інтересами держави. Нам це й справді потрібно й шкоди природі не завдасть. Повірте, я знаю, про що кажу! Інша річ, як це буде реалізовуватися, та ще й з нашим менталітетом. Та й те, що дехто планує просто казково збагатитися на цьому теж не останній момент. Отут пишіть, знімайте, виводьте на чисту воду – непочатий край роботи! Бийте наосліп – влучите!

Мене хвилює інше: за нинішнього стану речей у державі, навіть такий позитивний намір перетворюють на казна-що! Цей цирк не був би таким кумедним, якби не був таким сумним. Почали за "здравіє", а закінчимо… напевно, як завжди.

Хоча, знаєте… Замість того, щоби склавши руки сидіти й чекати Божої благодаті, може варто самим наводити порядок: кожен на своєму рівні, по мірі сил, га? Згадаймо про тих, хто в полі, без надприбутків, на ентузіазмі…Про тих, хто з мізерною пенсією; про тих, хто гибіє на чужині; про тих, хто працює за копійки, але ще тут… Можливо, наші спільні зусилля дадуть позитивний результат? Бо, як відомо, слово б`є сильніше…

З повагою!