27 січня - день народження Льюїса Керола автора книг про Алісу і ії пригоди. Нажаль одразу не згадала, та хай краще сьогодні - ніж ніколи . Тим більше хочу згадати тому, що Аліса була моїм першим інетним ніком..., не тільки тому що нагадувало про дівчинку із країни Див, але то було одним із вагомих аргументів назватися Алісою : [Приєднана картинка] Варкалось. Хливкие шорьки Пырялись по наве, И хрюкотали зелюки, Как мюмзики в мове. О бойся Бармаглота, сын! Он так...

Читати далі...

Подумал раз царь, что если бы он всегда знал время, когда начинать всякое дело; знал бы еще, с какими людьми надо и с какими не надо заниматься, а, главное, всегда знал бы, какое из всех дел самое важное, то ни в чем бы ему не было неудачи. И подумав так, царь объявил по своему царству, что он даст великую награду тому, кто научит его, как знать настоящее время для каждого дела, как знать, какие люди самые нужные, и как не ошибаться в том, какое дело изо всех самое важное. Стали...

Читати далі...

Пишу для різних товариств, інколи буває теми перетинаються, тож трошки продублюю. Була вже в нас Казочка-притча про Лева, подібна до неї є в Ентоні де Мелло, про курку й орла, та на доданок ще одна притча про сни і реальність : http://blog.i.ua/community/1286/208847/ [Приєднана картинка]

Маленька Тінь сиділа за столом, сумувала, бо їй здавалось, що вона нікчемна і нікому не потрібна. Час йшов, минали роки, а вона все сиділа за своїм столиком у невисокій хатинці й вважала себе пустою й чужою цьому світу... та одного дня, вона раптово відчула якісь зміни, ззовні було тихо-тихо і здавалось, що більше нема живих голосів. Вона підійшла до дверей, трошки відсунула їх, і побачила сіру пустелю, замість прекрасного квітучого саду, в якому колись жила. Тоді тінь вийшла з-за...

Читати далі...

Автор rafil (Гильмиев Рафиль Махмутович) Свою работу кукловод любил. И всю душу вкладывал в кукол. Все они были сделаны его собственными руками. Несколько десятков кукол, старая повозка с нехитрым театральным скарбом - вот и все его богатство. Переезжая из города в город, кукловод давал представления местной детворе. На вырученные деньги покупал себе все необходимое для жизни. Но главное для него были не деньги, а, скорее всего, веселые лица ребятишек. В те минуты, когда его куклы...

Читати далі...

Из книги Я.Василевской "Говорят камни". [Приєднана картинка] Юная (незнающая, белая) дЕВА стала жертвой злой королевы (слепой Фортуны). Оставшись в лесу (мир чувств) одна (индивидуальная душа), она проникла в мир гномов (элементалов). [Приєднана картинка] Чистота помыслов и любовь Белоснежки покорили маленьких духов. Вся природа (царства) - живая и неживая (силы стихий), служили ей в этом едином...

Читати далі...

Жила-была вне времени одна Маленькая Душа, которая сказала однажды Богу: - Я знаю, кто я есть! - Замечательно, - ответил Бог, - и кто же ты? И Маленькая Душа прокричала: - Я есть Свет! Бог улыбнулся своей большой улыбкой и сказал: - Верно! Ты есть Свет! Маленькая Душа была очень счастлива, так как поняла то, что рано или поздно понимают все души в Царстве Бога. - Ух ты, - сказала...

Читати далі...

Живе в Штатах дівчинка з гарним ім’ям Одеса Сойер (важко не запам’ятати) Мене вразила своіми прекрасними ілюстраціями до творів Г.-К. Андерсена та Л.Керола Дивіться самі: "Дівчинка з сірниками" [Приєднана картинка] "Бридке каченя" [Приєднана картинка] Є ще надзвичайний "Чеширський Кіт", знаки зодіаку, таро та багато чого іншого - знайомого і не дуже Галерея Одеси Сойер: Дивуйтеся і тіштеся.

Беру участь у літературному конкурсі. :) Тож представляю "ПРИГОДИ ІРИНЧИНОГО СТІЛЬЧИКА": http://www.simya.com.ua/articles/48/10114/ Можете, при бажанні, оцінити текст. ;) Ваші відгуки і зауваженння чекаю ось тут. А це мій герой. [Приєднана картинка] Наважилася на це в останню мить, тобто тягла кота за хвіст і надсилала цю казку в останньо-можливий день. Не можу це пояснити, але вдруге повторила ту саму помилку: коли я писала, то...

Читати далі...

Анекдот (боюсь народжені року до 1987 його просто не зрозуміють): Група дитсадка на прогулянці в лісі. Раптом вихователька бачить, що на горбочку сидить заєць і спокійно дивиться на них - Діти, хто з вас знає - хто то такий? - (мовчання) - Ну, згадуйте - сірий, пухнастий, з великими вухами... - (мовчання) - Ну про кого ми постійно віршики розповідаємо і пісеньки співаємо??? Нарешті вперед виходить хлопчик, уважно дивиться на зайця і каже: - Так от ти який, дідусь Ленін... А тепер...

Читати далі...